Постанова

від 23.01.2025 по справі 911/2897/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2025 р. Справа№ 911/2897/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Алданової С.О.

Корсака В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут»

на рішення Господарського суду Київської області від 25.01.2024 (повний текст складено 21.03.2024)

у справі № 911/2897/23 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут»

до Баришівської центральної районної аптеки №6

про стягнення 118 799,72 грн,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» (далі - ТОВ «Твій Газзбут», Товариство) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою, у якій просило стягнути з Баришівської центральної районної аптеки № 6 (далі - Аптека) 118 799,72 грн, з яких 36 605,87 грн основного боргу, 6 706,09 грн пені, 1 638,02 грн 3% річних, 9 304,57 грн інфляційних, 1 396,45 грн штрафу на підставі п. 6.2.2 договору та 63 148,72 грн штрафу на підставі п. 6.2.3 договору.

На обґрунтування заявлених вимог Товариство посилається на неналежне виконання Аптекою зобов`язання за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР200-20958-21 від 15.11.2021 в частині оплати за отриманий природний газ.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Київської області від 25.01.2024 позовні вимоги ТОВ «Твій Газзбуд» до Аптеки про стягнення 118 799,72 грн задоволено частково. Стягнуто з Аптеки № 6 на користь Товариства 36 605,87 грн основного боргу, 6 706,09 грн пені, 1 638,02 грн 3% річних, 9 304,57 грн інфляційних та 1 225,75 грн витрат по сплаті судового збору. У задоволенні позовних вимог Товариства до Аптеки про стягнення 64 545,17 грн штрафу відмовлено.

Встановивши, що відповідач в порушення умов договору своєчасно та в повному обсязі спожитий природний газ не оплатив за січень-березень 2022 року на суму 36 605,87 грн, що відповідач не заперечив та не спростував, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з аптеки основного бору є доведеною та підлягає задоволенню.

Оскільки відповідач порушив виконання зобов`язання, це є підставою для застосування до нього передбаченої Договором та законом відповідальності.

Вимоги про стягнення з відповідача 6 706,09 грн пені, 1 638,02 грн 3% річних та 9 304,57 грн інфляційних втрат, нарахованих на прострочені суми за фактичні періоди прострочення, суд визнав такими, що відповідають фактичним обставинам справи і підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 1 396,45 грн штрафу на підставі п. 6.2.2 договору за період отримання природного газу в січні 2022 року та 63 148,72 грн штрафу на підставі п. 6.2.3 договору за період отримання природного газу в грудні 2021 року, лютому-квітні 2022 року, листопаді та грудні 2022 року, суд зазначив, що заявлений до стягнення штраф нарахований без урахування визначеного у договорі допустимого відхилення +/- 3% від підтвердженого обсягу природного газу. Наведений у позові розрахунок свідчить, що позивач врахував погоджене у п. 2.4 договору допустиме відхилення в межах +/-3%, нарахування проведено на всі обсяги відхилення, що суперечить п. 2 розділу VІІ Правил постачання природного газу. Нарахування штрафу на підставі п. 6.2.3 договору проведено з порушенням суті облікової ставки НБУ, якою обраховується неустойка за кожен день прострочення протягом періоду прострочення. Фактично, у розрахунку позивача спотворено правову природу штрафу як разового платежу, який розрахований величиною, що передбачена для нарахування за кожний день прострочення в розмірі, який обраховується шляхом ділення облікової ставки НБУ (подвійної облікової ставки НБУ) на кількість днів у році. Крім того, відповідні п. 6.2.2, 6.2.3 договору не відповідають визначеній законодавством відповідальності за недоотримання підтвердженого обсягу природного газу, що призвело до безпідставної зміни правової природи такої відповідальності та встановленого порядку її застосування.

Суд виснував, що цілком обґрунтовано фактичне споживання природного газу є динамічним процесом, який неможливо точно визначити наперед, тому до фактів недоотримання підтвердженого (запланованого) обсягу природного газу законодавець визначив певні наслідки та механізм їх застосування, який позивачем не дотримано. Зміна правової природи наведеної відповідальності призвела до того, що споживач опинився в умовах, за яких він зобов`язаний сплачувати штраф в будь-якому випадку, оскільки точно запланувати обсяги фактичного споживання неможливо з об`єктивних причин.

Крім того, за висновком суду, позивач не дотримався встановленого порядку застосування відповідальності за порушення планових (підтверджених) обсягів постачання природного газу, не надав доказів складення акта-претензії та його надіслання відповідачу, тому у відповідача не настав строк для сплати відповідних сум.

За наведених обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 1396,45 грн штрафу на підставі п. 6.2.2 договору та 63 148,72 грн штрафу на підставі п. 6.2.3 договору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Київської області від 25.01.2024, ТОВ «Твій Газзбут» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення на користь Товариства з Аптеки штрафу за п. 6.2.2 договору в розмірі 1 396,45 грн та штрафу за п. 6.2.3 Договору в розмірі 63 148,72 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, а також стягнути з Аптеки на користь Товариства судовий збір за подачу апеляційної скарги.

Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням в частині відмови у стягненні 64 545,17 грн штрафу, оскільки вважає в цій частині рішення незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На думку скаржника, в цьому випадку суд перейшов до переоцінки умов укладеного договору №41АР200-20958-21 від 15.11.2021, оскарження умов якого не є предметом розгляду справи №911/2897/23.

Товариство зазначає, що сторони у договорі погодили всі істотні умови та уклали договір № 41АР200-20958-21 від 15.11.2021, прийнявши таким чином всі права та обов`язки за цим договором.

Позивач вважає, що у застосуванні переоцінки поняття «штрафу» та його заміні на «збитки» Господарський суд Київської області вийшов за межі позовних вимог всупереч ч. 2 ст. 237 ГПК України, а також не дослідив всіх обставин справи.

Оскаржуване рішення не містить жодної оцінки неналежного виконання Аптекою умов договору, а саме п. 2.3 та 5.5.1 в частині дотримання дисципліни споживання газу, що і призвело до застосування штрафу, визначеного п. 6.2.2 та 6.2.3 договору.

Апелянт вважає, що детально навів обставини щодо підтверджених та фактично спожитих обсягів газу за період січень-березень 2022 року, надав акти приймання-передачі природного газу за зазначений період та звернув увагу на Додаток 1 договору. Суд ці обставини не дослідив, а обґрунтування відмови в частині стягнення штрафу зведено виключно до переоцінки умов укладеного договору, неправильного застосування норм матеріального права та застосування правових висновків Верховного Суду не в подібних правовідносинах.

Позиції учасників справи.

Від Аптеки відзив на апеляційну скаргу або інші заяви по суті щодо поданої Товариством апеляційної скарги не надійшли.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2024 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2024 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/2897/23 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Товариства на рішення Господарського суду Київської області від 25.01.2024 до надходження матеріалів справи №911/2897/23.

10.04.2024 матеріали справи №911/2897/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2024 апеляційну скаргу Товариства на рішення Господарського суду Київської області від 25.01.2024 у справі №911/2897/23 залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства на рішення Господарського суду Київської області від 25.01.2024 у справі № 911/2897/23. Повідомлено, що розгляд апеляційної скарги буде здійснюватися у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2024 на задоволення відповідного клопотання Товариства зупинено провадження за апеляційною скаргою Товариства на рішення Господарського суду Київської області від 25.01.2024 у справі №911/2897/23 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №904/1553/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

28.11.2024 до апеляційної інстанції надійшло клопотання від представника Товариства Василевської О.В., в якому вона повідомляє, що постановою Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2024 у справі №904/1553/23 касаційну скаргу ТОВ «Твій Газзбуд» залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2023 у справі №904/1553/23 в частині задоволення вимоги про стягнення штрафу залишено без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 на задоволення відповідно клопотання представника Товариства Василевської О.В. поновлено апеляційне провадження у справі №911/2897/23. Розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Товариство під час розгляду справи надало додаткові письмові пояснення з посиланням на висновки Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15.11.2024 у справи №904/1553/23, які просило врахувати під час розгляду справи №911/2987/23.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

ТОВ «Твій Газзбут» здійснює господарську діяльність з постачання природного газу на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України, затвердженої Постановою НКРЕКП від 03.03.2021 №334.

Порядок укладення договорів з постачання природного газу врегульовано Законом України «Про ринок природного газу» №329-VIII від 09.04.2015, який вступив в дію з 01.10.2015, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496.

15.11.2021 Товариство (постачальник) та Аптека (споживач) уклали договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР200-20958-21 (далі - договір), за умовами п. 9.1 якого договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ «Твій Газзбут» в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до їх здійснення.

Додатковою угодою №1 від 29.12.2021 до договору викладено п. 9.1 Договору в новій редакції, а саме: « 9.1. Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ «Твій Газзбут» в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків - до їх здійснення».

Відповідно до п. 1.1 Договору та в редакції додаткової угоди №1 від 29.12.2021 постачальник природного газу зобов`язується передати у власність споживача у 2021 та 2022 роках природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що планові обсяги постачання газу по місяцях визначено в Додатку 1, що є невід`ємною частиною цього договору. В Додатку 1 до Договору визначені планові обсяги газу.

Згідно з п. 2.3 договору обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (п. 4.1 Договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ.

Постачання та споживання підтверджених обсягів газу протягом місяця здійснюється, як правило, в рівномірному режимі, виходячи із середньодобової норми (далі - добова норма), яка визначається шляхом ділення місячного підтвердженого обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця, або згідно з узгодженим сторонами графіком до 25-го (двадцять п`ятого) числа, місяця, що передує місяцю постачання у випадку, якщо споживання здійснюється протягом місяця нерівномірно.

Відповідно до п. 2.4 договору обсяг споживання природного газу споживачем у розрахунковому періоді не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом розрахункового періоду в розмір +/- 3% від підтвердженого обсягу природного газу.

За умовами п. 2.5 договору визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку, а саме:

2.5.1. за підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (про транспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ;

2.5.2. на підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГТС Постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником Постачальника або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»;

2.5.3. споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу;

2.5.4. у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ чи Оператора ГТС. Споживач у такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника.

Ціна за природний газ визначається в п. 3.2 Договору.

Відповідно до п. 3.3 договору ціна, зазначена в п. 3.2 договору, може змінюватись протягом дії договору. Зміни ціни узгоджуються шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

Відповідно до п. 3.2 договору ціна одного кубічного метру (куб. м) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 31,25833333 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 31,39490933 грн. Податок на додану вартість становить 6,27898187 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 37,67389120 грн.

Згідно з п. 3.3.1 договору в разі порушення споживачем графіку оплати, визначеного п. 4.2 цього договору, більше як на 3 (три) банківські дні постачальник в односторонньому порядку встановлює ціну кубічного метру газу без урахування податку на додану вартість на рівні: 31,34166667 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості доступу до потужності складає 31,47824267 грн. Податок на додану вартість становить 6,29564853 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 37,77389120 грн.

Додатковою угодою №2 до договору від 29.12.2021 згідно п. 3.3 договору сторони домовились про узгодження ціни на газ за договором, починаючи з 01.01.2022 на такому рівні: ціна одного кубічного метра (куб. м) природного газу без урахуванням податку на додану вартість становить 54,59166667 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн без ПДВ. Ціна одного кубічного метру (куб. м) природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 54,72824267 грн. Податок на додану вартість становить 10,94564853 грн. Всього ціна газу за один кубічний метр становить 65,67389120 грн.

Також сторони домовились викласти п. 3.3.1 договору в наступній редакції: « 3.3.1. В разі порушення споживачем графіку оплати, визначеного п. 4.2 цього договору, більше ніж на 3 (три) банківські дні, постачальник в односторонньому порядку встановлює ціну кубічного метру газу без урахування податку на додану вартість з 01.01.2022 на рівні: 54,67500000 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості доступу до потужності складає 54,81157600 грн. Податок на додану вартість становить 10,96231520 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 65,77389120 грн.».

Додатковою угодою №ДУ-3/41АР200-20958-21 до договору від 31.01.2022 згідно п. 3.3 договору, сторони домовились про узгодження ціни на газ за договором, починаючи з 01.02.2022 на рівні: Ціна одного кубічного метра (куб. м.) природного газу без урахуванням податку на додану вартість становить 40,83333333 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,136576 грн без ПДВ. Ціна одного кубічного метру (куб. м.) природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 40,96990933 грн. Податок на додану вартість становить 8,19398187 грн. Всього ціна газу за один кубічний метр становить 49,16389120 грн.

Також сторони домовились викласти п. 3.3.1 договору в наступній редакції: « 3.3.1. В разі порушення споживачем графіку оплати, визначеного п. 4.2 цього договору, більше ніж на 3 (три) банківські дні, постачальник в односторонньому порядку встановлює ціну кубічного метру газу без урахування податку на додану вартість з 01.02.2022 на рівні: 40,91666667 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості доступу до потужності складає 41,05324267 грн. Податок на додану вартість становить 8,21064853 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 49,26389120 грн.».

Додатковою угодою №5/41АР200-20958-21 до договору від 28.02.2022 згідно п. 3.3 договору сторони домовились про узгодження ціни на газ за договором, починаючи з 01.03.2022 на рівні: Ціна одного кубічного метра (куб. м.) природного газу без урахуванням податку на додану вартість становить 40,83333333 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн без ПДВ. Ціна одного кубічного метру (куб. м.) природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 40,96990933 грн. Податок на додану вартість становить 8,19398187 грн. Всього ціна газу за один кубічний метр становить 49,16389120 грн.

Також сторони домовились викласти п. 3.3.1 договору в наступній редакції: « 3.3.1. В разі порушення споживачем графіку оплати, визначеного п. 4.2 цього договору, більше ніж на 3 (три) банківські дні, постачальник в односторонньому порядку встановлює ціну кубічного метру газу без урахування податку на додану вартість з 01.03.2022 на рівні: 41,66666667 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості доступу до потужності складає 41,80324267 грн. Податок на додану вартість становить 8,36064853 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 50,16389120 грн.».

Додатковою угодою №6/41АР200-20958-21 до договору від 09.03.2022 згідно п. 3.3 договору, сторони домовились про узгодження ціни на газ за договором, починаючи з 01.03.2022 на рівні: Ціна одного кубічного метра (куб. м.) природного газу без урахуванням податку на додану вартість становить 40,83333333 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,1241600 грн. без ПДВ. Ціна одного кубічного метру (куб. м.) природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 40,95749333 грн. Податок на додану вартість становить 8,19149867 грн. Всього ціна газу за один кубічний метр становить 49,14899200 грн.

Також сторони домовились викласти п. 3.3.1 договору в наступній редакції: « 3.3.1. В разі порушення споживачем графіку оплати, визначеного п. 4.2 цього договору, більше ніж на 3 (три) банківські дні, постачальник в односторонньому порядку встановлює ціну кубічного метру газу без урахування податку на додану вартість з 01.03.2022 на рівні: 41,66666667 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,1241600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості доступу до потужності складає 41,79082667 грн. Податок на додану вартість становить 8,35816533 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 50,14899200 грн.».

Додатковою угодою №7/41AP200-20958-21 до договору від 30.04.2022 згідно п. 3.3 договору сторони домовились про узгодження ціни на газ за договором, починаючи з 01.05.2022 на рівні: Ціна одного кубічного метра (куб. м.) природного газу без урахуванням податку на додану вартість становить 32,500000000 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн без ПДВ. Ціна одного кубічного метру (куб. м.) природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 32,63657600 грн. Податок на додану вартість становить 6,52731520 грн. Всього ціна газу за один кубічний метр становить 39,16389120 грн.

Також сторони домовились викласти п. 3.3.1 договору в наступній редакції: « 3.3.1. В разі порушення споживачем графіку оплати, визначеного п. 4.2 цього договору, більше ніж на 3 (три) банківські дні, постачальник в односторонньому порядку встановлює ціну кубічного метру газу без урахування податку на додану вартість з 01.05.2022 на рівні: 33,33333333 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості доступу до потужності складає 33,46990933 грн. Податок на додану вартість становить 6,69398187 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 40,16389120 грн.».

Додатковою угодою №8/41АР200-20958-21 до договору від 29.07.2022 згідно п. 3.3 договору сторони домовились про узгодження ціни на газ за договором, починаючи з 01.08.2022 на рівні: Ціна одного кубічного метра (куб. м.) природного газу без урахуванням податку на додану вартість становить 39,16666667 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн без ПДВ. Ціна одного кубічного метру (куб. м.) природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 39,30324267 грн. Податок на додану вартість становить 7,86064853 грн. Всього ціна газу за один кубічний метр становить 47,16389120 грн.

Також сторони домовились викласти п. 3.3.1 договору в наступній редакції: « 3.3.1. В разі порушення споживачем графіку оплати, визначеного п. 4.2 цього договору, більше ніж на 3 (три) банківські дні, постачальник в односторонньому порядку встановлює ціну кубічного метру газу без урахування податку на додану вартість з 01.08.2022 на рівні: 40,00000000 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості доступу до потужності складає 40,13657600 грн. Податок на додану вартість становить 8,02731520 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 48,16389120 грн.».

Додатковою угодою №9/41АР200-20958-21 до договору від 31.08.2022 згідно п. 3.3 договору сторони домовились про узгодження ціни на газ за договором, починаючи з 01.09.2022 на рівні: Ціна одного кубічного метра (куб. м.) природного газу без урахуванням податку на додану вартість становить 42,50000000 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн без ПДВ. Ціна одного кубічного метру (куб. м.) природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 42,63657600 грн. Податок на додану вартість становить 8,52731520 грн. Всього ціна газу за один кубічний метр становить 51,16389120 грн.

Також сторони домовились викласти п. 3.3.1 договору в наступній редакції: « 3.3.1. В разі порушення споживачем графіку оплати, визначеного п. 4.2 цього договору, більше ніж на 3 (три) банківські дні, постачальник в односторонньому порядку встановлює ціну кубічного метру газу без урахування податку на додану вартість з 01.09.2022 на рівні: 43,33333333 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості доступу до потужності складає 43,46990933 грн. Податок на додану вартість становить 8,69398187 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 52,16389120 грн.».

За умовами п. 4.1 договору розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць.

Відповідно до п. 4.2 договору оплата здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в такому порядку: оплата в розмірі 100% (сто відсотків) здійснюється споживачем до 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника (п. 4.4 договору).

За умовами п. 5.5.1 договору споживач зобов`язується дотримуватись дисципліни газу, визначеної розділом 2 Договору, а також Правилами постачання природного газу.

Відповідно до п. 6.2.1 договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Згідно з п. 6.2.2 договору якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач сплачує постачальнику штраф за перевищення обсягу постачання газу, що розраховується за встановленою формулою.

Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг споживання газу буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач зобов`язується сплатити Постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується штраф, від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період (п. 6.2.3 договору).

Строки оплати за поставлений природний газ встановлені до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу, що передбачено п. 4.2.3 договору.

Згідно з актом приймання-передачі №ТГ382001631 від 31.01.2022 позивач передав, а відповідач прийняв у січні 2022 року природний газ в обсязі 1 212,31 куб. м газу на суму 79 617,12 грн.

Згідно з актом приймання-передачі №ТГ382005932 від 28.02.2022 позивач передав, а відповідач прийняв у лютому 2022 року природний газ в обсязі 853,21 куб. м газу на суму 41 947,13 грн.

Згідно з актом приймання-передачі №ТГ382016778 від 31.03.2022 позивач передав, а відповідач прийняв у березні 2022 року природний газ в обсязі 13,53 куб. м газу на суму 664,98 грн.

Всього за зазначеними актами Товариство надало відповідачу (ЕІС-код: 56XО00001R5M000E) за період січень-березень 2022 року природний газ обсягом 2 079,05 куб. м вартістю 122 229,23 грн.

Акти приймання-передачі №ТГ382001631 від 31.01.2022, №ТГ382005932 від 28.02.2022, №ТГ382016778 від 31.03.2022 направлялись відповідачу цінним листом з описом вкладення, трек-номер 0410807199262, проте відповідач зазначені акт не підписав, обґрунтованих заперечень щодо актів не надав.

Відповідач своєчасно та в повному обсязі спожитий за період січень-березень 2022 року природний газ не оплатив. Згідно з оборотно-сальдовою відомістю відповідач здійснив оплати в рахунок спожитого в січні-березні 2022 року природного газу на суму 85 623,36 грн, не оплаченим залишився спожитий природний газ на суму 36 605,87 грн.

