Рішення

від 15.01.2025 по справі 127/28109/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/28109/24

Провадження № 2/127/4018/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Іщук Т. П.,

за участі секретаря судового засідання Коваленко Д. І.,

позивача ОСОБА_1 , її представника - адвоката Синявської К. Ю., відповідача ОСОБА_2 , його представника - адвокат Вдовцової А. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , за участі третіх осіб, які не завяляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Органу опіки та піклування Вінницької міської ради, про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Свої вимоги мотивувала тим, що ОСОБА_5 перебував у шлюбі з ОСОБА_6 , який був розірваний 26 липня 2004 року. Від цього шлюбу народився син ОСОБА_2 . З вересень 2004 року позивачка ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_5 однією сім`єю. Разом з тим, він весь час був зареєстрований у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , однак фактично з 2004 року там не проживав. З 28 серпня 1995 року по 14 травня 2021 року ОСОБА_5 проходив службу в органах внутрішніх справ. У період з вересня 2004 року до 2010 року вони проживали за адресою: АДРЕСА_2 . Дана квартира належала позивачці на праві власності та надалі була нею продана. 16 лютого 2010 року її мати придбала чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_3 , а 26 жовтня 2017 року частину цієї квартири було подаровано позивачці. У шлюбних відносинах між нею та ОСОБА_5 народилось двоє синів: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивачка також зазначає, що факт проживання ОСОБА_5 з позивачкою підтверджується цілим рядом доказів: листуванням з офіційними установами та довідками, медичними документами; листом з санаторію «Женева» м. Трускавець від 15 грудня 2015 року; рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10 листопада 2016 року, яким надано дозвіл ОСОБА_5 на встановлення металевого гаражного боксу в районі багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_4 ; листом МКП «АБС» від 08 липня 2022 року щодо підтвердження належності гаража; листом Департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради від 02 жовтня 2020 року, яким надано дозвіл ОСОБА_5 на розроблення проекту землеустрою за цією адресою. У цих документах місцем проживання ОСОБА_5 зазначено: АДРЕСА_5 .

Позивач також зазначає, що ОСОБА_5 був за заявою її матері внесений до особового рахунку по цій квартирі без реєстрації та як учасник бойових дій отримував пільги щодо оплати комунальних послуг, які поширювалися і на членів сім`ї (тобто на неї і на дітей).

Також позивач вказує, що вона із ОСОБА_5 спільно брали активну участь у вихованні їх спільних дітей, забезпечували їх. Крім того вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, разом їздили на відпочинок, робили ремонти, вели спосіб життя притаманний подружжю, а важливі сімейні придбання здійснювали по черзі. В деяких випадках ОСОБА_5 пересилав її кошти, а деколи навпаки.

Після повномасштабного вторгнення з кінця лютого 2022 року ОСОБА_5 ніс службу у військові частині НОМЕР_1 , 3 взводу 3 роти. ІНФОРМАЦІЯ_4 під час штурмових дій він отримав поранення від яких в подальшому помер. ОСОБА_5 проходив лікування спочатку в м. Харкові, а згодом був переведений до м. Києва. Увесь час протягом лікування вона перебувала з чоловіком. Свідоцтво про смерть ОСОБА_5 було видано їй та вона отримала сповіщення про смерть, а також здійснювала організацію та несла витрати по похованню останнього. В журналі обліку бойової підготовки 3 взводу НОМЕР_2 роти ВЧ НОМЕР_1 на 2023 рік та у військову квитку ОСОБА_5 значиться одруженим та проживаючим за адресою: АДРЕСА_5 . Позивачка зазначає, що вона претендує на частку одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця на яку мають право члени сім`ї, а тому просить встановити факт проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу її та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , у період з вересня 2004 року по день його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.1-8, том 1).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29 серпня 2024 року вищевказану заяву прийнято до розгляду та відкрите загальне позовне провадження та до участі в справі залучені треті особи: Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Орган опіки та піклування Вінницької міської ради (а.с.70).

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позовні вимоги визнали, про що подали відповідні заяви. ОСОБА_4 в своїй заяві також зазначив, його мати ОСОБА_1 дійсно проживала з його батьком ОСОБА_5 протягом його життя однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Проживати разом батьки починали ще до його народження, приблизно з 2004 року. Батьки всі сімейні проблеми вирішували спільно, господарювали разом, спільно купували все для побуду, для його з братом навчання та розвитку та для інших потреб сім`ї. Сім`єю вони також багато подорожували. Мати постійно супроводжувала батька під час лікування після отримання ним поранення (а.с.89, том 1).

