Рішення

від 13.01.2025 по справі 616/300/20

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 616/300/20

Номер провадження 2/948/18/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2025 Машівський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого судді Косик С.М.,

за участю: секретаря Ткач Н.М.,

представника позивача Костирі Г.А.

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка цивільну справу за позовом Фермерського господарства «Гниличанська Нива» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ФОП ОСОБА_3 , про визнання недійсною додаткової угоди від 25.12.2018 «Про внесення змін до договору оренди землі від 23.05.2008» в частині, що стосується року укладання, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Гниличанська Нива», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ФОП ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, про визнання недійсною додаткової угоди від 25.12.2018 «Про внесення змін до договору оренди землі від 23.05.2008», скасування рішення та запису про державну реєстрацію,

відповідно до ч. 1 ст. 268 ЦПК України в судовому засіданні 13.01.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частину Рішення,-

у с т а н о в и в :

у травні 2020 року Фермерське господарство «Гниличанська Нива» звернулося до Великобурлуцького районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить: визнати недійсною додаткову угоду від 25.12.2018 року «Про внесення змін до договору оренди землі від 23.05.2008 року», право оренди за яким зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 01.08.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1616475363214, номер запису про інше речове право 27381953, укладеної між ОСОБА_4 (орендодавець), ФОП ОСОБА_3 (орендар) та ФГ «Гниличанська Нива» (новий орендар), в частині, що стосується року її укладання; визнати додаткову угоду від 25.12.2018 року «Про внесення змін до договору оренди землі від 23.05.2008 року», право оренди за яким зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 01.08.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1616475363214, номер запису про інше речове право 27381953, укладеної між ОСОБА_4 (орендодавець), ФОП ОСОБА_3 (орендар) та ФГ «Гниличанська Нива» (новий орендар), укладеною у 2015 році (а.с.37-44 т.1).

Позов мотивований тим, що 23.05.2008 року між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 укладено договір оренди землі б/н від 23.05.2008 року, за яумовами якого ОСОБА_4 передав ФОП ОСОБА_3 у строкове платне користування земельну ділянку площею 6,2343 га, яка розташована на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, на строк 10 десять років. Вказаний договір зареєстрований у Вкеликобурлуцькому районному відділі Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадстру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» Харківської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 22.09.2010 року № 041068900001.

У серпні 2015 року ФОП ОСОБА_3 разом із членами сім`ї було засновано Фермерська господарство «Гниличанська Нива» та ОСОБА_4 одразу, наприкінці 2015 року, було запропоновано перевести право оренди х ФОП ОСОБА_3 на фермерське господарство. ОСОБА_4 погодився та за результатами домовленості була укладена додаткова угода від 25.12.2018 року «Про внесення змін до договору оренди землі від 23.05.2008», проте у вказаній додатковій угоді помилково була вказана дата її укладення 2018 рік замість 2015 року.

Пізніше, в ході внутрішньої інвентаризації договорів оренди земельних ділянок, та демографічної ситуації у населеному пункті с.Гнилиця, було виявлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблений актовий запис №63, відповідно до свідоцтва про смерть, виданого виконавчим комітетом Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області від 01.07.2016 року. Таким чином, у запропонованій у грудні 2015 року редакції додаткової угоди помилково проставлена дата її укладання 25.12.2018 року.

В подальшому, відповідачем, як спадкоємцем ОСОБА_4 , до ФГ «Гниличанська Нива» була подана заява від 19.05.2020 та заява до правоохоронних органів, за змістом якої відповідачем ставиться під сумнів та не визнається право оренди позивача за договором оренди землі б/н від 23.05.2008 року та додатковою угодою від 25.12.2018 року, натомість відповідач прийнявши спадщину до майна померлого ОСОБА_4 у вигляді права власності на належну останньому земельну ділянку, успадкувала також обов`язки за договором оренди землі б/н від 23.05.2008 року та додатковою угодою від 25.12.2018 року, презумпція правомірності яких не спростована відповідачем.