За такої підстави Товариство звернулось до суду та просить стягнути з Аптеки 36 605,87 грн основного боргу, 6 706,09 грн пені, 1 638,02 грн 3% річних за період з 11.02.2022 по 31.08.2023 та 9 304,57 грн інфляційних втрат, 1 396,45 грн штрафу на підставі п. 6.2.2 договору, розрахованого за період отриманого природного газу в січні 2022 року, 63 148,72 грн штрафу на підставі п. 6.2.3 договору, розрахованого за період отриманого природного газу в грудні 2021 року, лютому-квітні, листопаді, грудні 2022 року.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до п. 1 глави 1 розділу ІХ Кодексу комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, оператора ГТС), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.

Згідно з п. 5 розд. І Правил постачання природного газу підтверджений обсяг природного газу - плановий об`єм (обсяг) природного газу, обумовлений договором постачання природного газу між споживачем та постачальником на відповідний розрахунковий період, який має бути поставлений споживачу відповідно до умов цього договору.

У свою чергу п. 10 розділу II Правил постачання природного газу визначає, що споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання.

Суд встановив, що сторони у п. 6.2.2, 6.2.3 договору узгодили таке:

- п. 6.2.2. якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач сплачує Постачальнику штраф за перевищення обсягу постачання газу, що розраховується за встановленою формулою;

- п. 6.2.3. якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг споживання газу буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач зобов`язується сплатити постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується штраф, від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

Крім того, за умовами п. 2.4 договору обсяг споживання природного газу споживачем у розрахунковому періоді не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом розрахункового періоду в розмір +/- 3% від підтвердженого обсягу природного газу.

Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.11.2024 у справі №904/1553/23 виснував таке.

Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- якими є істотні ознаки поняття "збитки" та поняття "штрафні санкції";

- якою є правова природа відповідальності (санкції), передбаченої Правилами №2496;

- чи мають право сторони самостійно визначити в договорі вид санкції, яка підлягає застосуванню (штраф або збитки); чи вправі суд самостійно встановлювати правову природу такої санкції, здійснювати її перекваліфікацію;

- якою є правова природа відповідальності (санкції), передбаченої п. 6.2.2 договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів.

Якими є істотні ознаки поняття "збитки" та поняття "штрафні санкції"

61. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

62. Статтею 599 ЦК України та статтею 202 ГК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

63. Належне виконання зобов`язання є одним із фундаментальних принципів цивільного права. Зміст цього принципу полягає в тому, що виконання має бути проведене: 1) належними сторонами; 2) щодо належного предмету; 3) у належний спосіб; 4) у належний строк (термін); 5) у належному місці.

64. Водночас порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

65. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

66. Сплату неустойки (штрафу) та відшкодування збитків можливо охарактеризувати загальним поняттям "санкція" - визначена міра майнових чи інших невигідних для особи наслідків невиконання вимог закону та / або умов договору.

67. Стаття 217 ГК передбачає, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та / або правові наслідки (ч. 1). У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2).

68. Неустойка (штраф) і збитки мають схоже функціональне призначення, однак все ж є самостійними формами цивільно-правової відповідальності.

Щодо збитків

69. Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

70. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

71. За змістом ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

72. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

73. Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

74. Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ст. 614 ЦК України).

75. Відповідно до частин 1, 2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

76. Таким чином, норми ЦК і ГК визначають умови, склад і порядок застосування до суб`єкта господарювання такого виду господарських санкцій як відшкодування збитків.

Щодо штрафних санкцій

77. Частина 1 ст. 546 ЦК України встановлює, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

78. Відповідно до частин 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

79. У ч. 1 ст. 230 ГК України унормовано, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

80. Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

81. Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та як міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

82. До моменту порушення зобов`язання боржником неустойка виконує функцію сприяння належному виконанню зобов`язання, стимулювання боржника до належної поведінки. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №910/14591/21).

83. Отже, штрафною є така санкція, що передусім спрямована на спонукання особи утриматися від порушення вимог закону чи умов договору під загрозою майнової кари.

Щодо поняття "заздалегідь погоджені збитки"

84. Проміжне місце між неустойкою (штрафом) та збитками займає інститут заздалегідь погоджених збитків - санкція, що має окремі ознаки як збитків у їх класичному розумінні, так і штрафу.

85. У правовій доктрині інститут "заздалегідь визначених збитків" покликаний забезпечити кредитору справедливе відшкодування у тих випадках, коли сторони договору вже на момент його укладення погоджуються з тим, що певним порушенням умов договору кредитору завдається шкода / збитки, але при цьому конкретний розмір завданих збитків складно чи взагалі неможливо довести.

86. До використання цієї ж конструкції вдаються з метою полегшення розрахунків, забезпечення прозорого фінансово-економічного планування, економії часу суду та учасників процесу.

87. Раніше частина 5 ст. 225 ГК України встановлювала, що сторони господарського зобов`язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов`язання чи строків порушення зобов`язання сторонами.

88. Разом із тим ця норма була виключена на підставі Закону від 07.04.2015 №289-VIII.

89. Втім, право сторін передбачити відшкодування збитків в іншому розмірі (у меншому або більшому розмірі на власний розсуд) наразі прямо передбачають ст. 22 ЦК України, ч. 1 ст. 226 ГК України.

