Постанова

від 22.01.2025 по справі 910/19109/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2025 р. Справа№ 910/19109/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Ткаченка Б.О.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова Група «Спецтехнологія»

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024

у справі № 910/19109/23 (суддя Бондаренко-Легких Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова Група «Спецтехнологія»

про стягнення 110 893,14 грн

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова Група «Спецтехнологія» про стягнення 110 893,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань за Договором підряду №4600006215 від 31.05.2022, зокрема, позивач стверджує, що відповідач виконав роботи з пропуском обумовленого строку, у зв`язку з чим, просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 86 630,82 грн та штрафу у розмірі 24 262,32 грн, що нараховані згідно пункту 10.2. Договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/19109/23 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» відмовлено. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова Група «Спецтехнологія» про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн на позивача відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що суд вважає, що твердження позивача, що роботи були виконані з порушенням строків не є обґрунтованими, оскільки зрештою у відповідача є 380 днів для того щоб виконати усі роботи, тому відповідач виконав обумовлені договором № 4600006215 від 31.05.2022 роботи у строк, встановлений пунктом 4.1. договору № 4600006215 від 31.05.2022 та в строк дії цього договору передбаченого пунктом 11.1., тобто до 15.06.2023, що в свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних робіт від 12.05.2023 та від 12.06.2023. Також суд звертає увагу, що пунктом 10.1. договору № 4600006215 від 31.05.2022 передбачена неустойка (пеня і штраф) за несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт. В той час, як судом встановлено вище, що відповідач виконав роботи у строк передбачений графіком виконання робіт, тобто впродовж 380 днів з дати підписання договору (до 15.06.2023 включно), а нарахування неустойки щодо несвоєчасного виконання одного з окремих етапів робіт сторони договором не передбачили. Відповідач виконав роботи обумовлені договором № 4600006215 від 31.05.2022 в строк встановлений таким договором, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки у формі пені та штрафу є безпідставною, отже суд дійшов до висновку відмовити в задоволенні позовних вимог позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу в загальному розмірі 110 893,14 грн.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами оплати за надані послуги адвокату в загальній сумі 20 000,00 грн.

Узагальнені доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження у справі № 910/19109/23. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/19109/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова Група «Спецтехнологія» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 110 893,14 грн, з яких пеня складає 86 630,82 грн та штраф складає 24 262,32 грн скасувати. В цій частині у справі № 910/19109/23 прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова Група «Спецтехнологія» задовольнити повністю та в іншій частині рішення залишити без змін. Судові витрати покласти на відповідача.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

На думку скаржника, судом, в даному випадку, не враховано та обставина, що за умовами договору роботи виконуються поетапно, згідно затвердженого сторонами Графіку, кожен з яких обов`язково (у відповідності до умов договору) повинен виконуватись у певний строк. Суд першої інстанції невірно встановив обставини справи та дійшов помилкового висновку про пре те, що договір укладений між позивачем та відповідачем є договором будівельного підряду відповідно судом першої інстанції в цій частині неправильно застосовано положення ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України.

Скаржник вказує на те, що умовами договору передбачено застосування пені і штрафу саме за несвоєчасне виконання будь-яких робіт, які передбачені Графіком (додаток № 3) - етапами, а не лише усього договору в цілому. Позивач і відповідач у договорі від 31.05.2022 № 4600006215, скориставшись принципом свободи договору, передбачили можливість нарахування штрафних санкцій саме у випадку несвоєчасного виконання як окремого виду робіт, так і певного етапу робіт, обумовлених договором і передбачених Графіком виконання робіт (додаток № 3) незалежно від виконання усього зобов`язання. При цьому, нарахування таких штрафних санкцій не залежить від порушення строків виконання усіх етапів договору і здачі цілого готового об`єкту. При цьому, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не зазначив норму діючого нормативно-правового акту, який містить пряму заборону нараховувати і стягувати штрафні санкції з контрагента за порушення строків виконання окремих етапів Робіт.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що сторони в договорі №4600006215, не погодили вартість кожного етапу робіт, умови щодо поетапної оплати вартості робіт, однак зазначили загальну суму договору. З аналізу пункту 10.2 договору вбачається, що погоджені сторонами умови в частині відповідальності підрядника за порушення строків виконання робіт не передбачали можливості стягнення пені та штрафу у розмірі 7% за порушення строків виконання окремих етапів виконаних робіт, оскільки в ньому відсутня пряма вказівка на таке.