У відзиві на позов (а.с.116-118 т.1) представниця відповідачки ОСОБА_2 ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечує та зазначає, що позивач шляхом обману хоче визнати додаткову угоду укладеною, оскільки спірну додаткову угоду було зареєстровано у 2018 році, тобто якби додаткову угоду було укладено в 2015 році, то під час її державної реєстрації було б вказано правильну дату, а зважаючи що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , укласти додаткову угоду у 2018 році він не міг. Також зазначає, що незважаючи на дату укладення додаткової угоди, вона набирає чинності з дати її державної реєстрації, яка була проведена 01.8.2018 року, тобто через два роки з часу смерті ОСОБА_4 , а тому визнати її укладеною в 2015 році неможливо, адже це суперечило би чинному законодавству та п.43 Договору оренди землі від 23.05.2008 року.

19.02.2021 року ОСОБА_2 звернулася до Великобурлуцького районного суду Харківської області з позовом до ФГ «Гниличанська Нива», з послідуючими уточненнями позовних вимог (ас.158-166 т.1, а.с.69-72, 86-89 т.2), в якому просить: визнати недійсною додаткову угоду від 25.12.2018 року про внесення змін до договору оренди землі від 23.05.2008 року, право оренди за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 01.08.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1616475363214, номер запису про інше речове право 27381953, щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 6,2343 га, розташованої на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, яка належала померлому ОСОБА_4 на підставі Державного акта ХР №145142; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 42426433 від 07.08.20218 15:34:59, Кривошей Віталій Олександрович, Великобурлуцька районна державна адміністрація Харківської області, на підставі якого було внесено запис про інше речове право: 27381953 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, про оренду земельної ділянки строком на 25 років (до 22.09.2035 року), з правом пролонгації, додаткові відомості: Додаткова угода від 25.12.2018 року; скасувати запис про державну реєстрацію додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 23.05.2008 року, номер запису 27381953 від 01.08.2018 року, який був внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:42426433 від 07.08.2018 15:34:59, Кривошей Віталій Олександрович, Великобурлуцька районна державна адміністрація Харківської області.

В обґрунтування зустрічного позову зазначила, що 23.05.2008 року між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 укладено договір оренди землі б/н від 23.05.2008 року, дія вказаного договору закінчилася 22.09.2020 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, а напередодні смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , він склав заповіт, яким заповів все своє майно онуці ОСОБА_5 . Після отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку загальною площею 6,2343 га кадастровий номер 6321481000:01:000:0203, розташованої на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області ОСОБА_2 дізналася, що ФГ «Гниличанська Нива» було зареєстровано додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі б/н від 25.12.2018 року, відповідно до якого термін дії договору оренди землі, який був укладений між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 23.05.2008, пролонговано на 25 років. У зв`язку з наведеним, ОСОБА_2 звернулася до орендаря ФГ «Гниличанська Нива» із заявою про розірвання договору оренди землі від 23.05.2008 року. Зазначає, що ФГ «Гниличанська Нива» не використало своє переважне право на продовження дії договору, адже не зверталося до ОСОБА_2 із заявою про поновлення договору оренди.

Вважає що волевиявлення сторін на укладення спірної додаткової угоди було відсутнє, оскільки ОСОБА_4 не ставив свого підпису у додатковій угоді від 25.12.2018 року, адже на той час був померлим, а тому договір оренди землі від 23.05.2008 року припинив свою дію 22.09.2020 року, оскільки сплив 10 річний термін з моменту його реєстрації.

Ухвалою від 24.12.2020 Великобурлуцький районний суд Харківської області відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання (а.с. 55-57 т.1).

Ухвалою суду від 02 березня 2021 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Гниличанська Нива», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ФОП ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, про визнання недійсною додаткової угоди від 25.12.2018 «Про внесення змін до договору оренди землі від 23.05.2008», скасування рішення та запису про державну реєстрацію, до спільного розгляду із первісним позовом Фермерського господарства «Гниличанська Нива» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ФОП ОСОБА_3 , про визнання недійсною додаткової угоди від 25.12.2018 «Про внесення змін до договору оренди землі від 23.05.2008» в частині, що стосується року укладання (а.с.149,150 т.1).

02.04.2021 своєю ухвалою суд витребував у Фермерського господарства «Гниличанська Нива» документи: оригінал додаткової угоди від 25.12.2018 про внесення змін до договору оренди землі від 23.05.2008, право оренди за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 01.08.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1616475363214, номер запису про інше речове право 27381953; нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2018, про яку зазначається у п.1.2 додаткової угоди від 25.12.2018 про внесення змін до договору оренди землі від 23.05.2008, право оренди за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 01.08.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1616475363214, номер запису про інше речове право 27381953; письмове повідомлення від орендаря на ім`я ОСОБА_4 про зміну умов договору та про намір орендаря продовжити дію договору оренди від 23.05.2008, який було укладено між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 (відповідно до умов п.8, п.36 Договору оренди землі від 23.05.2008); письмову згоду ОСОБА_4 на переведення прав орендаря з ФОП ОСОБА_3 на ФГ «Гниличанська Нива» за договором оренди землі від 23.05.2008.

02.11.2021 Великобурлуцький районний суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті (а.с.157,158 т.2).

У грудні 2022 року цивільна справа надійшла до Машівського районного суду Полтавської області, як до суду, якому на підставі розпорядження Голови Верховного Суду №2/0/9-22 від 08.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» визначено територіальну підсудність судових справ Великобурлуцького районного суду Харківської області, яка автоматизованим розподілом судової справи між суддями визначена для розгляду судді ОСОБА_6 , який прийняв справу до провадження та призначив судовий розгляд (а.с.1,2 т.3).

У подальшому, на підставі розпорядження керівника апарату Машівського районного суду Полтавської області від 15 червня 2023 року, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_6 , здійснено повторний автоматизований розподіл цієї справи та її передано на розгляд судді Косик С.М., яка своєю ухвалою від 21.06.2023 прийняла справу до провадження та призначила справу до розгляду по суті (а.с.54,55 т.3).

Своєю ухвалою від 02.02.2024 (а.с.136 т.3) Машівський районний суд задовольнив клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребував у Фермерського господарства «Гниличанська Нива» документи: оригінал додаткової угоди від 25.12.2018 про внесення змін до договору оренди землі від 23.05.2008, право оренди за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 01.08.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1616475363214, номер запису про інше речове право 27381953; нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2018, про яку зазначається у п.1.2 додаткової угоди від 25.12.2018 про внесення змін до договору оренди землі від 23.05.2008, право оренди за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 01.08.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1616475363214, номер запису про інше речове право 27381953; письмове повідомлення від орендаря на ім`я ОСОБА_4 про зміну умов договору та про намір орендаря продовжити дію договору оренди від 23.05.2008, який було укладено між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 (відповідно до умов п.8, п.36 Договору оренди землі від 23.05.2008); письмову згоду ОСОБА_4 на переведення прав орендаря з ФОП ОСОБА_3 на ФГ «Гниличанська Нива» за договором оренди землі від 23.05.2008.

Ухвалою від 01.04.2024 (а.с.168,169 т.3) суд призначив у справі судову посмертну почеркознавчу експертизу, проведення якої доручив Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», провадження у справі на час проведення експертизи зупинив. Одночасно суд повторно витребував у Фермерського господарства «Гниличанська Нива» оригінал додаткової угоди від 25.12.2018 про внесення змін до договору оренди землі від 23.05.2008, право оренди за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 01.08.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1616475363214, номер запису про інше речове право 27381953.

13.08.2024 на адресу суду надійшло клопотання судового експерта Абросимової В.Г. про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи (а.с.243-245 т.3), для вирішення цього клопотання суд ухвалою від 14.08.2024 року поновив провадження у справі та викликав учасників в судове засідання на 13 год.30 хв. 29.08.2024 року .

29.08.2024 суд повторно витребував у Фермерського господарства «Гниличанська Нива» оригінал додаткової угоди від 25.12.2018 про внесення змін до договору оренди землі від 23.05.2008, право оренди за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 01.08.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1616475363214, номер запису про інше речове право 27381953 (а.с.10,11 т.4).

12.09.2024 суд надав для проведення судової почеркознавчої експертизи оригінал додаткової угоди від 25.12.2018 про внесення змін до договору оренди землі від 23.05.2008, право оренди за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 01.08.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1616475363214, номер запису про інше речове право 27381953, та документи, які надійдуть на виконання ухвали суду від 29.08.2024 року. Одночасно провадження на час проведення експертизи зупинив (а.с.37 т.4).

20.11.2024 до суду надійшло повідомлення про неможливість надання висновку експерта у цивільній справі № 616/300/20 (провадження № 2/948/69/24) та ухвалою від 20.11.2024 суд поновив провадження у справі (а.с.51-58 т.4).

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, проти задоволення зустрічного позову заперечував, покликаючись на те, що після створення ФОП ОСОБА_3 фермерського господарства між ФОП ОСОБА_3 , ФГ «Гниличанська Нива» та ОСОБА_4 в 2015 році була підписана додаткова угода до договору оренди землі від 23.05.2008 року, що укладений між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , проте була допущена помилка в даті укладення додаткової угоди, доводи відповідачки про те, що ОСОБА_4 не підписував спірну додаткову угоду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Просив врахувати, що позивач здійснює діяльність на території поблизу проведення активних бойових дій, тому не мав можливості вчасно надати документи, які витребовувалися судом.

Представниця відповідачки просила задовольнити зустрічний позов, в задоволенні первісного позову відмовити, пояснивши, що ОСОБА_4 не міг підписати додаткову угоду в 2018 році, оскільки помер в 2016 році, в основу додаткової угоди покладено технічну документацію на земельну ділняку станом на 01.01.2018 року, тобто помилки в даті укладення додакової угоди немає, просила врахувати поведінку позивача, а саме щодо ненадання оригіналу додаткової угоди та інших документів, які неодноразово витребовувалися судом, додаткова угода була надана тільки в 2022 році, що унеможливило проведення почеркознавчої експертизи. Також повідомила, що дійсно, ОСОБА_2 в 2021 році отримувала орендну плату, але за договором оренди землі від 23.05.2008 року, який був укладений на 10 років.

Представник третьої особи - ГУ Держгеокадастру у Харківській області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином та завчасно, подав клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.87-93 т.4).

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно, причини неявки не повідомив, пояснень не надав (а.с.239 т.3, 82 т.4).

Суд, заслухавши представників сторін, та, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер загальною площею 6,2343 га кадастровий номер 6321481000:01:000:0203, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 30.04.2020 року виданого державним нотаріусом Великобурлуцької державної нотаріальної контори Харківської області Марченко Н.І. (а.с.172-174 т.1).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Гнилиця Великобурлуцького району харківської області, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.20 т.1).

Вказана земельна ділянка за життя була передана спадкодавцем ОСОБА_4 в оренду ФОП ОСОБА_3 за договором оренди землі б/н від 23.05.2008 року строком на 10 років (а.с. 10-13 т.1).

Речове право оренди було зареєстроване за ФОП ОСОБА_3 22.09.2010 року (а.с.16-19 т.1).

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права щодо об`єкта нерухомого майна від 18.02.2019 року, щодо земельної ділянки загальною площею 6,2343 га кадастровий номер 6321481000:01:000:0203, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, міститься запис про інше речове право, індексний номер 42426433 від 07.08.2018 року про право оренди земельної ділянки орендарем ФГ «Гниличанська Нива» на підставі додаткової угоди б/н від 25.12.2018 року до договору оренди землі б/н від 23.05.2008 року (т. 1 а. с. 28).

З копії додаткової угоди б/н від 25.12.2018 року до договору оренди землі б/н від 23.05.2008 року (так зазначено в додатковій угоді) вбачається внесення змін та доповнень до вищевказаного договору оренди вказаної земельної ділянки, зокрема за якою Орендарем зазначено ФГ «Гниличанська Нива», пункт 5 договору викладено в такій редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2018 року становить 185916,91 грн, пункт 8 договору оренди землі викладено в такій редакції: «Договір укладено на 25 років (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з урахуваням ротації культур згідно з проєктом землеустрою) та п.9.1. в такій редакції: «розмір орендної плати складає 5577,51 грн, що становить 3% від нормативної грошової оцінки землі, зазначеної в п.5 договору, з урахуванням податку з дохродів фізичних осіб» (а.с. 14,15 т.1, а.с.96 т.4).