90. Інститут заздалегідь визначених збитків широко відомий за кордоном і активно застосовується учасниками господарської діяльності. Отже, це не новий інститут; вже існує усталена практика застосування подібних норм закону чи положень договору.

Якою є правова природа відповідальності (санкції), передбаченої Правилами №2496

91. Закон "Про ринок природного газу" визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав-сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу, за змістом ч. 1 ст. 4 якого державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

92. Регулятор - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (п. 32 ч. 1 ст. 1 Закону "Про ринок природного газу").

93. Згідно з пунктами 1, 10 ч. 1 ст. 3 зазначеного Закону ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб`єктів природних монополій, та за принципом, зокрема, щодо забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів природного газу, у тому числі забезпечення першочергового інтересу безпеки постачання природного газу, зокрема шляхом диверсифікації джерел надходження природного газу; відповідальності суб`єктів ринку природного газу за порушення правил діяльності на ринку природного газу та умов договорів.

94. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу (ч. 3 ст. 12 Закону "Про ринок природного газу").

95. Постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 12 Закону "Про ринок природного газу").

96. Правила постачання природного газу затверджуються Регулятором після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства і є обов`язковими для виконання всіма постачальниками та споживачами (ч. 4 ст. 12 Закону "Про ринок природного газу").

97. Пункт 2 розд. І Правил №2496 передбачає, що дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб та операторів газорозподільної системи / газотранспортної системи.

98. Постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем (п. 3 розд. І Правил №2496).

99. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за договором, який має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Договір постачання природного газу між іншими споживачами та їх постачальниками укладається відповідно до вимог чинного законодавства України (п. 3 розд. І Правил №2496).

100. Споживач зобов`язаний, зокрема, не допускати несанкціонованого відбору природного газу (п. 3 ч. 2 ст. 13 Закону "Про ринок природного газу").

101. Споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розд.VII цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання (абз. 1 п. 10 розд. II Правил №2496).

102. В абз. 4 п. 10 розд. II Правил №2496 встановлено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об`ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу. При цьому постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, які розраховуються відповідно до п. 1 розд. VII цих Правил.

103. У розд. VIІ Правил №2496 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин у цій справі (редакція з 01.07.2020)) визначено порядок відшкодування збитків та вирішення спорів.

104. У зазначеному розділі наведені випадки відшкодування споживачем, який не є побутовим, постачальникові (у разі споживання об`єму природного газу у меншому / перевищеному об`ємі від підтвердженого обсягу газу), а також розмір збитків у разі споживання у меншому або більшому об`ємах (обсягах) газу, що в першому випадку має становити не більше подвійної облікової ставки НБУ від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період, а в другому - розраховується за формулою, наведеною у підпункті 2 розд. VIІ Правил №2496.

105. Відповідно до підпункту 2 п.1 розд. VII Правил №2496 (у редакції чинній, на момент виникнення спірних правовідносин у цій справі (редакція з 01.07.2020)) відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим (крім споживачів, постачання яким здійснюється в рамках виконання спеціальних обов`язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу на підставі ст.11 Закону "Про ринок природного газу"), постачальнику здійснюється таким чином та у випадку якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою В = (Vф - Vп) x Ц х K, де:

-ф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу;

- Vп - підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період;

- Ц - ціна природного газу за договором постачання природного газу;

- К - коефіцієнт, який визначається постачальником та не може перевищувати 0,5.

106. На підставі викладеного вище Об`єднана плата зазначає, що підпункт 2 п. 1 розд. VII Правил №2496 (у редакції чинній, на момент виникнення спірних правовідносин у цій справі (редакція з 01.07.2020)) закріплює заздалегідь погоджені збитки, що нараховуються споживачу за встановленою формулою внаслідок перевищення об`єму (обсягу) природного газу.

Чи мають право сторони самостійно визначити в договорі вид санкції, яка підлягає застосуванню? Чи вправі суд самостійно встановлювати правову природу такої санкції, здійснювати її перекваліфікацію?

107. Майново-господарські зобов`язання мають цивільно-правову природу і регулюються передусім нормами ЦК із визначенням ГК лише окремих їх особливостей (зазначене прямо передбачено частиною першою статті 175 ГК). Цивільне ж право відзначається загальнодозвільним правовим режимом - "дозволено все, що не заборонено".

108. Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК). За змістом цієї засади сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК).

109. Принцип свободи договору полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати:

- можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору);

- можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

110. Відсутність у законі дозволу передбачити в договорі ту чи іншу умову не є рівнозначною забороні включення такої умови в договір.

111. Сторони не позбавлені права встановити в договорі на випадок порушення його умов такий платіж, який вони вважатимуть за необхідне (відшкодування збитків, штраф тощо), якщо це не заборонено законом.

112. Отже, необхідним є встановлення змісту умови договору та справжнього волевиявлення сторін. Якщо у договорі сторони заздалегідь узгодили вид та розмір санкції (її конкретний грошовий вираз), зокрема шляхом встановлення порядку розрахунку, така у мова є обов`язковою для виконання.

113. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

114. У цій справі не поставало питання визнання Договору неукладеним з підстав невизначення істотної умови Договору в частині порядку відшкодування та визначення розміру збитків, завданих унаслідок його порушення.

115. Об`єднана палата зазначає, що в разі узгодження сторонами санкції у вигляді штрафу та закріплення її в договорі суд не має вдаватися до її перекваліфікації на збитки за відсутності ознак зловживання свободою договору чи прямої законодавчої заборони.

116. Перекваліфікація судом платежу на випадок невиконання, який сторони дійсно чітко та недвозначно позначили в договорі як штраф, на збитки, заздалегідь визначені збитки (і навпаки) не може вважатися припустимим.

Щодо правової природи відповідальності (санкції), передбаченої п.6.2.2 Договору

117. Як встановили суди попередніх інстанцій, сторони в межах принципу свободи договору встановили санкцію у виді штрафу та передбачили порядок його розрахунку, що не суперечить вимогам законодавства.

118. Згідно з буквальним тлумаченням п. 6.2.2 Договору якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач сплачує постачальнику штраф за перевищення обсягу постання газу, що розраховується за формулою:

В = (Vф - Vп) х Ц х К, де: Vф - обсяг фактично поставленого газу протягом розрахункового періоду; Vп - підтверджений обсяг газу на розрахунковий період; Ц - вартість газу за Договором; К - коефіцієнт, який дорівнює 0,1.

119. Разом із тим Верховний Суд у постанові від 01.11.2023 у справі №911/1893/22, де предметом спору було стягнення, зокрема, штрафу за споживання газу у більшому та меншому обсягах (за відповідні місяці у спірному періоді) від підтверджених обсягів постачання газу, погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що визначена сторонами договору у підпунктах 6.2.2, 6.2.3 відповідальність за своєю правовою природою належить до збитків, відшкодування яких передбачено розд. VII Правил №2496, та які нараховуються за формулою та в порядку, встановленими зазначеними Правилами. З огляду на вказане колегія суддів вважала, що позивач, який є постачальником природного газу для потреб непобутових споживачів, мав довести факт понесення збитків та їх розмір; вину заподіювача шкоди та причинного зв`язку між діями заподіювача та настанням збитків.

120. Зважаючи на мотиви, наведені в цій постанові, Об`єднана палата відступає від зазначеного висновку (на який також посилається скаржник).

121. Норми Правил №2496 самі по собі не змінюють правову природу умови п. 6.2.2 Договору, не надають підстав для іншого тлумачення чи перекваліфікації спірної санкції.

122. Таким чином, суди попередніх інстанцій, зважаючи на п. 6.2.2 Договору та вжите в ньому формулювання, обґрунтовано визначили, що спірна санкція є штрафом (згідно з буквальним тлумаченням).

123. Водночас, зважаючи на фактичні обставини цієї справи, Об`єднана палата не розглядає питання щодо відступу від висновків Верховного Суду у складі:

- колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду від 25.03.2021 у справі №910/4608/20;

- суддів Об`єднаної палати від 17.06.2022 у справі №904/6994/20.

124. У вказаних справах стягнення збитків зі споживача відбувалося на підставі підпункту 1 п. 1 розд. VI Правил №2496. Натомість, як вже було зазначено, в цій справі спірні правовідносини виникли у зв`язку зі стягненням іншого виду санкції - штрафу, який сторони узгодили в п. 6.2.2 Договору.

Верховний Суд у зазначеній справі дійшов висновку про залишення рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні вимоги про стягнення штрафу без змін.

Враховуючи встановлені у справі обставини, зокрема, щодо перевищення та недобору споживання Аптекою підтвердженого обсягу природного газу (спожито 1 212,31 куб. м замість підтвердженого обсягу 1 000 у січні 2022 року (різниця 212,31); 0 замість 1 300 у лютому 2021 (різниця 1 300); 853,21 замість 1 000 у лютому 2022 року (різниця 146,79); 0 замість 400 у квітні 2022 року (різниця 400); 0 замість 500 у листопаді 2022 року (різниця 500); 0 замість 1 000 у грудні 2022 року), умови п. 6.2.2 та 6.2.3 договору, норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, та висновки Об`єднаної палати Верховного суду у постанові від 15.11.2023 у справі №904/1553/23, колегія суддів вважає, що вимоги Товариства про стягнення з Аптеки штрафу на підставі зазначених пунктів договору є обґрунтованими.

Наданий позивачем розрахунок колегія суддів вважає арифметично правильним, вимоги Товариства про стягнення з Аптеки штрафів (1 396,45 грн штрафу на підставі п. 6.2.2 договору та 63 148,72 грн штрафу на підставі п. 6.2.3 договору, а всього на суму 64 545,17 грн) є обґрунтованими.

Колегія суддів відзначає, що присуджена до стягнення сума боргу Аптеки перед Товариством є майже вдвічі меншою, ніж сума усіх штрафних санкцій, що підлягають стягненню з аптеки на користь Товариства у зв`язку з порушенням зобов`язання за договором (36 605,87 грн основного боргу проти 6 706,09 грн пені, 1 638,02 грн 3% річних, 9 304,57 грн інфляційних, 1 396,45 грн штрафу на підставі п. 6.2.2 договору та 63 148,72 грн штрафу на підставі п. 6.2.3 договору).

Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

За ч. 2 ст. 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 вказано, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі. Тому, з метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному, порівняно зі стягненням збитків, порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків. Такими правилами є правила про неустойку, передбачені ст. ст. 549-552 ЦК України.