Відповідач вказує на те, що станом на 12.06.2023 відповідач виконав свої зобов`язання за договором № 4600006215 в повному обсязі про, що свідчать акти №№ 61, 63, 65, 67, 69, 71, 73 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 12.06.2023 року на пусконалагоджувальні роботи без прострочення терміну виконання робіт. Тобто, відповідач виконав зобов`язання в повному обсязі по договору №4600006215 (послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт вузлів одоризації газу ГРС Кременчуцького ЛВУМГ) без прострочення терміну виконання робіт, а саме в терміни встановлені в п. 4.1 договору №4600006215 та додатку 3 «Графік виконання робіт» протягом 380 календарних днів з дати підписання договору, тобто до 15.06.2023 включно, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для нарахування відповідача штрафу у розмірі 7% щодо окремих видів робіт, які виконанні за актами приймання виконаних будівельних робіт № 60; №62; №64; №66; №68; №70; №72 від 12.06.2023 року. Крім, того відсутні підстави застосування штрафних санкцій, а саме пені щодо окремих видів робіт згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт №38; №39; №40; №41; №42; №43; №44 від 12.05.2023 року та № 60; №62; №64; №66; №68; №70; №72 від 12.06.2023 року, оскільки роботи по договору№4600006215 були виконані в строк, що визначений пунктом 4.1 договору №4600006215 та технічними вимогами і якісними характеристиками (додаток №1 до договору).

Відповідач наголошує на тому, що аргументи апеляційної скарги про те, що предметом укладеного договору від 31.05.2022 № 4600006215 було надання послуг з Ремонту вузлів одоризації газу ГРС Сумського ЛВУМГ і даний договір не є договором будівельного підряду, а є договором надання послуг є безпідставними. Оскільки позивач не змінював предмет чи підстави позову, посилався на норму статті 875 ЦК України у позовній заяві, відповідно, суд розглянув справу в межах предмету та підстав, зазначених ним у позовній заяві, і немає причин вважати, що суд мав самостійно застосувати принцип jura novit curia («суд знає закони»). Зокрема суд першої інстанції, дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, погодився, що даний правочин за своєю природою є договором підряду.

Відповідач також зазначив про те, що у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції відповідач поніс та понесе витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язану з підготовкою та супроводженням судової справи в суді апеляційної інстанції в загальному орієнтовному розмірі 15 000,00 грн. Остаточний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язану з підготовкою та супроводженням судової справи в суді апеляційної інстанції, з документальними підтвердженням яких буде надано суду у відповідності до вимог ГПК України.

Узагальнені доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова Група «Спецтехнологія»

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/19109/23, Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова Група «Спецтехнологія» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/19109/23 в частині відмови в задоволенні заяви ТОВ «Промислова Група «Спецтехнологія» про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн на позивача. Ухвалити нове рішення в цій частині, яким задовольнити заяву ТОВ «Промислова Група «Спецтехнологія» про розподіл судових витрат та стягнути з ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» на користь ТОВ « «Промислова Група «Спецтехнологія» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що відповідно до п.1 ч. 2 ст. 126 ГПК України та ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічний висновок викладено у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 об`єднаної палати Верховного Суду.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова Група «Спецтехнологія»

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що Відповідачем не лише не підтверджено належними та допустимими доказами співмірність розміру нібито понесених витрат на правову допомогу, а і взагалі не надано належних, допустимих та достатніх доказів, якими б підтверджувалось здійснення витрат на оплату правової допомогу.

Позивач наголошує, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 відкрито провадження у справі № 910/19109/23 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що в значній мірі економить час витрачений представником Відповідача по розгляду даної справи. Крім того, заява про розподіл судових витрат подана представником Відповідача не містить жодних письмових доказів, які підтверджували, що Відповідачем проведено розрахунок за надані послуги з правової допомоги.

