Рішення

від 20.01.2025 по справі 367/4695/20

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/4695/20

Провадження №2/367/410/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

20 січня 2025 рокуІрпінський міський суд Київської областів складі:

головуючого судді Мерзлого Л.В.,

за участі секретаря судових засідань Тараненко О.М.,

представника позивача Лавровська Н.Н.,

представника відповідача Мірошниченка Є.О.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Ірпінь позовну заяву Громадської організації «Ірпінська спілка споживачів» до Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради про проведення перерахунку споживачам послуг, -

в с т а н о в и в :

У липні 2020 року Громадська організація «Ірпінська спілка споживачів» (далі - ГО «Ірпінська спілка споживачів», ГО «ІСС») звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради (далі - КП «УЖКГ «Ірпінь»), у якому просила зобов`язати відповідача повернути кошти споживачам послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за період з 05 липня по 31грудня 2018 року шляхом здійснення перерахунку на загальну суму 3 331 124,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що жителі міста Ірпеня та інші громадяни України, споживачі комунальних послуг, з метою захисту своїх прав створили ГО «Ірпінська спілка споживачів», яка зареєстрована Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) 24 липня 2020 року.

Під час здійснення своєї статутної діяльності позивачем встановлено, що Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області в січні 2019 року провело планову перевірку КП «УЖКГ «Ірпінь», за результатами якої складено акт № 4 від 25 січня 2019 року та винесено припис № 1 від 28 січня 2019 року, відповідно до якого орган державного нагляду вимагав від відповідача повернути кошти споживачам послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за період з 05 липня по 31 грудня 2018 року шляхом здійснення перерахунку на суму 3331 124,83 грн.

Припис № 1 від 28 січня 2019 року є чинним та не скасований у судовому порядку, проте відповідач його не виконав, чим порушив права невизначеного кола споживачів міста Ірпеня на перерахунок (повернення) надмірно сплачених коштів у сумі 3331 124,83 грн.

Позивач з посиланням на пункти 9 та 10 частини першої статті 25 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-ХІІ) вказав, що об`єднання споживачів має право звертатися з позовом до суду про визнання дій продавця, виробника (підприємства, що виконує їх функції), виконавця протиправними щодо невизначеного кола споживачів і припинення цих дій та відповідно до законодавства захищати в суді права споживачів, які не є членами громадських організацій споживачів (об`єднань споживачів).

Вважав, що права споживачів міста Ірпеня, порушені КП «УЖКГ «Ірпінь», підлягають захисту в суді в порядку цивільного судочинства, а ГО «Ірпінська спілка споживачів» є належним позивачем.

Разом з тим, у поданій представником позивача заяві про зміну (доповнення) підстав позову, зазначено наступне. Так, представником до заяви долучено повний Статут Організації. Крім того, вказано про те, що на підставі встановленого порушення п.3.1 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», КП УЖКГ «Ірпінь» повинно повернути споживачам послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 05.07.2018 по 31.12.2018 шляхом здійснення перерахунку у розмірі 3331124,83 грн. В подальшому до визначення Підприємства управителем та укладення договорів на управління будинками, рекомендовано застосувати попередні тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, встановлені рішеннями виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 11.03.2015 №62 та 12.06.2017 №136/2. Головою ГО «Громадська спілка споживачів» на підставі п.п.2.4.2, 2.4.6, 3.2.1., 3.2.3, 5.5.2.1., 5.5.2.7. Статуту було видано Розпорядження №2 від 27.07.2020 щодо звернення від імені ГО «ІСС» на захист прав споживачів до Ірпінського міського суду Київської області з даним позовом. Пізніше Головою ГО «Громадська спілка споживачів» на підставі п.п.2.4.2, 2.4.6, 3.2.1., 3.2.3, 5.5.2.1., 5.5.2.7. Статуту було видано Розпорядження №4 від 13.10.2020 щодо порядку звернення з адміністративним позовом про визнання протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 19.06.2018 №133/2 «Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, які надаються КП «УЖКГ «Ірпінь» Ірпінської міської ради.

