Вирок

від 14.01.2025 по справі 369/6477/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/6477/21

Провадження № 1-кп/369/643/25

В И Р О К

іменем України

14.01.25 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

захисниці ОСОБА_9

обвинуваченої ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження № 12019110200004262 від 07.09.2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки селища Промислове міста Воркути, громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , яка має вищу освіту, заміжня, зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

встановив:

Відповідно до обвинувального акта, складеного 14.07.2022 року начальником СД ВП № 4 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_12 та затвердженого прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у період з 27.03.2019 року по 21.06.2019 року як особа, яка відноситься до категорії зайнятого населення, щодо якої не передбачено виплата матеріальної допомоги по безробіттю, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом обману, не маючи законних підстав, заволоділа коштами Києво-Святошинського районного центру зайнятості у вигляді матеріальної допомоги по безробіттю у загальній сумі 17119,62 грн, якими розпорядилась на власний розсуд, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_10 20.03.2019 року звернулась до Києво-Святошинського районного центру зайнятості (далі Києво-Святошинський РЦЗ), що розташований за адресою: Київська область, Бучанський (раніше Києво-Святошинський) район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, 26, із заявою про надання статусу безробітної.

Наказом директора Києво-Святошинського РЦЗ № НТ190325 від 25.03.2019 року, відповідно до ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року № 5067-VI ОСОБА_10 надано статус безробітної. В подальшому, наказом директора Києво-Святошинського РЦЗ № НТ190327 від 27.03.2019 року, відповідно до частин 1, 3, 4 статті 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-ІІІ останній призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю з 27.03.2019 року по 20.03.2020 року.

Наказом директора Києво-Святошинського РЦЗ № НТ190715 від 15.07.2019 року у зв`язку з припиненням реєстрації безробітного відповідно до п. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення», п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пунктами 1, 2 статті 37 Порядку від 20.03.2013 року № 198 у зв`язку з встановленням факту виконання безробітним оплачуваної роботи, надання послуг по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності припинено виплату допомоги по безробіттю з 27.03.2019 року.

Наказом директора Києво-Святошинського РЦЗ № НТ190715 від 15.07.2019 року, у зв`язку з встановленням факту виконання зареєстрованим безробітним оплачуваної роботи (надання послуг), зайняття іншим видом діяльності згідно зі статтею 4 Закону України «Про зайнятість населення» відповідно до абзацу 19 підпункту 1 пункту 30 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності» припинено реєстрацію ОСОБА_10 з 15.07.2019 року.

25.03.2019 року під час написання заяви про надання (поновлення) статусу безробітного в Києво-Святошинському РЦЗ ОСОБА_10 було під підпис ознайомлено з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного та відповідальністю за подання недостовірних даних та документів, на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, що визначені законами України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Крім цього під час реєстрації в Києво-Святошинському РЦЗ ОСОБА_10 відвідувала інформаційні семінари, де їй роз`яснювались вимоги чинного законодавства про зайнятість.

В період з 20.03.2019 року по 21.06.2019 року ОСОБА_10 отримала від Києво-Святошинського РЦЗ грошові кошти як допомогу в сумі 17119,62 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні зобов`язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції протягом 3-х робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у с. 1 ст. 45 цього Закону, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 цього закону одною з обставин припинення реєстрації є зайнятість особи.

Незважаючи на вищевикладені вимоги чинного законодавства, ОСОБА_10 , діючи умисно, перебуваючи у статусі безробітної особи, будучи попередженою про необхідність інформування Києво-Святошинський РЦЗ, відповідно до ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» протягом трьох робочих днів про обставини припинення такої реєстрації, визначені у п. 9 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення» у разі виконання оплачуваної роботи (надання послуг), умисно, керуючись корисливим мотивом та метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, шляхом обману, який полягав у тому, що згідно інформаційного ресурсу Державної податкової служби України ФОП ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в ГУ ДПС у Київській області з 01.09.2005 року як суб`єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець.

21.06.2019 року ФОП ОСОБА_10 прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності.