Позивач вважає, що відповідачем не лише не підтверджено належними та допустимими доказами співмірність розміру нібито понесених витрат на правову допомогу, а і взагалі не надано належних, допустимих та достатніх доказів, якими б підтверджувалось здійснення витрат на оплату правової допомогу. Крім того, заява про розподіл судових витрат подана представником Відповідача не містить жодних письмових доказів, які підтверджували, що Відповідачем проведено розрахунок за надані послуги з правової допомоги.

Узагальнені доводи відповіді на відзив на апеляційну скаргу

Відповідач у відповіді на відзив на апеляційну скаргу вказав на те, що позивачем не надано жодного доказу невідповідності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу критерію реальності адвокатських витрат, неспівмірності понесених позивачем витрат на адвокатські послуги, необхідності та підстав їх зменшення. Посилання ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» на те, що відповідач не підтвердив дійсну сплату адвокату вартості послуг, а також те, що такі витрати були понесені фактично, є необґрунтованими, оскільки витрати за надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Також відповідач зазначив про те, що ТОВ ПГ «Спецтехнологія» не погоджується з відмовою суду першої інстанції в задоволенні заяви про покладання судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн з підстав того, що відповідач на підставі пункту 2.3 договору №25/АО-ЮО/2023 від 10.10.2023 року зобов`язаний був здійснити оплату за правничу допомогу до 12.02.2024 включно, тобто у п`ятиденний термін з дати отримання рахунку. Разом з тим, за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Рахунок є розрахунковим документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до протоколу передачі судової справи № 910/19109/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/19109/23. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/19109/23 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова Група «Спецтехнологія» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/19109/23. Об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова Група «Спецтехнологія» до спільного розгляду. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова Група «Спецтехнологія» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/19109/23 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, систематичні оголошення сигналу повітряної тривоги, періодичні відключення електроживлення, тимчасові непрацездатності суддів та перебування суддів у відпустках, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/19109/23 розглядалась протягом розумного строку.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи, 31.05.2022 між позивачем та відповідачем укладено договір № 4600006215, за умовами якого відповідач, за договором підрядник, за завданням позивача, за договором замовника, відповідно до умов цього договору про закупівлю, зобов`язався на свій ризик надати послуги: Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт вузлів одоризації газу ГРС Кременчуцького ЛВУМГ) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору.

Склад, обсяг, вартість робіт та строки визначені технічними, якісними та кількісними характеристиками (додаток №1), договірною ціною (додаток №2) та графіком виконання робіт (додаток №3), які є невід`ємною частиною договору (пункт 1.2. договору № 4600006215 від 31.05.2022).

Розділом 11 договору № 4600006215 від 31.05.2022 сторони погодили, що договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє протягом 380 календарних днів. В частині гарантійних зобов`язань договір дії до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання. Закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від виконання обов`язків, взятих на себе цим договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Згідно із п. 3.1. та 3.2. договору № 4600006215 від 31.05.2022, загальна вартість виконуваних робіт за цим договором, що є ціною договору згідно із договірною ціною (додаток №2) становить 79 914 770,40 грн, в тому числі ПДВ 20% 13 319 128,40 грн. Ціна договору є твердою і не може змінюватися в ході його виконання, якщо інше не передбачено цим договором та чинним законодавством.

Відповідно до пункту 14.6. договору № 4600006215 від 31.05.2022, всі зміни і доповнення до цього договору вносяться шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору, яка підписується уповноваженими представниками сторін та є невід`ємною частиною цього договору.

11.11.2022 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору № 4600006215 від 31.05.2022, якою внесли зміни до пункту 3.1. договору № 4600006215 від 31.05.2022 та яку виклали наступним чином: загальна вартість виконуваних робіт за цим договором, що є ціною договору згідно із договірною ціною (додаток №2) становить 79 914 770,08 грн, в тому числі ПДВ 20% 13 319 128,35 грн. Також відповідні зміни внесені до додатку №1 та додатку №2 до договору № 4600006215 від 31.05.2022.

Згідно із п. 4.1. та 4.2. договору № 4600006215 від 31.05.2022, відповідач зобов`язується виконати роботи протягом 350 календарних днів з дати укладання цього договору з обов`язковим дотриманням погодженого із позивачем графіку виконаних робіт (додаток №3), що додається до цього договору та є невід`ємною його частиною. Строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у цей договір у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Графіком виконання робіт (додаток №3 до договору № 4600006215 від 31.05.2022) передбачені наступні види робіт з граничним терміном їх виконання з дати підписання договору: 1) розробка, подання на експертизи та отримання результатів експертиз робочої документації - 150 днів; 2) виготовлення АКОГ, будівельно-монтажні роботи - 300 днів; 3) пусконалагоджувальні роботи - 350 днів. Загалом роботи повинні бути виконані за 350 днів з дати підписання договору.

В подальшому, 26.05.2023 в межах строку дії договору № 4600006215 від 31.05.2022, який передбачений пунктом 11.1., сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору № 4600006215 від 31.05.2022, якою внесли зміни до пункту 4.1. договору № 4600006215 від 31.05.2022 та збільшили строк виконання робіт на 380 календарних днів з дати укладення договору. Також відповідні зміни внесені до додатку №3. Таким чином, Графіком виконання робіт (додаток №3 до договору № 4600006215 від 31.05.2022) в редакції додаткової угоди №2 від 26.05.2023, граничний термін виконання робіт з дати підписання договору становить:

1) розробка, подання на експертизи та отримання результатів експертиз робочої документації - 150 днів;

2) виготовлення АКОГ, будівельно-монтажні роботи - 340 днів;

3) пусконалагоджувальні роботи - 380 днів.

Загалом роботи повинні бути виконані за 380 днів з дати підписання договору.

Пунктом 4.3. договору № 4600006215 від 31.05.2022 сторони погодили, що датою закінчення виконаних відповідачем робіт вважається дата їх прийняття позивачем в порядку, передбаченому розділом 5 цього договору. Виконання робіт може бути закінчено відповідачем достроково за умови письмової згоди позивача.

Відповідно до пунктів 5.1. та 5.2. договору № 4600006215 від 31.05.2022, передача виконаних робіт відповідачем і прийняття їх позивачем оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін. Акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт готує відповідач і надає його позивачу не пізніше 25 числа звітного місяця.

Пунктом 6.18. договору № 4600006215 від 31.05.2022 встановлено, що роботи вважаються прийнятими позивачем в повному обсязі шляхом підписання позивачем та відповідачем без зауважень останнього акту приймання виконаних робіт та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних робіт за цим договором.

Згідно підпунктів 7.1.2., 7.1.3. пункту 7.1. договору № 4600006215 від 31.05.2022, позивач зобов`язаний, приймати виконані роботи згідно оформлених в установленому договором порядку актів приймання виконаних робіт. Здійснювати розрахунки за виконані роботи в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно підпунктів 7.3.1., 7.3.6. пункту 7.3. договору № 4600006215 від 31.05.2022, відповідач зобов`язаний, виконати якісно та у встановлені графіком виконаних робіт (додаток №3) строки роботи відповідно до технічних, якісних та кількісних характеристик (додаток №1), ДБН ті іншої нормативної документації. Передати позивачу у передбаченому законодавством та цим договором порядку завершені роботи.

Відповідачем виставлено позивачу наступні акти приймання виконаних робіт: № 38 від 12.05.2023; № 39 від 12.05.2023; № 40 від 12.05.2023; № 41 від 12.05.2023; № 42 від 12.05.2023; № 43 від 12.05.2023; № 44 від 12.05.2023; № 60 від 12.06.2023; № 62 від 12.06.2023; № 64 від 12.06.2023; № 66 від 12.06.2023; № 68 від 12.06.2023; № 70 від 12.06.2023; № 72 від 12.06.2023, які були прийняті та підписані позивачем.

Водночас позивач стверджує, що роботи з виготовлення АКОГ, будівельно-монтажні роботи, строк виконання яких становить 340 днів з дати підписання договору прострочені відповідачем на 3 календарних днів за актами від 12.05.2023 та на 34 календарних днів за актами від 12.06.2023.

Відповідно до пункту 10.1. договору № 4600006215 від 31.05.2022, у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Пунктом 10.2. договору № 4600006215 від 31.05.2022 сторони погодили умову про те, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (додаток №3), до відповідача застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більше ніж на 30 календарних днів відповідач додатково сплачує позивачу штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Згідно із п. 14.2. договору № 4600006215 від 31.05.2022, усі спори, що пов`язані з цим договором вирішуються шляхом переговорів між сторонами. Якщо спір не може бути вирішений шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору, визначеному відповідним чинним законодавством України.

04.08.2023 позивачем надіслано на адресу відповідача претензію вих. №ТОВ_ВИХ-23-10334 від 02.08.2023 в якій вимагав від відповідача щоб останній перерахував позивачу грошові кошти в загальному розмірі 110 893,14 грн (штраф та пеня) за несвоєчасне виконання відповідачем робіт за договором № 4600006215 від 31.05.2022.

Відповідачем отримано претензію 21.08.2023, однак не виконано вимогу позивача, у зв`язку із чим, останній звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача пені у розмірі 86 630,82 грн та штрафу у розмірі 24 262,32 грн, що в загальному становить 110 893,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідача несвоєчасно виконав роботи з виготовлення АКОГ, будівельно-монтажні роботи, строк виконання яких є 340 днів з дати підписання договору, у зв`язку з чим на підставі пункту 10.2. договору № 4600006215 від 31.05.2022 позивач нарахував відповідачу пеню та штраф.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 86 630,82 грн та штрафу у розмірі 24 262,32 грн за несвоєчасне виконання одного з етапів робіт передбаченого договором № 4600006215 від 31.05.2022, а саме виготовлення АКОГ, будівельно-монтажні роботи.

Згідно із ч. 2 ст. 883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 343 ГК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вже зазначалось, п. 10.2. договору № 4600006215 від 31.05.2022 сторони погодили умову про те, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (додаток №3), до відповідача застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більше ніж на 30 календарних днів відповідач додатково сплачує позивачу штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Позивач обґрунтовуючи свої мотиви зазначає, що у відповідності до графіку виконання робіт (додаток №3 до договору № 4600006215 від 31.05.2022) в редакції додаткової угоди № 2 від 26.05.2023 граничний термін виконання робіт по виготовленню АКОГ та будівельно-монтажні роботи становить 340 днів з дати підписання договору, тобто, відповідач зобов`язаний був виконати зазначені роботи до 08.05.2023 включно, однак, виконав їх 12.05.2023 та 12.06.2023, у зв`язку з чим прострочив виконання даного етапу робіт на 3 календарних днів та на 34 календарних днів.

У зв`язку із викладеним, позивачем застосовано до відповідача пункт 10.2. договору № 4600006215 від 31.05.2022 та нараховано пеню і штраф за несвоєчасне виконання одного з етапів робіт.

Згідно із ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вже зазначалось, сторони у п. 4.1. договору № 4600006215 від 31.05.2022 в редакції додаткової угоди № 2 від 26.05.2023 погодили умову про те, що виконання робіт здійснюється протягом 380 календарних днів з дати укладання цього договору з обов`язковим дотриманням погодженого із позивачем графіку виконаних робіт (додаток №3).

Графіком виконання робіт (додаток №3 до договору № 4600006215 від 31.05.2022) в редакції додаткової угоди № 2 від 26.05.2023 сторони узгодили окремі етапи виконання робіт, зокрема роботи з виготовлення АКОГ та будівельно-монтажні роботи, строк виконання яких становить 340 днів з дати підписання договору, але загалом роботи повинні бути виконані за 380 днів з дати підписання договору.

Тобто, Графіком виконання робіт (додаток №3 до договору № 4600006215 від 31.05.2022) в редакції додаткової угоди № 2 від 26.05.2023 передбачено, що виконання робіт на які позивач нараховує пеню та штраф становить 340 днів з моменту підписання договору, тобто до 08.05.2023, але навіть виконання цих робіт не в 340 днів, а в 380 днів жодним чином не порушує умов договору № 4600006215 від 31.05.2022.

Враховуючи обставини справи та умови договору, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що твердження позивача про виконання робіт відповідачем з порушенням строків не є обґрунтованими, оскільки відповідач мав виконати усі роботи протягом 380 днів, з моменту укладення договору, відповідно до п. 4.1 договору № 4600006215 від 31.05.2022, тобто, в строк дії цього договору передбаченого пунктом 11.1., а саме: до 15.06.2023, що в свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних робіт від 12.05.2023 та від 12.06.2023, які були підписані, а роботи були прийняті, позивачем.

Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує на тому, що із п. 10.1 договору № 4600006215 від 31.05.2022 не вбачається погодження умови про нарахування неустойки щодо несвоєчасного виконання одного з окремих етапів робіт.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що «несвоєчасно виконані роботи» не є тотожним поняттям до «несвоєчасне виконання окремих етапів робіт».

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 31.05.2022 у справі № 910/4235/20 та постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі ВС від 07.12.2018 про те, що у підрядних правовідносинах, відповідальність підрядника у виді штрафних санкцій настає у разі прострочення виконання відповідачем підрядних робіт у цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт у межах основного зобов`язання.

Нарахування неустойки за прострочення виконання відповідачем етапів робіт, приймання-передача яких є певним етапом надання послуг з ремонту і технічного обслуговування техніки, чи прострочення послідовності виконання робіт, об`єднаного в етапи, за кожним із цих етапів, за договором в цілому, не узгоджується з положеннями статті 61 Конституції України щодо неможливості подвійного притягнення до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на те, що відповідачем виконано роботи обумовлені договором № 4600006215 від 31.05.2022 в строк встановлений таким договором, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки у формі пені та штрафу у загальному розмірі 110 893,14 грн є безпідставною, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на встановлені обставини справи, вважає доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова Група «Спецтехнологія» про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн на позивача, враховуючи наступне.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із п. 2.2. договору № 25/АО-ЮО-2023 від 10.10.2023, відповідач, за договором клієнт, здійснює оплату послуг на підставі додаткової угоди, що є додатком до даного договору, у встановлені угодою строки та розмірі, а якщо вид (предмет) надання послуги не зазначені в угоді - на підставі рахунку-фактури, виданого об`єднанням на адресу відповідача, в якому визначається вартість послуг, наданих клієнту.

У відповідності до пунктів 2 та 5 додаткової угоди № 3 від 15.01.2024 до договору № 25/АО-ЮО-2023 від 10.10.2023, гонорар за надання послуг по супроводженню справи, вказаній в п. 1 угоди, в суді першої інстанції, а саме: вивчення позовної заяви та додатків до нього, аналіз судової практики щодо предмету спору, збір доказів, підготовка та подання відзиву на позовну заяву до суду першої інстанції, підготовка та подання заяв по суті та заяв з процесуальних питань обчислюється у фіксованому розмірі, розмір якого становить 20 000,00 грн. Оплата адвокатських послуг здійснюється клієнтом в безготівковому порядку на поточний рахунок виконавця.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Слід зауважити, що на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, в якості доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, відповідачем до відзиву на позовну заяву та до заяви про розподіл судових витрат було додано:

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 8249/10 від 08.10.2019;

- ордер серії АІ № 1521483 від 03.01.2024, що виданий адвокату Сизоненко С.В. на підставі договору про надання правової допомоги № 25/АО-ЮО-2023 від 10.10.2023.

- договір про надання правової допомоги та адвокатських послуг № 25/АО-ЮО-2023 від 10.10.2023;

- додаткова угода № 3 від 15.01.2024 до договору № 25/АО-ЮО-2023 від 10.10.2023;

- акт надання послуг № 22 від 07.02.2024;

- рахунок на оплату № 29 від 07.02.2024.

Відповідно до акту надання послуг № 22 від 07.02.2024 виконавцем за договором № 25/АО-ЮО-2023, виконавцем були виконані, а відповідачем прийняті, наступні роботи (надані такі послуги): супроводження справи в суді першої інстанції: вивчення позовної заяви та додатків до нього, аналіз судової практики щодо предмету спору, збір доказів, підготовка та подання відзиву на позовну заяву до суду першої інстанції, підготовка та подання заяв по суті та заяв з процесуальних питань.

У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що висновки «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що «під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи». За таких обставин, колегія суддів у справі № 922/2869/19 вказала, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Однак, колегія суддів апеляційної інстанції, надавши оцінку співмірності суми витрат зі складністю та об`ємом справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат та враховуючи обставини справи, вважає неспівмірною суму у розмірі 20 000,00 грн із фактично наданим обсягом правничої допомоги в у господарському суді першої інстанції (відзив на апеляційну скаргу та письмове пояснення), у зв`язку із чим, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу на суму у розмірі 10 000,00 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає помилковим висновок господарського суду першої інстанції про відмову у стягненні професійної правничої допомоги, у зв`язку із тим, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами оплати за надані послуги адвокату, оскільки, витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Саме такою є правова позиція Верховного Суду, висловлена: Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.12.2020 у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03.02.2021 у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22), у постанові Верховного Суду від 18.04.2024 у справі № 922/2822/23.

Зазначена правова позиція є незмінною.

Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує на тому, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не залежить від оплати таких послуг.

Враховуючи викладене колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова Група «Спецтехнологія» та стягнення з позивача на користь відповідача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Також колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про те, що відповідачем до суду апеляційної інстанції подано заяву, в якій відповідач просить судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн покласти на позивача, шляхом їх стягнення на користь відповідача.

В якості доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, відповідачем надано:

- рахунок на оплату № 101 від 02.07.2024;

- договір № 25/АО-ЮО-2023 від 10.10.2023; - докази сплати гонорару адвоката;

- додаткову угоду № 3;

- акт надання послуг № 88 від 02.07.2024.

Відповідно до акту надання послуг № 88 від 02.07.2024 виконавцем були виконані, а відповідачем прийняті наступні роботи (надані такі послуги): супроводження справи в суді апеляційної інстанції: вивчення апеляційної скарги та додатків до нього, аналіз судової практики щодо предмету спору, збір доказів, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції, підготовка та подання заяв по суті та заяв з процесуальних питань.

Позивач у запереченнях проти заяви щодо стягнення судових витрат, поданих до суду, просив відмовити в повному обсязі у задоволенні заяви відповідача про стягнення з позивача судових витрат, вказав на те, що понесені відповідачем витрати є надмірно великими, необґрунтованими. Дана справа не є складною і не потребує взагалі правової допомоги, оскільки предмет спору є стягнення коштів за отримані та не отриманні послуги, надання яких передбачено умовами договору. Під час розгляду справи, представником відповідача не подано жодного нового доказу та обґрунтування щодо пред`явлених позовних вимог. Щодо підготовки процесуальних документів по справі, то враховуючи те, що правова позиція відповідача щодо предмету спору вже була сформована раніше, під час розгляду справи Господарським судом міста Києва, складнощів у написанні відзиву на апеляційну скаргу та витрат часу на його підготування не повинну було виникнути, тому й оцінювати слід виходити з наведених Позивачем доводів. З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Крім того, позивач зазначає, що враховуючи мінімальну заробітну плату в Україні на 2024 рік у розмірі 7100 грн у порівняні з заявленими витратами понесеними відповідачем у розмірі 15 000 грн за підготовку 1-го процесуального документу виникає питання непропорційної оплати праці. У разі ухвалення судом рішення на користь відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу, прошу суд врахувати те, що ТОВ «Оператор ГТС України» є підприємством критичної інфраструктури, яке зазнало значних збитків в результати збройної агресії рф після 24.02.2022, має скрутний фінансовий стан, з боку відповідача судом встановлено наявність прострочення у наданні послуг по договору, тому позивач звертається до суду у разі задоволення заяви відповідача зменшити розмір заявлених вимог у заяві відповідача на 99% (відсотків від суми заявлених вимог).

У письмових поясненнях, поданих до суду, відповідач вказує на те, що вартість наданих адвокатських послуг в розмірі 15 000,00 грн встановлено не за один процесуальний документ, як вказує позивач, а за комплекс послуг, які надаються адвокатом, під час всього розгляду справи у суді апеляційної інстанції. Витрати на підготовку процесуальних документів враховують не лише час, витрачений на складання документу, але й інтелектуальну працю, яка включає аналіз справи, правову оцінку, вибір стратегії захисту, дослідження прецедентів, а також інші юридичні аспекти. Тому сума, яка стягується за ці послуги, може суттєво перевищувати мінімальну заробітну плату і все одно бути обґрунтованою та відповідати ринковим умовам.

Так, у пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що сума у розмірі 15 000,00 грн за супроводження справи в суді апеляційної інстанції: вивчення апеляційної скарги та додатків до нього, аналіз судової практики щодо предмету спору, збір доказів, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції, підготовка та подання заяв по суті та заяв з процесуальних питань, є завищеною та нерозумною, оскільки у даній справі правова позиція відповідача не змінювалась, адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи й доводи, що по суті є тотожними твердженням викладеним у суді першої інстанції.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.04.2023 у справі № 910/12946/20.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду, враховуючи фактичний обсяг правової допомоги, вважає співрозмірною та правильною, суму за супроводження справи в суді апеляційної інстанції: вивчення апеляційної скарги та додатків до нього, аналіз судової практики щодо предмету спору, збір доказів, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції, підготовка та подання заяв по суті та заяв з процесуальних питань у розмірі 7 500,00 грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду наголошує на тому, що адвокат Сизоненко С.В. приймала участь і у суді першої інстанції.

Участь одного адвоката при розгляді справи в судах усіх інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що, поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.

Отже, підготовка цієї справи в суді апеляційної інстанції не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи, з огляду на що розмір таких витрат також підлягає зменшенню.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає підтвердженим обсяг витрат на надану професійну правничу допомогу та оцінивши обґрунтованість заяви відповідача, враховуючи принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, мінімальний розмір заробітної плати, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, вважає, що заявлена відповідачем сума підлягає зменшенню, у зв`язку із чим, сума витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції, який підлягає відшкодуванню за рахунок позивача становить суму у розмірі 7 500,00 грн і такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з виконаною адвокатом роботою, а в частині витрат на правничу допомогу у розмірі 7 500,00 грн належить відмовити.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; (п. 1, 3 ч. 1 ст. 277 ГПК України).

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 1, 3 ч. 1, ч. 2 ст. 277 ГПК України, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова Група «Спецтехнологія», скасування рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/19109/23, в частині відмови в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова Група «Спецтехнологія» про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу на позивача, прийняти в цій частині нове рішення про часткове задоволення заяви відповідача та залишення без задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України».

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/19109/23 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова Група «Спецтехнологія» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/19109/24 задовольнити частково.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/19109/24 скасувати в частині відмови в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова Група «Спецтехнологія» про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу на Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» та ухвалити в цій частині нове рішення.

4. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова Група «Спецтехнологія» про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу на позивача задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, пр-кт Любомира Гузара, 44; ЄДРПОУ 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова Група «Спецтехнологія» (01103, місто Київ, вул. Андрія Верхогляда (ран. Михайла Драгомирова), буд. 4; ЄДРПОУ 32109687) 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В решті рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/19109/24 залишити без змін.

5. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова Група «Спецтехнологія» про розподіл судових витрат (при розгляді справи у суді апеляційної інстанції) задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, пр-кт Любомира Гузара, 44; ЄДРПОУ 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова Група «Спецтехнологія» (01103, місто Київ, вул. Андрія Верхогляда (ран. Михайла Драгомирова), буд. 4; ЄДРПОУ 32109687) 7 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи у суді апеляційної інстанції.

6. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

7. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

8. Матеріали справи № 910/19109/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді А.Г. Майданевич

Б.О. Ткаченко