Крім того, вказує про те, що Головне управління Держпродспоживслужби в Київскій області у своїй відповіді вих№10-10/1287-21 від 12.02.2021 зазначило про обставини, які мають значення для правильного вирішення справи і підтверджують, що вимоги припису №1 від 28.01.2019 КП «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» не виконало, не здійснило перерахунок повернення споживачам 3331124,83 грн. На запит позивача про доступ до публічної інформації Головне управління Держпродспоживслужби в Київскій області листом щодо надання інформації від 22.02.2023 надало копії документів, які підтверджують невиконання відповідачем вимог зазначеного припису, визнання відповідачем правомірності припису, відсутності заперечень щодо припису та щодо накладення санкцій за його невиконання й повну оплату накладених адміністративно-господарських санкцій, а саме: копію акта №17 перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 19.04.2019 про невиконання КП «УЖКГ «Ірпінь» припису №1 від 28.01.2019; копію рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін №8 від 24.04.2019 про застосування до КП «УЖКГ «Ірпінь» штрафних санкцій у розмірі 3400 грн; копію постанови по справі про адміністративне правопорушення №5 від 24.04.2019 про накладення штрафу у розмірі 510 грн на директора КП «УЖКГ «Ірпінь» відповідно до ст. 188 КУпАП; копію листа від 29.05.2019 №499 і платіжного доручення від КП «УЖКГ «Ірпінь» про оплату штрафних санкцій у розмірі 3400 грн; копію листа від 10.06.2019 №571 від КП «УЖКГ «Ірпінь» - про оплату директором КП «УЖКГ «Ірпінь» штрафу в розмірі 510 грн. Вказує також про те, що припис №1 від 28.01.2019 не був оскаржений в судовому порядку. Невиконання вказаного припису є порушенням майнових прав невизначеного кола споживачів м. Ірпінь на повернення надмірно сплачених коштів у сумі 3331124,83 грн. Крім того, зазначає про те, що згідно п. 3 детального опису виявлених порушень Акту №4 від 25.0.12019, рішення виконкому Ірпінської міської ради №133/2 від 19.06.2018 про затвердження тарифів на утримання будинків, споруд та прибудинкових територій затверджено «на підставі звернення Підприємства від 17.05.2018 №540». ГО «ІСС» під час розгляду адміністративного процесу №320/6626/21 отримало від виконавчого комітету Ірпінської міської ради новий доказ неправомірних дій, зловживання правом позивачем, а саме копію в.о. директора КП «УЖКГ «Ірпінь» від 17.05.2018 №540 на ім`я Ірпінського міського голови з проханням затвердити тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, які надаються КП «УЖКГ «Ірпінь» без будь яких додатків. Представник позивача стверджує, що таким чином, відповідач, який не заперечував факти порушення ним законодавства та законність проведення органом державного нагляду (контролю) у січні і квітні 2019 перевірок та законних вимог державного орану щодо повернення споживачам шляхом здійснення перерахунку суми у розмірі 3331124,83 грн, поводився нечесно, всупереч інтересам і моральним засадам суспільства. На підставі викладеного позивач доповнив підстави позову наступними обставинами: ціна продукції (послуг) відповідача з дати введення нових тарифів 05.07.2018 була визначена неналежним чином всупереч ст. 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та з порушенням п. 3-1 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»; від дати 05.07.2018 при реалізації своїх послуг відповідач порушив права споживачів на вільний вибір ними продукції за належним чином встановленою ціною та право на вільне укладення договору з обраним споживачам виконавцем; нанесення споживачам майнової шкоди нечесною підприємницькою діяльністю; невиконання відповідачем обов`язку з повернення споживачам послуг коштів в розмірі 3331124,83 грн за період з 05.07.2018 по 31.1.2.2018 шляхом здійснення перерахунку.

Вказує також про те, що споживачі не можуть бути примушені оплачувати неналежним чином встановлені ціни (тарифи) на продукцію.

Таким чином, представник позивача зазначає про те, що припис №1 від 28.0.12019 є підставою виникнення у КП «УЖКГ «Ірпінь» зобов`язання вчинити на користь невизначеного кола споживачів м. Ірпінь певну дію, а саме повернути споживачам послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території шляхом здійснення перерахунку суму у розмірі 3331124,83 грн.

Ухвалою суду від 23.04.2021 по справі відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 18.10.2021 справу прийнято до провадження судді Мерзлого Л.В.