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Обвинувачена ОСОБА_14 суду пояснила, що з 23.08.2005 року вона була зареєстрована як фізична особа підприємець з видом підприємницької діяльності: роздрібна торгівля, протягом року вона подавала звітність про результати підприємницької діяльності, потім підприємницька діяльність була припинена, звітність стала нульовою, в державній податковій інспекції, куди ОСОБА_10 звернулась з питанням зняття з обліку, їй повідомили, що так звані «сплячі» ФОПи податковою закриваються автоматично через три роки неподання звітності за відсутності ведення діяльності. 16.11.2010 року вона почала працювати спеціалістом в Управлінні інфраструктури Київської обласної адміністрації, оскільки ця робота була державною службою пройшла всі необхідні перевірки, в тому числі на предмет ведення підприємницької діяльності, оскільки державна служба не передбачала суміщення, перевірка була успішною, тому вона була впевнена, що підприємницька діяльність закрита. 20.03.2019 року ОСОБА_10 звернулась до центру зайнятості у пошуках роботи, у заяві, серед іншого вказала, що не займається підприємницькою діяльністю. Спеціаліст центру проводив перевірку викладених у заяві відомостей, після чого було надано статус безробітної. 21.06.2019 року від органів ДФС вона отримала вимогу про сплату єдиного внеску як ФОП, що викликало здивування та занепокоєння, оскільки ОСОБА_10 була впевнена, що підприємниця діяльність була давно припинена. Для з`ясування ситуації відразу звернулась до ДФС, спеціаліст ДФС направив до державного реєстратора, де необхідно було написати заяву про зняття з обліку. В цей же день вона повідомила центр зайнятості про ситуацію, що склалась, написала заяву, якою зобов`язалась повернути нараховану соціальну допомогу по безробіттю, після чого близько 1000 грн перерахувала в центр двома платіжками, решта суми була на карті та нею не використовувалась, 15.10.2019 року гроші були повернуті в центр зайнятості повністю.

Вказала, що не мала умислу обманювати та не обманювала працівників центру зайнятості, вона не шахрайка, у пред`явленому обвинуваченні просила виправдати.

Представник Києво-Святошинського районного центру зайнятості участі у розгляді кримінального провадження не брав, в суд направив заяву, в якій просив проводити судовий розгляд без участі представника (а.с. 22).

З досліджених судом документів слідує, що 20.03.2019 року ОСОБА_10 звернулась з заявою до Києво-Святошинського районного центру зайнятості, в якій просила до вирішення питання її працевлаштування надати (поновити) їй статус безробітного відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 198, проінформувала, що через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно, що їй не призначена пенсія на пільгових умовах та за вислугу років, вона не є зареєстрованою як суб`єкт підприємницької діяльності, що вона не отримує інші соціальні виплати та грошові допомоги, не є членом особистого селянського господарства, не фермер та не член фермерського господарства, не навчається на денній (очній) формі навчання. Також у цій заяві вказала, що вона ознайомлена з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного та відповідальністю за подання недостовірних даних та документів, на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, що визначені Законами України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Крім того вказала, що відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» вона проінформована про обробку її персональних даних з метою здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої нею для нарахування та отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття (а.с. 82).

Персональна карта № 106419031900004 безробітної була створена 19.03.2019 року працівником Києво-Святошинського РЦЗ ОСОБА_15 після обробки персональних даних ОСОБА_10 (а.с. 88).

25.03.2019 року ОСОБА_10 , підписалась в ознайомленні з правами та обов`язками безробітних, а також у тому, що відповідальність за недостовірність поданих до Центру зайнятості, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного (а.с. 84).

З формуляру заповненого рішення центра зайнятості стосовно ОСОБА_10 з`ясовано, що 15.03.2019 року було прийнято рішення про надання статусу безробітного з 27.03.2019 року по 20.03.2020 року, 27.03.2019 року розпочата виплата, 15.07.2019 року виплата припинена та визначена сума, яка підлягає поверненню 17119,62 грн (а.с. 85).

Як ФОП ОСОБА_10 зареєструвалась 23.08.2005 року, припинила свою підприємницьку діяльність 21.06.2019 року (а.с. 87, 108).

21.06.2019 року ОСОБА_10 отримала вимогу про сплату єдиного внеску (а.с. 109), після чого звернулась з заявою на ім`я директора Києво-Святошинського РЦЗ, в якій повідомила, що під час перебування на обліку в центрі зайнятості у неї було відкрито підприємницьку діяльність, борг визнає в повному обсязі та зобов`язується повернути (а.с. 90).

Розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до ЗУ «Про зайнятість населення» було проведено на підставі заяви ОСОБА_10 про визнання боргу та бажання повернути зайво виплачену матеріальну допомогу, за результатом розслідування ухвалено рішення про повернення виплати (акт № 09 від 09.07.2019 року, а.с. 94-95).

