Ухвала

від 23.01.2025 по справі 924/232/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

У Х В А Л А

"23" січня 2025 р.Справа № 924/232/22

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 м. Київ з вимогами до боржника у справі

за заявою фізичної особи - підприємця Крищука Максима Володимировича м.Хмельницький

до Публічного акціонерного товариства "Проскурів" м. Хмельницький

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 29.11.2024 серед іншого, відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Проскурів" за заявою фізичної особи - підприємця Крищука Максима Володимировича. Визнано грошові вимоги фізичної особи - підприємця Крищука Максима Володимировича до Публічного акціонерного товариства "Проскурів" у розмірі 200000,00 грн основного боргу (четверта черга задоволення вимог кредиторів), 24224,00грн судового збору, сплаченого за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та 72000,00 грн авансування винагороди арбітражному керуючому (перша черга задоволення вимог кредиторів). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника ПАТ "Проскурів". Введено процедуру розпорядження майном боржника ПАТ "Проскурів" строком на 170 календарних днів. Розпорядником майна боржника ПАТ "Проскурів" призначено арбітражну керуючу Гапіну Наталію Вікторівну. Заяву фізичної особи - підприємця Яцишина Олега Володимировича, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства "Проскурів" про відкриття провадження у справі про банкрутство залишено без розгляду.

З метою виявлення кредиторів боржника суд за допомогою автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" 29.11.2024 здійснив офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на офіційному веб-сайті Верховного Суду в мережі Інтернет, номер публікації якого 74743.

До суду 30.12.2024 надійшла заява ОСОБА_1 із грошовими вимогами у справі №924/232/22, згідно з якою остання просить визнати її грошові вимоги до боржника в розмірі 284409,13 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу із врахуванням індексації, 145122,25 грн як відповідальності за затримку розрахунку при звільненні та 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В обґрунтування заяви вказує, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 18.10.2023 у справі №924/232/22(686/32122/19) визнано незаконним і скасовано наказ про звільнення та поновлено ОСОБА_1 на роботі. Стягнуто з ПАТ "Проскурів" на користь ОСОБА_1 745513,69 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Заявник зазначає, що 14.05.2024 відповідні грошові вимоги були погашені боржником. Вирішуючи питання розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд у справі №924/232/22(686/32122/19) встановив, зокрема, що загальний час вимушеного прогулу працівника становив з 02.09.2019 по 24.07.2023. Отже, ще із 02.09.2019, як вирішено та встановлено судом, у ПАТ "Проскурів" виникло зобов`язання сплачувати по 829,27 грн за кожен робочий день по 24.07.2023. З огляду на прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати компенсації за вимушений прогул, яка мала погашатися щомісяця з наступного місяця, що передує місяцю незаконного звільнення, ПАТ "Проскурів" має компенсувати такі затримки відповідно до інфляції за ці періоди. Враховуючи, що заявник не був поновлений на роботі до 08.02.2024, а погашення боржником 745513,69 грн 14.05.2024 покриває лише частину середнього заробітку за час вимушеного прогулу, боржнику висуваються грошові вимоги із виплати решти середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відповідних компенсаційних виплат, що пов`язані із невчасною виплатою. Звертає увагу, що станом на момент поновлення на роботі заявника 08.02.2024 загальний розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу склав 773704,76 грн (за мінусом ПДФО+ВЗ) а із врахуванням його індексації та часткового погашення становив 284409,13 грн. Також заявник вказує на приписи ст. 117 КзПП, на підставі якої нараховано 145122,25 грн як відповідальності за затримку розрахунку при звільненні. При заявлені 3000,00 грн правничої допомоги, заявник посилається на додаткову ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2024 у справі №924/232/22.

Ухвалою суду від 03.01.2025 вказану заяву прийнято до розгляду в попередньому засіданні господарського суду, яке призначене на 10:00 год. 21 січня 2025 року.

Відповідно до ухвали від 21.01.2025 суд оголосив перерву в попередньому засіданні до 14:15 год. 05 лютого 2025 року.

Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною 3 ст. 45 КУзПБ передбачені вимоги, яким повинна відповідати заява кредитора.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 45 КУзПБ до заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

Як вбачається із заяви ОСОБА_1 із грошовими вимогами у справі №924/232/22, остання просить визнати її грошові вимоги до боржника у розмірі:

- 284409,13 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу із врахуванням індексації,

- 145122,25 грн як відповідальності за затримку розрахунку при звільненні,

- 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

До заяви ОСОБА_1 не додано доказів сплати судового збору. Як на підставу для звільнення від сплати судового збору заявник посилається на приписи п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір". Крім того, зазначено, що оскільки заява із грошовими вимогами спрямована на реальне стягнення середнього заробітку та його втрати від знецінення, а відтак є тим же середнім заробітком, то заявник має бути також звільнений і від сплати судового збору за подання цієї заяви. Такий висновок додатково підтверджується і тим, що заявник є вимушеним кредитором, з огляду на наявність справи про банкрутство, за відсутності якої він міг би безперешкодно задовільнити свої вимоги у загальному порядку.

Суд враховує, що згідно з п. 15 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема фізичні особи (крім суб`єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), приписи якої кореспондуються із ч.1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати, тобто виконувати трудову функцію.

Вимушений прогул відбувається виключно за наявності вини роботодавця, який незаконно звільнив найманого працівника. Тому за цей час працівник, права якого були порушені роботодавцем, відповідно до державних гарантій має безумовне право на отримання заробітної плати, розмір якої обраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100), і сама виплата, відповідно, названа середньою заробітною платою.

Вказане також узгоджується з пунктом 1.3 розділу 1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі - Інструкція № 114/8713) яким передбачено, що для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

У розділі 3 Інструкції № 114/8713 закріплено вичерпний перелік виплат, що не належать до фонду оплати праці. Згідно з п. 3.9 розділу 3 вказаної Інструкції до фонду оплати праці не належать суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.

З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №755/12623/19 сформувала правовий висновок, відповідно до якого середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин.

Тобто в разі визнання звільнення незаконним та поновлення працівника на роботі держава гарантує отримання працівником середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такий працівник був незаконно позбавлений роботодавцем можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин та отримувати заробітну плату.

Також Велика Палата Верховного Суду вказала, що правова природа середнього заробітку за час вимушеного прогулу відрізняється від правової природи середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Середній заробіток за час вимушеного прогулу - це заробітна плата, а середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні таким не є. Заробітна плата не може сплачуватися особі, яка не перебуває в трудових відносинах з роботодавцем, який проводить виплату. При виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу є заробітною платою.

Разом з тим, стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

На вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" не поширюється.

Таким чином, заявник ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору лише при зверненні до суду з грошовими вимогами до боржника щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу із врахуванням індексації в розмірі 284409,13 грн.

Разом з тим, за подання заяви із грошовими вимогами про стягнення 145122,25 грн як відповідальності за затримку розрахунку при звільненні та 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу необхідно сплачувати судовий збір.

За змістом підп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ставка судового збору встановлюється у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Частиною 3 ст. 4 вищевказаного Закону визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.

Зважаючи на те, що заява ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника подана через систему "Електронний суд", то до сплати за вищевказаними вимогами підлягає судовий збір у розмірі 4844,80 грн (3028,00 грн х 2 х 0,8).

Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 46 КУзПБ у разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог цього Кодексу, господарський суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. В ухвалі про залишення заяви без руху суд повідомляє заявнику про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов`язаний їх усунути, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху. Якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому разі господарський суд постановляє ухвалу про повернення заяви.

Згідно з ч.ч. 11-13 ст. 176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником не виконано вимоги ст. 45 КУзПБ при зверненні до суду із грошовими вимогами до боржника в частині 145122,25 грн як відповідальності за затримку розрахунку при звільненні та 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, тому суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до Публічного акціонерного товариства "Проскурів" в цій частині залишити без руху та надати заявнику строк у 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів сплати судового збору.

У разі невиконання вимог ухвали у визначений строк заява ОСОБА_1 із грошовими вимогами до боржника в частині 145122,25 грн як відповідальності за затримку розрахунку при звільненні та 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу буде залишена без розгляду.

Керуючись ст. ст. 2, 45, 46 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 176, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до Публічного акціонерного товариства "Проскурів" в частині 145122,25 грн як відповідальності за затримку розрахунку при звільненні та 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, подану в межах справи №924/232/22, залишити без руху, надавши заявнику строк у 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 23.01.2025 та оскарженню не підлягає.

СуддяСубботіна Л.О.

Ухвала надсилається боржнику, представнику боржника Керницькій О.В., розпоряднику майна арбітражній керуючій Гапіній Н.В., ініціюючому кредитору фізичній особі - підприємцю Крищуку М.В. та представнику ОСОБА_1 адвокату Ярошу В.Ю. до електронних кабінетів.