Постанова

від 21.01.2025 по справі 902/1198/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року Справа № 902/1198/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Крейбух О.Г. , суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Романець Х.В.

представники сторін не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного підприємства "Сонечко-2017" про ухвалення додаткового рішення у справі № 902/1198/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ"

до Приватного підприємства "Сонечко-2017"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Самгородської сільської ради Уперчук Анастасії Володимирівни

про визнання протиправним та скасування реєстрації права на нерухоме майно

та за зустрічним позовом Приватного підприємства "Сонечко-2017"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунального підприємства "Вінницьке об`єднане бюро технічної інвентаризації"

про витребування приміщення та зобов`язання усунути перешкоди в користуванні належним на праві власності приміщенням

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 03.09.2024 у справі №902/1198/23 відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ" до Приватного підприємства "Сонечко-2017" про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Самгородоцької сільської ради Вінницької області Уперчук А.В. про реєстрацію права власності у розмірі одиниці за Приватним підприємством "Сонечко-2017" на нежитлове приміщення, об`єкта житлової нерухомості загальною площею 11,7 кв.м за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, м.Козятин, вул.Стуса, буд.2, прим.1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2714621205120), проведену 23.03.2023.

Зустрічний позов Приватного підприємства "Сонечко-2017" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунального підприємства "Вінницьке об`єднане бюро технічної інвентаризації" про витребування приміщення та зобов`язання усунути перешкоди в користуванні належним на праві власності приміщенням задоволено частково.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРАТ" усунути перешкоди Приватному підприємству "Сонечко-2017" в користуванні належним на праві власності приміщенням, площею 11,7 кв.м., яке розташовано за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, Козятинська територіальна громада, м.Козятин, вул.В.Стуса, 2, приміщення 1, шляхом надання вільного доступу до вказаного приміщення і передачі ключів від приміщення 1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2714621205120).

Відмовлено у задоволенні зустрічного позову в іншій частині вимог.

Додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 23.09.2024 у справі №902/1198/23 судові витрати зі сплати судового збору за подачу первісної позовної заяви в сумі 2 684,00 грн та 20 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу залишено за Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРАТ".

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ" на користь Приватного підприємства "Сонечко-2017" 1 789,33 грн - судових витрат зі сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви.

Судові витрати зі сплати судового збору за подачу зустрічного позову в сумі 894,67 грн залишено за Приватним підприємством "Сонечко-2017".

Присуджено до стягнення з Приватного підприємства "Сонечко-2017" в дохід Державного бюджету України 2 684,00 грн судових витрат зі сплати судового збору за розгляд позовних вимог зустрічного позову в частині витребування нерухомого майна.

Не погоджуючись з прийнятими судом першої інстанції рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРАТ" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове судове рішення, яким первісний позов задоволити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити; скасувати додаткове рішення місцевого господарського суду в частині залишення витрат зі сплати судового збору за подачу первісної позовної заяви в сумі 2 684,00 грн та 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРАТ" та в частині стягнення 1789,33 грн судових витрат зі сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 у справі № 902/1198/23 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Вінницької області від 03 вересня 2024 року та додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 23 вересня 2024 року у справі №902/1198/23 залишено без змін.

13.12.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Приватного підприємства "Сонечко-2017" про ухвалення додаткового рішення у справі №902/1198/23, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ" 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.01.2025 розгляд заяви Приватного підприємства "Сонечко-2017" про ухвалення додаткового рішення у справі №902/1198/23 призначено на 21 січня 2025 року об 11:30 год.

18.12.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до Північно-західного апеляційного господарського суду від представника ТОВ "КАРАТ" надійшли заперечення на заяву, в якій посилаючись на те, що відповідачем та його представником не дотримано порядку подання заяви про відшкодування судових витрат, встановленого частиною восьмою статтею 129 ГПК України, просить заяву ПП "Сонечко-2017" про ухвалення додаткового рішення залишити без розгляду.

В судове засідання представники сторін не з`явились. При цьому, від ПП "Сонечко-2017" через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява про розгляд заяви без участі його представника.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву ПП "Сонечко-2017" про ухвалення додаткового рішення у справі №902/1198/23, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 5 ч.1 ст.237 ГПК України зазначено, що при ухваленні рішення суд вирішує такі питання, зокрема - як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, серед іншого, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно зі ст.15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст.16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постанові Верховного суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18.