Так, ст. 549 ЦК України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто, неустойка - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності.

Водночас неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

У тій же постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною ж 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд відзначає, що судова практика щодо застосування вказаних норм ГК України та ЦК України наразі є усталеною (див. зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №923/587/20, від 01.10.2020 у справі №904/5610/19, від 02.12.2020 у справі №913/698/19, від 26.01.2021 у справі №922/4294/19, від 24.02.2021 у справі №924/633/20, від 03.03.2021 у справі №925/74/19, від 16.03.2021 у справі №910/3356/20, від 30.03.2021 у справі №902/538/18, від 19.01.2021 у справі №920/705/19, від 27.01.2021 у справі №910/16181/18, від 31.03.2020 у справі №910/8698/19, від 11.03.2020 у справі №910/16386/18, від 09.07.2020 у справі №916/39/19, від 08.10.2020 у справі №904/5645/19, від 14.04.2021 у справі №922/1716/20, від 13.04.2021 у справі №914/833/19, від 22.06.2021 у справі №920/456/17) і відповідно до неї у визначенні розміру неустойки судам належить керуватися наступними загальними підходами (правилами):

- обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але ГК України вказує на неспівмірність розміру штрафних санкцій з розміром збитків кредитора як на обов`язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як ЦК України виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення;

- зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки;

- довести наявність обставин, які можуть бути підставою для відповідного зменшення, має заінтересована особа, яка заявила пов`язане з цим клопотання;

- неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора;

- господарський суд повинен надати оцінку як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення;

- закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення;

- чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, а тому таке питання вирішується господарським судом згідно ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- підприємництво за своєю суттю є ризикованою діяльністю, в Україні діє принцип свободи договору та заборони суперечливої поведінки, сторони добровільно уклали договір і визначили штрафні санкції, тому суд має зменшувати розмір таких санкцій саме у виключних випадках з урахуванням всіх обставин справи.

Тобто у вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій судам належить брати до уваги як обставини, прямо визначені у ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними.

При цьому суд не зобов`язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення штрафних санкцій; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення неустойки. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення неустойки із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено (ст. ст. 86, 236-238 ГПК України). Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 17.07.2021 у справі №916/878/20.

Колегія суддів, вважає, що у справі, що розглядається стягнення з Аптеки на користь Товариства 82 193,85 штрафних санкцій, нарахованих на суму основного боргу (з яких 6 706,09 грн пені, 1 638,02 грн 3% річних, 9 304,57 грн інфляційних та 64 545,17 грн штрафу), розмір яких є очевидно більшим, ніж розмір основного боргу - 36 605,87 грн, матиме саме каральний характер щодо боржника, а не компенсаторний щодо кредитора та може призвести до явно нерозумних і несправедливих наслідків для боржника; у такому випадку не буде дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

За таких обставин, з урахуванням принципів справедливості, балансу інтересів сторін, колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір штрафу, який підлягає до стягнення з Аптеки на користь Товариства на 50%, до 32 272,59 грн.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, здійснивши у наданих їй ст. 269 ГПК України межах перегляд справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що до стягнення з Аптеки на користь Товариства підлягає 32 272,59 грн штрафу на підставі п. 6.2.2 та 6.2.3 договору, у задоволенні вимог про стягнення 32 272,58 грн штрафу має бути відмовлено.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ч. 2ст. 277 ГПК України).

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 277 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення місцевого господарського суду має бути скасовано з прийняття нового судового рішення про задоволення вимог про стягнення штрафу частково.

Судові витрати.

Згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У справі, що розглядається, спір виник внаслідок порушення Аптекою зобов`язання за договором і вимоги позову суд визнав обґрунтованими повністю, зменшуючи розмір штрафних санкцій суд використав власні дискреційні повноваження, а тому застосовує при вирішенні питання щодо розподілу судового збору ч. 9 ст. 129 ГПК України.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги частково витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» на рішення Господарського суду Київської області від 25.01.2024 у справі №911/2897/23 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 25.01.2024 у справі №911/2897/23 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» до Баришівської центральної районної аптеки №6 про стягнення 64 545,17 грн штрафу та стягнення з Баришівської центральної районної аптеки № 6 на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» 1 225,75 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Баришівської центральної районної аптеки №6 (07500, Київська область, смт. Баришівка, вул. Центральна, 8, код ЄДРПОУ 01977792) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» (01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 32/2, код ЄДРПОУ 43965848) 32 272,59 грн штрафу на підставі п. 6.2.2 та 6.2.3 договору. У задоволенні решти вимог про стягнення штрафу відмовити.

4. Стягнути з Баришівської центральної районної аптеки №6 (07500, Київська область, смт. Баришівка, вул. Центральна, 8, код ЄДРПОУ 01977792) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» (01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 32/2, код ЄДРПОУ 43965848) 2 684,00 грн судового збору.

5. Стягнути з Баришівської центральної районної аптеки №6 (07500, Київська область, смт. Баришівка, вул. Центральна, 8, код ЄДРПОУ 01977792) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» (01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 32/2, код ЄДРПОУ 43965848) 3 220,80 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

7. Справу №911/2897/23 повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді С.О. Алданова

В.А. Корсак