Відповідач ОСОБА_3 в своїй заяві про визнання позову зазначила, що ОСОБА_1 дійсно проживала з її сином ОСОБА_5 з осені 2004 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 однією сім`єю, хоча шлюб між ними не був зареєстрований (а.с.91, том 1)

25 вересня 2024 року відповідач ОСОБА_2 через свого представника надіслав на адресу суду відзив та просив в задоволенні позову відмовити. Вказував, що він не погоджується, що ОСОБА_1 з вересня 2004 року проживала однією сім?єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 , який є його батьком, оскільки він не був обізнаний про вказані обставини. Крім того, його батько ОСОБА_5 жодного разу не запрошував його як до квартири АДРЕСА_6 , так і до квартири АДРЕСА_7 . Взагалі батько проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1 в гуртожитку, що в свою чергу ставить під сумнів факт його проживання у зазначеній квартирі. Водночас зазначає, що він постійно підтримував зв`язок з батьком ОСОБА_5 , відносини у них були теплі та довірливі. ОСОБА_5 допомагав йому матеріально, надавав підтримку. В свою чергу він навідувався до батька на роботу у відділення поліції, де навіть одного разу ночував з ним на зміні. З часу, як батько приступив до служби в ЗСУ, останній бачився із ним кожної ротації. Про наявність у батька двох дітей від іншої жінки він був обізнаний. Також, він неодноразово чув від батька, що він дуже любить своїх синів, однак з їхньою матір`ю в нього лише дружні стосунки, проте ніяк не шлюбні. Тому, із зазначених підстав, його батько не одружувався з позивачкою і не планував цього робити. При цьому відповідач вказує, що він навіть не знав імені жінки, від якої в його батька є двоє дітей, а померлий ОСОБА_5 жодного разу не згадував у розмовах із ним про позивача. В свою чергу, відповідач цікавився лише братами ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . Батько навідував своїх дітей, допомагав їм, часто залишався на ніч у них вдома аби більше часу провести з дітьми. Вважає, що долучені стороною позивача: конверти, отриманні ОСОБА_5 з листами від офіційних установ, медичні документи, листи та інші докази, долучені до матеріалів справи, свідчать про використання останнім адреси позивача для листування, але жодним чином не підтверджують факт їхнього спільного проживання. Також відповідач зазначає, що факт виховання спільних дітей, жодним чином не пов`язаний з фактом спільного проживання позивачки з померлим однією сім`єю без реєстрації шлюбу. При цьому, вказує, що сам собою факт перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між ними склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю. Що стосується наданих фото, відповідач зазначає, що вказані докази не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Також зазначає, що кошти на організацію поховання ОСОБА_5 збирали його родичі. Стверджує , що вказане вище свідчить про те, що позивачка не надала достатніх та допустимих доказів на підтвердження факту спільного проживання її разом з ОСОБА_5 (а.с.112-118).

01 жовтня 2024 року ОСОБА_1 надала відповідь на відзив та зазначила, що дійсно померлий ніколи не запрошував відповідача ОСОБА_2 до них додому. Позиція ОСОБА_5 зводилась до того, що з сином він обов`язково спілкується та бачиться, але на «нейтральній території». При цьому, він завжди знаходив час для старшого сина ОСОБА_2 , навіть коли приїздив з фронту в короткі відпустки. Вона завжди узгоджувала з померлим їхні плани таким чином, щоб залишився час на зустріч батька з сином. Проте, відсутність у відповідача ОСОБА_2 інформації про місце проживання батька не є доказом його проживання чи не проживання за певною адресою. Щодо правових висновків, на які посилається сторона відповідача у відзиві, то вказані висновки стосуються здебільшого правовідносин спадкування. Крім того, зазначає, що нею надано велику кількість доказів, які майже не прокоментовані та не спростовані відповідачем, а лише вказано, що це свідчить про використання ОСОБА_5 адреси позивача. Однак, стверджує, що надані докази в сукупності підтверджують спільне проживання її та ОСОБА_5 , ведення спільного господарства та спільного побуту, наявність взаємних прав та обов`язків. При цьому звертає увагу, що у наданих документах адресою ОСОБА_5 вказувалась саме її адреса, є підтвердження, що ОСОБА_5 був внесений в особовий рахунок без реєстрації за її адресою, він перебував на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право пільги, як учасник бойових дій та разом з нею та синами користувався пільгами на житлово-комунальні послуги в межах встановлених норм споживання згідно діючого законодавства за адресою фактичного проживання: АДРЕСА_5 . Також зазначає, що вони неодноразово купували побутова техніку, товари для ремонту, надавши додатково ряд доказів, неодноразово разом їздили за кордон на відпочинок, на її ім`я ОСОБА_5 видав довіреність. Додатково звертає увагу, що фотографії є лише кольоровою ілюстрацією до решти доказів, що надаються для підтвердження позовних вимог. Щодо витрат на поховання та організацію похорон, то вказує, що твердження ОСОБА_2 не підтверджується жодними доказами. При цьому, зазначає, що родичі збирали та передавали деякі кошти на лікування ОСОБА_5 , але не на його поховання (а.с.135-138, том 1).