Речове право оренди вказаної земельної ділянки за новим орендарем та з новим строком оренди до 22.09.2035 року було зареєстроване за ФГ «Гниличанська Нива», на підставі рішення державного реєстратора Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області Кривошей Віталія Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 42426433 від 07.08.2018 15:34:59, запис про речове право: 27381953 (а..16-19 т.1, 179,180 т.1).

Відповідачем, як спадкоємцем ОСОБА_4 , до ФГ «Гниличанська Нива» була подана заява від 19.05.2020 та заява до правоохоронних органів, за змістом якої відповідачем ставиться під сумнів та не визнається право оренди позивача за договором оренди землі б/н від 23.05.2008 року та додатковою угодою від 25.12.2018 року, одночасно відповідачка просила фермерське господарство надати їй примірник оспорюваної додаткової угоди (а.с.45-49 т.1).

У кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12020220250000074 від 10.04.2020 року за ознаками ч.1 ст.190 КК України проведено тимчасовий доступ до речей та документів, а саме спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та вилучено копії договору оренди землі б/н від 23.05.2008 року та додаткової угоди від 25.12.2018 року (а.с.49 т.1, а.с.29-35 т.2).

Відповідно до статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до вимог ч. 2,4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Вимогами ст.30 ЦК України визначено, що цивільну дієздатність, здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання, має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України встановлено загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, особисті підписи сторін договору є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми такого договору, наявність таких підписів зазвичай має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений.

Наявність же сама по собі на письмовому тексті правочину підпису, вчиненого замість учасника правочину іншою особою (фактично невстановленою особою, не уповноваженою учасником), не може підміняти належну фіксацію волевиявлення самого учасника правочину та створювати для нього права та обов`язки поза таким волевиявленням.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а спірна додаткова угода підписана 25.12.2018 року, при цьому пункти 1.3 та 1.4 вказаної додаткової угоди містять відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом 01.01.2018 року та відповідно сума орендної плати, розрахована саме у відповідності з нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки станом на 01.01.2018 року, що на думку суду свідчить про дату додаткової угоди саме 25.12.2018 року та неукладеність додаткової угоди від 25.12.2018 року до договору оренди землі, враховуючи, що ОСОБА_4 як власник земельної ділянки не підписував таку угоду.

У зв`язку з викладеним, первісний позов про визнання додаткової угоди укладеною в 2015 році не підлягає задоволенню.

Згідно з повідомленням експерта від 08.11.2024, надати висновок експерта у цивільній справі № 616/300/20 неможливо у зв`язку з ненаданням зразків почерку та підпису ОСОБА_4 в оригіналах (а.с.51-58 т.4).

Судом установлено, що відповідачкою неодноразово вживалися заходи щодо отримання оригіналу спірної угоди від 25.12.2018 з метою проведення відповідної експертизи і заявлялося клопотання про витребування доказів. При цьому вона вказувала про відсутність у неї оригіналу вказаної угоди, оскільки орендодавець її неукладав, натомість позивач неодноразово не виконував ухвали суду про витребування спірної додаткової угоди.

Суд зазначає, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні (стаття 109 ЦПК України).

Щодо вимог за зустрічним позовом, предметом якого є визнання додаткової угоди оренди земельної ділянки недійсною та скасування її державної реєстрації, суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17).

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України).

Отже, якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача.

За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

За положенням частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із статтею 16 Цивільного кодексу Україниспособами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Оцінюючи належність обраного відповідачкою способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Враховуючи зміст вказаних норм, суд доходить висновку, що вимога про визнання додаткової угоди недійсною задоволенню не підлягає, натомість потрібно скасувати державну реєстрацію іншого речового права (право оренди) щодо земельної ділянки загальною площею 6,2343 га кадастровий номер 6321481000:01:000:0203, розташованої на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області на підставі рішення державного реєстратора Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області Кривошей Віталія Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 42426433 від 07.08.2018 15:34:59, запис про речове право: 27381953, припинивши речове право - право оренди земельної ділянки загальною площею 6,2343 га кадастровий номер 6321481000:01:000:0203, розташованої на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, та відповідно позов в цій частині задовольнити.

