Рішення

від 17.01.2025 по справі 216/3250/24

БЕРЕЗНЕГУВАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/470/12/25

Справа № 216/3250/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2025 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , секретаря судового засідання Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Березнегувате в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору служба у справах дітей виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривий Ріг ради, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

05 серпня 2024 року до Березнегуватського районного суду Миколаївської області від Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у відповідності до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав.

У позові зазначено, що позивач з 02 жовтня 2009 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою, який за рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 січня 2019 року було розірвано. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати з позивачем та повністю знаходяться на його вихованні і утриманні. Відповідачка поїхала з сім`ї та припинила спілкування з дітьми. Судовим наказом від 05 березня 2019 року з відповідачки стягнуто на його користь на утримання дітей аліменти в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 01 березня 2019 року. Станом на квітень 2024 року відповідачка має заборгованість по аліментах, в розмірі 137 844,59 грн. На підставі зазначеного позивач просив суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав у відношенні її неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач та його представник ОСОБА_2 , діюча на підставі договору про надання правничої допомоги № 05/04-24 від 05 квітня 2024 року, в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позбавити відповідачку батьківських прав у відношенні її неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , оскільки остання свідомо нехтує своїми батьківськими правами, не виявляє інтересу до дітей, не бажає спілкуватися з ними, тривалий час проживає в росії та не має наміру повертатися, аліментні зобов`язання не виконує.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не направляла.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради в судове засідання не з`явилася, направила на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності та надала висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки у відношенні її неповнолітніх дітей.

Судом, за згоди позивача та його представника, ухвалено про заочний розгляд справи у відсутність відповідачки на підставі наявних у справі доказів, у відповідності до ст.280 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, свідків та дослідивши докази у справі, суд дійшов наступного.

Позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_3 з 02 жовтня 2009 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 10 листопада 2016 року було розірвано. Рішення суду набрало законної сили 22 листопада 2016 року (а.с.8).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області за актовим записом № 932 від 26 жовтня 2010 року, позивач та відповідачка є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області за актовим записом № 1128 від 29 серпня 2012 року, сторони є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6).

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 січня 2019 року визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 , 2010 року народження та ОСОБА_5 , 2012 року народження разом з їх батьком ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . Рішення суду набрало законної сили 11 лютого 2019 року (а.с.9-10).

Судовим наказом судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 березня 2019 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в розмірі 1/3 частини заробітку(доходу) боржника щомісячно, починаючи з 01 березня 2019 року (а.с.11).

Згідно довідки Криворізької об`єднаної довідково-інформаційної служби № 10 від 08 квітня 2024 року позивач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає разом з неповнолітніми дітьми ОСОБА_4 , 2010 року народження та ОСОБА_5 , 2012 року народження по АДРЕСА_1 (а.с.12).

За даними акту обстеження житлово-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_1 від 11 квітня 2024 року, складеного заступником начальника та головним спеціалістом служби у справах дітей виконкому районної у місті Кривий Ріг ради, у квартирі АДРЕСА_2 для повноцінного життя, навчання та перебування дітей маються всі умови, є продукти харчування та побутова техніка. Вихованням, навчанням та утриманням дітей займається позивач ОСОБА_1 . Матір дітей ОСОБА_3 з дітьми не проживає, з 2020 року з ними особисто не спілкується та не зустрічається. Зі слів дітей матір проживає в м. москва, має іншу родину, дуже рідко з ними спілкується через інтернет ( а.с.14).

З довідки директора Криворізької гімназії № 60 Криворізької міської ради від 09 квітня 2024 року вбачається, що неповнолітні діти ОСОБА_4 , 2010 року народження та ОСОБА_5 , 2012 року народження навчаються в 6 та 7 класах вказаної гімназії. Заяви про вступ до гімназії подавав їх батько, який завжди відвідує батьківські збори одноособово. Мати неповнолітніх дітей за весь час їх навчання у Криворізькій гімназії № 60 не цікавилася їх навчанням та не приймає участі у їх вихованні (а.с.15).

Факт самостійного виховання та утримання позивачем неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з 2016 року без участі відповідачки підтвердили також в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Згідно розрахунку заборгованості, наданого Першим відділом ДВС у Баштанському районі Миколаївської області, станом на 18 квітня 2024 року ОСОБА_3 має заборгованість зі сплати аліментів, в розмірі 137,844,59 грн. (а.с.17-18).

За висновком комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривий Ріг ради від 10 грудня 2024 року, вважається доцільним позбавити відповідачку ОСОБА_3 батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.94-95).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII(далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У частині першій статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини та практику ЄСПЛ як джерело права.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У рішенні від 16 липня 2015 року справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Оцінюючи процес вирішення питання про встановлення опіки, який завершився рішенням про роз`єднання сім`ї, суд повинен, зокрема, переконатися, чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки) (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06).

За такого суд доходить висновку, що наявними у справі доказами підтверджується факт ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов`язків щодо її неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , 2010 року народження та ОСОБА_5 , 2012 року народження, вона не цікавиться їх долею, станом здоров`ям, не забезпечує їх матеріально, не спілкується з ними та не займається їх вихованням.

Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, розцінюються судом як ухилення відповідачки від догляду і виховання дітей, що є результатом її винної поведінки, свідомого нехтування своїми батьківськими обов`язками, відповідачка не виявляє інтересу до дітей, а тому суд погоджується з висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав щодо її неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , 2010 року народження та ОСОБА_5 , 2012 року народження.

За такого позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, у зв`язку зі сплатою позивачем судового збору при поданні позовної заяви, суд стягує з відповідачки на користь позивача вказані судові витрати, в розмірі 1211,2 грн.

Керуючись ст.ст.10, 13, 258, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору служба у справах дітей виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривий Ріг ради, про позбавлення батьківських прав, задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно її малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору, в розмірі 1211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Березнегуватським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Березнегуватським РВ УМВС України в Миколаївській області 08 серпня 2003 року, зареєстрований по АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована по АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

Третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривий Ріг ради, вул. Свято-Миколаївська, 27 м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, 50000, код ЄДРПОУ 36608314.

Повний текст рішення складено 22 січня 2025 року.

Суддя С. А. Луста