Відповідач ОСОБА_2 правом на подання заперечень на відповідь на відзив не скористався.

Міністерство оборони України через систему «Електронний суд» надало письмові пояснення та зазначило, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім`ї є: факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин. Тому для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу слід враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні цьому поняттю, а при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства. Разом з тим, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia (а.с.104-105, том 1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 як третя особа також через систему «Електронний суд» надав свої письмові пояснення та зазначив, що право на отримання одноразової допомоги у разі смерті (загибелі) військовослужбовця мають члени сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця, зазначені в Сімейному кодексі України. Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Щоб встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу слід враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні цьому поняттю. Разом з тим, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд (а.с.168-169, том 1).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23 жовтня 2024 року (без винесення окремого процесуального документа із занесенням до протоколу судового засідання) витребувано з органу ДРАЦС інформацію щодо можливої державної реєстрації шлюбів чи їх розірвань ОСОБА_5 (а.с.198).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницького області від 23 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.194).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницького області від 23 жовтня 2024 року (без винесення окремого процесуального документа із занесенням до протоколу судового засідання) відповідно до положень ст.222 ЦПК України клопотання сторони відповідача про долучення доказів залишене без розгляду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_9 позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в позовнйі заяві та відповіді на відзив.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_10 в судовому засіданні просили в задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник Органу опіки та піклування при ухваленні рішення покладався на думку суду.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце судового засідання. Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 позовні вимоги визнали, про що надали відповідні заяви в яких також просили розгляд справи провести в їх відсутність.

Допитаний як свідок ОСОБА_11 показав, що він знайомий з сім`єю ОСОБА_12 з 2011 року ( ОСОБА_13 , дружина ОСОБА_14 , позивачка по справі, 2 сини та мати позивачки), так як він разом працював з ОСОБА_5 і проживає в будинку напроти по пр. Космонавтів в м.Вінниці. Вони постійно спілкувались, він бував неодноразово у них вдома, допомагали один одному у побуті, перевозили меблі, навіть за 2 місяці до смерті ОСОБА_5 , коли останній, перебуваючи у відпустці, робив у себе ремонт, допомагав йому переносити речі в квартиру (холодильник). В підвалі цього будинку вони складали шини для машин, збиралися та проводили разом час у дворі по сусідству по АДРЕСА_8 , в гаражах. Коли разом повертались з роботи додому ОСОБА_5 йшов до ОСОБА_14 , купляв продукти та привозив їх з села. Також вони сім`ями проводили разом дозвілля та відпочивали, зокрема їздили в Трускавець. Пам`ятає, що ОСОБА_13 на його ім`я пересилав поштову посилку з дарунком від нього для ОСОБА_14 , свідок передавав її дітям ОСОБА_14 . Свідок знав, що у ОСОБА_13 є син ОСОБА_15 , але особисто з ним не був знайомий та ніколи його не бачив.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_16 показала, що вона є подругою позивачки та знає ОСОБА_14 і ОСОБА_13 ще з молодих років, ОСОБА_14 була свідком на її весіллі. Їй відомо, що десь у вересні 2004 року ОСОБА_14 і ОСОБА_13 з`їхались жити разом. Спочатку вони жили по АДРЕСА_9 , потім переїхали на « ОСОБА_17 ». Їхні сім`ї багато різних свят та заходів проводили разом, їхні діти зростали разом, займались в одній хореографічній школі, ходили на концерти. ОСОБА_14 і ОСОБА_13 вели спільне господарство, спільно відпочивали, спільно їздили у Київ, до дітей за кордон, в Карпати. Пам`ятає як в 2012 році ОСОБА_13 , ОСОБА_14 з дітьми, будучи проїздом, зупинялись у них на ночівлю в Криму. Вже під час війни ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , після приїзду з відпочинку, заходили до свідка, обговорювали придбання собі побутових речей, робили ремонт. Позивачка розсказувала свідку про наявність у ОСОБА_13 сина ОСОБА_15 , але на спільних святах його ніколи не бачила.

Свідок ОСОБА_18 показав, що знає ОСОБА_5 ще з початку 2000 років, вони спільно служили в органах внутрішніх справ, а більш тісніше познайомилися, коли спільно служили в службі охорони адмінбудинку міськвиконкому (2000 - 2005 роки). Позивачку знає з 2003-2004 року, вона працювала у магазині «Канцтовари», що розміщений в будівлі міськвиконкому. Пам`ятає як у 2004-2005 році допомагав ОСОБА_13 перевозити речі з найманої ним квартири по АДРЕСА_10 на нову адресу проживання по АДРЕСА_9 , де жила позивачка. Свідок допомагав ОСОБА_5 робити ремонт в цій квартирі. Вони в той час часто зустрічалися, іноді спільно святкували дні народження, допомагав ОСОБА_13 у селі, де жили його батьки (Калинівський район). Про те, що ОСОБА_13 та ОСОБА_14 не мали зареєстрованого шлюбу не знав, вони були як подружжя, у них все було спільно.