Ухвалою суду від 27.07.2022 року провадження по справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 320/6626/21 за позовом Громадської організації «Ірпінська спілка споживачів» до виконавчого комітету Ірпінської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою суду від 29.11.2022 відновлено провадження у справі, оскільки 14.11.2022 до суду надійшло рішення по справі № 320/6626/21 за позовом Громадської організації «Ірпінська спілка споживачів» до виконавчого комітету Ірпінської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення, яким адміністративний позов було задоволено частково, визнано протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 19.06.2018 №133/2 «Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, які надаються КП «УЖКГ «Ірпінь» Ірпінської міської ради.

Ухвалою суду від 07.03.2023 зупинено провадження у справі №367/4695/20, оскільки КП «УЖКГ «Ірпінь» Ірпінської міської ради подано апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду по справі № 320/6626/21.

Ухвалою від 11.05.2023 відновлено провадження у справі з підстав залишення Шостим апеляційним адміністравним судом апеляційної скарги КП «УЖКГ «Ірпінь» Ірпінської міської ради на рішення від 28.09.2022 без задоволення.

Ухвалою суду від 01.11.2023 прийнято заяву Громадської організації «Ірпінська спілка споживачів» - адвоката Бєлякова М. про зміну (доповнення) підстав позову в цивільній справі за позовом Громадської організації «Ірпінська спілка споживачів» до Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради про проведення перерахунку споживачам послуг.

Ухвалою суду від 01.11.2023 витребувано у Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради належним чином завірену копію Наказу КП "УЖКГ "Ірпінь" від 03.07.2018 № 42 "Про введення з 05.07.2018 року (нових) тарифів на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для багатоквартирних будинків".

На виконання ухвали суду про витребування доказів Комунальним підприємством «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради надано до суду належним чином завірену копію Наказу КП "УЖКГ "Ірпінь" від 03.07.2018 № 42 "Про введення з 05.07.2018 року (нових) тарифів на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для багатоквартирних будинків".

Ухвалою суду від 13.03.2024 по справі №367/4695/20 позовну заяву Громадської організації «Ірпінська спілка споживачів» до Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради про проведення перерахунку споживачам послуг залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного суду від 31.07.2024 ухвалу від 13.03.2024 по справі №367/4695/20 скасовано, справу направлено для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 18.11.2024 по справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У поданому відзиві представник КП «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради зазначав про те, що громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб. Однак, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт звернення інших осіб до даної організації за захистом особистих майнових прав та охоронюваних законом інтересів. Тобто, в матеріалах справи відсутні докази делегування ГО «ІСС» повноважень щодо захисту прав та інтересів споживачів житлово-комунальних послуг, які не є членами такої організації. Просив відмовити в задоволенні позову.

У відповіді на відзив представник позивача зазначає про те, що позивач відхиляє всі міркування відповідача щодо відсутності права на подання позову про захист суспільних прав невизначеного кола споживачів послуг КП «УЖКГ «Ірпінь», пославшись при цьому на висновок, викладений в ухвалі від 23.03.2021 у справі №367/4695/20, де Велика Палата Верховного Суду дала оцінку Статуту ГО «Ірпінська спілка споживачів», а саме встановила факт того, що звернення позивача до суду з даним позовом в інтересах споживачів міста Ірпінь ґрунтується на приписах чинного законодавства та статутних документах позивача.

В судовому засіданні представник позивача просила позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник відповідач просив в задоволенні позову відмовити.

Інший заяв чи клопотань до суду не надходило.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Суд перевіривши доводи, викладені Позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, заперечення Відповідача, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в їх системному взаємозв`язку, приходить до наступного висновку.

Згідно з частинами першою та другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини першої статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

За змістом статей 15 та 16 ЦК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Зазначені правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17-ц (провадження № 14-144цс18).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 зазначено, що «як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено правовий висновок про те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частина другастатті 129 Конституції Українивизначає основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.2ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідност.80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1); докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (частина 5).

Так, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

24 липня 2020 року було проведено державну реєстраціююридичної особи -ГО «Ірпінська спілка споживачів», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Позивач вказував, що в січні 2019 року Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області провело планову перевіркуКП «УЖКГ «Ірпінь», за результатами якої було складено акт № 4 від 25 січня 2019 року та винесено припис № 1 від 28 січня 2019 року, відповідно до якого орган державного нагляду вимагав від відповідача повернути споживачам послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за період з05 липня по 31 грудня 2018 року кошти в розмірі 3 331 124,83 грн шляхом здійснення перерахунку. Відповідач не виконав зазначений припис, чим порушив права невизначеного кола споживачів міста Ірпеня на перерахунок (повернення) надмірно сплачених коштів у сумі 3 331 124,83 грн.

Вважав, що права споживачів міста Ірпеня, порушені КП «УЖКГ «Ірпінь», підлягають захисту в суді в порядку цивільного судочинства шляхом зобов`язання відповідача повернути кошти (здійснити перерахунок) споживачам послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за періодз 05 липня по 31 грудня 2018 року на загальну суму 3 331 124,83 грн.

У частині першій статті 1 Закону України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VIII) надано такі визначення: житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (пункт 5); виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору (пункт 2); індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6); послуга з управління багатоквартирним будинком -результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору (пункт 12).

Згідно зі статтею 2 Закону № 2189-VIII предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Частиною першою статті 6 Закону № 2189-VIII передбачено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

У частині першій статті 1 Закону № 1023-XII надано визначення таким термінам: виконавець -суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3); споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22).

Відповідно до статті 1-1 Закону № 1023-XII цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

У пункті 6 частини першої статті 4 Закону № 1023-XII споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Згідно з пунктами 9 та 10 частини першої статті 25 Закону № 1023-XII об`єднання споживачів має право звертатися з позовом до суду про визнання дій продавця, виробника (підприємства, що виконує їх функції), виконавця протиправними щодо невизначеного кола споживачів і припинення цих дій. При задоволенні такого позову суд зобов`язує порушника довести рішення суду у встановлений ним строк через засоби масової інформації або іншим способом до відома споживачів. Рішення суду, що набрало законної сили, про визнання дій продавця, виробника (підприємства, що виконує їх функції), виконавця протиправними щодо невизначеного кола споживачів є обов`язковим для суду, що розглядає позов споживача щодо цивільно-правових наслідків їх дій з питань, чи мали місце ці дії і чи були здійснені вони цими особами. Також об`єднання споживачів має право відповідно до законодавства захищати у суді права споживачів, які не є членами громадських організацій споживачів (об`єднань споживачів).

Тобто законом надано право громадським організаціям споживачів звертатися до суду, у тому числі і до юридичних осіб, які є управителями багатоквартирних житлових будинків та які надають комунальні послуги в інтересах побутових споживачів, незалежно від їх членства у вказаній громадській організації, за захистом прав таких споживачів.

У постанові Вищого господарського суду України від 15 березня 2011 року у справі № 23/122-62 за позовом громадської організації споживачів в інтересах невизначеного кола споживачів зроблено висновок про те, що здійснення представництва за законом не змінює природу спірних правовідносин як таких, що здійснюються в межах відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт, надавачами послуг різних форм власності відповідно доЗакону № 1023-XII, відтак стороною такого спору (а не стороною судового процесу) є споживач у розумінні статті 1 Закону № 1023-XII.

Зазначені висновки підтверджуються таким.

Згідно зі статтею 80 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

За положеннями частин першої та другої статті 81 ЦК України юридична особа може бути створена шляхом об`єднання осіб та (або) майна. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.

Громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей (частина перша статті 36 Конституції України).

Статтею 1 Закону України від 22 березня 2012 року № 4572-VI «Про громадські об`єднання» (далі - Закон № 4572-VI) передбачено, що громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.

Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Громадська спілка - це громадське об`єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.

Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

У частині першій статті 3 Закону № 4572-VI закріплено, що громадські об`єднання утворюються і діють на принципах: 1) добровільності;2) самоврядності; 3) вільного вибору території діяльності; 4) рівності перед законом; 5) відсутності майнового інтересу їх членів (учасників); 6) прозорості, відкритості та публічності.

Відповідно до частин першої та третьої статті 2 Закону № 4572-VI дія цього Закону поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань в Україні.

