Рішення

від 20.01.2025 по справі 906/1146/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1146/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Андрощук О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Львівського комунального підприємства "Львівсвітло"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська торгова компанія"

про стягнення 61770,00 грн.

Львівське комунальне підприємство "Львівсвітло" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська торгова компанія" 61770,00 грн, з яких 47570,00 грн - пеня та 14200,00 грн - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки ЗЦП №107 від 10.07.2024.

Ухвалою від 14.11.2024 суд залишив позовну заяву без руху та надав час для усунення недоліків позовної заяви.

15.11.2024 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

20.11.2024 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява, до якої долучено копію договору поставки ЗЦП №107 від 10.07.2024 належної якості.

Ухвалою від 21.11.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 19.12.2024.

26.11.2024 до суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

28.11.2024 до суду від позивача надійшли заперечення на заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

10.12.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

11.12.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

19.12.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю директора відповідача бути присутнім під час проведення судового засідання, та про розгляд заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження за його відсутності та задоволення їх у повному обсязі, та перехід до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні, яке відбулося 19.12.2024, протокольною ухвалою суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та водночас суд залишив без задоволення заяву відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, враховуючи те, що вказана справа є малозначною та не відноситься до справ, які не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч.4 ст.247 ГПК України.

Протокольною ухвалою від 19.12.2024 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 20.01.2025.

07.01.2025 до суду від позивача надійшло клопотання, у якому зазначено про наявність електронного кабінету у представника відповідача Цуняк Г.Б. та заява про внесення даних РНОКПП до додаткових відомостей про учасника справи, підписана директором Львівського комунального підприємства "Львівсвітло".

У судове засідання 20.01.2025 представники сторін не прибули, хоча про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронних листів до електронних кабінетів позивача та відповідача (а.с.121).

При цьому суд враховує, що в судовому засіданні 19.12.2024 була присутня представник позивача, яка підключилася до відеоконференції, використовуючи електронний кабінет директора відповідача, та пояснила, що у неї відсутній зареєстрований електронний кабінет. Суд роз`яснив представнику позивача про необхідність реєстрації та використання для участі у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції власного електронного кабінету, на що представник відповідача повідомила, що до наступного судового засідання такий кабінет зареєструє.

На підставі заяви відповідача від 07.01.2025 судом було внесено дані РНОКПП представника позивача Цуняк Г.Б. до додаткових відомостей про учасника справи. Водночас підключити ні директора відповідача, ні вказаного представника до участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції 20.01.2025 не вдалося, оскільки вони були відсутні в мережі і в телефонному режимі не були доступні.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що явка представників сторін у судове засідання обов`язковою судом не визнавалась, а неявка представників сторін в засідання суду не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.

Водночас суд враховує, що відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки ЗЦП №107 від 10.07.2024 в частині поставки позивачу обумовленого товару на загальну суму 142000,00 грн, у зв`язку з чим позивач на підставі п.7.2 договору нарахував до стягнення з відповідача 47570,00 грн пені за непоставку товару та 14200,00 грн штрафу за прострочення поставки товару понад 10 днів, несплата яких стала підставою для звернення з цим позовом до суду.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.73-80) просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на наявність об`єктивних підстав, які перешкоджали здійсненню господарської діяльності та належному виконанню взятих на себе зобов`язань, а також на те, що існують підстави вважати, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Зокрема вказує, що 30.07.2024 уклав з ТОВ "ВНК Україна" (який є посередником у реалізації даного виду товару) договір поставки безпілотних літальних комплексів DJI Mavic 3 PRO with DJI RC у кількості 250 шт. на суму 16000000,00 грн, який був оплачений відповідачем 01.08.2024, тому крайнім днем для поставки товару було 23.08.2024. Однак, ТОВ "ВНК Україна" не здійснило поставку вказаного товару відповідачу, у зв`язку з чим відповідачем готується подача позовної заяви у рамках кримінального провадження за фактом шахрайських дій ТОВ "ВНК Україна". Скрутне фінансове становище пояснив тим, що 02.02.2024 рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області №4237 ТОВ "Житомирська торгова компанія" визнано таким, що має критерії ризиковості. Вказане рішення податкового органу було оскаржене до адміністративного суду і за результатами розгляду справи рішеннями першої та апеляційної інстанції було констатовано незаконність дії Головного управління ДПС у Житомирській області, а касаційною інстанцією відмовлено у відкритті провадження. Вказує, що уповноваженими особами відповідача здійснювалися всі необхідні дії задля розблокування відповідних податкових накладних, що не дало бажаного результату. Оскарження рішень податкових органів щодо відмови у реєстрації податкових накладних потребувало часу, залучення адвокатів та додаткових витрат, діяльність яких відображена в ході розгляду ряду судових справ. Зазначив про перешкоджання господарській діяльності з боку правоохоронних та митних органів. Вказав про факт відсутності понесених збитків позивачем внаслідок неналежного виконання договору відповідачем, у зв`язку з чим просив зменшити розмір неустойки за неналежне виконання умов договору у розмірі 61770,00 грн до 99,9%.

У відповіді на відзив (а.с.98-99) позивач вказав, що відповідач взяв участь у процедурі закупівлі, не маючи товару у наявності та не маючи укладеного договору на постачання такого товару, тобто завідомо знаючи, що договір не зможе виконати. Крім того, зазначив, що надані відповідачем докази не спростовують обов`язку відповідача сплатити пеню та штраф.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Суд встановив, що 10.07.2024 між Львівським комунальним підприємством "Львівсвітло" (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська торгова компанія" (постачальник, відповідач) був укладений договір поставки ЗЦП №107 (а.с.50-52), відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язався у встановлений цим договором термін поставити та передати Квадрокоптер DJI Mavic 3 PRO with DJI RC ДК 021:2015 (CPV) : 34710000-7 Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п.1.4 договору, закупівля здійснюється на підставі відповідного рішення виконавчого комітету Львівської міської ради, ухвали міської ради від 17.02.2022 №1981 "Про затвердження Програми заходів щодо підготовки Львівської міської територіальної громади до національного спротиву на 2022-2024 роки", для передачі військовим частинам Збройних сил України.

За умовами п.3.2 загальна ціна цього договору складає 142000,00 грн з ПДВ 0%.

У специфікації (додатку №1 до договору) сторони погодили поставку товару - Квадрокоптерів DJI Mavic 3 PRO RC у кількості 2 шт. на загальну суму 142000,00 грн (а.с.11).

Згідно з п.4.1 договору, розрахунок за поставлений товар здійснюється замовником впродовж 30 календарних днів, а у випадку відсутності фінансування 90 календарних днів від дати приймання товару та підписання замовником відповідної видаткової накладної на товар на підставі виставленого постачальником рахунку.

У пунктах 5.1, 5.2 договору визначено строк поставки (передачі) товару - до 10.08.2024 та місце поставки - м. Львів, вул. Лінкольна, 8.

Відповідно до пп.6.3.1 п.6.3 постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.

Відповідно до п.7.5 договору, у разі невиконання постачальником своїх зобов`язань за договором у строки, передбачені п.5.1 договору, замовник має право ініціювати розірвання цього договору, шляхом укладення додаткової угоди, повідомивши про це постачальника у строк не менше як за 10 календарних днів до запланованої дати розірвання цього договору. У разі відсутності відповіді постачальника, договір вважається розірваним на 10 день від дати скерування замовником на юридичну адресу постачальника додаткової угоди про розірвання договору.

З матеріалів справи вбачається, що 07.10.2024 позивач надіслав відповідачу повідомлення №24-625 від 02.10.2024 про розірвання договору, у зв`язку з тим, що відповідач не поставив товар за договором. До вказаного повідомлення позивач долучив додаткову угоду №1 від 17.10.2024 до договору №107 від 10.07.2024, підписану зі сторони позивача та скріплену печаткою підприємства.

З огляду на те, що відповідач не підписав вказану додаткову угоду, з урахуванням п.7.5 договору, договір поставки ЗЦП №107 від 10.07.2024 вважається розірваним на 10 день від дати скерування позивачем на юридичну адресу відповідача додаткової угоди про розірвання договору - з 17.10.2024.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1,2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У статті 663 ЦК України вказано, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, за умовами пункту 5.1 договору кінцевим строком поставки товару було визначено 10.08.2024.

Водночас як вбачається з матеріалів справи, відповідач у встановлений договором строк, товар позивачу не поставив.

При цьому, як встановлено судом, договір поставки ЗЦП №107 від 10.07.2024 розірвано з 17.10.2024 на підставі п.7.5 цього договору.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістомст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.7.2 договору, за непоставку, несвоєчасну поставку або недопоставку товару, або порушення строку заміни неякісного (невідповідного) товару на якісний (відповідний) постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5% від вартості недопоставленого, несвоєчасно поставленого або недопоставленого товару за кожний день прострочення поставки, а за прострочення понад 10 (десять) днів додатково стягується штраф у розмірі 10% від суми несвоєчасно поставленого або недопоставленого товару.

За умовами п.7.4 договору, штрафні санкції, зазначені в п.7.2 та п.7.3 даного договору, сплачуються постачальником протягом 10 (десяти) робочих днів після отримання відповідної вимоги замовника.

Позивач надав до матеріалів справи претензію від 18.10.2024 вих. №24-688 про сплату пені та штрафу у розмірі 61770,00 грн протягом 10 робочих днів з дати отримання відповідної вимоги, яка була направлена відповідачу 18.10.2024 (а.с.16-18).

Доказів отримання відповідачем вказаної претензії матеріали справи не містять.

Водночас суд враховує, що звернення позивача до суду також є вимогою про сплату пені та штрафу, що не позбавляло відповідача вчинити дії щодо їх сплати як до відкриття провадження у справі, так і під час розгляду справи.

Натомість, доказів сплати пені та штрафу матеріали справи не містять.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача 47570,00 грн пені за період з 11.08.2024 по 17.10.2024, нарахованої на суму непоставленого товару, та 14200,00 грн штрафу у розмірі 10% від суми договору.

Відповідно до ч.5 ст.254 ЦК України,якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Згідно зі ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Перевіривши розрахунок пені та штрафу (а.с.2), суд встановив, що заявлена сума штрафу є обґрунтованою та арифметично вірною, тому вимога про стягнення 14200,00 грн штрафу підлягає задоволенню. При цьому суд встановив, що у розрахунку пені позивач не врахував вимоги ст.253, ч.5 ст.254 ЦК України та невірно визначив період її нарахування - з 11.08.2024 по 17.10.2024.

Так, оскільки останній день строку виконання зобов`язання з поставки товару за договором припав на вихідний день - 11.08.2024 (неділя), розрахунок пені необхідно здійснювати з 13.08.2024. Крім того, з огляду на те, що договір поставки ЗЦП №107 від 10.07.2024 розірвано з 17.10.2024, а день його розірвання не може бути включено до періоду нарахування пені, кінцевою датою її нарахування є 16.10.2024 (включно).

Суд з урахуванням виявлених помилок здійснив перерахунок пені за період з 13.08.2024 по 16.10.2024 на суму непоставленого товару 142000,00 грн та встановив, що обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору є пеня у розмірі 46150,00 грн. У стягненні 1420,00 грн пені необхідно відмовити, у зв`язку з безпідставністю її нарахування.

Розрахунки здійснені судом за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційно-пошукової програми "Ліга: Закон".

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення пені та штрафу на 99,9%, суд враховує наступне.

Згідно зі статтею 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 ЦК України та статті 230 ГК України, має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки, як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності, є одночасно дисциплінуванням боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора, у разі порушення зобов`язання, шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Водночас слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За вказаного та виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 ЦК України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи інтереси обох сторін, з огляду на обставини, на які посилається відповідач, з огляду на відсутність доказів понесення позивачем збитків, завданих невиконанням зобов`язання відповідачем, встановлені судом обставини щодо причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним заходів до виконання зобов`язання, оцінивши наявні у матеріалах справи докази та обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про можливість зменшення обґрунтовано заявленої пені у розмірі 46150,00 грн до 50%, що становитиме 23075,00 грн.

Водночас суд не вбачає підстав для зменшення штрафу у розмірі 14200,00 грн, з огляду на те, що відповідач уклав з позивачем договір поставки ЗЦП №107 від 10.07.2024, не маючи товару у наявності та не маючи укладеного договору на постачання товару. При цьому вказаним договором було обумовлено строк поставки товару - до 10.08.2024. Разом з тим, відповідач лише 30.07.2024 уклав з ТОВ "ВНК Україна" договір поставки безпілотних літальних комплексів DJI Mavic 3 PRO with DJI RC зі строком поставки товару до 23.08.2024. З огляду на викладене, суд враховує, що відповідач міг передбачити неможливість своєчасного виконання зобов`язання з поставки товару позивачу у строк до 10.08.2024 та вжити заходів, зокрема щодо продовження строку поставки товару, повідомлення позивача про неможливість виконання договору, чого відповідачем зроблено не було.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 23075,00 грн пені та 14200,00 грн штрафу. У стягненні 1420,00 грн пені суд відмовляє, у зв`язку з безпідставністю їх заявлення. Також суд відмовляє у стягненні 23075,00 грн пені, у зв`язку зі зменшенням заявлених до стягнення сум.

З урахуванням зазначеного та приписів статті 129 ГПК України, судовий збір покладається судом на відповідача пропорційно до розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог (60350,00 грн), що становить 2958,39 грн.

При цьому, суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК та ч. 3 ст. 551 ЦК України, покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосуванням судом свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.

Оскільки представники сторін в судове засідання 20.01.2025 не прибули, резолютивна частина рішення не оголошувалась. При цьому, суд враховує постанови Верховного Суду від 05.09.2022 року у справі № 1519/2-5034/11 та №761/38266/14 від 30.09.2022.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 231, 233, 236-238, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська торгова компанія" (10029, м. Житомир, вул. Степана Бандери, 7, оф. 316, ід. код 43672760) на користь Львівського комунального підприємства "Львівсвітло" (79051, м. Львів, вул. Лінкольна, 8, ід. код 03348577):

- 23075,00 грн пені;

- 14200,00 грн штрафу;

- 2958,39 грн витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 23.01.25

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - до справи;

- сторонам через систему "Електронний суд".