Рішення

від 21.01.2025 по справі 357/11921/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/11921/24

Провадження № 2/357/927/25

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 січня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Орєхова О.І.,

за участі секретаря Махненко Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду № 2 м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого постачання холодної води, водовідведення,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2024 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» звернулось до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого постачання холодної води, водовідведення, посилаючись на наступні обставини.

Відповідач ОСОБА_1 є власником житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 та є споживачем послуг централізованого постачання холодної води, водовідведення, які надає ТОВ «Білоцерківвода».

Пунктом 1.3 Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг від 25.04.2005 року № 60, що затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства, виконавцем послуг з центрального постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що проводить господарську діяльність з центрального водопостачання та водовідведення.

ТОВ «Білоцерківвода» здійснює господарську діяльність централізованого водопостачання та водовідведення в м. Біла Церква на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 177 від 15.02.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладання відповідного договору.

Пунктом 18 Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води, і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2005, визначено, що оплата за послуги вноситься щомісяця, не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлений інший строк.

Відповідач всупереч вищезазначеним вимогам не виконує належним чином своїх зобов`язань щодо оплати послуг централізованого постачання холодної води, водовідведення, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка згідно діючих тарифів становить 7 605,28 гривень, за період з 01.12.2021 по 01.06.2024, що підтверджується відомістю про нарахування та оплату за централізоване постачання холодної води та водовідведення по особовому рахунку відповідача.

Положення ст. 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (Постанова Верховного суду України від 30.10.2013 по справі № 6-59цс13).

Просили стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Білоцерківвода» 7 605,28 гривень боргу за надані послуги централізованого постачання холодної води, водовідведення, а також 3 028 гривень сплаченого судового збору (а.с. 1-2).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2024, головуючим суддею визначено Орєхова О.І. (а.с. 35-36) та матеріали передані для розгляду.

Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру (ч. 8 ст. 187 ЦПК України).

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 757363 від 28.08.2024 року, сформованого засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» за запитом судді щодо визначення підсудності, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 18.04.1994 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 40-41).

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2024 року цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого постачання холодної води, водовідведення, було направлено до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області за підсутністю (а.с. 42-43).

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 24 жовтня 2024 року цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого постачання холодної води, водовідведення, було направлено до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за виключною підсутністю (а.с. 53-54).

Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

11 листопада 2024 року за вх. № 59281 вказана цивільна справа надійшла на адресу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, про що свідчить відповідний штамп суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 листопада 2024 року, головуючим суддею визначено Орєхова О.І. (а.с. 59) та матеріали передані для розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу. Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна.

Ухвалою судді від 13 листопада 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Розгляд справи у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України вирішено провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання у справі на 09 грудня 2024 року (а.с. 63-64).

09 грудня 2024 року розгляд справи було відкладено до 21 січня 2025 року у зв`язку із неявкою відповідача (а.с. 69).

В судове засідання представник позивача ТОВ «Білоцерківвода» Гошко Руслан Леонідович, який діє на підставі довіреності (а.с. 68) не з`явився, 05.12.2024 року за вх. № 64539 судом через електронну пошту, отримано заяву, в якій останній просив провести судове засідання без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти винесення заочного рішення у справі не заперечує (а.с. 66-67).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином у відповідності до вимог ЦПК України, шляхом направлення судових документів на адресу місця реєстрації відповідача зазначену у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу фактичного місця проживання.

Однак, на адресу суду повернулися поштові конверти, направлені за місцем реєстрації та проживання відповідача з ухвалами судді про відкриття провадження та копіями позовних заяв з додатками та судові повістки, без вручення, причина повернення вказана працівниками пошти, за закінченням терміну зберігання та адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 72-73, 75-76).

Безпосередньо, на адресу фактичного проживання, а саме: АДРЕСА_3 повернулися поштові конверти із зазначенням як за закінченням терміну зберігання; на адресу реєстрації, а саме: АДРЕСА_2 повернулися поштові конверти із зазначенням як адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Згідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

До того ж, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, провадження № 61-185св23.

В зазначеній постанові Верховний Суд вказував, що посилання касаційної скарги на те, що ОСОБА_4 належним чином не було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, що позбавило його можливості реалізувати належні йому процесуальні права, є безпідставними, так як наявна на а.с. 143 т. 3 довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки. Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Отже, наведені доводи касаційної скарги ОСОБА_4 є безпідставними. Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18.

Крім того, Верховний Суд неодноразово зазначав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Оскільки, як зазначено вище, на адресу суду повернулися поштові конверти, в яких причина повернення вказана працівниками пошти, як за закінченням терміну зберігання та адресат відсутній за вказаною адресою, суд з урахуванням вимог статті 131 ЦПК України, враховуючи позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18, та в постанові Великої палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

В свою чергу, представник позивача скористувався вимогами ч. 3 ст. 211 ЦПК України.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутністю учасників судового розгляду, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року.

В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».

Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Заяв та клопотань з боку відповідача на адресу суду не надходило, як і не надходило відзиву на позовну заяву позивача.

Стаття 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки, належним чином повідомлений відповідач ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, не повідомивши суду про поважність причини неявки та не надав відзив і представник позивача не заперечував проти такого вирішення справи, а саме заочного, суд вважає за необхідним по даній справі провести заочний розгляд.

21 січня 2025 року судом було ухвалено проводити розгляд справи в заочному порядку.

Згідно ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені наступні обставини та спірні їм правовідносини.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 та є споживачем послуг централізованого постачання холодної води, водовідведення, які надає позивач ТОВ «Білоцерківвода».

Крім того, між позивачем ТОВ «Білоцерківвода» та відповідачем ОСОБА_1 укладено 05.01.2016 Договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (а.с. 6-9).

Звертаючись до суду із зазначеним позовом позивач ТОВ «Білоцерківвода» посилається на те, що відповідач отримує послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення, однак їх не сплачує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, згідно діючих тарифів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, яка полягає у тому, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом (ст. 13 ЦПК України).

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 1.3 Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг від 25.04.2005 року № 60, що затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства, виконавцем послуг з центрального постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що проводить господарську діяльність з центрального водопостачання та водовідведення.

Встановлено, що ТОВ «Білоцерківвода» здійснює господарську діяльність централізованого водопостачання та водовідведення в м. Біла Церква на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 177 від 15.02.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Як зазначено вище, між відповідачем ОСОБА_1 та позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» було укладено Договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення від 05 січня 2016 року.

Відповідно до ч. 1 вищевказаного Договору, виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених Договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, які були надані ТОВ «Білоцерківвода».

Між позивачем та відповідачем виникли відносини, що породжують цивільні права та обов`язки, оскільки позивач надає послуги, а відповідач ними користується.

Тобто, між позивачем та відповідачем існують договірні відносини, згідно яких позивач ТОВ «Білоцерківвода» надає відповідачу послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення, а відповідач зобов`язаний здійснювати своєчасно оплату за надані послуги, які крім зазначеного Закону, також регламентуються ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України та ст. 162 ЖК України.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки.

Згідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

З наданої відомості про нарахування та оплату централізованого постачання холодної води та водовідведення по особовому рахунку № НОМЕР_1 , який закріплений за ОСОБА_1 (а.с. 4-5) вбачається, що за адресою: АДРЕСА_3 наявна заборгованість на суму 7 605,28 гривень, що утворилась за період з 01.12.2021 по 01.06.2024.

Відповідно до п. 11 Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку. За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено.

У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства (п. 21 Правил).

Встановлено, що у вищезазначеній квартирі відповідача лічильник не встановлений, а тому плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» норми споживання це кількісні показники споживання житлово-комунальних послуг, затверджені згідно із законодавством відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Частиною 2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 18 Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що наступає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Статтею 162 ЖК України передбачено, що плата за комунальні послуги в будинку /квартирі/, що належить громадянинові, береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Отже, відповідач, як споживач послуг, отримуючи та використовуючи послуги з водопостачання та водовідведення, зобов`язаний дотримуватися ст. 162 ЖК України, п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» та п.п. 1 п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, якими передбачено обов`язок споживача сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

А отже, суд вважає доведеним, що останньому надавалися послуги із централізованого постачання холодної води та водовідведення, що також підтверджується розрахунковим листом абонента за особовому рахунку № НОМЕР_1 , який закріплений за ОСОБА_1 (а.с. 4-5).

Позивач виконав свої зобов`язання щодо надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, а відповідач, будучи споживачем послуг, повинен був сплачувати отримані послуги із централізованого постачання холодної води, водовідведення, які були надані позивачем.

Відповідач в судове засідання не з`явився, жодних належних та допустимих доказів в спростування доводів позивача не наддав, як і не надав контррозрахунку.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки відповідач, як споживач послуг не здійснював оплату за послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, внаслідок чого виникла заборгованість за період з 01.12.2021 по 01.06.2024 у розмірі 7 605,28 гривень, то даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Поняття судових витрат міститься в п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де судові витрати передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Судовий збір, збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом (ст. 1 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

При зверненні до суду з вказаним позовом, позивачем ТОВ «Білоцерківвода» були понесені судові витрати у сумі 3 028 гривень, які документально підтверджені (а.с. 3).

Тому, з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, які складаються з судового збору за подачу позову в розмірі 3 028 гривень, понесення яких документально підтверджується наявною платіжною інструкцією № 4652 від 01 липня 2024 року.

Одночасно суд роз`яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 67, 68, 162 ЖК УРСР, ст.ст. 218, 525, 526 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 128, 130, 133, 141, 187, 247, 258-265, 273, 274-279, 280-289, 353-355 ЦПК України, п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 22 Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» та п.п. 1 п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, Законом України «Про судовий збір», суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого постачання холодної води, водовідведення, - задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» заборгованість за надані послуги централізованого постачання холодної води, водовідведення в розмірі 7 605,28 гривень та судовий збір у сумі 3 028 гривень, загалом 10 633,28 гривень (десять тисяч шістсот тридцять три гривні двадцять вісім копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення якщо така адреса відсутня.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» (адреса місцезнаходження: 09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Сухоярська, буд. 14, код ЄДРПОУ 38010130, п/р НОМЕР_2 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 та адреса фактичного проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт № НОМЕР_4 ).

Повний текст заочного рішення складено 21 січня 2025 року.

Заочне рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя О. І. Орєхов