Особливості регулювання суспільних відносин у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення окремих видів громадських об`єднань можуть визначатися іншими законами.

У статті 25 Закону № 1023-XII закріплено перелік прав громадських організацій споживачів (об`єднань споживачів).

Таким чином, Закон № 1023-XII надає об`єднанню споживачів право звертатися до суду за захистом прав та інтересів невизначеного кола споживачів та захищати у суді права споживачів, які не є членами (учасниками) громадської організації споживачів.

Згідно з пунктом 1.1 Статуту ГО «Ірпінська спілка споживачів» (далі - Статут) ГО «Ірпінська спілка споживачів» є добровільним об`єднанням фізичних осіб, створеним для здійснення та захисту прав і свобод людини та громадянина; задоволення і захисту суспільних та приватних прав та інтересів своїх членів та інших осіб як споживачів товарів, робіт та послуг у сферах економічної, житлово-комунальної, соціальної, медичної, культурної, освітньої, побутової, оздоровчої, туристичної та іншої діяльності.

Відповідно до пункту 3.1 Статуту головною метою ГО «Ірпінська спілка споживачів» є здійснення та захист прав і свобод людини та громадянина; задоволення і захист суспільних та приватних прав і інтересів своїх членів та інших осіб як споживачів товарів, робіт та послуг у сферах економічної, житлово-комунальної, соціальної, медичної, культурної, освітньої, побутової, оздоровчої, туристичної та іншої діяльності.

У підпункті 2.4.2 пункту 2.4 Статуту передбачено, що ГО «Ірпінська спілка споживачів» для досягнення своєї мети та виконання статутних завдань має право представляти і захищати суспільні інтереси споживачів товарів, робіт та послуг, свої законні інтереси і законні інтереси своїх членів та інших осіб у будь-яких органах державної влади, у тому числі судах, правоохоронних органах, в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування.

Наведені позивачем пункти Статуту передбачають можливість ГО «Ірпінська спілка споживачів» представляти і захищати інтереси споживачів - своїх членів та інших осіб в судах.

У пункті 2.6 Рішення Конституційного Суду України від 28 листопада 2013 року№ 12-рп/2013 (у справі за конституційним зверненням асоціації «Дім авторів музики в Україні» щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у взаємозв`язку з положеннями пункту «г» частини першої статті 49 Закону України «Про авторське право і суміжні права») роз`яснено, що захист у судах прав та інтересів інших осіб є однією з гарантій реалізації конституційного права кожного на судовий захист і полягає у зверненні до суду державних органів, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, яким законом надано право звертатися із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб. Громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронюванізакономінтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

Закон № 1023-XII та Статут надає ГО «Ірпінська спілка споживачів» право звертатися до суду за захистом прав та інтересів невизначеного кола споживачів, тому звернення з цим позовом в інтересах споживачів міста Ірпеня ґрунтується на приписах чинного законодавства та статутних документах позивача.

ГО «Ірпінська спілка споживачів»за своїм правовим статусом є юридичною особою приватного права, метою діяльності якої єзадоволення і захист суспільних та приватних прав і інтересів членів та інших осіб як споживачів товарів, робіт та послуг у сферах економічної, житлово-комунальної, соціальної, медичної, культурної, освітньої, побутової, оздоровчої, туристичної та іншої діяльності, та задля досягнення цієї мети громадська організація може здійснювати представництво та захист правневизначеного кола приватних осіб (споживачів) у судах та інших органах, установах і організаціях в разі порушення прав невизначеного кола споживачів.

В судовому засіданні представник позивача суду пояснила, що повідомити відомості стосовно осіб, які зверталися до громадської організації за захистом порушених прав, що є предметом позову у даній справі, остання не може, оскільки такі звернення були у формі приватного листування через соціальні мережі та є конфіденційними.

Тобто, при розгляді судом даної справи не встановлено факту делегування ГО «ІСС» повноважень щодо захисту прав та інтересів споживачів житлово-комунальних послуг, які не є членами такої організації.

Таким чином, суду не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт звернення інших осіб до даної організації за захистом особистих майнових прав та охоронюваних законом інтересів.

З огляду на зазначене, суд вказує про те, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена у постановах від 14.03.2018року у справі № 815/219/19 та від 31.03.2021року у справі № 640/21611/19, від 21.12.2022року № 640/28508/21, громадські організації є організаційно-правовою формою діяльності людей, які об?єднуються для суспільного здійснення та захисту своїх прав, свобод та інтересів, які відображаються у статуті громадської організації у вигляді мети та напрямів її діяльності.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Горраіз Лізаррага та інші проти Іспанії» (заява №62543/00, від 10.11.2004) зазначено: «... в сучасному суспільстві, коли громадяни стикаються з особливо складними управлінськими рішеннями, звернення до колективних органів, таких як асоціації, є одним із доступних, а іноді і єдиним доступним для них, засобом, завдяки якому вони можуть ефективно захищати власні інтереси. Крім того, законодавством більшості європейських країн визнано право асоціацій брати участь у судових провадженнях для захисту інтересів своїх членів. ... Суд не може ігнорувати цей факт при тлумаченні поняття "потерпілий". Будь-яка інша, надміру формалізована інтерпретація цієї концепції, зробить захист прав, гарантованих Конвенцією, неефективними та ілюзорними (п. 38). Суд визнав, що гарантії статті 6 § 1 також розповсюджуються на об`єднання, у разі, коли вони вимагають визнати права чи інтереси їх членів (п. 45).

Особливості правового статусу громадських організацій, що звертаються до суду в інтересах своїх членів аналізувалися Верховним Судом у справі №815/219/17. У постанові від 14.03.2018 Верховний Суд дійшов такого висновку: «Діяльність громадських організацій не можна розглядати абстрактно, без зв`язку з її метою та правами людей (її членів), що об`єдналися. Створюючи громадську організацію або вступаючи до неї, її члени об`єднуються на визначених статутом умовах для спільної реалізації своїх прав.

Отже, вирішуючи питання щодо права громадських організацій на звернення до суду в інтересах інших осіб, суди повинні з`ясувати:

- статус громадської організації та її засновників, їх безпосередню заінтересованість у вирішенні питання, що є предметом позову;

- мету громадської організації та її безпосередній зв`язок з предметом позову;

- інтереси яких саме осіб є предметом судового захисту;

- чи зверталися ці особи за захистом своїх прав до громадської організації;

- добросовісність дій громадської організації, що звертається до суду.

Так, Верховний Суд звернув увагу, що позови в інтересах неконкретизованих осіб (в інтересах суспільства, народу) можуть розглядатися як виняток у випадках, прямо передбачених законодавством. Зокрема, на захист екологічних інтересів суспільства відповідно до Орхуської конвенції та Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №910/8122/17). Позови в інтересах суспільства (в інтересах законності), відомі якactio popularis,загалом не характерні для правових систем країн Європи. Захист таких інтересів, репрезентованих громадськими організаціями, може надаватися як виняток. Actio popularis має на увазі правоможного представляти скаргу без обов?язку довести, що відповідна норма безпосередньо зачіпає його права і свободи. Українське законодавство не передбачає можливості подання позову в «інтересах правопорядку.

Застосовуючи ці загальні підходи до справи, що розглядається, Суд бере до уваги, що визначені у статуті мета та напрямки діяльності Громадської організації "Ірпінська спілка споживачів" є загальними та не пов`язані безпосередньо зі сферою надання житлових послуг. Організація не навела обставин, які б свідчили про її безпосередню заінтересованість у вирішенні питання, що є предметом позову; безпосереднього зв`язку з предметом спору та не зазначила інтереси яких саме осіб є предметом судового захисту.

Крім того,загальні підходи до судового захисту законних інтересів були сформульовані Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 у справі №522/3665/17: «…у позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; є персоналізованим (суб`єктивним). Тобто належить конкретній особі - позивачу (на це вказує слово «її»); суб`єктом порушення позивач вважає суб`єкта владних повноважень. Обставинами, що свідчать про очевидну відсутність у позивача законного інтересу (а отже і матеріально-правової заінтересованості), є: незаконність інтересу - його суперечність Конституції, законам України, принципам права; не правовий характер вимог - вимоги не породжують правових наслідків для позивача. Це виключає можливість віднесення спору до «юридичного» відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України; встановлена законом заборона пред`явлення позову на захист певного інтересу (наприклад, заборона оскаржувати рішення дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя особою, яка подала скаргу на суддю); коло осіб, які можуть бути позивачами, прямо визначено законом, і позивач до їх числа не належить (це свідчить про відсутність матеріальної правоздатності); позивач звернувся за захистом інтересів інших осіб - держави, громади, фізичної або юридичної особи без відповідних правових підстав або в інтересах невизначеного кола осіб.

