Постанова

від 14.01.2025 по справі 922/2647/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року м. Харків Справа № 922/2647/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Хачатрян В.С. , суддя Шутенко І.А.

за участю секретаря судового засідання Ламановій А.В.

представники учасників справи не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Харківського квартирно-експлуатаційного управління (вх. №2765Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі № 922/2647/24 (повний текст якого складено та підписано 19.11.2024 в приміщенні господарського суду Харківської області суддею Ємельяновою О.О.)

за позовом Харківського квартирно-експлуатаційного управління, 61024, м. Харків, вул. Сковороди Григорія, буд. 61

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатранс Інвест", 61124, м. Харків, вул. Матросова, 8а

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Харківське квартирно - експлуатаційне управління звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатранс Інвест" про визнання недійсним договору про надання послуг з вивозу твердих побутових відходів від 29.01.2019 року №1354/19, укладеного між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харків та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегатранс Інвест".

Позов обґрунтовує тим, що договір про надання послуг з вивозу твердих побутових відходів від 29.01.2019 року №1354/19 укладено з порушенням вимог чинного законодавства України, що відображено в аудиторському звіті від 17.02.2022 № 535/31/4.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі № 922/2647/24 у позові відмовлено.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що :

- у разі визнання недійсним спірного договору та застосування на вимогу будь-якої заінтересованої сторони (зокрема відповідача) наслідків такої недійсності відповідач має повернути позивачеві 871 579,80 гривень, а позивач відшкодувати відповідачеві вартість отриманих послуг за цінами, які існують на момент відшкодування, що згідно відомостями системи закупівель Прозоро (prozorro.gov.ua) становить 1 175 941,00 гривень, тобто на 304361,20 гривень більше, ніж він може отримати від відповідача;

- позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача, разом з цим, окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності, не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача;

- у даній справі позивачем заявлені позовні вимоги лише про визнання виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності, що, з урахуванням зазначеного висновку щодо застосування норм частини 3 статті 215, частин 1, 2 статті 216 ЦК України в подібних правовідносинах, не є ефективним способом захисту, бо не тільки призводить до поновлення майнових прав позивача, а й навіть більше того суттєво погіршить його становище, що, в свою чергу, є самостійною підставою для відмови в позові.

Не погодившись з рішенням, ухваленим судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Харківське квартирно-експлуатаційного управління, яке просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2024 по справі № 922/2647/24 та прийняти нове, яким позов задовольнити. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що:

- чинним законодавством (статтею 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтею 35-1 Закону України "Про відходи", пунктом 3 Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, затверджених постановою КМУ від 10 грудня 2008 року № 1070) визначено, що послуги з вивезення побутових відходів можуть бути надані виключно певним суб`єктом господарювання за умов проходження конкурсу відповідно до установленого порядку;

- враховуючи вищезазначені норми законодавства, укладення договорів на послуги з вивезення побутових відходів на території: міста Харків в період з 01.01.2019 по З1.12.2021 перебачено виключно з КП "Комплекс з вивозу побутових відходів", ТОВ "XAPKIB ЕКОРЕСУРС" та КП КГ "Харкiвкомуночиствод"; міста Чугуїв виключно з КП "Чугуївський комунальний комплекс" та міста Лозова виключно з КП "Еко-Сан".;

- проведеним в рамках аудиту порівняльним аналізом тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів між визначеними суб`єктами господарювання та фактичним надавачем послуг- ТОВ "МЕГАТРАНС IHBECT" встановлено надання послуг за завищеними тарифами в порівнянні з тими, які були встановлені місцевими виконавчими органами влади на відповідних територіях: у м. Харків - 444,49 тис. грн, м. Чугуїв - 91,З7 тис. грн та м. Лозова - 21,52 тис. грн. що складало загальну суму 557,38 тис. гривень ;

- оскільки аудиторською групою Північно-Східного внутрішнього аудиту встановлено неправомірне укладання в період 2019-2021 роках позивачем договорів із ТОВ "МЕГАТРАНС IHBECT", яке не визначене належним чином виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на території міста Харкова та Харківської області, що є порушенням вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Закону України "Про відходи", договір має бути визнано недійсним, а отже рішення судом прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильно застосованого норм матеріального, що, в свою чергу, призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2024 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Хачатрян В.С., суддя Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківського квартирно-експлуатаційного управління (вх. №2765Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі № 922/2647/24 та призначено розгляд справи на 14.01.2023 о 12:30 год.

Також зазначеною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Зазначену ухвалу отримано відповідачем 27.11.2024, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа (ухвали Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 у справі №922/2647/24 ) .

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже ухвала Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 вважається врученою відповідачу 28.11.2024 і, відповідно, п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на апеляційну скаргу спливає 14.12.2024

02.12.2024, тобто у встановлений судом строк, від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі № 922/2647/24 - залишити без змін..

Свої заперечення обґрунтовує тим, що:

- позивачем заявлена вимога лише про визнання виконаного Договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності і це, вочевидь, зумовлено тим, що проведення двосторонньої реституції не відновить права позивача, а погіршить його становище, або реституція взагалі є неможливою;

- у разі визнання недійсним Договору та застосування на вимогу будь-якої заінтересованої сторони (зокрема відповідача) наслідків такої недійсності відповідач має повернути позивачеві 871 579,80 гривень, а позивач відшкодувати відповідачеві вартість отриманих послуг за цінами, які існують на момент відшкодування, що згідно з відомостями системи закупівель Прозоро (prozorro.gov.ua) становить 1 175 941,00 гривень, тобто на 304361,20 гривень більше, ніж він може отримати від відповідача;

- окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача ;

- з наданих позивачем документів неможливо достеменно з`ясувати дійсне місце надання послуг за спірним договором з метою визначення конкретного органу місцевого самоврядування, який мав би на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, визначити виконавця послуг з вивезення побутових відходів на відповідній території (стаття 35-1 Закону України «Про відходи») ;

- визначений Харківською міською радою на підставі відповідного Рішення № 248 від 22 квітня 2020 року статус виконавців послуг з вивезення побутових відходів у місті Харкові діє на певній (визначеній нею) території і стосується чітко і вичерпно визначених об`єктів утворення побутових відходів, якими є багатоквартирні та одноквартирні житлові будинки;

- оскільки позивач у цій справі (ХКЕУ) відноситься до категорії підприємств, установ та організацій, а Харківська міська рада у встановленому законодавством Порядку № 1173 не визначала виконавця для такої категорії об`єктів утворення побутових відходів, то відсутні підстави для розповсюдження сфери правового регулювання Рішенням Харківської міської ради № 248 від 22 квітня 2020 року на спірні правовідносини за участі сторін цієї справи;

- додатками № 2 до спірного договору мають бути визначені місця надання послуг відповідно до чіткої і конкретизованої дислокації об`єктів позивача (із визначенням їх адрес), які в контексті Закону України «Про відходи» та Конкурсної документації є джерелами утворення побутових відходів або об`єктами утворення побутових відходів;

- позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що спірним договором (Додатком № 2 до нього) дійсно визначені саме ті конкретно визначені джерела (об`єкти) утворення побутових відходів, які дійсно передбачені кожною з конкурсних документації на визначення виконавця з надання послуг з вивезення побутових відходів відповідним органом місцевого самоврядування на відповідній території (зокрема Виконавчим комітетом Харківської міської ради, Виконавчим комітетом Чугуївської міської ради та Лозівською міською радою Харківської області).

В судове засідання 14.01.2025 представники учасників процесу не з`явилися, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку зазначеним учасникам процесу електронного листа (ухвали Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 у справі №922/2647/24).

Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників учасників справи в судове засідання 14.01.2025 судом обов`язковою не визнавалась, у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу позивача в даному судовому засіданні за відсутністю представників позивача та відповідача.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та було правильно встановлено місцевим господарським судом, 29.01.2019 між Квартирно експлуатаційним відділом м. Харкова (перейменованим в Харківське квартирно - експлуатаційне управління), замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегатранс Інвест", виконавцем, було укладено договір № 1354/19 про надання послуг з вивозу твердих побутових відходів (далі Договір), за умовами пункту 1.1. якого виконавець зобов`язується у 2019 році виконувати послуги код 021:2015-90510000-5 "Утилізація сміття та поводження зі сміттям" (вивіз твердих побутових відходів), а замовник - прийняти та оплатити вказані послуги.

Відповідно до пункту 1.2. Договору кількість та найменування послуги вказано в специфікації (додаток №1 до договору), загальна кількість послуг складає 7460,0 куб. м (додаток №2 до договору), які є невід`ємними додатками до Договору.

Пунктом 1.3. Договору встановлено, що місце надання послуг: 61024, Харківська область м. Харків та Харківська область на об`єктах в зоні відповідальності КЕВ м. Харків, згідно з додатком №2 до договору.

Згідно з пунктом 3.1. Договору ціна без ПДВ становить 783 300,00 грн., ПДВ 20% - 156 660,00 грн. Ціна цього Договору з ПДВ 939 960,00 грн.

У пункті 5.1. Договору встановлено, що строк (термін) надання послуг з дати підписання договору до 31.12.2019 року.

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2019 року, а в частині розрахунків - до їх повного завершення (пункт 10.1. договору).

Також, як зазначає позивач, з 06.12.2021 року по 17.02.2022 рік аудиторською групою Північно-Східного внутрішнього аудиту була проведена оцінка діяльності установи щодо використання фінансових та матеріальних ресурсів, стану функціонування системи внутрішнього контролю фінансово-господарської діяльності установи за результатом якої було складено аудиторський звіт від 17.02.2022 року № 535/31/4.

За результатами зазначеної перевірки висновками аудиту було встановлено безпідставне витрачання бюджетних коштiв внаслідок завищення вартості наданих послуг з вивезення побутових відходів; і, як результат, встановлено неправомірне укладання в період 2019 року по 2021 року КЕВ м. Харків договорів із Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегатранс Інвест", яке не було зазначене належним чином виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на території міста Харків та Харківської області, що є порушенням Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Закону України "Про відходи" та оплату зазначених послуг за тарифами, які перевищували встановлені органом місцевого самоврядування.

Позивач направив на адресу відповідача лист від 12.03.2024 року № 583/1112, в якому зазначив, що оскільки вимогами чинного законодавства встановлено, що послуги з поводження з побутовими відходами можуть надавати виключно визначені суб`єкти господарювання за умови проходження конкурсу, а ТОВ "Мегатранс Інвест" не був визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на території міста Харкова та Харківської області на період дії договору, то у КЕВ м. Харків були відсутні правові підстави для укладення договору на отримання послуг з вивозу твердих побутових відходів на території міста Харків та Харківської області. Договори, які були кладені між КЕМ м. Харків та ТОВ "МЕГАТРАНС ІНВЕСТ" можуть бути визнані недійсними, як такі, що не відповідають вимогам Цивільного кодексу України, а й такі що порушують вимоги інших законодавчих актів України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно правових актів, виданих державними органами. Зазначене порушення призвело до зайвих витрат бюджетних коштів на оплату зазначених послуг за тарифами, які перевищують встановлені органами місцевого самоврядування тарифів на загальну суму 557,38 грн.

У зв`язку з наведеним позивач просив вирішити питання щодо повернення зайво витрачених бюджетних коштів на оплату зазначених послуг за тарифами, які перевищували встановлені органом місцевого самоврядування тарифів на загальну суму 557,38 грн.

У відповідь на вказаний лист відповідач листом від 03.04.2024 року вих. № 03/04-1, серед іншого, повідомив, що він має всі правові підстави для укладення договорів зі споживачами на надання послуг з вивезення побутових відходів з територій об`єктів їх утворення в місті Харкові та Харківської області, на яких не визначено виконавців послуг з вивезення побутових відходів у порядку, передбаченому чинним законодавством України, в тому числі з Харківським КЕУ (за результатами проведених відкритих торгів).

Посилаючись на зазначені обставини, позивач звернувся із позовом у даній справі про визнання недійсним договору про надання послуг з вивозу твердих побутових відходів від 29.01.2019 року №1354/19, укладеного між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харків та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегатранс Інвест".

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актами вільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 207 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За змістом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Так, між сторонами виникли господарські правовідносини на підставі договору про надання послуг, до яких, крім положень ЦК України, які регулюють загальні умови виконання зобов`язання, застосовуються також положення глави 63 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, зі змісту спірного договору, який був скріплений підписами представників сторін і печатками підприємств, випливає, що він містить всі необхідні суттєві умови, передбачені законом: зміст зобов`язання, строки його виконання, ціну, правові наслідки порушення зобов`язання, права та обов`язки контрагентів, термін (строк) дії договору, а також інші умови, що узгоджуються з вимогами глави 63 ЦК України.

Отже, на час укладення спірного правочину сторони досягли взаємної згоди щодо усіх його істотних умов та цей договір був вчинений у повній відповідності з вимогами законодавства Цивільного та Господарського кодексів України.

Згідно з додатком № 2 до Договору (пункт 1.3, 5.2. Згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг) були виконані роботи (надані послуги) з вивозу твердих побутових відходів на загальну суму 871 579,80 гривень, а саме: - № 142 від 14 лютого 2019 року на суму 68 103,00 гривень; - № 517 від 28лютого 2019 року на суму 98 084,70 гривень; - № 901 від 31 березня 2019 року на суму 107 994,60 гривень; - № 1291 від 30 квітня 2019 року на суму 119 794,50 гривень; - № 1685 від 31 травня 2019 року на суму 105 827,40 гривень; - № 2073 від 30 червня 2019 року на суму 106 772,40 гривень; - № 2472 від 31 липня 2019 року на суму 103 219,20 гривень; - № 2867 від 31 серпня 2019 року на суму 128 998,80 гривень; - № 3277 від 30 вересня 2019 року на суму 21 029,40 гривень; - № 3698 від 31 жовтня 2019 року на суму 11 755,80 гривень. Виконані роботи (надані послуги) були прийняті замовником (позивачем) без жодних зауважень

На виконання умов договору між сторонами було проведено відповідні розрахунки, що не заперечується ані позивачем, ані відповідачем.

Таким чином, договір про надання послуг з вивозу твердих побутових відходів №1354 /19 від 29.01.2020, укладений між позивачем та відповідачем, був таким, який укладався з метою реального настання правових наслідків та таким, що відповідав ст. ст. 92, 203, 204, 509, 526, 626, 627, 629, 901 ЦК України, ст. 3, п. 3 ст. 5, ст. ст. 173, 179, 193, п. 1 ст. 203 ГК України, а тому ознаки наявності вад (недоліків) правочину, зазначені у ст. ст. 215 та 228 ЦК України, у даного договору відсутні.

Апелянт зазначає, що, враховуючи норми законодавства (зокрема статтю 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтю 35-1 Закону України "Про відходи", пункт 3 Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, затверджених постановою КМУ від 10 грудня 2008 року № 1070), укладення договорів на послуги з вивезення побутових відходів на території: міста Харків в період з 01.01.2019 по З1.12.2021- перебачено виключно з КП "Комплекс з вивозу побутових відходів", ТОВ "XAPKIB ЕКОРЕСУРС" та КП КГ "Харкiвкомуночиствод"; міста Чугуїв -виключно з КП "Чугуївський комунальний комплекс" та міста Лозова виключно з КП "Еко-Сан".

При цьому, як вказує заявник апеляційної скарги, проведеним в рамках аудиту порівняльним аналізом тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів між визначеними суб`єктами господарювання та фактичним надавачем послуг- ТОВ "Мегатранс Інвест" встановлено надання послуг за завищеними тарифами в порівнянні з тими, які були встановлені місцевими виконавчими органами влади на відповідних територіях: у м. Харків - 444,49 тис. грн, м. Чугуїв - 91,З7 тис. грн та м. Лозова - 21,52 тис. грн. що складало загальну суму 557,38 тис. гривень.

За твердженням апелянта, оскільки аудиторською групою Північно-Східного внутрішнього аудиту встановлено неправомірне укладання в період 2019-2021 роках позивачем договорів із ТОВ "Мегатранс Інвест", яке не визначене належним чином виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на території міста Харкова та Харківської області, що є порушенням вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Закону України "Про відходи", договір має бути визнано недійсним, а отже рішення судом прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильно застосованого норм матеріального, що, у свою чергу, призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Однак колегія суддів не може погодитися із такими посиланнями апелянта, зважаючи на таке.

Пунктом 1.3. Договору встановлено, що місце надання послуг: 61024, Харківська область м. Харків та Харківська область на об`єктах в зоні відповідальності КЕВ м. Харків, згідно з додатком №2 до договору.

Однак позивачем в обґрунтування своїх вимог не надано суду додатку №2 до Договору, який відповідно до пункту 1.2. цього Договору є невід`ємним додатком до нього.

Отже, з огляду на ненадання такого додатку, неможливо встановити фактичні місця надання послуг відповідачем, а посилання позивача на те, що такі послуги надавалися саме на території міст Харкова, Чугуєва, Лозової є недоведеними належними та допустимими доказами.

При цьому з наданих позивачем документів неможливо достеменно з`ясувати дійсне місце надання послуг за Договором з метою визначення конкретного органу місцевого самоврядування, який мав би на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, визначити виконавця послуг з вивезення побутових відходів на відповідній території (стаття 35-1 Закону України «Про відходи»).

Окрім того, у відповідності до п. 3 Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070, послуги з поводження з побутовими відходами надаються суб`єктом господарювання, визначеним органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах в установленому законодавством порядку виконавцем послуг з вивезення побутових відходів.

Згідно зі ст. 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також визначення на конкурсних засадах суб`єктів господарювання, що здійснюють у межах певної території надання послуг з вивезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.

Статтею 35-1 Закону України Про відходи передбачено, що виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким порядком є Порядок проведення конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року № 1173 (далі Порядок № 1173), яким встановлена чітка і послідовна процедура підготовки та проведення конкурсу з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на певній території населеного пункту.

А отже, суб`єкт господарювання набуває статусу виконавця послуг з вивезення побутових відходів для вичерпано визначених джерел (об`єктів) утворення побутових відходів після його визначення таким виконавцем органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та відповідно до умов такого конкурсу.

Так, відповідно до п. 5 Порядку №1173 (в редакції станом на листопад 2021 року), для проведення конкурсу організатор конкурсу готує конкурсну документацію, яка повинна містити таку інформацію: 7) характеристика території, де повинні надаватися послуги з поводження з побутовими відходами: розміри та межі певної території та перелік розміщених у зазначених межах об`єктів утворення побутових відходів, середня відстань до об`єктів поводження з відходами та їх місцезнаходження. Межі певної території, де планується надавати послуги з поводження з побутовими відходами, визначає організатор конкурсу; 8) характеристика об`єктів утворення побутових відходів за джерелами їх утворення: багатоквартирні житлові будинки: загальна кількість будинків, у тому числі будинки з п`ятьма і більше поверхами із сміттєпроводами, кількість мешканців таких будинків; місцезнаходження будинків, їх характеристика залежно від наявності видів благоустрою (каналізації, центрального опалення, водо- та газопостачання); кількість будинків, у яких відсутнє централізоване водопостачання та каналізація, а рідкі відходи зберігаються у вигрібних ямах; відомості про власників або наймачів, користувачів, у тому числі орендарів джерел утворення побутових відходів; наявність, кількість, місцезнаходження, об`єм і належність контейнерів (контейнерних майданчиків) для зберігання та збирання різних побутових відходів; одноквартирні житлові будинки: - загальна кількість будинків, кількість мешканців таких будинків; місцезнаходження будинків, їх характеристика залежно від наявності видів благоустрою (каналізації, центрального опалення, водо- та газопостачання); кількість будинків, у яких відсутнє централізоване водопостачання та каналізація, а рідкі відходи зберігаються у вигрібних ямах; наявність, кількість, місцезнаходження, об`єм і належність контейнерів (контейнерних майданчиків) для зберігання та збирання різних побутових відходів; характеристика під`їзних шляхів; підприємства, установи та організації: загальна кількість та перелік підприємств, установ та організацій, їх характеристика (бюджетні або інші споживачі, наявність каналізації, центрального опалення, водо- та газопостачання), місцезнаходження, кількість, об`єм, місцезнаходження та належність контейнерів, площа зелених насаджень на території підприємства, установи та організації (у разі їх наявності);

Отже, Порядок №1173 встановлює конкурсну процедуру визначення виконавця послуг як для окремих територій (із визначенням їх характеристик, меж та об`єктів утворення побутових відходів), так і для окремих об`єктів утворення побутових відходів за джерелами їх утворення (багатоквартирні житлові будинки, одноквартирні житлові будинки, підприємства, установи та організації). Конкретні умови визначаються конкурсною документацією, якою зумовлено подальші умови та об`єми надання послуг виконавцем, а також визначені об`єкти утворення побутових відходів для вивезення яких визначається виконавець на такому конкурсі.

В даному випадку організатором конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів в місті Харкові, а саме: Департаментом житлового господарства Харківської міської ради у Конкурсній документації, затвердженій Протоколом № 2 конкурсної комісії від 20 лютого 2020 року, було оголошено конкурс на визначення виконавця з надання послуг з вивезення побутових відходів для чітко і вичерпно визначених: - території, де повинні надаватися послуги з поводження з побутовими відходами: розміри та межі певної території; - переліку розміщених у зазначених межах об`єктів утворення побутових відходів.

Зазначені території та перелік об`єктів утворення побутових відходів визначені у конкурсній документації Лотом 1 та Лотом 2 - Переліками розміщених у межах території об`єктів утворення побутових відходів, якими є багатоквартирні та одноквартирні житлові будинки, тобто об`єкти муніципального житла та приватного сектору (у зв`язку із значним обсягом вказаних лотів до цього відзиву додаються витяги з них).

Інші об`єкти утворення побутових відходів, зокрема підприємства, установи та організації із визначенням переліку підприємств, установ та організацій, їх характеристик (бюджетні або інші споживачі, наявність каналізації, центрального опалення, водо- та газопостачання), місцезнаходження, кількість, об`єм, місцезнаходження та належність контейнерів, - відсутні у відповідних Переліках об`єктів утворення побутових відходів, розміщених у межах території, стосовно яких органом місцевого самоврядування (Харківською міською радою) проводився конкурс та затверджувались виконавці.

Отже, Харківська міська рада (орган місцевого самоврядування) не визначала на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не затверджувала виконавця (виконавців) послуг з вивезення побутових відходів для таких інших об`єктів утворення побутових відходів, як підприємства, установи та організації.

Таким чином, визначений Харківською міською радою на підставі відповідного рішення № 248 від 22.04.2020 року статус виконавців послуг з вивезення побутових відходів у місті Харкові діє на певній (визначеній нею) території і стосується чітко і вичерпано визначених об`єктів утворення побутових відходів, якими є багатоквартирні та одноквартирні житлові будинки.

Автоматичне і повне розповсюдження визначених Харківською міською радою виконавців послуг з вивезення побутових відходів для конкретних об`єктів утворення побутових відходів (багатоквартирні та одноквартирні житлові будинки) на усі інші об`єктів утворення побутових відходів (підприємства, установи та організації та їх відомче житло) чинним законодавством не передбачено.

На територіях та для об`єктів утворення побутових відходів, для яких орган місцевого самоврядування не визначив на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не затвердив виконавця (виконавців) послуг з вивезення побутових відходів, чинним законодавством у сфері поводження з відходам не забороняється надання послуг з вивезення побутових відходів суб`єктами господарювання, юридичними та фізичними особами-підприємцями, якщо вони зареєстровані у встановленому законом порядку для цього виду діяльності, мають відповідний КВЕД - 38.11 (збирання безпечних відходів), а також мають укладені договори про надання послуг з перероблення та захоронення побутових відходів із суб`єктами господарювання, що надають такі послуги.

Отже позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним договору про надання послуг з вивозу твердих побутових відходів від 29.01.2019 року №1354/19, укладеного між сторонами у даній справі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі визнання недійсним правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже у разі визнання недійсним Договору та застосування на вимогу будь-якої заінтересованої сторони (зокрема відповідача) наслідків такої недійсності, відповідач має повернути позивачеві 871579,80 гривень, а позивач відшкодувати відповідачеві вартість отриманих послуг за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з відомостями системи закупівель Прозоро (prozorro.gov.ua) станом на час розгляду цієї справи вартість аналогічних послуг у місті Харкові та Харківській області становить близько 170,00 гривень за 1 куб.м. За спірним Договором позивачеві били надані послуги з вивозу твердих побутових відходів загальною кількістю 6 917,30 куб.м по ціні 126,00 гривень (105,00 гривень за 1 куб.м без ПДВ) на суму 871 579,80 гривень.

Отже, у разі пред`явлення вимоги про застосування наслідків недійсності Договору позивач буде зобов`язаний повернути відповідачеві 1 175 941,00 гривень (тобто на 304 361,20 гривень більше, аніж він може отримати від відповідача).

Зважаючи на наведене, застосування наслідків недійсності Договору не відновить права позивача, а навпаки - суттєво погіршить його становище.

У правових висновках, викладених у постанові Верховного Суду від 26 травня 2023 року у справі №905/77/21, зокрема, сформульовано уточнюючий, в співвідношенні з постановою Верховного Суду від 03 грудня 2021 року у справі №906/1061/20, висновок щодо застосування норм частини 3 статті 215, частин 1, 2 статті 216 ЦК України в подібних правовідносинах: Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом.

Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.

Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

Зважаючи на наведене, господарський суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що у даній справі позивачем також заявлені позовні вимоги лише про визнання виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності, що, з урахуванням зазначеного висновку щодо застосування норм частини 3 статті 215, частин 1, 2 статті 216 ЦК України в подібних правовідносинах, не є ефективним способом захисту, оскільки не лише призводить до поновлення майнових прав позивача, а й навіть більше того суттєво погіршить його становище, що в свою чергу, також, є самостійною підставою для відмови в позові.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, дійшов правильного висновку щодо відсутності достатніх правових підстав для задоволення.

Разом з цим, як на підставу для відмови в позові місцевим господарським судом було вказано лише на те, що позивачем у даній справі обрано неефективний спосіб захисту права, тоді як судом першої інстанції не було враховано, що позивачем також не доведено належними, допустимими, достовірними та досить вірогідними доказами факту недійсності спірного договору. Обставину недоведеності недійсності спірного договору було встановлено лише апеляційним господарським судом, про що зазначено в мотивувальній частині даної постанови.

Зважаючи на викладене, апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а рішення місцевого господарського суду підлягає зміні із викладенням його мотивувальної частини в редакції даної постанови, тоді як решту рішення слід залишити без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається на скаржника.

Керуючись статтями 129, 270, 275, 276, 277, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківського квартирно-експлуатаційного управління (вх. №2765Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі № 922/2647/24 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі № 922/2647/24 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції даної постанови.

У решті рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі № 922/2647/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 23.01.2025

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя В.С. Хачатрян

Суддя І.А. Шутенко