Постанова

від 16.01.2025 по справі 914/527/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2025 р. Справа №914/527/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіОрищин Г.В.,

суддівГалушко Н.А.,

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Хом`як Х.А.

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО»

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.11.2024 (суддя Бортник О.Ю.) про повернення зустрічної позовної заяви

у справі № 914/527/24

за зустрічним позовом Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО», м. Львів

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ

про визнання відсутнім обов`язку за договором про участь у балансуючому ринку від 27.05.2019 № 0424-04013 з оплати електричної енергії

за участю представників:

від позивача не з`явились

від відповідача Остапенко С.Л. (в режимі відеоконференції)

В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі ПрАТ «НЕК «Укренерго») про стягнення з Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (далі АТ «ДТЕК Західенерго») 166170760,06грн заборгованості за договором про участь в балансуючому ринку.

08.11.2024 АТ «ДТЕК Західенерго» звернулося до місцевого господарського суду із зустрічною позовною заявою до ПрАТ «НЕК «Укренерго» про визнання відсутнім обов`язку за договором про участь у балансуючому ринку від 27.05.2019 за № 0424-04013 з оплати електричної енергії в обсязі: 49030,268 МВт*г, за актом купівлі-продажу балансуючої електричної енергії № БР/23/12-0424 від 31.12.2023; 33443,250 МВт*г, за актом купівлі-продажу балансуючої електричної енергії № БР/24/01-0424 від 31.01.2024.

Господарський суд Львівської області повернув зустрічну позовну заяву АТ «ДТЕ Західенерго» про що 13.11.2024 постановив ухвалу, оскільки встановив, що така подана до суду з порушенням процесуального строку.

АТ «ДТЕК Західенерго» не погодилося з постановою ухвалою місцевого господарського суду та оскаржило її в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, що полягало в такому :

-АТ «ДТЕК Західенерго» компанія виробник електро- та теплоенергії. Генеруючі потужності АТ «ДТЕК Західенерго» зосереджені на трьох теплових електростанціях. Від початку повномасштабної агресії російської федерації проти України генеруючі підприємства АТ «ДТЕК Західенерго» піддавалися та регулярно піддаються систематичним ворожим обстрілам. Підприємство зазнало значних пошкоджень своїх виробничих потужностей, а тому першочерговою задачею було відновлення виробництва електричної та теплової енергії з метою підтримання об`єднаної енергетичної системи України. Дана обставина є загальновідомою та не підлягає доказуванню. Істотна частина дороговартісного обладнання інших генеруючих підприємств товариства зазнала серйозних ушкоджень або взагалі була знищена. У зв`язку з чим, АТ «ДТЕК Західенерго» наразі перебуває у тяжкому фінансовому стані, оскільки майже всі обігові кошти товариство змушене направляти на ремонт та/або відновлення відповідного енергетичного обладнання аби не допустити негативних екологічних наслідків та енергетичного колапсу в об`єднаній енергетичній системі України;

-заявником було наведено доводи, за яких останній був позбавлений можливості вчасно звернутись до суду із зустрічним позовом. Разом з тим, суд такі доводи відхилив, пропущений строк не поновив. Однак, на переконання апелянта, суд, встановивши необґрунтованість поважності причин пропуску строку відповідачем на звернення до суду із зустрічною позовною заявою, з огляду на положення ч. 5 ст. 180 та ч. 1 ст. 174 ГПК України спочатку мав залишити такий зустрічний позов без руху, надавши відповідачу строк для усунення виявлених недоліків. Натомість суд, повернувши зустрічну позовну заяву, допустив порушення норм процесуального права.

Таким чином, апелянт вважає, що оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічного позову АТ «ДТЕК Західенерго».

Процесуальний хід розгляду апеляційної скарги відображений у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду; за клопотанням представника ПрАТ «НЕК «Укренерго» розгляд справи відбувся в режимі відеоконференції.

В дане судове засідання на зв`язок із судом вийшов представник ПрАТ «НЕК «Укренерго», який заперечив доводи апеляційної скарги та вказав, що зустрічна позовна заява подана відповідачем з порушенням процесуального строку для вчинення відповідної дії під час розгляду справи по суті. Водночас, представник наголошує на тому, що саме лише покликання на оголошення військового стану не є належною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Таким чином, просить суд апеляційної інстанції відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.

АТ «ДТЕК Західнерго» участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечило, причини неявки суду не повідомило. Враховуючи строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, визначений ст. 273 ГПК України, приймаючи до уваги, що всі учасники спору були своєчасно та належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги шляхом надіслання ухвал до їх електронних кабінетів, участь уповноважених представників жодною ухвалою суду обов`язковою не визнавалась, відтак судова колегія вважає за можливе завершити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника апелянта.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги і скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, виходячи з такого:

Сторони користуються рівними процесуальними правами.