15.07.2019 року ОСОБА_10 отримала довідку від Києво-Святошинського РЦЗ про припинення реєстрації як безробітної та необхідність повернення нарахованої допомоги по безробіттю в сумі 17119,62 грн (а.с. 89).

18.07.2019 року ОСОБА_10 від Києво-Святошинського РЦЗ отримала пропозицію про повернення 17199,62 грн (а.с. 91).

20.08.2019 року ОСОБА_10 повернула на рахунок Києво-Святошинського РЦЗ 519,62 грн (а.с. 92).

Відомості до ЄРДР були внесені 07.09.2019 року за № 12019110200004262 за матеріалами, які надійшли з Києво-Святошинського районного центру зайнятості, про те, що ОСОБА_10 , перебуваючи на обліку в Києво-Святошинському центру зайнятості шляхом шахрайських дій заволоділа бюджетними коштами (а.с. 71).

В повідомленні від 05.09.2019 року № 538, з яким директор Києво-Святошинського районного центру зайнятості ОСОБА_16 звернувся до начальника Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_17 , зазначено, що громадянка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає в АДРЕСА_2 , шляхом обману співробітників центру зайнятості перебувала на обліку як безробітна та отримувала матеріальну допомогу по безробіттю, хоча в цей же час перебувала зайнятою особою в розумінні ЗУ «Про зайнятість населення» (а.с. 81).

13.09.2019 року провідний юрисконсульт Києво-Святошинського РЦЗ подав заяву слідчому СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_18 про визнання Києво-Святошинського РЦЗ потерпілим у кримінальному провадженні № 1201911020004262 (а.с. 99-101).

03.10.2019 року ОСОБА_10 повернула на рахунок Києво-Святошинського РЦЗ 500 грн (а.с. 111).

08.10.2019 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України (а.с. 123-127).

15.10.2019 року ОСОБА_10 отримала повідомлення з Києво-Святошинського РЦЗ про повне погашення боргу у сумі 17119,62 грн (а.с. 119).

23.10.2019 року прокурор звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з клопотанням про звільнення підозрюваної ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України у зв`язку зі зміною обстановки. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.10.2020 року у справі № 369/13729/19 клопотання про звільнення підозрюваної ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності повернуто прокурору у зв`язку зі зміною порядку розслідування кримінальних проступків (а.с. 151).

13.05.2021 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального проступку за ч. 1 ст. 190 КК України (а.с. 158-161).

Ухвалою від 30.06.2022 року Києво-Святшинського районного суду Київської області у задоволенні клопотання прокурора про звільнення підозрюваної ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України у зв`язку зі зміною обстановки відмовлено, клопотання повернуто прокурору для здійснення кримінального провадження № 12019110200004262 в загальному порядку (а.с. 172-175).

Кошти, які надійшли на рахунок ОСОБА_10 у якості допомоги по безробіттю, остання не використовувала (а.с. 225-227).

За результатами судового провадження прокурор вважав доведеним вчинення ОСОБА_10 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, просив їй призначити покарання в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 190 КК України, та звільнити від покарання у зв`язку з закінченням строків давності.

Захисниця просила виправдати ОСОБА_10 за відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, оскільки ОСОБА_10 не мала наміру обманювати та не обманювала працівників центру зайнятості, не знала, що її підприємницька діяльність не була припинена документально, підприємництвом вона не займалась, дохід від підприємницької діяльності не отримувала, коши, які їй надійшли на картковий рахунок у якості допомоги по безробіттю, не використовувала, до повідомлення про підозру за ч. 1 ст. 190 КК України почала повертати гроші на рахунок Києво-Святошинського РЦЗ та повністю повернула до пред`явлення їй обвинувачення.

Отже, суд, допитавши обвинувачену, дослідивши документи, створивши сторонам кримінального провадження рівні умови доказування, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, керуючись законом та своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, робить висновок, що під час судового провадження прокурором не доведено, що в діянні обвинуваченої є склад кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, ОСОБА_10 не заволодівала 17119,62 грн допомоги по безробіттю шахрайським шляхом, як про те вказано в пред`явленому обвинуваченні.

Так, відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_10 шляхом активного обману, повідомивши працівника Києво-Святошинського районного центру зайнятості про те, що не зареєстрована як ФОП, здобула право на отримання соціальної допомоги по безробіттю та отримала таку допомогу.

Проте, у заяві, з якою ОСОБА_10 звернулась до Києво-Святошинського РЦЗ, вказано, що вона просить до вирішення питання про її працевлаштування надати їй статус безробітного та надала згоду на обробку її персональних даних з метою здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації (в т.ч. і про те, що вона не зареєстрована як суб`єкт підприємницькою діяльності) поданої нею для нарахування та отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття (а.с. 82).

Форма заява, яка була надана працівником Києво-Святошинського РЦЗ для заповнення та заповнена ОСОБА_10 , затверджена Наказом Міністерства соціальної політики України від 17.08.2015 року № 848, не відповідає зразку заяви про надання такої допомоги, оскільки наказ Міністерства соціальної політики України від 17.08.2015 року № 848 був визнаний таким, що втратив чинність наказом від 19.12.2018 року № 1911. Посилання у цій заяві на Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою КМУ від 20.03.2013 року № 198, безглузде, оскільки постанова КМУ від 20.03.2018 року № 198 втратила чинність на підставі постанови КМУ № 792 від 19.09.2018 року. Тому така заява ОСОБА_10 не була підставою для початку процедури перевірки інформації про надання особі статусу безробітного та нарахування допомоги по безробіттю.

Відповідно до п. 22 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою КМУ від 19.09.2018 року № 792 (яке діяло станом на 20.03.2019 року) рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше сьомого календарного дня з дня подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного. З рішенням про надання (відмову у наданні) статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття, відкладення, скорочення тривалості та припинення виплати такого забезпечення особа ознайомлюється під час відвідування кар`єрного радника, про що ставить підпис у відповідному додатку до персональної картки. У разі відмови особи поставити підпис у додатку до персональної картки, кар`єрним радником вносить до неї відповідний запис.

Тобто, кар`єрний радник співробітник центру зайнятості, який забезпечує організацію надання послуг особам, які шукають роботу, зареєстрованим безробітним, здійснює супровід таких осіб з метою їх подальшого працевлаштування отримавши заяву ОСОБА_10 як особи, яка шукала роботу, повинен був забезпечити процедуру перевірки поданих даних.

Не від ОСОБА_10 , а від працівника Києво-Святошинського районного центру зайнятості залежало питання присвоєння заявниці статуту безробітної та виплати у зв`язку з цим соціальної допомоги.

Проте ці обставини ні орган досудового розслідування, ні орган дізнання не перевіряв, слідчий та дізнавач не врахував, що саме ОСОБА_10 заявила про виявлену підприємницьку діяльність і зобов`язалась повернути отримані кошти (21.06.2019 року), після чого центр зайнятості на підставі заяви ОСОБА_10 провів розслідування страхового випадку (09.07.2019 року), 18.07.2019 року ОСОБА_10 отримала пропозицію про повернення 17119,62 грн допомоги по безробіттю, 05.09.2019 року керівник центру зайнятості звернувся з заявою про вчинення шахрайства, 07.09.2019 року розпочалось досудове розслідування у кримінальному провадження № 12019110200004262 за ч. 1 ст. 190 КК України, 08.10.2019 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, 15.10.2019 року ОСОБА_10 повністю розрахувалась з центром зайнятості, 13.05.2021 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. 14.07.2022 року ОСОБА_10 пред`явлено обвинувачення у заволодіння чужим майном шляхом обману (у шахрайстві).

Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (ст. 62 Конституції України). Це конституційне положення втілює в собі презумпцію невинуватості демократичний принцип правосуддя. Кримінальне право України заперечує об`єктивне ставлення у вину, тобто відповідальність за наслідки, що настали в результаті будь-якого діяння, без встановлення вини.

Під час досудового розслідування та дізнання у кримінальному провадженні № 12019110200004262 за ч. 1 ст. 190 КК України доказів того, що ОСОБА_10 умисно повідомила працівнику Києво-Святошинського районного центру зайнятості неправдиву інформацію, щоб з метою особистого збагачення отримати статус безробітної та відповідну грошову допомогу, не здобуто та такі докази в наданих прокурором документах відсутні.

Навпаки, з досліджених судом документів з`ясовано, що ОСОБА_10 працівників Києво-Святошинського РЦЗ не обманювала, та у шахрайський спосіб допомогу по безробіттю отримувати не мала наміру.

Згідно ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

У зв`язку з встановленим за результатами судового провадження ОСОБА_10 підлягає виправданню за недоведеністю, що в її діянні є склад кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст. 368 371, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та виправдати за недоведеністю, що в діянні обвинуваченої є склад кримінального правопорушення.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_20