Також відповідно до правової позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, за змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.126 ГПК України).

Як вбачається, ПП "Сонечко-2017" до суду апеляційної інстанції подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №902/1198/23, в якій заявник просить стягнути з ТОВ "Карат" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката до справи надано копії договору про надання правової допомоги №32/24 від 08.11.2024, Акту приймання-передачі наданих послугз правничої допомоги від 09.12.2024, платіжної інструкції №196676425 від 08.11.2024.

Так, 08.11.2024 між Адвокатським об`єднанням "АРТ ДЕ ЛЕКС ГРУП" та ПП "Сонечко-2017" (клієнт) був укладений договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого Адвокатське об`єднання зобов`язується за завданням клієнта надавати клієнту правову допомогу під час розгляду справи №902/1198/23 в суді апеляційної інстанції (послуги), а клієнт зобов`язується оплатити надання послуг та фактичні витрати Адвокатського об`єднання необхідні для виконання цього договору.

Вартість послуг (гонорару) та порядок їх оплати визначені у додатку до договору (п.4.1 договору).

09.12.2024 між сторонами підписаний акт приймання-передачі наданих послуг, згідно якого виконавець надав замовнику наступні послуги (правничу допомогу):

1) написання та подання відзиву на апеляційну скаргу - 1 год. - 3 000 грн;

2) участь у судовому засіданні в режимв відеоконференції 25.11.2024 - 30 хв. - 1000 грн;

3) участь у судовому засіданні в режимв відеоконференції 09.12.2024 - 30 хв. - 1000 грн.

Всього: 5 000,00 грн.

Замовник підтверджує, що послуги надані в повному обсязі та не має претензій до якості наданих послуг та строків їх надання виконавцем.

Проаналізувавши надані представником відповідача за первісним позовом в обґрунтування розміру адвокатських витрат документи, здійснивши аналіз доводів заявника, а також співмірності заявленого останнім розміру витрат на правничу допомогу із складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт, колегія суддів вважає, що заявлені витрати на суму 5 000,00 грн є підтвердженими, співмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг (з огляду на обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для вирішення спору), відповідають критерію розумності їх розміру.

З огляду на викладене, беручи до уваги факт понесення відповідачем за первісним позовом витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, а також те, що розмір зазначених витрат підтверджується матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про покладення зазначених витрат на позивача за первісним позовом (апелянта) у відповідності до вимог ст.129 ГПК України.

При цьому, доводи позивача за первісним позовом, що заяву ПП "Сонечко-2017" про ухвалення додаткового рішення у справі №902/1198/23 слід залишити без розгляду, оскільки відповідачем та його представником не дотримано порядку подання заяви про відшкодування судових витрат, встановленого частиною восьмою статтею 129 ГПК України, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки у відзиві на апеляційну скаргу представником ПП "Сонечко-2017" повідомлено, що відповідач планує понести судові витрати у розмірі 5000 грн, а саме: витрати на правничу допомогу (докази сплати будуть додадні додатково в порядку ст.129 ГПК України).

У подальшому, 13.12.2024 (у межах визначеного частиною восьмою статті 129 ГПК України п`ятиденного строку з дати ухвалення рішення суду) ПП "Сонечко-2017" подано докази витрат на професійну правничу допомогу разом із відповідною заявою.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ПП "Сонечко-2017" дотримано процесуальні вимоги щодо порядку та строків подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу для вирішення судом питання щодо їх стягнення з іншої сторони, так як такі докази були подані в межах визначеного нормами процесуального законодавства п`ятиденного строку з дати ухвалення постанови суду, про що було попередньо зроблено письмову заяву, викладену у відзиві на апеляційну скаргу, тобто до закінчення судових дебатів.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Приватного підприємства "Сонечко-2017" про ухвалення додаткового рішення у справі № 902/1198/23 задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ" на користь Приватного підприємства "Сонечко-2017" 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

3. Господарському суду Вінницької області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений "22" січня 2025 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Саврій В.А.