Рішення

від 21.01.2025 по справі 27/55

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2025 Справа № 27/55(914/876/24)

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., при секретарі судового засідання Цурак У.Ю., розглянувши матеріали заяви Спільного українсько-німецького підприємства-фірми Тристалко у формі ТзОВ

про ухвалення додаткового рішення (щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу)

у справі №27/55 (914/876/24)

за позовом: Спільного українсько-німецького підприємства-фірми Тристалко у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Жовква Львівська обл., Львівський район

до відповідача: Приватного підприємства Рома, м. Рава-Руська, Львівська обл., Львівський район

про стягнення заборгованості за договором оренди майна на суму 1 458 333,40 грн

в межах провадження у справі № 27/55

за заявою: Спільного українсько-німецького підприємства-фірми „Тристалко у формі ТзОВ, м. Жовква Львівської області

про банкрутство Спільного українсько-німецького підприємства-фірми „Тристалко у формі ТзОВ, м. Жовква Львівської області

Представники сторін

від позивача: Квіткін Ю.М.

від відповідача: Рабінович М.П.

розпорядник майна: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.12.2024 у справі №27/55(914/876/24) позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто із Приватного підприємства Рома на користь Спільного українсько-німецького підприємства фірма Тристалко (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) 1 458 333,40 грн заборгованості з орендної плати та 17 500,00 грн судового збору.

19.12.2024 в системі документообігу суду за вх.№4723/24 зареєстровано заяву представника Спільного українсько-німецького підприємства-фірми Тристалко (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) Квіткіна Юрія Миколайовича, про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу на суму 25 000,00 грн.

Ухвалою суду від 24.12.2024 заяву представника Спільного українсько-німецького підприємства-фірми Тристалко (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) Квіткіна Юрія Миколайовича від 18.12.2024 за вх.№4723/24 про прийняття додаткового рішення - прийнято до розгляду. Розгляд заяви призначено на 21.01.2025 року.

20.12.2024 в системі документообігу суду за вх.№30829/24 зареєстровано додаткові пояснення у справі, в яких ПП РОМА просить зменшити заявлений СУНП Тристалко розмір заявлених витрат на правову допомогу з 25 000,00 грн на 5 000,00 грн.

У судове засідання 21.01.2025 представник позивача з`явився, заяву про прийняття додаткового рішення просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання з`явився, просив зменшити заявлений розмір заявлених витрат до 5 000,00 грн.

Аргументи сторін

У позовній заяві Спільне українсько - німецьке підприємство фірма Тристалко (у формі товариства з обмеженою відповідальністю зазначено, що у зв`язку із розглядом даної справи позивач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25 000,00 грн., докази чого будуть надані під час розгляду справи.

У заяві про стягнення судових витрат, поданій 18.12.2024 позивач просить стягнути з відповідача 25 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Відповідачем подано додаткові пояснення у справі, в яких ПП Рома просить зменшити заявлений розмір судових витрат до 5 000,00 грн. На думку відповідача, заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн є завищеним та не відповідає критеріям співмірності й складності предмета спору.

Оцінка суду

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що між Спільним українсько-німецьким підприємством Тристалко у формі ТзОВ та Адвокатським об`єднанням ГАЛ-ЮРЗАХИСТ укладено договір про надання правничої допомоги № 4 від 04.01.2021, за умовами якого (п.1) клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати клієнту правничу допомогу.

Відповідно до п. 2 договору зміст, обсяг, вартість правничої допомоги, яка надається клієнту та порядок розрахунків погоджується сторонами в додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Додатковою угодою № 1 від 31.12.2021 продовжено термін дії договору № 4 від 04.01.2021 про надання правничої допомоги по 31.12.2022.

Додатковою угодою № 2 від 30.12.2022 продовжено термін дії Договору № 4 від 04.01.2021 про надання правничої допомоги по 31.12.2023.

Додатковою угодою № 3 від 29.12.2023 продовжено термін дії Договору № 4 від 04.01.2024 про надання правничої допомоги по 31.12.2024.

Між клієнтом та Адвокатським об`єднанням укладено додаток № 16 від 03.04.2024 року до Договору про надання правничої допомоги № 4 від 04.01.2021, відповідно до якого клієнт доручив, а адвокатське об`єднання прийняло на себе зобов`язання надати правничу допомогу в Господарському суді Львівської області в межах справи № 27/55 про банкрутство клієнта в частині стягнення із Приватного підприємства РОМА (ЄДРПОУ 22357406) на користь клієнта заборгованість із орендної плати за періоди оренди від 02.01.2018 року за період листопад 2021 року - серпень 2022 року.

Сторонами погоджено, що загальна вартість правничої допомоги становить 25 000,00 грн, встановлюється в цілому за правовий супровід справи у Господарському суді Львівської області та не залежить від тривалості розгляду справи, кількості судових засідань, у яких взяв участь адвокат та кількості підготовлених адвокатом заяв по суті справи та з процесуальних питань, інших процесуальних документів.