За умовами п. 3 ч.2 ст.46 ГПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Частиною 1 статті 180 ГПК України встановлено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст.165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

З матеріалів справи слідує, що 18.03.2024 місцевим господарським судом було постановлено ухвалу про відкриття провадження у цій справі, в якій суд встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів, з дня отримання такої ухвали.

Ухвала суду від 18.03.2024 цього ж дня була надіслана та доставлена до електронного кабінету АТ «ДТЕК Західенерго».

Таким чином, відповідач, не пізніше як до 02.04.2024, мав подати суду відзив на позовну заяву. З огляду на положення ч. 1 ст. 180 ГПК України в цей же строк (до 02.04.2024) відповідач був наділений правом звернення до суду із зустрічною позовною заявою.

10.06.2024 Господарський суд Львівської області постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив дану справу до розгляду по суті на 26.06.2024.

08.11.2024 відповідач звернувся до місцевого господарського суду із зустрічною позовною заявою до ПрАТ «НЕК «Укренерго» про визнання відсутнім обов`язку за договором про участь у балансуючому ринку від 27.05.2019 № 0424-04013 з оплати електричної енергії в обсязі: 49030,268 МВт*г, за актом купівлі-продажу балансуючої електричної енергії № БР/23/12-0424 від 31.12.2023; 33443,250 МВт*г, за актом купівлі-продажу балансуючої електричної енергії № БР/24/01-0424 від 31.01.2024, виклавши в прохальній частині такої заяви клопотання про поновлення строку для звернення із зустрічним позовом. В обґрунтування вказаного клопотання заявник покликався на положення ч.1 ст.119 ГПК України, ст.55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також на введення воєнного стану в Україні, який неодноразово продовжувався та діє станом на дату подання цієї заяви.

Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Верховний Суд відзначає, що ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Положення ГПК України не визначають конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому, з огляду на вимоги статей 13, 74 ГПК України заявник повинен довести обставини, на які він посилається як на поважні причини пропуску встановленого законом строку шляхом подання відповідних доказів. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні (постанова Верховного Суду від 25.08.2022 у справі № 873/56/22).

Постановою від 25.10.2022 у справі за № 585/2494/18 Верховний Суд звернув увагу, що відповідно до усталеної судової практики під поважними причинами пропуску строку, у тому числі строку на апеляційне оскарження, слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

При цьому відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України" , на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану в Україні» із 05:30 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який надалі був продовжений.

Звичайно, введення воєнного стану є обставиною, яка не залежить від волевиявлення особи і в певних випадках може створити перешкоди та труднощі, що унеможливлюють чи ускладнюють можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Однак, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

Для визнання цієї підстави поважною слід брати до уваги, зокрема, територіальне місцезнаходження суду і скаржника, порядок його функціонування, хід бойових дій, існування реальної небезпеки для життя учасників процесу, тривалість самого процесуального строку; час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини (висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 25.10.2022 у справі за № 585/2494/18).

Отже, поновлення пропущеного процесуального строку можливо лише у тому разі, якщо учасник справи доведе у заяві про поновлення такого строку наявність обставин, які виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили своєчасне виконання процесуальної дії.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Пономарьов проти України (від 03.04.2008 № 3236/03) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України).

Дослідивши зустрічну позовну заяву в сукупності з доводами апеляційної скарги, суд зазначає, що, звертаючись із зустрічним позовом поза межами встановленого процесуального строку, заявник не наводить жодних причин пропуску такого строку за винятком введення воєнного стану в Україні та не вказує на існування обставин, які внаслідок введення воєнного стану зумовили пропуск ним строку для подання зустрічного позову. Разом з тим, АТ «ДТЕК Західнерего» жодним чином не обґрунтовує в чому полягала неможливість звернення до суду із зустрічним позовом до подання ним 04.04.2024 відзиву на позов.

Частиною 6 ст.180 ГПК України передбачено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Таким чином, встановивши небґрунтованість доводів заявника, наведених ним у клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду із зустрічним позовом, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про повернення зустрічної позовної заяви заявнику на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України.

Водночас, доводи апелянта про порушення судом норм процесуального права та не застосування положень ч. 5 ст. 180 в сукупності з ч. 1 ст. 174 ГПК України відхиляються судовою колегією з огляду на імперативність ч. 6 ст. 180 ГПК України, норма якої передбачає чіткий алгоритм дій суду, у випадку недотримання заявником положень ч. 1 та 2 вказаної статті.

З урахуванням викладеного вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала постановлена відповідно до норм чинного законодавства та встановлених обставин справи.

Арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування постановленої у цій справі ухвали.

Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні вимог апеляційної скарги Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» відмовити.

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.11.2024 у справі № 914/527/24 залишити без змін.

Судові витрати покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови складено 23.01.2025.

Головуючий суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік