Ухвала

від 22.01.2025 по справі 916/4912/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"22" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4912/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крутькової В.О., розглянувши у відкритому засіданні заяву про відвід судді Литвинової В.В. у справі

за позовом Селянського (фермерського) господарства ВІКТОРІЯ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ВІТМАРК АГРО

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Спільне підприємство ВІТМАРК-УКРАЇНА в формі Товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення 38775051,78грн

за участю представників:

від позивача - Крушенівський Р., Воробйов А.

від відповідача Дзяткевич А., Боголюбська А.

від третьої особи - Павленко І.

слухачі - Ткаченко О., Манжос

встановив:

Селянське (фермерське) господарство ВІКТОРІЯ звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІТМАРК АГРО про стягнення 38775051,78грн збитків, заподіяних внаслідок відмови прийняття томатів за договором поставки № 18/03/24-01 від 07.11.2023.

Ухвалою від 07.11.2024 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 04.12.2024, залучено до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Спільне підприємство ВІТМАРК-УКРАЇНА в формі Товариства з обмеженою відповідальністю.

В засіданні 04.12.2024 судом оголошено перерву до 11.12.2024.

В засіданні 11.12.2024 відкладено розгляд справи на 18.12.2024.

Ухвалою від 18.12.2024 відкладено розгляд справи на 26.12.2024.

Ухвалою від 26.12.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 22.01.2025 о 12год 30хв.

Третя особа подала в засіданні 22.01.2025 заяву про відвід судді Литвинової В.В.

Так, третя особа зазначає, що під час вивчення матеріалів справи, в тому числі, позовної заяви з додатками, яка була надіслана Третій особі, було виявлено, що в додатках до позовної заяви (п. 221 додатків) не міститься електронний носій FLASH DRIVE USB DEVICE 32 GB Apacer, НОМЕР_1 , AP32GAH355B-1 №4712389911292 із електронними доказами.

Заявник посилається на те, що з урахуванням невиявлення всіх додатків до позовної заяви представник Третьої особи 21.01.2025 р. ознайомився з матеріалами справи для того, що б пересвідчитись про дійсну наявність цих доказів у суду.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Третя особа зазначає, що звертаючись з позовом Позивач не надіслав сторонам у справі всі додатки, що були подані з позовом до суду, що також підтверджується доданими Позивачем описами вкладення поштової кореспонденції на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТМАРК АГРО» (6503908768411), Спільне підприємство «ВІТМАРК-УКРАЇНА» в формі товариства з обмеженою відповідальністю (6503908768390), в яких не значиться електронний носій з електронними доказами.

З огляду на викладене, на думку третьої особи, перевіряючи позовну заяву СФГ «ВІКТОРІЯ» суд повинен був встановити недоліки позовної заяви та залишити позовну заяву без руху, але відповідне було проігноровано судом та відкрито провадження, чим порушено право на справедливий розгляд та доступ до належного правосуддя Спільному підприємству «ВІТМАРК-УКРАЇНА» в формі товариства з обмеженою відповідальністю.

В засіданні 22.01.2025 було заявлено клопотання Відповідачем в порядку ч. 11 ст. 176 ГПК України з вимогами залишити позов без руху та зобов`язати Позивача усунути недоліки, адже в даному випадку Позивачем подано позов без дотримання п.1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, тобто надіслано не всі додатки з позовною заявою сторонам у справі, ніж ті, що додані до позовної заяви, поданої до суду.

Але суд в засіданні 22.01.2025 відмовив в залишенні позову без руху.

Таким чином, на думку третьої особи, суддя Литвинова В.В. проігнорувала недоліки позовної заяви, прийняла ухвалу про відкриття провадження у справі, відмовила в клопотанні про залишення позовної заяви без руху, чим грубо порушила норми процесуального права, які шкодять Відповідачу та Третій особі, що, відповідно, є обставинами, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді Литвинової В.В. при розгляді справи №916/4912/24.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (ч. 1).

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (ч. 2).

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу (ч. 3).

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (ч. 7).

Оскільки заява про відвід надійшла пізніше ніж за 3 робочі дні до засідання, то питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Розглянувши заяву про відвід судді Литвинової В.В., суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з огляду на наступне.

Частиною 3 ст. 38 ГПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Матеріалами справи підтверджується, що 05.11.2024 до канцелярії Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява.

До позовної заяви позивач додав докази надіслання копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача та третьої особи.

Суд зауважує, що згідно з ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Крім того, суд враховує, що відповідач і третя особа отримали позовну заяву з додатками в своїх електронних кабінетах 05.11.2024.

В позовній заяві в додатках під номером 221 позивач зазначив «Електронний носій FLASH DRIVE USB DEVICE 32 GB Apacer, AH355, AP32GAH355B-1 №4712389911292 із електронними доказами (тільки для суду).

Отже, позивач відразу зазначив, що цей додаток 221 надається тільки суду.

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

В тексті позовної заяви позивач на виконання вимог п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України зазначив, що оригінали та копії електронних доказів подаються до суду на електронному носії FLASH DRIVE USB DEVICE 32 GB Apacer, AH355, AP32GAH355B-1 №4712389911292, що долучається до позову із накладенням на них електронного підпису голови позивача Кожухаренка В.О.

Статтею 91 ГПК України (ч. 2) передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з ч. 3 ст. 96 ГПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях.

В додатках до позовної заяви, позивач зазначив щодо кожного з додатків про наявність у нього оригіналу письмового або електронного доказу, а також надав паперові копії і письмових і електронних доказів.

Також суд враховує, що статтею 80 ГПК України (ч. 9) встановлено, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без руху.

Також суд враховує наступне.

22.11.2024 третя особа подала через підсистему Електронний суд пояснення, в яких зазначила, що вважає безпідставним залучення її третьою особою у справі.

18.12.2024 адвокат третьої особи Павленко І. подала клопотання про відкладення розгляду справи та надання їй можливості ознайомитись зі справою.

Відповідно до відмітки адвоката Павленко І. на її заяві про ознайомлення зі справою (т. 7 а.с. 208) вона ознайомилась з томами справи №1-3 23.12.2024, томами № 4-6 - 24.12.2024, томи № 7-8 - 20.01.2025.

Суд зауважує, що позовна заява міститься в томі № 1, а флешка (додаток до позову № 221) в томі № 6 а.с. 52.

Так, третя особа мала подати заяву про відвід судді відповідно до ст. 38 ГПК України протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання.

Ухвалу про відкриття провадження у справі третя особа отримала в електронному каібнеті 08.11.2024, тобто заяву про відвід мала подати у строк до 18.11.2024, але не пізніше початку підготовчого засідання 04.12.2024.

І навіть з моменту ознайомлення представника третьої особи з томами № 1 ( 23.12.2024) та томом № 6 (24.12.2024) у справі, вже сплинув дводенний строк для заявлення відводу.

Таким чином, третя особа подала заяву про відвід судді Литвинової В.В. з пропуском строку.

Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені ст. 35 ГПК України. Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» («Wettstein v. Switzerland»), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» («Ferrantelli and Santangelo v. Italy»), від 7 серпня 1996 року, п. 58).

ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах «Piersac vs Belgium», «Grieves vs UK»). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі «Le Comte, Van Leuveni De Meyere vs Belgium», суд має бути неупередженим і безстороннім.

Отже, незгода третьої особи з процесуальними рішеннями судді (відмова в задоволенні клопотання Відповідача про залишення позовної заяви без руху) не може бути підставою для відводу.

Суд зазначає, що заявник жодними належними і допустимими доказами не довів наявність обставин, з якими закон, зокрема, ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, пов`язує наявність підстав для відводу судді. Викладені у заяві про відвід судді доводи фактично зводяться до надуманих припущень заявника про неупередженість та необ`єктивність судді у даній справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість відводу, заявленого в цій справі судді Литвиновій В.В.

Керуючись ст. 35, 36, 38, 39, 234 ГПК України, суд

ухвалив:

1. Відмовити в задоволенні заяви Спільного підприємства ВІТМАРК-УКРАЇНА в формі Товариства з обмеженою відповідальністю про відвід судді Литвинової В.В.

Повний текст ухвали складено та підписано 22.01.2025. Ухвала набрала законної сили з моменту її оголошення і не підлягає оскарженню окремо від рішення.

Суддя В.В. Литвинова