З наведеного слідує необхідність з`ясування судом обставин, що свідчать про порушення інтересу. Позивач повинен довести, що він має законний інтерес і є потерпілим від порушення цього інтересу з боку суб`єкта владних повноважень… ознаки «потерпілого» від порушення законного інтересу: безпосередньо йому належить законний інтерес, на захист якого подано позов; має місце безпосередній негативний вплив порушення на позивача або обґрунтована ймовірність негативного впливу на позивача у майбутньому. Зокрема, якщо позивач змушений змінити свою поведінку або існує ризик бути притягнутим до відповідальності; негативний вплив є суттєвим (зокрема, позивачеві завдано шкоду); існує причинно-наслідковий взаємозв`язок між законним інтересом, оскаржуваним актом та стверджуваним порушенням.

Зазначені критерії не мають застосовуватись механічно та негнучким способом. Суд повинен захищати усе розмаїття законних інтересів особи, а тому у кожній конкретній справі дослідження інтересу особи через призму наведених критеріїв буде слугувати гарантією захисту таких інтересів.

… Позивач не визначив, з яким конкретним матеріальним або нематеріальним благом пов`язаний його інтерес та що цей інтерес належить саме позивачу. Позивач не обґрунтував свій особистий, безпосередній, індивідуальний інтерес, а покликається на порушення інтересу територіальної громади, частиною якої він є, і для якої цей інтерес має значення.

Безпосередньо позивач не є потерпілим від оскаржуваного рішення, оскільки воно не спричинило суттєвого негативного впливу саме на позивача і він не зазнав жодної реальної шкоди.

Зазначені обставини не свідчать про очевидну відсутність у позивача матеріально-правової заінтересованості і були встановлені лише під час судового розгляду справи. Встановлення відсутності матеріально-правової заінтересованості позивача є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову. …»

Так, судовим рішенням по справі № 320/6626/21 за позовом Громадської організації «Ірпінська спілка споживачів» до виконавчого комітету Ірпінської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення, адміністративний позов було задоволено частково, визнано протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 19.06.2018 №133/2 «Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, які надаються КП «УЖКГ «Ірпінь» Ірпінської міської ради. Рішення залишено в силі судом апеляційної інстанції.

При цьому, суд зазначає про те, що в Законі № 1023-XII чітко визначено, що рішення про захист прав споживачів стосується лише і виключно споживачів, права яких порушено протиправними діями суб`єкта господарювання, який надає відповідні послуги.

Разом з тим, у позовній заяві заявлені вимоги про повернення коштів споживачам послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за період з 05 липня по 31грудня 2018 року шляхом здійснення перерахунку на загальну суму 3 331 124,83 грн, які є невизначеним колом осіб та у суду відсутні відомості щодо звернення таких осіб до позивача з приводу порушення їх прав та охоронюваних законом інтересів.

З огляду на викладене, беручи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи та правовідносини, що їх регулюють, виходячи з визначених позивачем підстав для звернення до суду з позовом, суд дійшов висновку, що позов Громадської організації «Ірпінська спілка споживачів» до Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради про проведення перерахунку споживачам послуг, задоволенню не підлягає, оскільки за наявними у справі доказами відсутні підстави для висновку про те, що позивач діє в інтересах осіб, чиї права були порушені відповідачем.

Враховуючи повну відмову у задоволенні позову, у суду відсутні підстави для розподілу між сторонами судових витрат у порядку ст. 141 ЦПК України, в тому числі і стягненні витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 82, 141, 247, 258, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

В задоволенні позову Громадської організації «Ірпінська спілка споживачів» до Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради про проведення перерахунку споживачам послуг, - відмовити.

Повний текст судового рішення складено 22.01.2025.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Л.В. Мерзлий