В пункті 2 означеного Додатку №16 сторони визначили, що оплата наданої правничої допомоги проводиться клієнтом протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання сторонами Акту про надані послуги шляхом перерахування (внесення) коштів на поточний рахунок адвокатського об`єднання. Клієнт має право на свій розсуд повністю або частково здійснити передоплату за правничу допомогу.

18.12.2024 року Спільним українсько-німецьким підприємством Тристалко у формі ТзОВ та Адвокатським об`єднанням ГАЛ-ЮРЗАХИСТ укладено та підписано Акт №16 про надані послуги в якому міститься детальний опис наданих послуг та розрахунок їх вартості.

Зокрема у відповідності до договору про надання правничої допомоги № 4 від 04.01.2021 та акту № 16 від 18.12.2024 до договору про надання правничої допомоги адвокатським об`єднанням надано клієнту наступну правничу допомогу в Господарському суді Львівської області в межах справи № 27/55 про банкрутство клієнта у справі № 27/55 (914/876/24) щодо стягнення із Приватного підприємства "РОМА" (ЄДРПОУ 22357406) на користь заборгованості за договором оренди від 02.01.2018 за період оренди листопад 2021 року - серпень 2022 року, а саме: підготовка та подання у Господарський суд Львівської області позовної заяви від 03.04.2024, клопотання від 26.06.2024 №26/06-02 про поновлення провадження у справі, клопотання від 18.12.2024 №18/12-02; участь в судовому засіданні Господарського суду Львівської області 18.12.2024.

Загальна вартість правничої допомоги становить 25 000,00 грн.

Для надання правничої допомоги клієнту адвокатським об`єднанням було визначено адвоката Квіткіна Юрія Миколайовича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЛВ № 000878 від 21.02.2018).

У запереченнях у справі відповідач вказує, що предметом розгляду цієї справи було стягнення з ПП РОМА на користь СУНП Тристалко заборгованості з орендної плати за договором від 02.01.2018 у розмірі 1 458 333,40 грн. Позовна заява була обґрунтована тим, що Договір оренди від 02.01.2018 начебто продовжив свій строк, водночас такий позов є аналогічним попереднім поданим позивачем позовам та не потребував значних витрат часу на його підготовку, а також на збір доказів, які дублюються з тими, що були предметом дослідження у інших справах. Фактично у цій справі позов був побудований на висновках судів у інших справах № 27/55(914/3626/23), № 27/55(914/536/23) тощо. Тобто, за твердженням відповідача, власної позиції позивачем не було сформульовано, а лише перенесено у позовну заяву висновки судів і здійснено математичний підрахунок, який фактично дублюється з розрахунками, здійсненими у інших справах, за винятком заміни періодів нарахувань.

Таким чином, відповідач звертає увагу й на те, що ця господарська справа № 27/55 (914/876/24) за предметом спору не була складною, а підготовка позову не потребувала у представника позивача багато часу.

Заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу у розмірі 25 000, 00 грн на думку відповідача є явно завищеним та не відповідає критеріям співмірності й складності предмета спору, а тому ПП РОМА просить суд зменшити такі витрати до 5 000, 00 грн.

Дослідивши подані сторонами документи суд зазначає, що в силу дії п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 19 цього Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

У ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вказує Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (п. 28 Постанови).

Суд також звертає увагу на те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Зазначене узгоджується з позицією Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведеною в постанові від 03.10.19 у справі № 922/445/19.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 130 - 134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Судом встановлено, що позивачем та адвокатським об`єднанням було узгоджено фіксований розмір витрат на правову допомогу в розмір 25 000,00 грн, відтак час, який було витрачено адвокатом у цій справі, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару згідно з умовами договору та додатковою угодою до нього.

Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі N 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Оцінюючи заявлений до відшкодування розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, суд виходить з того, щоб відповідні витрати не мали надмірний характер, а також відповідали критеріям співмірності, розумності та обґрунтованості такого розміру з урахуванням обставин справи.

Вирішуючи питання, чи є розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, суд не може погодитись, що витрати на професійну правничу допомогу заявлені представником позивача у розмірі 25 000,00 грн є співрозмірні складності справи.

Одночасно судом ураховано кількість та обсяг підготовлених адвокатом позивача процесуальних документів та тривалість розгляду справи судом.

Отже, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката покладаються на відповідача у розмірі 20 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Заяву Спільного українсько-німецького підприємства „Тристалко у формі ТзОВ про ухвалення додаткового рішення (щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу) за вх.№4723/24 від 19.12.2024 задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Рома (80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, вул. Горького, 42А; код ЄДРПОУ 22357406) на користь Спільного українсько-німецького підприємства „Тристалко у формі ТзОВ (80300, Львівська область, м. Жовква, вул. Дорошенка, 17; код ЄДРПОУ 14338335) 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. В задоволенні решти вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Згідно з ст. 244 ГПК України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складений 23.01.2025.

Суддя Чорній Л.З.