Свідок ОСОБА_19 показав, що з позивачкою він в 2008 році працювали в одній організації, а з ОСОБА_5 познайомився в 2010 році, коли допомагав переїжджати їм на квартиру по АДРЕСА_1 . З 2014 року вони більш тісніше почали спілкуватися, часто разом сім`ями відпочивали. Вони ( ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ) вели себе як подружжя, мали спільні бюджет, витрати. Про те, що вони не перебували у зареєстрованому шлюбі дізнався в 2018 року при спільній поїздці за кордон. За весь час знайомства з ОСОБА_13 знав лише про його сім`ю з ОСОБА_14 та двома дітьми. Про сина ОСОБА_15 він не знав і ОСОБА_13 йому про нього не розповідав. Також зазначив, що під час лікування ОСОБА_5 в госпіталі позивачка весь час перебувала біля нього. Старша донька свідка проживає в м.Києві, недалеко від лікарні, де знаходився ОСОБА_13 , і також допомагала позиваці в побутових питаннях, зокрема займалась питанням придбання необхідних ліків через волонтерів.

Свідок ОСОБА_20 , яка є сусідкою позивачки, показала, що вона переїхала у будинок в 2012 році та помітила ОСОБА_5 як одного з перших своїх сусідів через його поліцейську форму, завжди привітного та ввічливого у спілкуванні. Коли позивачка стала головою ОСББ ОСОБА_13 допомагав у вирішенні технічних питань та ремонту по будинку. Коли почалася війна він займався облаштуванням місцевого укриття у підвалі будинку для його мешканців, яким надалі користувались під час повітряних тривог і де вона теж спілкувалась з ОСОБА_13 . Вона бачила як ОСОБА_13 з дітьми їздив на вулиці на велосипеді, як всією родиною, в тому числі і позивачка, приїжджали додому на машині, як він приходив додому в обідній час, ввечері, йшов вранці. Вона була свідком як ОСОБА_13 з ОСОБА_14 робили разом ремонт та закупляли будівельні матеріали. Свідок за характером своєї професії також спілкувались з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 з приводу ремонту. Навіть коли останній раз ОСОБА_13 приїздив у відпустку і робив ремонт на кухні, то вони радились зі свідком щодо використання матеріалів. Вони залишали їй ключі від квартири та вона, маючи їх, передавала ОСОБА_14 документи та необхідні речі для ОСОБА_13 під час перебування останнього у лікарні.

Свідок ОСОБА_21 , який є рідним братом по матері ОСОБА_5 , показав, що майже 20 років ОСОБА_14 та ОСОБА_22 гій постійно проживали разом. Спочатку вони проживали по вул. Нєкрасова, де свідок часто в них ночував. Згодом переїхали на пр. Космонавтів. Свідок бував в них гостях, брат приїжджав в село частіше з дітьми, іноді з ОСОБА_14 , а вже під час війни у гості приїздила сама ОСОБА_14 , з тещею і дітьми. ОСОБА_14 з ОСОБА_13 допомагали їм з ремонтом вікон. Після поранення ОСОБА_13 свідок разом з ОСОБА_14 їздили в госпіталь до брата в Харків, а після його переведення - в Київ, де позивачка і залишилася його доглядати. Додатково відмітив, що ОСОБА_13 ніколи не приїжджав до матері разом з ОСОБА_15 і, як відомо свідку, ОСОБА_15 до бабусі приїжджав сам лише два рази і це було до смерті ОСОБА_13 , а після смерті ОСОБА_13 почав приїжджати кожного тижня та агітувати проти позивачки.

Вислухавши пояснення учасників справи, показання свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом установлено, що з 07 жовтня 1995 року ОСОБА_5 та ОСОБА_23 перебували в зареєстрований шлюбі, який був розірваний 26 липня 2004 року (довідка ВДРАЦС у м. Вінниці Центрального міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Київ) № 2572-28.28-35 від 01 листопада 2024 року та копія актового запису про розірвання шлюбу №896 від 26 липня 2004 року, а.с.202-203, т. 1).

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є їх сином. Ця обставина сторонами не заперечуються.

ОСОБА_5 та ОСОБА_1 є батьками: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( копії свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 від 22 квітня 2009 року та серії НОМЕР_4 від 01 листопада 2011 року, а.с.13-14, том 1).

З копії витягів з реєстру Вінницької територіальної громади №2024/008189774, №2024/008189893 та №2024/008189857 від 10 липня 2024 року слідує, що ОСОБА_1 , ОСОБА_4 з 19 березня 2010 року, а ОСОБА_4 з 08 листопада 2011 року зареєстровані за адресою: АДРЕСА_5 (а.с.15-17, том 1).

ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу частини квартири від 14 грудня 1999 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лавреновим І. А. та біржового контракту №880 на купівлю-продаж нерухомості, виданого 04 грудня 1997 року Вінницькою товарною універсальною біржою, належала на праві власності квартира АДРЕСА_6 , яка була відчужена нею 16 лютого 2010 року (а.с.21, том 1).

Позивачка ОСОБА_1 є власником частки квартири АДРЕСА_3 (копія договору дарування частки квартири, посвідченого 26 жовтня 2017 року державним нотаріусом Третьої вінницької державної нотаріальної контори Березовською В. С., зареєстрованого в реєстрі за №2-1728, а.с.22, том. 1).

Особовий рахунок по цій квартирі відкритий на ОСОБА_25 , матір позивачки. Як слідує з довідки ОСББ «Космонавтів-№26» від 08 вересня 2021 року до складу її сім`ї входять: власник ОСОБА_25 , донька ОСОБА_1 , зять ОСОБА_5 , внуки ОСОБА_4 та ОСОБА_4 (а.с.23-24, том 1).

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , внесений до цього особового рахунку без реєстрації згідно заяви ОСОБА_25 від 04 грудня 2015 року (довідка МКП «Управляюча компанія «Господар Люкс» №05-21/834 від 12 липня 2024 року, а.с.42, том 1).

З акту про фактичне проживання особи без реєстрації від 12 липня 2024 року слідує, що ОСОБА_5 проживав фактично без реєстрації за адресою: АДРЕСА_5 , починаючи з 19 березня 2010 року разом з дружиною ОСОБА_1 , синами ОСОБА_4 та ОСОБА_4 та тещею ОСОБА_25 ( а.с.25, том 1).

Матеріали справи містять листування ОСОБА_5 з різними установами в період 2020- 2022 років, де його адреса зазначена: АДРЕСА_5 (поштовий конверт від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 03 жовтня 2023 року, Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 17 листопада 2020 року, МКП «АБС» від 07 липня 2022 року, Вінницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2022 року, Касаційного адміністративного суд Верховного Суду від 09 листопада 2022 року, листи Департаменту земельних ресурсів №С-01-96025/01-37, запит на інформацію ОСОБА_5 адресований начальнику ГУНП у Вінницькій області від 08 липня 2021 року та лист МКП «Архітектурно-будівельний сервіс» ВМР б/н від 08 липня 2022 року (а.с.26-28, 40-41, 43, том 1).

10 листопада 2016 року рішенням виконавчого Вінницької міської ради №2597 учаснику бойових дій ОСОБА_5 надано дозвіл на тимчасове встановлення металевого гаражного боксу в районі багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_11 (проживає по АДРЕСА_4 ) до початку реконструкції будівлі під дошкільний навчальний заклад (а.с.39, том 1).

ОСОБА_5 перебував на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницької області як учасник бойових дій за адресою проживання: АДРЕСА_5 , та разом з дружиною ОСОБА_1 , синами ОСОБА_4 та ОСОБА_4 користувався пільгами на житлово-комунальні послуги в межах встановлених норм споживання згідно діючого законодавства в розмірі 75% у грошовій готівковій формі за адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_5 (довідки Управління обслуговування громадян відділу обслуговування громадян №3 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницької області №1299 від 14 березня 2023 року та Управління соціального захисту населення (Правобережне) департаменту соціальної політики міської ради №08/00/008/162392 від 20 вересня 2024 року, а.с.44, 139 том 1).

З листа Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №0200-0310-8/105093 від 11 жовтня 2024 року слідує, що за період з січня 2023 року по червень 2024 року ОСОБА_5 здійснювалось нарахування та виплата пільг як учаснику бойових дій відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Розрахунок пільг проводився на 4 особи: заявник, дружина ОСОБА_1 , сини: ОСОБА_4 та ОСОБА_4 (а.с.175, том 1).

ОСОБА_5 був учасником бойових дій та був зареєстрований в АДРЕСА_1 , гуртожиток, що підтверджується копією посвідчення УМВС України у Вінницькій області серії НОМЕР_5 від 14 серпня 2015 року та копією інформаційної довідки з реєстру Вінницької міської територіальної громади Департаменту адміністративних послуг про зняття з реєстрації місця проживання у зв`язку із смертю № НОМЕР_6 від 10 липня 2024 року (а.с.19-20, том 1).

В протоколі обов`язкового профілактичного психіатричного огляду в період з 2004 року по 2009 рік та в медичній картці профілактичного наркотичного огляду в період з 01 лютого 2008 року по 2018 рік, адреса проживання ОСОБА_5 зазначена: АДРЕСА_2 (а.с.29, том 1).