Розглядаючи доводи представника позивача про отримання відповідачкою орендної плати в 2021 році, суд зазначає таке.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями статей 21, 22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК Велика Палата Верховного Суду у пунктах 6.216.24, 6.35-6.39 постанови від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц зазначила про таке: «У випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Законодавець за загальним правилом, викладеним у статті 218 ЦК України, не передбачає наслідків у виді недійсності правочину у разі недотримання вимог щодо письмової форми правочину, встановлюючи водночас коло доказів, якими одна із сторін може заперечувати факт вчинення правочину або окремих його частин (письмові докази, засоби аудіо-, відеозапису, інші докази, крім свідчень свідків).

За змістом статей 76, 102 ЦПК України висновок експерта є доказом обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань, тож на його підставі особа може заперечувати факт вчинення правочину.

Натомість виконання правочину його учасниками може бути способом волевиявлення до вчинення правочину, відповідно до його суттєвих умов, передбачених законодавством».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 зроблено правовий висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

За змістом законодавчого регулювання, наведеного як у загальних положеннях про правочини, так і в спеціальних приписах глави 58 ЦК України, якщо договір оренди (найму) будівлі хоча й має ознаки неукладеного, але виконувався обома його сторонами, то така обставина захищає відповідний правочин від висновку про неукладеність і в подальшому він розглядається як укладений та чинний, якщо тільки не є нікчемним чи оспорюваним з інших підстав.

Тобто суду необхідно встановити не просто факт використання спірного майна орендарем, а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю та його правонаступникам і чи приймали вони таку оплату.

У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

Висловлене вище про можливість визначити фактичне укладення правочину у спосіб його виконання (за відсутності законодавчих застережень про інше) не суперечить викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) правовому висновку про те, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Добросовісність це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (пункт 6 статті 3 ЦК України).

У схожій правовій ситуації Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 застосовано доктрину venire contra factum proprium («заборона суперечливої поведінки»), згідно із якою ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Тобто суду необхідно встановити не просто факт використання спірного майна орендарем, а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю та його правонаступникам і чи приймали вони таку оплату.

В той же час, позивачем надано докази сплати відповідачу, як спадкоємиці ОСОБА_4 , орендної плати за 2021 рік (а.с.50-52 т.3), тобто після подачі ФГ «Гниличанська Нива» позову до суду, доказів сплати орендної плати за інший період користування земельною ділянкою, суду не надано, в т.ч. в розмірі, визначеному спірною додатковою угодою, що виплачена за життя ОСОБА_4 , оскільки позивач стверджує, що дізнався про смерть останнього лише в 2018 році.

У відповідності зі ст.141 ЦПК України з Фермерського господарства «Гниличанська Нива» на користь ОСОБА_2 потрібно судовий збір в розмірі 908,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

у задоволенні позову Фермерського господарства «Гниличанська Нива» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ФОП ОСОБА_3 , про визнання недійсною додаткової угоди від 25.12.2018 «Про внесення змін до договору оренди землі від 23.05.2008» в частині, що стосується року укладання - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Гниличанська Нива», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ФОП ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, про визнання недійсною додаткової угоди від 25.12.2018 «Про внесення змін до договору оренди землі від 23.05.2008», скасування рішення та запису про державну реєстрацію задовольнити частково.

Скасувати державну реєстрацію іншого речового права (право оренди) щодо земельної ділянки загальною площею 6,2343 га кадастровий номер 6321481000:01:000:0203, розташованої на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області на підставі рішення державного реєстратора Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області Кривошей Віталія Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 42426433 від 07.08.2018 15:34:59, запис про речове право: 27381953, припинивши речове право - право оренди земельної ділянки загальною площею 6,2343 га кадастровий номер 6321481000:01:000:0203, розташованої на території Гнилицької сільської ради Великобурлуцького району Харківської області.

В іншій частині зустрічного позову відмовити.

Стягнути з Фермерського господарства «Гниличанська Нива» на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: Фермерське господарство «Гниличанська Нива», адреса місцезнаходження: вул. Молодіжна, 26, с. Гнилиця, Великобурлуцький район, Харківська обл, ЄДРПОУ 40019022.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Треті особи: ФОП ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_3 ;Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, місцезнаходження: вул.Космічна, 21, поверх 8-9, м.Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822.

Повний текст Рішення складений 23.01.2025 року.

Суддя С. М. Косик