Рішення

від 14.01.2025 по справі 922/3370/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2025м. ХарківСправа № 922/3370/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Христенко І.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", м.Київ 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), м.Київ до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз", м.Харків про та зустрічним позовом до про стягнення 211750614,57 грн Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз", м.Харків Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", м.Київ зобов`язання вчинити певні дії за участю представників:

позивача (відповідача за зустрічним позовом) - Горбач А.М. (адвокат, довіреність №988 від 16.12.2024 року);

3-ої особи - не з`явився;

відповідача (позивача за зустрічним позовом) - Мар`їна І.О. (адвокат, довіреність №01ДР-1 від 31.12.2024 року).

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" про стягнення 211750614,57 грн. за договором транспортування природного газу №04А611-886-20/2002000124 від 31.01.2020 в частині несплати негативних щодобових небалансів, з яких: 194209156,13 грн - борг; 11322294,24 грн - пеня, 2269995,53 грн - 3% річних; 3949168,68 грн - інфляційні.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.08.2021 року відкрито провадження у справі №922/3370/21 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.09.2021 року.

16.09.2021 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№21748), в яком заперечує проти позову в повному обсязі.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач вказував, що позивач не надав належні докази на підтвердження заявлених позовних вимог. Відповідач вважає, що позивачем не доведено обсяг приймання-передачі природного газу між сторонам, а облік обсягів природного газу у період з січня 2021 по березень 2021 року було здійснено ТОВ "Оператор газорозподільної системи України" на підставі приладу обліку, який не був неналежним чином введений в експлуатацію та не прийнятий в експлуатацію АТ "Харківміськгаз". Крім того, зауважує, що акти врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць лютий-березень 2021 року та рахунок на оплату повинен був надсилатися на поштову адресу відповідача, що позивачем зроблено не було, надсилання такого акту засобами електронного зв`язку не є належним доказом. Також, Кодексом ГРМ та договором не передбачено поділ звітного газового місяця на дві частини та здійснення розрахунку вартості врегулювання щодобових небалансів і складання акту врегулювання щодобових небалансів на кожну окрему частину газового місяця. А тому, складання оператором ГРМ односторонніх актів та рахунків на оплату є неправомірними. Відповідач вважає, що його вини у виникненні небалансів у позивача не має.

Відповідач зазначав, що в матеріалах справи відсутні належні докази загрози цілісності ГТС; вчинення балансуючих дій; дотримання порядку визначення небалансу; здійснення алокації; вчинення заходів з врегулювання небалансу; наявність ресурсу природного газу саме для врегулювання добових небалансів Відповідача; факту понесення реальних витрат Позивачем на врегулювання добових небалансів саме Відповідача.

За твердженням відповідача, в силу ст.35 Закону України «Про ринок природного газу», пункту 4 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, п.9.3 та п.11.4 Договору, на підтвердження факту здійснення господарської операції Позивач має довести реальність вчинення балансуючих дій кожної доби та понесення витрат пов`язаних з таким балансуванням. Позивач на підтвердження відбору Відповідачем з газотранспортної системи природного газу надав до матеріалів справи зведені акти приймання-передачі природного газу за січень - березень місяць 2021 року, які за своєю суттю є технічними та не доводять факт надання послуги за Договором транспортування природного газу, укладеного між сторонами. Між сторонами не погоджено обсягів розподілу потужності природного газу. Відповідачем не надано Позивачу фінансового забезпечення. Отже і були відсутні передумови для надання «послуг» перевищення замовленої (договірної) потужності.

Також, відповідач вказував, що при встановленні факту надання/ненадання Позивачем балансуючих дій наявності чи відсутності врегулювання Оператором ГТС добового небалансу (підстав для оплати заявлених вимог), необхідно виходити із доказів, які свідчитимуть про відхилення у функціонуванні ГТС від її звичайного рівня (загроза цілісності ГТС); доказів, які дії були вчинені Оператором ГТС з врегулювання небалансу (вчинення балансуючих дій); залежно від результатів вчинення балансуючих дій, оператор ГТС виставляє рахунки за врегулювання небалансів до оплати. Однак, в матеріалах справи відсутні первинні документи та інші докази, які б підтвердили відхилення у функціонуванні ГТС Позивача у січні, лютому, березні 2021року від її звичайного рівня, відсутня інформація щодо власної оцінки попиту на природний газ за газову добу або протягом газової доби щодо якої здійснюється балансуюча дія, відсутня інформація про номінації, алокації в розрізі усіх замовників послуг транспортування та виміряні потоки природного газу, про тиск природного газу в газотранспортній системі. Тобто, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження, які саме дії були вчинені Позивачем з врегулювання небалансу (вчинення балансуючих дій), як того вимагають положення розділу ХІІІ та розділу XIV Кодексу ГТС. Також, як вбачається з матеріалів справи, у спірний період Відповідач номінацій Оператору ГТС не подавав, а Позивач обсягів газу - не підтверджував. Зазначене дає підстави вважати, що оскільки загрози цілісності ГТС не було, то у Позивача була відсутня потреба у закупівлі природного газу для балансування, зокрема й тому, що Відповідач не замовляв жодних обсягів газу у спірний період у Позивача, а тому були відсутні підстави для вчинення дій з врегулювання добового небалансу.

Свої заперечення відповідач обґрунтовував із посиланням на недотримання визначеної Кодексом ГТС процедури щодобового балансування.

Також, 16.09.2021 року до суду від відповідача надійшла заява свідка (вих.№007/09/2775 від 16.09.21, вх.№21749).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.09.2021 року повернуто без розгляду заяву свідка (вих.№007/09/2775 від 16.09.21, вх.№21749).

16.09.2021 року представник АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" надав до суду зустрічний позов (вх.№21747).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.09.2021 по справі №922/3370/21 прийнято зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" про зобов`язання ТОВ Оператор ГТС України:

- здійснити розрахунок маржинальної ціни, що покладена в основу визначення розміру добового негативного небалансу за січень-березень 2021 року, у відповідний спосіб, передбачений п.7, п.8-11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС;

- вчинити балансуючі дії за лютий-березень 2021 року шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування.

21.09.2021 року до суду надійшли пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в яких зазначено, що при визначенні вартості добових негативних небалансів та здійснення розрахунків за них позивач та відповідач мали керуватися вимогами Кодексу ГТС та умовами договору транспортування природного газу. Просить розглядати дану справу без участі представника НКРЕКП, з урахуванням інформації, наданої у поясненнях.

Протокольною ухвалою суду від 28.09.2021 року відкладено підготовче засідання на 12.10.2021 року.

30.09.2021 року первісний позивач надав до суду відповідь на відзив (вх.№22897), в якій позовні вимоги підтримував у повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач вказував, що достатньою підставою для оплати послуг балансування є наявність небалансу в звітному місяці, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником. Оплата послуг балансування має бути здійснена замовником у разі надсилання оператором ГТС такому замовнику рахунку, що є підставою для проведення розрахунку послуг з балансування, які передбачені Кодексом. Оператор ГТС купує газ в тому числі для балансування у власника газу на загальних підставах та ринкових умовах. Замовник же послуг має закуповувати газ для покриття власних витрат або оплатити послуги балансування оператору ГТС.

Щодо непідписання між сторонами Додатків 1 та 2 до договору транспортування природного газу позивач зазначав, що за умовами п. 2.7 договору № 04А611-886-20/2002000124 від 31.01.2020 Додаток 1 є невід`ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед та/або протягом доби. Додаток 2 є невід`ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед та /або протягом доби. Таким чином укладання Додатків 1 та 2 є обов`язковим лише у випадках надання Замовнику права використання гарантованої та/або переривчастої потужності або потужності з обмеженнями. Та не є обов`язковими у випадку замовлення потужності на добу наперед та/або протягом доби. Відповідно до розділу ІХ Кодексу ГТС, підписання Додатків 1 та 2 по замовленню потужності (гарантованої, переривчастої) не є дією, яка відбувається одночасно з укладенням договору транспортування природного газу. Норми Кодексу ГТС свідчать про те, що саме замовник послуг зобов`язаний вчинити відповідні дії по замовленню гарантованої та/або переривчастої потужності та/або потужності з обмеженнями, за результатами чого сторони Договору і підписують Додаток 1 чи Додаток 2. АТ «Харківміськгаз» заявок на замовлення гарантованої та/або переривчастої потужності та/або потужності з обмеженнями Відповідачу не направляв, відповідно не виникла підстава для укладення Додатків 1 та 2 до договору транспортування природного газу.

Позивач наголошував, що ні Кодекс ГТС, ні Договір не пов`язують виникнення у відповідача як замовника обов`язку з оплати послуг з врегулювання Оператором ГТС добового небалансу саме з існуванням загрози цілісності газотранспортної системи. Підставою для оплати є, як зазначено, виникнення у замовника негативного небалансу. Тобто Оператор здійснює врегулювання добового небалансу газотранспортної системи постійно для підтримання звичайного рівня її функціонування та недопущення виникнення загроз цілісності системи. Оскільки Оператор, на підставі інформації, яка була надана самим Відповідачем, встановив наявність негативного добового небалансу, у Відповідача виник обов`язок з купівлі газу в Оператора в обсязі такого негативного небалансу. Будь-яких додаткових вимог для врегулювання добового небалансу (наявність загрози цілісності чи відхилення показників функціонування системи) Кодекс ГТС не встановлює.

Щодо тверджень Відповідача про те, що в матеріалах справи відсутні докази врегулювання Позивачем небалансів Відповідача, позивач вказував, що відповідно до пункту 1 розділу ХІІІ Кодексу ГТС замовник послуг транспортування зобов`язаний подавати та відбирати до/з газотранспортної системи природний газ в обсягах, які виникають на підставі умов укладених договорів постачання природного газу, договору транспортування природного газу, технічної угоди та підтверджених номінацій. Відповідно до пункту 2 розділу ХІІІ Кодексу ГТС замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи вчиняє дії з врегулювання добового небалансу виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій. Відповідно до пункту 4.1. Типового договору замовник послуг транспортування зобов`язаний вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування. Відповідно до положень глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб Оператора ГТС у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба. При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування Оператор ГТС враховує всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи. Зміст Кодексу ГТС свідчить про те, що Оператор ГТС здійснює фізичне балансування всієї газотранспортної системи, а не відносно окремих замовників послуг транспортування природного газу у відповідні газові періоди. Відповідно, і обсяги природного газу для забезпечення збалансованості газотранспортної системи закуповуються Оператором ГТС не в розрізі одного замовника, а враховуючи всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування. Ні норми Кодексу ГТС. Відповідач вважає, що його вини у виникненні небалансів у позивача не має.

Відповідно до п. 4 глави 7 розділу III Кодексу ГТС до винесення остаточного судового рішення обсяг переданого (прийнятого) газу встановлюється відповідно до показань комерційного вузла обліку газу. Таким чином, підписання АТ «Харківміськгаз» актів приймання-передачі природного газу із зауваженнями не є свідченням того, що їм не було передано саме ті обсяги природного газу, які зазначені у цих актах. Тобто, акти приймання-передачі природного газу є документами (юридичними фактами), які породжують правовідносини між ТОВ «Оператор ГТС України» та АТ «Харківміськгаз», у зв`язку із переданням йому із газотранспортної системи відповідних обсягів природного газу. Крім того, Відповідачем не наданого жодного судового рішення, яким би зазначені в актах приймання-передачі обсяги природного газу були відкореговані (змінені) в порівнянні із тими обсягами, що вказані у актах.

На виконання постанови НКРЕКП від 07.07.2016 № 1234 «Про затвердження форм звітності НКРЕКП щодо здійснення моніторингу на ринку природного газу та інструкцій щодо їх заповнення» Операторами газорозподільних систем щомісячно надається Регулятору форма звітності № 8в-НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна) «Звіт про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків». З Форм 8в чітко вбачається, що у самостійно підписаних уповноваженими посадовими особами та поданих до НКРЕКП звітах АТ «Харківміськгаз» у повному обсязі визнає наявність боргу з врегулювання негативних щодобових небалансів перед ТОВ «Оператор ГТС України».

Враховуючи викладене, позивач наголошував, що в силу вимог Кодексу ГТС, Кодексу ГРМ, п.п.9.1-9.3 договору № 04А611-886-20/2002000124 від 31.01.2020 АТ «Харківміськгаз» придбав у ТОВ «Оператора ГТС України» природний газ в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу ГТС, а відтак зобов`язаний сплатити його вартість Позивачу.

08.10.2021 року первісний позивач надав до суду заяву свідка (вх.№23730).

12.10.2021 року відповідач за зустрічним позовом надав до суду відзив на зустрічну позовну заяву (вх.№6495), в якому заперечував проти зустрічного позову у повному обсязі.

У відзиві на зустрічну позовну заяву зазначав, що Оператором ГТС вчиняються балансуючі дії, шляхом врівноваження попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі у відповідному газовому періоді, з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи, враховуючи недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій/реномінацій. Зміст Кодексу ГТС свідчить про те, що Оператор ГТС здійснює балансування всієї газотранспортної системи, а не відносно окремих замовників послуг транспортування природного газу у відповідні газові періоди. Відповідно, і обсяги природного газу для забезпечення збалансованості газотранспортної системи закуповуються Оператором ГТС не по одному портфоліо, а враховуючи всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування. Але, при цьому, саме замовники послуг транспортування природного газу відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування, так як виникнення позитивного чи негативного небалансу в газотранспортній системі відбувається внаслідок невідповідності відбору природного газу замовниками послуг у порівнянні із замовленими та фактично відібраними. Ні норми Кодексу ГТС, ні умови договору транспортування природного газу між Оператором ГТС та АТ «Харківміськгаз» № 04А611-886-20/2002000124 від 31.01.2020 (далі Договір), укладеного в редакції Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497, не передбачають обов`язку для Оператора ГТС закуповувати обсяги природного газу для балансування газотранспортної системи по кожному замовнику послуг окремо, як і повідомляти кожного замовника послуг про те, яким чином та на підставі яких первинних документів Оператором ГТС було забезпечено здійснення балансуючих дій в тому чи іншому звітному періоді. Маржинальна ціна, яка застосовується при визначенні вартості врегулювання щодобових небалансів за відповідний газовий місяць по тому чи іншому замовнику послуг транспортування, і яка вказується Оператором ГТС в акті врегулювання щодобових небалансів, визначається у відповідності до положень розділу ХІV Кодексу ГТС. І вказана ціна визначається не під кожного замовника послуг транспортування окремо, а з урахуванням балансування всієї газотранспортної системи.

Згідно з пунктом 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС, у випадку непогодження Регулятором відповідно до пункту 10 цієї глави торгової платформи маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання розраховуються для кожної газової доби таким чином: маржинальна ціна продажу визначається шляхом зменшення вартості природного газу, придбаного/проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування; маржинальна ціна придбання визначається шляхом збільшення вартості природного газу, придбаного/проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування.

Саме у відповідності до положень глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС Оператором ГТС визначалась вартість щодобових небалансів АТ «Харківміськгаз» на підставі даних підтверджених номінацій та остаточних алокацій, наданих вказаним замовником послуг, за відповідні газові періоди травня, липня та вересня 2021 року. Маржинальна ціна природного газу, яка застосовувалась при визначенні вартості щодобових небалансів за травня, липня та вересня 2021 року, була визначена з урахуванням витрат Оператора ГТС, понесених для забезпечення балансування газотранспортної системи у травня, липня та вересня 2021 року. Саме у відповідності до вищезазначених положень глави 6 XIV Кодексу ГТС Оператором ГТС була визначена маржинальна ціна та вартість щодобових небалансів АТ «Харківміськгаз» за травень, липень та вересень 2021 року, що відображена в актах врегулювання щодобових небалансів за вказаний газовий період. Маржинальна ціна придбання природного газу визначалась з дотриманням положень пунктів 8, 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС.

12.10.2021 року первісний відповідач (позивач за зустрічним позовом) - АТ "ОГС Харківміськгаз надав до суду клопотання (вх.№24058) про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва у справі №640/25928/21.

12.10.2021 року первісний відповідач (позивач за зустрічним позовом) надав до суду заперечення на відповідь на відзив (вх.№24025), в яких проти первісного позову заперечував у повному обсязі.

Протокольною ухвалою суду від 12.10.2021 року відкладено підготовче засідання на 19.10.2021 року.

18.10.2021 року відповідач за зустрічним позовом засобами поштового зв`язку надав до суду відзив на зустрічну позовну заяву (який був раніше надісланий до суду електронною поштою) (вх.№24326).

19.10.2021 року від ТОВ Оператор ГТС України до суду надійшли пояснення (вх.№6599) стосовно клопотання АТ Харківміськгаз про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.10.2021 року провадження у справі №922/3370/21 було зупинено до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва у справі №640/25928/21.

20.10.2021 року від ТОВ Оператор ГТС України до суду надійшли пояснення (вх.№24621) стосовно клопотання АТ Харківміськгаз про зупинення провадження у справі, які раніше були направлені до суду електронною поштою.

Судом неодноразово направлялись листи-запити позивачу та відповідачу щодо стану розгляду справи №640/25928/21, до розгляду якої було зупинено провадження у справі №922/3370/21.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.11.2024 року поновлено провадження у справі № 922/3370/21. Постановлено продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання призначено на 03.12.2024 року.

22.11.2024 року первісний позивач надав до суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№29457 від 22.11.2024).

Ухвалою суду від 25.11.2024 року задоволено заяву первісного позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

29.11.2024 року первісний позивач надав до суду заяву про зміну представника та про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№30125 від 29.11.2024).

Ухвалою суду від 02.12.2024 року задоволено заяву первісного позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

03.12.2024 року первісний позивач надав до суду письмові пояснення, з урахуванням висновків Верховного суду у постанові від 03.11.2023 у справі №918/686/21.

Протокольною ухвалою суду від 03.12.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.12.2024 року, яке було відкладено на 14.01.2025 року.

13.01.2025 року первісний позивач надав до суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№760 від 13.01.2025).

Ухвалою суду від 13.01.2025 року задоволено заяву первісного позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Всі надані сторонами документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.01.2025 року представник ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" підтримав первісні позовні вимоги, просив первісний позов задовольнити. Проти задоволення зустрічного позову заперечував.

Представник 3-ої особи в судове засідання не з`явився, раніше надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" в судовому засіданні проти первісного позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити. При цьому наполягав на задоволенні зустрічного позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, заслухавши представників сторін, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

31.01.2020 року між ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (далі -Позивач/Оператор) та АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (далі- Відповідач/Замовник) було укладено Договір № 04А611-886-20/2002000124 транспортування природного газу (далі - Договір).

Згідно з п. 17.1. Договір набирає чинності з дня його укладення, поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.01.2020 та діє до 31 грудня 2020 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов.

Відповідно до п.2.1. Договору Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в Договорі вартість такої послуги та плат, які виникають при його виконанні.

Сторонами у Договорі також було узгоджено, що послуги за цим договором надаються на умовах, визначених Кодексом ГТС (п. 2.2. Договору).

Згідно з п.2.5 Договору Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати Послуги на умовах, зазначених у Договорі.

Пунктом 2.8. Договору передбачено, що взаємовідносини між Відповідачем та Оператором при забезпеченні послуг транспортування газу здійснюються сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу ГТС.

За результатами співставлення остаточної інформації про подачі/відбори Відповідачем газу до/з газотранспортної системи у січні, лютому, березні 2021 року Оператор встановив у Відповідача наявність негативних щодобових небалансів, які підлягають врегулюванню, а саме:

- за січень 2021 року було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 5,46925 тис.куб.м. (56607 кВтхгод) всього на загальну суму 28337,55 грн, з ПДВ;

- за лютий 2021 року (з 01.02.2021 по 16.02.2021) було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 4438,91481 тис.куб.м (45942768 кВтхгод) всього на загальну суму 51 922 732,89 грн, з ПДВ;

- за лютий 2021 року (з 17.02.2021 по 28.02.2021) було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 6323,18530 тис.куб.м (65444968 кВтхгод) всього на загальну суму 45 691 210,50 грн, з ПДВ;

- за березень 2021 року було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 17938,88285 тис.куб.м. (185667437кВтхгод) всього на загальну суму 129 745 266,38 грн, з ПДВ.

Вказані негативні щодобові небаланси Відповідача виникали внаслідок відбору АТ «ХАРКІВМІСЬКГАЗ» з газотранспортної системи природного газу в зазначений період без подання відповідних обсягів природного газу до газотранспортної системи.

Відповідно до п.11.4. Договору врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби). Оператором було оформлено відповідні акти врегулювання щодобових небалансів, а саме:

1) Акт № 01-2021-04А611-886-20/2002000124 від 31.01.2021 за січень 2021 року за період з 01.01.2021 по 31.01.2021;

2) Акт № 02-2021-04А611-886-20/2002000124 від 28.02.2021 за лютий 2021 року за період з 01.02.2021 по 16.02.2021;

3) Акт № 02-2021-04А611-886-20/2002000124/2 від 28.02.2021 за лютий 2021 року за період з 17.02.2021 по 28.02.2021;

4) Акт № 03-2021-04А611-886-20/2002000124 від 31.03.2021 за березень 2021 року.

Відправлення актів врегулювання щодобових небалансів та рахунків на оплату підтверджується «Реєстром файлів відправлених з Інформаційної платформи».

Сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у Замовника добового небалансу Оператор здійснює купівлю/продаж природного газу Замовника в обсягах добового небалансу (п. 9.1. Договору). Відповідно до п.9.2. Договору у разі виникнення у Замовника негативного добового небалансу Оператор здійснює продаж Замовнику, а Замовник купівлю в Оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.

Згідно з п. 9.3 Договору у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за щодобовий небаланс.

Керуючись п.2.8. та 9.3. Договору, Оператор через інформаційну платформу направив Відповідачу рахунки на оплату щодобових небалансів: № 01-2021-04А611-886-20/2002000124 від 31.01.2021 на оплату за добові небаланси за січень 2021 року на загальну суму 28 337,55 грн, з ПДВ; № 02-2021-04А611-886-20/2002000124 від 28.02.2021 на оплату за добові небаланси за лютий 2021 року (за період з 01.02.2021 по 16.02.2021) на загальну суму 51 922 732,89 грн, з ПДВ; № 02-2021-04А611-886-20/2002000124 від 28.02.2021 на оплату за добові небаланси за лютий 2021 року (за період з 17.02.2021 по 28.02.2021) на загальну суму 45 691 210,50 грн, з ПДВ; № 03-2021-04А611-886-20/2002000124 від 31.03.2021 на оплату за добові небаланси за березень 2021 року на загальну суму 129 745 266,38 грн, з ПДВ.

Відповідно до пункту 9.3 Договору Замовник має оплатити рахунок на оплату за щодобовий небаланс у термін до 5 робочих днів.

Однак в порушення умов пункту 9.3 Договору, АТ «Харківміськгаз» не виконало свої зобов`язання та не здійснило оплату за щодобові негативні небаланси за січень- березень 2021 року. У зв`язку із цим, станом на 11.08.2022, у Відповідача існує заборгованість перед Оператором ГТС у сумі 188401660,16 грн.

Як зазначає позивач, на виконання п. 11.5 Договору Позивачем 14.05.2021 сформовано два автентичних примірника актів звірки, підписаних з боку Позивача, з метою звіряння взаємних розрахунків за щодобовий небаланс та перевищення замовленої потужності за період з 01.10.2020 по 14.05.2021.

Згідно з п.13.1. Договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором. Відповідно до п. 13.5. Договору у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

З підстав порушення строків виконання зобов`язань з оплати негативних щодобових небалансів природного газу та згідно з умовами п. 13.5 Договору Позивач нарахував Відповідачу пеню у сумі 11002998,65 грн.

Також, у зв`язку із порушенням Відповідачем виконання зобов`язань з оплати негативних щодобових небалансів, на підставі ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, Позивачем нараховано Відповідачу три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 2205508,59 грн та інфляційні втрати у розмірі 3817000,38 грн.

Таким чином, позивач вказував, що у період з січня по березень 2021 року у Відповідача виник небаланс природного газу внаслідок безпідставного відбору/несанкціонованого відбору природного газу з газотранспортної системи України, у зв`язку із чим у Відповідача виник обов`язок сплатити Позивачу кошти, відповідно до розміру добового небалансу (оплатити безпідставно відібраний газ). Відповідач не здійснив плату за добовий небаланс у строки, передбачені укладеним між сторонами договором транспортування природного газу, у зв`язку із чим Позивач вважає, що його права є порушеними та звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідача відповідної заборгованості та здійснених на неї нарахувань.

Заявляючи зустрічні позовні вимоги, відповідач просив суд зобов`язати ТОВ Оператор ГТС України: здійснити розрахунок маржинальної ціни, що покладена в основу визначення розміру добового негативного небалансу за січень-березень 2021 року, у відповідний спосіб, передбачений п.7, п.8-11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС; вчинити балансуючі дії за лютий-березень 2021 року шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що на думку АТ «Харківміськгаз», ТОВ "Оператор ГТС України" неправильно застосував положення постанови №235, зокрема, щодо обов`язку Оператора ГТС здійснювати балансування газотранспортної системи в період лютий-березень 2021 року з урахуванням особливостей "вчиняти балансуючі дії в частині врегулювання добових небалансів операторів газорозподільних систем за рахунок закупівлі природного газу на підставі договору(-ів) про закупівлю природного газу, укладеного(-их) у відповідності до Закону України "Про публічні закупівлі" та відборів власного природного газу із газосховищ", чим порушив положення діючого Договору (що відповідає умовам Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2497) та Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015. Позивач за зустрічним позовом вважає, що в разі прийняття рішення Оператором ГТС щодо необхідності застосування інших особливих умов здійснення балансування, ніж передбачені Кодексом ГТС та положеннями Договору, Оператору ГТС необхідно було ініціювати внесення змін до Договору транспортування природного газу в частині конкретизації його положень при обранні способу здійснення балансуючих дій у лютому-березні 2021 року з врахуванням особливостей постанови № 235. В той же час, станом на лютий-березень 2021 року господарські відносини між сторонами були врегульовані Договором транспортування природного газу №04А611-886-20/2002000124 від 31.01.2020, який відповідає умовам Типового договору транспортування природного газу, затвердженого Постановою НКРЕКП №2497 від 30.09.2015 року, положеннями п.7 гл.3.1. розділу ІІІ якого сторонами було погоджено, що Оператором ГТС зобов`язаний повідомляти Замовника про зміну умов, які стали підставою для укладення цього Договору; усі зміни та доповнення до цього Договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами Сторін (п.17.2. розділу XVII Договору). При цьому, жодного повідомлення відповідачем за зустрічним позовом про застосування іншого механізму вчинення балансуючих дій до AT «Харківміськгаз» не надходило, як і жодних додаткових угод між ТОВ "Оператор ГТС України" та AT «Харківміськгаз» щодо врегулювання спірного питання укладено не було. Вказане є свідченням того, що протягом спірного періоду між сторонами були відсутні будь-які договірні відносини, які б врегульовували вчинення балансуючих дій Оператором ГТС з врахуванням особливостей, визначених постановою № 235 та правомірності виставлення за результатами таких дій рахунків на оплату AT «Харківміськгаз», а тому, застосування Оператором ГТС при вчиненні балансуючих дій та визначенні вартості щодобових небалансів положень постанови № 235, свідчить про невиконання відповідачем за зустрічним позовом умов пп. 9.1, 9.2. Договору та розділу XIV Кодексу ГТС. Також, позивач за зустрічним позовом посилається на порушення відповідачем за зустрічним позовом положень п. 9.3 Договору та Кодексу ГТС в частині складання актів щодобових негативних небалансів, а також не погоджується з визначенням ціни вказаної в односторонніх актах врегулювання щодобових небалансів та рахунках за лютий-березень 2021 року, зокрема, з дотриманням нормативних актів при визначенні маржинальної ціни придбання/продажу природного газу відповідачем за зустрічним позовом. Отже, позивач за зустрічним позовом посилаючись на обставини щодо порушення ТОВ "Оператор ГТС України" пунктів 9.1, 9.2, 9.3 Договору, внаслідок чого останнім застосовується ціна природного газу для розрахунку щодобового небалансу за період січень-березень 2021 року, зазначає про реальне порушення права власності АТ «Харківміськгаз» на грошові кошти та реальну ймовірність порушення права власності АТ «Харківміськгаз» і в майбутньому, що на його переконання свідчить про наявність підстав, для превентивного захисту цього права із застосуванням положень ч.2 ст. 386 ЦК України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог і викладених сторонами доводів та заперечень, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України, за якою зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст.626 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Правовідносини сторін виникли на підставі Договору транспортування природного газу № 04А611-886-20/2002000124 від 31.01.2020.

Договори транспортування природного газу за своєю правовою природою є договорами про надання послуг, виходячи зі спеціального регулювання, встановленого законодавством про ринок природного газу (постанова ОП КГС Верховного Суду від 15.07.2022 у справі № 921/184/21).

Згідно з пп. 17, 19, 45 ч. 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газорозподільної системи суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників). Оператор газотранспортної системи суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників). Транспортування природного газу господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, Правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу (ч. 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу").

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію, газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб`єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу. Суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з транспортування природного газу, є оператором газотранспортної системи.

З метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, оператор газотранспортної системи зобов`язаний здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб (п. 4 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про ринок природного газу").

Згідно з ст. 32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.

Відповідно до пп. 1, 2, 3 глави 3 розділу IV Кодексу газотранспортної системи (надалі Кодекс ГТС) для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб`єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов`язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи. Інформаційна платформа складається з апаратного та програмного забезпечення. Суб`єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору. Обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб - додатка.

Згідно з п. 2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG / оператором газосховища / газовидобувним підприємством /оператором газорозподільної системи / прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу (затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2497).

У пункті 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС зазначено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.

Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом (п. 3 глави 1 розділу ХІV Кодексу ГТС).

Відповідно до п. 5 розділу 1 глави ХІV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс має бути відображена окремо в рахунках оператора газотранспортної системи, що виставляються замовнику послуг транспортування природного газу.

Згідно з пунктом 2 розділу XIII Кодексу ГТС замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси.

У главі 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено порядок визначення обсягу добового небалансу та плати за нього. Так, плата за добовий небаланс застосовується таким чином: якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору ГТС природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора ГТС у розмірі плати за добовий небаланс; якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора ГТС в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору ГТС плату за добовий небаланс (пункт 6 зазначеної норми).

Відповідно до пунктів 17, 18, 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор ГТС здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць.

Оператор ГТС до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.

У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор ГТС до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

З наведеного вбачається, що умовою для виникнення у замовника послуг транспортування обов`язку з оплати Оператору ГТС вартості добового небалансу є наявність у нього негативного небалансу (тобто якщо має місце перевищення обсягів відібраного замовником природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу).

Сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у Замовника добового небалансу Оператор здійснює купівлю/продаж природного газу Замовника в обсягах добового небалансу (п. 9.1. Договору).

Відповідно до п.9.2. Договору у разі виникнення у Замовника негативного добового небалансу Оператор здійснює продаж Замовнику, а Замовник купівлю в Оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.

Згідно із п. 9.3 Договору у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за щодобовий небаланс.

Керуючись п.2.8. та п.9.3. Договору Оператор через інформаційну платформу направив Відповідачу рахунки на оплату щодобових небалансів:

- № 01-2021-04А611-886-20/2002000124 від 31.01.2021 на оплату за добові небаланси за січень 2021 року на загальну суму 28 337,55 грн, з ПДВ;

- № 02-2021-04А611-886-20/2002000124 від 28.02.2021 на оплату за добові небаланси за лютий 2021 року (за період з 01.02.2021 по 16.02.2021) на загальну суму 51 922 732,89 грн, з ПДВ;

- № 02-2021-04А611-886-20/2002000124 від 28.02.2021 на оплату за добові небаланси за лютий 2021 року (за період з 17.02.2021 по 28.02.2021) на загальну суму 45 691 210,50 грн, з ПДВ;

- № 03-2021-04А611-886-20/2002000124 від 31.03.2021 на оплату за добові небаланси за березень 2021 року на загальну суму 129 745 266,38 грн, з ПДВ.

Згідно з п. 11.4 Договору врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

Відправлення актів врегулювання щодобових небалансів та рахунків на оплату підтверджується «Реєстром файлів відправлених з Інформаційної платформи», відповідно до якого Оператором направлено АТ «Харківміськгаз»: акт та рахунок за січень 2021 року; акт та рахунок за лютий 2021 року; акт та рахунок за березень 2021 року.

На підтвердження наявності у відповідача негативного небалансу на загальну суму 188401660,16 грн позивачем надано до суду:

- форми № 2, № 3, № 4 та реєстри файлів, в яких відповідач самостійно зазначив обсяги подач / відборів газу у спірний період;

- акти врегулювання щодобових небалансів № 01-2021-04А611-886-20/2002000124 від 31.01.2021 за газовий місяць січень 2021 року, № 02-2021-04А611-886-20/2002000124 від 28.02.2021 за газовий місяць лютий 2021 року, №02-2021-04А611-886-20/2002000124/2 від 28.02.2021 за газовий місяць лютий 2021; 03-2021-04А611-886-20/2002000124 від 31.03.2021 за газовий місяць березень 2021.

- рахунки на оплату за газові місяці січень, лютий та березень 2021 року;

- форми № 8в за січень, лютий та березень 2021 року;

- зведені акти приймання-передачі природного газу за березень, лютий та січень 2021 року;

- акти наданих послуг за газові місяці січень, лютий та березень 2021 року;

- акти звірки розрахунків за період з 01.10.2020 по 31.05.2021 та з 01.01.2021 по 31.03.2021;

- бухгалтерські довідки по контрагенту АТ «Харківміськгаз» за січень, лютий та березень 2021 року.

Надані позивачем докази відповідно до договору та Кодексу ГТС підтверджують надання послуг з врегулювання добових небалансів.

Крім того, на виконання постанови НКРЕКП від 07.07.2016 № 1234 «Про затвердження форм звітності НКРЕКП щодо здійснення моніторингу на ринку природного газу та інструкцій щодо їх заповнення» АТ «Харківміськгаз» подало Регулятору форму звітності про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків» (Форма 8в), в тому числі за травень, липень та вересень 2021 року. З Форми 8в вбачається, що у самостійно підписаних уповноваженими посадовими особами та поданих до НКРЕКП звітах АТ «Харківміськгаз» у повному обсязі визнає наявність у нього негативних щодобових небалансів за травень, липень та вересень 2021 року та визнає наявність боргу з врегулювання негативних щодобових небалансів перед ТОВ «Оператор ГТС України» за вказані місяці. Отже відповідачем у звітах Форми 8в визнано наявність заборгованість з оплати за негативні щодобові небаланси за січень, лютий та березень 2021 року та визнано обсяги природного газу відібраного з газотранспортної системи.

Суд також враховує, що Відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності відібрання з газотранспортної системи Позивача природного газу в об`ємах, визначених у актах врегулювання щодобових небалансів за спірний період. Також, відповідачем не спростовано надані до позовної заяви докази (рахунки, акти наданих послуг, форми, розрахунки, довідки), які безпосередньо підтверджують обсяги природного газу безпідставно відібрані Відповідачем (його негативний небаланс).

Відповідно до пункту 9.3 Договору Замовник має оплатити рахунок на оплату за щодобовий небаланс у термін до 5 робочих днів.

Однак в порушення умов пункту 9.3 Договору АТ «Харківміськгаз» не виконало свої зобов`язання та не здійснило оплату за щодобові негативні небаланси січня, лютого та березня 2021 року, у зв`язку із цим, станом на 11.08.2022, у Відповідача існує заборгованість перед Оператором ГТС у сумі 188401660,16 грн.

03.01.2023 Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду розглянув справу №918/686/21 за позовом Оператора ГТС до АТ «Оператор газорозподільної системи «Рівнегаз» про стягнення заборгованості за негативні небаланси, за результатами якого виніс відповідну постанову. Правовідносини у цій справі та справі є подібними, і висновки є ключовими для правильного вирішення даного спору.

Фактично висновки ОП КГС зводяться до того, що оператор газорозподільної системи зобов`язаний оплатити негативні щодобові небаланси (обсяги природного газу, відібраного із ГТС). При цьому, Об`єднана палата систематизувала попередні висновки Верховного Суду у справах із подібними правовідносинами, визначивши предмет доказування та акцентувавши увагу на наступному:

1) Оператор ГТС здійснює розрахунок остаточних обсягів щодобових небалансів за кожну газову добу звітного місяця та визначає остаточну плату за такі небаланси за кожну добу і сумарно за місяць на підставі співставлення остаточних алокацій подач/відборів природного газу до/з системи ГТС (пп. 237-238 постанови);

2) Остаточні алокації, на підставі яких Оператор ГТС визначає обсяг щодобових небалансів, фактично формуються на підставі даних, поданих замовником послуг транспортування до інформаційної платформи (п. 249 постанови);

3) При вирішенні даних спорів необхідно брати до уваги звіти форми №8в, які подаються операторами газорозподільної системи до Регулятора (НКРЕКП). В цих звітах оператори визначають обсяги природного газу, відібраного з ГТС (п. 218, п. 240 постанови);

4) Умовою для виникнення у замовника послуг транспортування обов`язку з оплати Оператору ГТС вартості добового небалансу є наявність у нього негативного небалансу (тобто якщо має місце перевищення обсягів відібраного замовником природного газу з ГТС над обсягами переданого природного газу) (п. 270 постанови);

5) Достатньою підставою оплати послуг комерційного балансування за законом та договором є існування негативного небалансу за газову добу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником (п. 271 постанови);

6) Оплата послуг балансування має бути здійснена замовником у разі надсилання оператором ГТС такому замовнику акта, рахунку на оплату, звіту по точках входу/ виходу замовника послуг транспортування (п. 273 постанови).

Окремо ОП КГС наголосила, що типовий договір транспортування природного газу та Кодекс ГТС не передбачають надання Оператором ГТС будь-яких інших підтверджень факту здійснення ним балансування (в тому числі відповідно до пп.1 п.3 розд. ХІІІ Кодексу ГТС) для того, щоб послуги балансування вважались наданими, а у Оператора ГТС виникло право на отримання від замовника оплати (п.274 постанови).

Крім того, в п. 275 постанови ОП КГС окремо підкреслила, що у такій категорії справ, незалежно від того, здійснюється місячне чи добове балансування, а також яка саме редакція Кодексу ГТС застосовується до спірних відносин, позивач (Оператор ГТС) не повинен доводити: існування загрози цілісності ГТС, наявності в нього ресурсу природного газу саме для врегулювання небалансів відповідача, факт понесення реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача, зокрема й факт купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів.

Згідно з чч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду. Єдність судової практики є складовою принципу правової визначеності та фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя, в той час як застосування судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування.

Так, суд враховує правову позицію, наведену у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №918/686/21.

Отже надані позивачем докази відповідно до договору та Кодексу ГТС підтверджують надання послуг з врегулювання добових небалансів і пунктом 9.3 спірного Договору сторони обумовили обов`язок відповідача оплатити рахунок на оплату за щодобовий небаланс у термін до 5 робочих днів.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В порушення умов Договору АТ «Харківміськгаз» не виконало свої зобов`язання та не здійснило оплату за щодобові негативні небаланси січня, лютого та березня 2021 року, у зв`язку із цим, станом на 11.08.2022, у відповідача утворилася заборгованість перед Оператором ГТС у сумі 194209156,13 грн, яка підтверджена матеріалами справи, та підлягає стягненню з відповідача.

Щодо пені, 3% річних та інфляційних.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Статтею 546 ЦК України передбачено, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 13.5 Договору сторони погодили відповідальність замовника у разі порушення строків оплати, передбачених цим договором, у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання зобов`язання відповідачем за первісним позовом, позивачем правомірно нараховано відповідачу за прострочення виконання договірного зобов`язання пеню - 11322294,24 грн, три відсотки річних - 2269995,53 грн та інфляційні втрати - 3949168,68 грн.

Таким чином, перевіривши періоди нарахування та відповідні розрахунки пені, 3% річних та інфляційних, суд дійшов висновку про їх арифметичну вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення 11322294,24 грн пені, 2269995,53 грн 3% річних та 3949168,68 грн інфляційних втрат є правомірними та підлягають задоволенню.

Відхиляючи заперечення відповідача за первісним позовом та доводи позивача за зустрічним позовом, суд зазначає наступне.

У відповідності до пп. 1, 2 глави 2 розділу IX Кодексу ГТС доступ до потужності надається лише замовникам послуг транспортування, які уклали з оператором газотранспортної системи договір транспортування. У договорі транспортування природного газу чи його окремому додатку зазначаються: точки входу та/або виходу; обсяг розподіленої (договірної) потужності; період (річний, квартальний, місячний); тип потужності (гарантована чи переривчаста, потужність з обмеженнями); строк, на який потужність була розподілена. Згідно з п. 2.3 договору обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби. Пунктом 6.1 договору передбачено, що оператор забезпечує наявність відповідних потужностей у точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи в обсязі, визначеному згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору (розподіл потужності з обмеженнями), та/або в обсязі підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби.

Як передбачено п. 8.1 договору, вартість послуг договірної потужності визначається виходячи з обсягу замовленої потужності Замовника згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору (розподіл потужності з обмеженнями) та/або обсягу підтвердженої номінації у випадку розподілу потужності на період однієї газової доби.

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.07.2022 у справі № 921/184/21 зробив такі правові висновки:

"8.15. Відсутність відповідних додатків, які самі сторони в договорі визнали його невід`ємною частиною, тобто такими що за змістом є обов`язковими, а отже, й істотними в контексті предмета договору, за звичайних обставин мала б свідчити про неукладеність договору. До того ж обов`язковість названих додатків до договору транспортування, виходячи з наведених приписів законодавства, передбачена й безпосередньо законом.

Водночас не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).

Фактичне виконання сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин приписів частини восьмої статті 181 ГК України, за змістом якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладення господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 зі справи № 922/189/18, а саме:

п.8.19. Отже, здійснення господарської діяльності відповідачем як Оператором ГРМ з розподілу природного газу знаходиться у прямій залежності від того, що з газотранспортної системи позивача мають надходити до газорозподільної системи відповідача обсяги природного газу, які останній розподіляє приєднаним до його мережі споживачам. У випадку неукладання додатку 1 відповідачем як замовником послуг транспортування не визначається замовлений обсяг потужності, право користування яким позивач як Оператор газотранспортної системи надає на гарантованій (постійній) та/або переривчастій основі на річний, квартальний або місячний період.

Використання гарантованої та/або переривчастої потужності на добу наперед не обумовлюється підписанням вказаного додатку.

п.8.20. Отже, виходячи зі змісту положень пунктів 2.3, 2.7 договору, у випадку надання доступу до потужності на період однієї газової доби додатки 1 та 2 до Договору не укладаються".

Зазначену правову позицію підтримав Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі № 922/3303/21, розглядаючи спір за позовом АТ "Укртрансгаз" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" про стягнення 6 363 955,31 грн заборгованості з оплати перевищення замовленої потужності, 724 133,67 грн пені, 330 448,27 грн 3 % річних, 747 754,29 грн інфляційних втрат.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", рішення від 10.02.2010). З огляду на зазначене, викладені судом обґрунтування та оцінка доводів учасників справи були здійснені в тому об`ємі, який охоплює коло обставин, які підлягають встановленню для правильного вирішення спору по суті з урахуванням усіх дійсних обставин справи.

Враховуючи встановлені обставини, зазначені положення діючого законодавства України і умови укладеного сторонами Договору, наявність в матеріалах справи належних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», суд задовольняє вимоги позивача за первісним позовом у повному обсязі.

Щодо вимог за зустрічним позовом суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже з позовом може звертатися особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.

У силу статей 6, 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому під порушенням права необхідно розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, якою встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зазначеними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Застосування ж конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

За частиною другою статті 5 ГПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Ефективний спосіб захисту означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити реальне поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Суд звертає увагу позивача за зустрічним позовом на те, що в даному випадку обраний ним спосіб захисту не є ефективним та самостійним, оскільки не здатний призвести до реального відновлення прав позивача. Вимоги позивача за зустрічним позовом щодо приведення дій відповідача за зустрічним позовом у відповідність до пп. 9.1., 9.2., 9.3. договору транспортування природного газу від 31.01.2020 №04А611-886- 20/2002000124/1000124 та положень розділу ХІІІ Кодексу ГТС, розділу ХІV Кодексу ГТС шляхом: здійснення розрахунку маржинальної ціни, що покладена в основу визначення розміру добового негативного небалансу за січень-березень 2021 року, у відповідний спосіб, передбачений п. 7, п. 8-11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС; вчинити балансуючі дії за лютий-березень 2021 року шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування жодним чином не вирішують вищевказаний наявний між сторонами спір, як і роблять практично неможливим їх реальне виконання.

Заявлені позивачем за зустрічним позовом вимоги спрямовані лише на встановлення обставин невірно обраного оператором ГТС механізму вчинення балансуючих дій в період січень-березень 2021 року в частині врегулювання щодобових небалансів, що призвело до порушення умов договору транспортування природного газу, та обов`язку оператора ГТС застосовувати певний метод розрахунку маржинальної ціни природного газу, а отже не можуть бути задоволені не лише у зв`язку з необґрунтованістю наведених позивачем за зустрічним позовом доводів та відсутністю обставин порушення його прав, а і з огляду на те, що позивач за зустрічним позовом просив застосувати неналежні та самі по собі неефективні способи захисту.

Як вже зазначалось судом, положення Кодексу ГТС та договору не зобов`язують позивача закуповувати обсяги природного газу для балансування газотранспортної системи по кожному замовнику окремо та / або повідомляти кожного замовника про те, яким чином та на підставі яких первинних документів Оператор ГТС здійснює балансуючі дії.

При цьому Кодекс ГТС у розд. ХІІІ передбачає вчинення Оператором ГТС відповідних заходів у разі виникнення загрози цілісності газотранспортної системи (зокрема, шляхом купівлі-продажу короткострокових стандартизованих продуктів).

Також гл. 3 розд. XIV Кодексу ГТС унормовує здійснення Оператором ГТС балансуючих дій, зокрема, шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів відповідно до п.3 цього розділу.

Кодекс ГТС, як і умови договору транспортування природного газу між Оператором ГТС та АТ Харківміськгаз № 04А611-886-20/2002000124 від 31.01.2020, укладеного в редакції Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497, не передбачають обов`язку для Оператора ГТС закуповувати обсяги природного газу для балансування газотранспортної системи по кожному замовнику послуг окремо, як і повідомляти кожного замовника послуг про те, яким чином та на підставі яких первинних документів Оператором ГТС було забезпечено здійснення балансуючих дій в тому чи іншому звітному періоді.

Маржинальна ціна, яка застосовується при визначенні вартості врегулювання щодобових небалансів за відповідний газовий місяць по тому чи іншому замовнику послуг транспортування, і яка вказується Оператором ГТС в акті врегулювання щодобових небалансів, визначається у відповідності до положень розділу ХІV Кодексу ГТС. Вказана ціна визначається не під кожного замовника послуг транспортування окремо, а з урахуванням балансування всієї газотранспортної системи.

Відповідно до пункту 6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, плата за добовий небаланс застосовується таким чином: якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс; якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс. Положеннями пункту 8 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується (крім випадку обсягів небалансу, який виник у рамках виконання спеціальних обов`язків, в установленому транспортування природного газу за газову добу є позитивним (тобто коли подачі замовника послуг транспортування природного газу протягом газової доби перевищують його відбори); маржинальна ціна придбання природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним (тобто коли відбори замовника послуг транспортування протягом газової доби перевищують його подачі).

Згідно з пунктом 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС, у випадку непогодження Регулятором відповідно до пункту 10 цієї глави торгової платформи маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання розраховуються для кожної газової доби таким чином: маржинальна ціна продажу визначається шляхом зменшення вартості природного газу, придбаного/проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування; маржинальна ціна придбання визначається шляхом збільшення вартості природного газу, придбаного/проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування.

Саме у відповідності до положень глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС Оператором ГТС визначалась вартість щодобових небалансів АТ Харківміськгаз на підставі даних підтверджених номінацій та остаточних алокацій, наданих вказаним замовником послуг, за відповідні газові періоди травня, липня та вересня 2021 року. Маржинальна ціна природного газу, яка застосовувалась при визначенні вартості щодобових небалансів за січень, лютий та березень 2021 року, була визначена з урахуванням витрат Оператора ГТС, понесених для забезпечення балансування газотранспортної системи у січні, лютому та березні 2021 року. В актах наданих послуг балансування щодобово зазначена ціна, на підставі якої Оператор ГТС визначав маржинальну ціну. Вказана ціна і знайшла своє відображення в актах врегулювання добових небалансів по Відповідачу.

Також, ні Кодекс ГТС, ні укладений сторонами Договір не пов`язують виникнення у замовника обов`язку з оплати послуг з врегулювання Оператором ГТС добового небалансу саме з існуванням загрози цілісності газотранспортної системи. Підставою для оплати є саме виникнення у замовника негативного небалансу.

Згідно з п.2 розділу XIII Кодексу ГТС Оператор газотранспортної системи вчиняє балансуючі дії виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій/реномінацій. Пункт 1 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС визначає, що оператор газотранспортної системи здійснює балансуючі дії для підтримання тиску в газотранспортній системі з метою виконання вимог цілісності газотранспортної системи та вимог щодо експлуатації газотранспортної системи.

Отже оператор здійснює регулювання добового небалансу на постійній основі задля попередження загроз цілісності системи. Вказаним спростовуються твердження про те, що врегулювання небалансу здійснюється лише у разі існування загрози функціонування системи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем за зустрічним позовом вимоги не є ефективним способом захисту майнового інтересу, а тому відсутні правові підстави для задоволення зустрічного позову.

Частиною третьою статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з чч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з урахуванням фактичних обставин справи та наведених норми законодавства, суд дійшов висновку про повне задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову.

Вирішуючи питання розподілу судового збору суд керується положеннями п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, відповідно до яких, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже судові витрати за первісним позовом покладаються на відповідача (позивача за зустрічним позовом), у зв`язку із задоволенням позову, а за зустрічним позовом покладаються на позивача (відповідача за первісним позовом), у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись статтями 73, 74, 76-80, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (адреса: 61004, м.Харків, вул. Москалівська, буд. 57/59; код ЄДРПОУ 03359552) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (адреса: 03065, м.Київ, пр.Любомира Гузара, 44; код ЄДРПОУ 42795490) 194209156,13 грн основного боргу, 11322294,24 грн пені, 2269995,53 грн 3% річних, 3949168,68 грн інфляційних втрат, а також, 794500,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "23" січня 2025 р.

СуддяК.В. Аріт