Медичні документи ОСОБА_5 містять інформацію про місце проживання останнього: АДРЕСА_5 ( медичні картки хворого ОСОБА_5 , виписка із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №1423 від 04 жовтня 2017 року, №119 від 12 лютого 2018 року, №203 від 04 березня 2019 року, №1442 від 06 листопада 2019 року та №51 від 02 лютого 2021 року, перевідний епікриз із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №5224, медична картка стаціонарного хворого №9307, а.с.30-35, 178 том 1). При цьому на титульній сторінці медичної картки стаціонарного хворого №9307 ОСОБА_5 наявна відмітка: « ОСОБА_14 (дружина) та вказані два номери її телефону.

Вказана вище адреса проживання ОСОБА_5 зазначена і в результатах аналізів, проведених ДУ «Вінницький обласний лабораторний центр», Вірусологічна лабораторія №22103 від 05 червня 2020 року та №124774 від 24 листопада 2020 року (а.с.36-37, 54, том 1).

Ця ж адреса ОСОБА_5 зазначається управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради в листі №08-00-019-36264 від 15 грудня 2015 року адресованому Санаторію «Женева» м. Трускавець (а.с.38, том 1).

Припис Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області №11623/200/2021 від 14 травня 2021 року щодо періоду служби ОСОБА_5 в органах внутрішніх справ та Національної поліції України також містить адресу його проживання: АДРЕСА_5 (а.с.45, том 1).

Це ж місце проживання зазначене і в медичні довідці щодо придатності керування транспортним засобом КП МЛДЦ серії МДР №057902 від 11 червня 2021, виданій на ім`я ОСОБА_5 (а.с.46, том 1).

Адміністрація ДНЗ №52, висловлюючи подяку позиваці за допомогу закладу, йменує її прізвищем « ОСОБА_12 ».

Військовий квиток ОСОБА_5 від 04 травня 2022 року містить запис, що він одружений, а в штатному розписі в/ч, де проходив службу ОСОБА_5 , в розділі сімейний стан як дружина зазначена ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_5 ( а.с. 53, 176 т.1). Така ж адреса проживання ОСОБА_5 зазначена в журналі обліку бойової підготовки 3 взводу НОМЕР_2 роти військової частини НОМЕР_1 на 2023 навчальний рік (а.с.52, том 1).

ОСОБА_1 та ОСОБА_5 спільно однією заявою надали згоду на тимчасовий виїзд за кордон їхнього малолітнього сина ОСОБА_4 (а.с.50, том 1) та 11 липня 2023 року ОСОБА_5 уповноважив ОСОБА_1 бути його представником, вести його справи та вчиняти від його імені правочини щодо розпорядженням майном, вчиняти будь-які інші дії щодо належного йому рухомого та нерухомого майна, одержувати належне йому майно, розпоряджатись його рахунками в усіх без винятку банківських установах та представляти його інтереси з будь-яких питань в усіх підприємствах, установах та організаціях, тощо (а.с.140, том 1).

З 15 травня 2024 року по 04 липня 2024 року ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги». Під час всього періоду стаціонарного лікування ОСОБА_1 перебувала біля хворого ОСОБА_5 та постійно надавала суттєву допомогу в догляді, що підтверджується довідкою КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» від 04 жовтня 2024 року №2 (а.с.177, том 1).

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданим 09 липня 2024 року ВДРАЦС у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та копією лікарського свідоцтва про смерть №532/24 від 05 липня 2024 року (а.с.18,55, том 1). Причиною смерті стало ушкодження внаслідок військових дій від вогнепальної зброї (довідка про причини смерті від 05 липня 2024 року, а.с.55, том 1).

Сповіщення сім`ї про смерть ОСОБА_5 було адресовано ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_5 (а.с.56, том 1).

З довідки КП «Комбінат комунальних підприємств» від 09 липня 2024 року №158 слідує, що поховання ОСОБА_5 здійснювала дружина ОСОБА_1 за власні кошти (а.с.57, том 1).

Матеріали справи містять ряд світлин із зображеннями позивачки та померлого ОСОБА_5 з датуваннями ІНФОРМАЦІЯ_8 , 18 жовтня 2011 року, 22 серпня 2013 року, 18 червня 2013 року, 11 липня 2015 року, 15 грудня 2014 року, 05 червня 2016 року, 10 липня 2018 року, 25 серпня 2020 року, липень 2021 року, 29 грудня 2023 року та 11 березня 2024 року (а.с.58-59, том 1), а також переписку в застосунку «Вайбер» між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 і їх сином (а.с.144-147, том 1).

Також позивачем були надані копії документів на придбання пральної машини в яких в заявці на доставку зазначена адреса: АДРЕСА_5 , отримувач ОСОБА_13 , тел. НОМЕР_8 (а.с.141, том 1).

