Ухвала

від 16.01.2025 по справі 133/3926/24

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа 133/3926/24

16.01.2025 м. Козятин

Суддя Козятинськогоміськрайонного судуВінницької областіПєтухова Н.О.,вирішуючи питанняпро прийняттядо розглядутавідкриттяпровадження усправі за заявою ОСОБА_1 до Козятинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області про встановлення неправильності запису в актовому записі цивільного стану,

В С Т А Н О В И Л А:

До Козятинського міськрайонного суду Вінницької області надійшла вказана заява, у якій позивач просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме неправильність запису в актовому записі про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо ім`я особи " ОСОБА_2 " замість правильної " ОСОБА_3 ", та зобов`язати відповідача внести зміни до актового запису про народження.

Представник позивача - адвокат Покоєвич А.О. у даній заяві посилається як на норми позовного провадження, так і норми окремого провадження, водночас вказуючи що учасниками справи є позивач та відповідач, просить встановити факт, що має юридичне значення.

Вирішуючи питання про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. У справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Зі змісту вимог заяви вбачається, що позивачем не оскаржується відмова органу державної реєстрації актів цивільного стану щодо внесення зміни до такого актового запису, а міститься вимога про встановлення неправильності запису в акті цивільного стану та зобов`язання відповідача внести зміни до актового запису.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач бажає встановити факт, що має юридичне значення для можливості вчинення нею подальших юридично значимих дій.

Статтею 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 та ст. 315 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, серед інших, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до вимог ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

В свою чергу, суд може встановити юридичний факт, якщо це не впливає на права інших. Таке правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 15.04.2020 у справі № 302/991/19, яка враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Заявник у своїй заяві вказує, що бажає вийти на пенсію, водночас не вказуючи які саме перешкоди у нього з цим виникають, враховуючи що свідоцтво про народження не міститься в переліку документів необхідних для призначення пенсії. Також заявник не надає документів на підтвердження того, що йому відмовлено у призначенні пенсії чи прийнятті документів у зв`язку з вказаними різнобіжностями, тобто зі змісту заяви не вбачається, які юридичні наслідки породжує встановлення вказаного юридичного факту для заявника у даному випадку.

Окрім цього, вказуючи, що встановлення даного факту необхідне для призначення пенсії, заявник не залучає як заінтересовану особу відповідний орган Пенсійного фонду України.

Виходячи з наведеного, ОСОБА_1 слід визначитися із суб`єктним складом учасників справи, враховуючи положення статті 42 ЦПК України, та привести заяву у відповідність з вимогам ст. 318 ЦПК України, при цьому надавши до неї її копіїта копіївсіх документів,що додаютьсядо неї,відповідно докількості учасників справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відповідно до ч. 1-2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне залишити заяву без руху, надавши ОСОБА_1 строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 10, 185, 260, 261, 293-294, 318, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Заяву ОСОБА_1 доКозятинського відділудержавної реєстраціїактів цивільногостану уХмільницькому районіВінницької областіпро встановленнянеправильності записув актовомузаписі цивільногостану- залишити без руху.

Встановити заявнику п`ятиденний з дня отримання копії ухвали строк для усунення зазначених недоліків.

Роз`яснити заявнику, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Наталя ПЄТУХОВА