В підтвердження спільно виїзду за кордон ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , остання надала копії їх закордонних паспортів з відмітками про перетин ними кордону в одні дати і в одному місці (а.с. 148-157, том 1).

Позивач, звертаючись до суду та посилаючись на надані нею докази, в тому числі і показання свідків, просила встановити факт її проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з вересня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 , з метою реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 5 ч. 1 ст.315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, щодо проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 315 ЦПК України, якщо встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу пов`язано зі спором про право, вимога про встановлення такого факту розглядається у позовному провадженні.

Позивач вказує, що встановлення цього факту пов`язане з її бажанням реалізувати право на отримання частини одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 16 Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

Відповідно до ч. 4 ст. 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно з ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» зі змінами визначено, що особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій РФ території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень. Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов`язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень.

Розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", визначається відповідно до абзацу другого підпункту "а" пункту 1 статті 16-2 зазначеного Закону.

Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється особам, зазначеним в особистому розпорядженні загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, або особам, зазначеним у частині четвертій статті 118-1 Кодексу цивільного захисту України, частині четвертій статті 98 Закону України "Про Національну поліцію" та пункті 4 статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з урахуванням положень абзаців четвертого і п`ятого цього пункту.

Розподіл часток одноразової грошової допомоги у разі відмови однієї з осіб, зазначених в особистому розпорядженні, або відмови однієї з осіб, зазначених у частині четвертій статті 118-1 Кодексу цивільного захисту України, частині четвертій статті 98 Закону України "Про Національну поліцію" та пункті 4 статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", від отримання одноразової грошової допомоги, а також у разі, коли одна із таких осіб у трирічний строк з дня виникнення права на отримання допомоги не реалізувала своє право на отримання одноразової грошової допомоги, здійснюється відповідно до вимог статті 118-3 Кодексу цивільного захисту України, статті 100 Закону України "Про Національну поліцію" та статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Чинним законодавством України встановлено, що "сім`єю" на відміну від "шлюбу" є проживання осіб, пов`язаних спільним побутом, та у яких є взаємні права та обов`язки один до одного. При цьому, необхідно звернути увагу, що для існування сім`ї не існує спеціального порядку реєстрації.

Разом з тим, при застосуванні приписів чинного законодавства слід враховувати, що у повсякденному житті може скластися правова ситуація, коли жінка та чоловік не перебувають у шлюбі, однак проживають разом, ведуть спільне господарство, ведуть спільний побут, набувають певних взаємних прав та обов`язків, притаманних сім`ї, ззовні такі відносини подібні до шлюбних.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків.

Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має встановити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки.

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, докази спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів, які підтверджують наявність встановлених між сторонами відносин, притаманних подружжю, заяви, анкети, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що подружжя вважали себе чоловіком та дружиною.

Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема, щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи /служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання. Спільний побут передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести, зокрема, але не виключно, існування між чоловіком і жінкою та реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо.

Наведені висновки узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, висловленими у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц, постановах Верховного Суду від 15 липня 2020 року (справа №524/10054/16), від 30 листопада 2022 року (справа №757/23617/15-ц), 7 червня 2023 року (справа№509/3416/18), від 17 серпня 2023 року (справа №348/1829/16), 4 грудня 2023 року (справа №543/563/22 та інших.

Іншими доказами проживання однією сім`єю може бути народження спільних дітей; спільне придбання рухомого та нерухомого майна; укладення чоловіком/жінкою договорів дарування, страхування, медичного та туристичного обслуговування тощо на користь іншого; наявність спільних рахунків у банківських установах; зазначення чоловіка/жінки майновим поручителем за кредитними зобов`язаннями іншого; спільна участь у питаннях життєзабезпечення сім`ї, в оплаті комунальних послуг, купівлі продуктів харчування та інших необхідних товарів, техніки, здійснення ремонту; спільне проведення дозвілля; наявність спільних фотографій, дописів та іншої інформації в соціальних мережах та інших веб-сайтах; догляд один за одним під час хвороб, в тому числі понесення витрат на лікування, на організацію та проведення похорон, догляду за місцем поховання тощо.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 07 грудня 2020 року в справі № 295/14208/18-ц, від 03 березня 2021 року в справі № 127/28507/15 належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Конституційний Суд України у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї визначає, що членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин (абз. 5 п. 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 року).

Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 серпня 2018 року по справі №644/6274/16-ц зазначила, що законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Аналізуючи подані до суду докази, як окремо кожен, так і в сукупності між собою, з урахуванням стандарту більшої переконливості суд дійшов висновку, що позивачем до суду надані належні, допустимі та достатні докази, які в своїй сукупності та кожен окремо доводять факти, викладені в позові, на підтвердження вимог позивача, а відповідачем не надано належних доказів на спростування викладених ним обставин.

Необізнаність відповідача щодо обставин, вказаних позивачем, не є доказом відповідно до положень цивільно-процесуального документа, а його позицію в справі суд розцінює як вияв його ставлення до позивача.

В той же час, суд бере до уваги, що факт спільного проживання однією сім`єю позивача ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_5 з вересня 2004 року до його смерті визнає мати останнього ОСОБА_3 , яка є відповідачем у справі. А також цю обставину підтверджує, серед інших свідків, і рідний брат померлого ОСОБА_21 , будучи допитаним в судовому засіданні. Зокрема останній, як і інші свідки стверджували, що позивач ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_5 дійсно проживали як одна сім`я, спільно вели господарство, мали взаємні права та обов`язки, турбувалися один про одного.

При оцінці показань свідків, суд враховує, що їх свідчення не можуть мати вирішальне значення. В той же час суд бере їх до уваги та зважає, що всі допитані в судовому засіданні свідки входять до близьких осіб цієї сім`ї, обізнані щодо обставин їх проживання в певний період та їх показання перебувають в узгодженому та логічному взаємозв`язку з іншими наявними у матеріалах справи доказами.

При цьому з досліджених доказів слідує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не тільки постійно фактично проживали за однією адресою, а ОСОБА_5 помешкання, які є власністю позивачки, сприймав як основне, про що свідчить зазначення його адреси ОСОБА_5 в документах офіційної та ділової переписки, зберіганням у ньому своїх речей та документів, проведенням в ньому ремонту, тощо.

При цьому ОСОБА_5 не тільки проживав в ньому, а будучи внесений в особовий рахунок за адресою свого фактичного проживання по АДРЕСА_5 без реєстрації користувався за цією адресою пільгами на житлово-комунальні послуги, які поширювалися і на членів його сім`ї (дружина ОСОБА_1 , сини: ОСОБА_4 та ОСОБА_4 ), що підтверджується довідками Управління обслуговування громадян відділу обслуговування громадян №3 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницької області №1299 від 14 березня 2023 року та Управління соціального захисту населення (Правобережне) департаменту соціальної політики міської ради №08/00/008/162392 від 20 вересня 2024 року, листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №0200-0310-8/105093 від 11 жовтня 2024 року. Вказане в свою чергу свідчить, що померлий за життя у відносинах з державою легалізував своє фактичне проживання за цією адресою та своє проживання однією сім`єю з позивачкою та підтверджує їх спільний бюджет та спільні витрати на утримання цього майна.

Підтвердженням їх спільного побуту є і ремонт квартири, придбання побутової техніки, тощо.

Суд також враховує, що померлий за життя в офіційних документах, зокрема у офіційних документах військової частини, в якій проходив службу, зазначав свій сімейний стан як одружений, а позивача ОСОБА_26 як свою дружину, що свідчить про визнання ним за життя її як своєї дружини.

При цьому суд бере до уваги, що ОСОБА_5 є батьком двох дітей ОСОБА_1 : ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому на час ухвалення рішення вже виповнилося 19 років, та 13 - річного ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд також враховує наявність спільних світлин, переписки, які хоча не мають визначального значення, але узгоджуються з іншими доказами в справі.

Підтвердженням факту, про який поданий позов, є і підтвердження турботи позивачки про ОСОБА_5 під час його лікування та зазначення її як дружини з контактними номерами її телефону в його медичній карті.

Суд також звертає увагу, що саме ОСОБА_1 як член сім`ї отримала сповіщення від державного органу про смерть ОСОБА_5 .

Тобто слід констатувати, що між ними існували відносини, притаманні подружжю. При цьому суд звертає увагу, що ні позивач, ні ОСОБА_5 після розірвання шлюбу не перебували в інших шлюбах.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що аналізуючи подані до суду докази, як окремо кожен, так і в сукупності між собою, зазначений позивачем факт знайшов своє підтвердження в судовому засіданні та позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу з вересня 2004 року і по день його смерті.

З огляду на викладене позовна заява підлягає задоволенню.

Слід також зазначити, що позивачка не заявляла окремої майнової вимоги, однак вказане не може бути підставою для відмови в задоволенні позову про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. На вказане звертав увагу Верховний Суд в постанові від 07 лютого 0204 року в справі №569/18407/22.

На підставі викладеного та керуючись ст. 3 СК України, Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-82, 81, 89, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Встановити факт проживання як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_9 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , у період з вересня 2004 року і по день його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ,

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_10 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_12 ,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_11 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_13 ,

ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_12 , зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_14 , код ЄДРПОУ НОМЕР_13 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_15 код ЄДРПОУ НОМЕР_14 ,

Орган опіки та піклування Вінницької міської ради, м.Вінниця, вул. Соборна, 39, код ЄДРПОУ 03084813.

Повний текст рішення складений 22.01.2025.

Суддя: