Ухвала

від 14.01.2025 по справі 331/5507/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

14.01.2025

Справа № 331/5507/19

Провадження № 6/331/1/2025

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Антоненко М.В.

за участю секретаря: Байрамової Д.А.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Жотвневого районного суду м.Запоріжжя перебуває справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Безмагаричних Микита Андрійович, про заміну вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступниками.

У травні 2024 року ОСОБА_1 , в порядку статті 442 ЦПК України, звернувся до суду із уточненою заявою про заміну вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступниками, за результатами розгляду якої просить замінити у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_3, відкритого постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А. від 14.03.2023 р. з виконання виконавчого листа № 331/5507/19 виданого 24.02.2023 р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості згідно розписки у розмірі 30 000,00 доларів США та 7 041,00 грн. судового- збору, сторону у виконавчому провадженні що вибула, боржника ОСОБА_2 на його правонаступників - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та на ОСОБА_5 .

Заяву обґрунтовано таким.

14.03.2023 р. постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А. відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_3 з виконання виконавчого листа № 331/5507/19 виданого 24.02.2023 р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 , відповідача у даній справі, на користь ОСОБА_1 , позивача у даній справі, заборгованості згідно розписки у розмірі 30 000,00 доларів США та 7 041,00 грн. судового збору (далі - Виконавче провадження ВП № НОМЕР_3).

Заявник просить замінити вибулу сторону Виконавчого провадження ВП № НОМЕР_3 - ОСОБА_2 , боржника, його правонаступниками:

- його рідним сином ОСОБА_3 ;

- його рідною дочкою ОСОБА_5 .

Факт того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є правонаступниками ОСОБА_2 , відповідача у даній справі та боржника у Виконавчого провадження ВП № НОМЕР_3 підтверджений наступними судовими рішеннями:

1) ухвалою Запорізького апеляційного суду від 17.01.2023 р. у даній цивільній справі № 331/5507/19 (провадження № 22-ц/807/2/23), якою на стадії апеляційного розгляду справи залучено ОСОБА_3 , в особі законного представника ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як правонаступників померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідача ОСОБА_2 ;

2) ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.04.2023 р. у даній справі № 331/5507/19 (провадження № 61-1890-ск 23), яка була прийнята за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_6 на ухвалу якою ОСОБА_7 було відмовлено у відкритті касаційного провадження;

3) ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.04.2023 р. у даній справі № 331/5507/19 (провадження № 61-1890-ск 23), яка була "Прийнята за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_5 на ухвалу, якою ОСОБА_5 було відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Апеляційний та касаційний суди встановили:

1) суд апеляційної інстанції зробив наступні висновки:

- з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- окрім того, ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_5 ;

- статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців);

- статтями 1218, 1219 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті;

- відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її;

- спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

- згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини;

- відповідно до ч.ч. 1, 3, 5, 6 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття;

- неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена (ч. 2 ст. 32 ЦПК України);

- оскільки спірні правовідносини допускають правонаступництво, матеріали спадкової справи не містять докази відмови неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 від прийняття спадщини протягом встановленого ЦК України шестимісячного строку, колегія суддів вважає за необхідне залучити до участі у справі як правонаступників відповідача ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі законного представника - матері ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

З огляду на наведене вбачається, що суд апеляційної інстанції дійшов до висновку та встановив, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 є дітьми померлого ОСОБА_3 , які в силу приписів-ст.ст. 1268, 1270, 1273 ЦК України є спадкоємцями ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 за законом, які не відмовились від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст.1270 Кодексу, як слідство наведеного - є спадкоємцями ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та є його правонаступниками.

2) в ухвалі, прийнятої за касаційною скаргою ОСОБА_4 на Ухвалу-1, суд касаційної інстанції зробив наступні висновки:

- що суд апеляційної інстанції правильно встановив, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 першої черги та правомірно залучив його до участі у справі як правонаступника померлого відповідача ОСОБА_2 .

- що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Таким чином, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду підтвердив законність ухвали суду апеляційної інстанції та підтвердив, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є спадкоємцем та правонаступником ОСОБА_2 .

3) в ухвалі, прийнятої за касаційною скаргою ОСОБА_5 , суд касаційної інстанції зробив наступний висновок:

- що суд апеляційної інстанції правильно встановив, що ОСОБА_5 є спадкоємцем ОСОБА_2 першої черги та правомірно залучив її до участі у справі як правонаступника померлого відповідача ОСОБА_2 .

- що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Таким чином, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду підтвердив законність ухвали суду апеляційної інстанції та підтвердив, що ОСОБА_5 є спадкоємцем та правонаступником ОСОБА_2 .

При таких обставинах, в наявності всі законні підстави для заміни у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_3 ОСОБА_2 , як такого, що вибув у зв`язку із смертю на його правонаступників:

- ОСОБА_3 , який ІНФОРМАЦІЯ_3 досяг повноліття;

- ОСОБА_5 ;

Як на правові підстави заявленої вимоги заявник посилається на частини першу, другу статті 442 ЦПК України.

В судовому засіданні представник стягувача ОСОБА_1 адвокат Мартиненко К.І. підтримав заяву про заміну вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступниками.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_3 адвокат Зіменко І.А. в суді проти вимоги заявника заперечувала. Пояснила, що ані ОСОБА_3 , ані його законні представники із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися ; будь-якого майна, грошових коштів після смерті свого батька ОСОБА_3 не отримували. На момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 нотаріусом не було встановлено майна, яке належало спадкодавцю; свідоцтва про прийняття спадщини ОСОБА_3 чи його законним представникам не видавалось. Таким чином, за відсутності спадкового майна, спадкування не відбулося, а відтак заміна боржника його правонаступником - спадкоємцем, який не отримав у спадщину будь-якого майна, є неправомірним, адже суперечить нормам ЦК України та принципам права власності.

Крім цього, адвокат Зіменко І.А. надала суду письмові пояснення, в яких зазначено таке. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обоє`язок чи право стягнення є солідарним. Виходячи з цієї норми Закону, позивач невірно ставить вимогу про заміну Боржника ОСОБА_2 на спадкоємців ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_3 від 14.03.2023 p., з виконання виконавчого листа № 331/5507/19 від 24.02.2023 p., адже бажання позивача замінити одного боржника на двох інших одночасно не узгоджується з вищезазначеною нормою чинного законодавства. Згідно зі ст. 1282 Цивільного кодексу України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. В той же час, в матеріалах справи наявні численні докази того, що спадкоємці - відповідачі нічого не отримали за спадщиною. Вказані докази надавалися безпосередньо представником позивача (спадкова справа, тощо). У зв`язку з тим, що матеріалами справи не було встановлено яке саме майно та в якій частині отримав кожен зі спадкоємців у спадщину, не встановлено вартість такого спадкового майна, - е неможливим визначення судом меж відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця. А відтак така безпідставна заміна одного боржника на його спадкоємців потягне за собою безпідставне порушення їх майнових прав. Таким чином, вимоги позивача про заміну боржника у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_3 від 14.03.2023 p., з виконання виконавчого листа № 331/5507/19 від 24.02.2023 р. передчасні та не підлягають задоволенню.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_5 адвокат Сандак І.А. в суді проти вимоги, викладеній в заяві, заперечувала, повністю підтримала позицію, висловлену адвокатом Зіменко І.А. з питання, яке є предметом даного судового провадження.

Заінтересована особа - приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Безмагаричних М.А. в судове засідання не з`явився ; про причину неявки суд не повідомив; будь-яких заяв, клопотань, заяв по суті справи від нього до суду не надходило.

Суд, вислухавши доводи представника заявника, заінтересованих осіб, перевіривши доводи учасників процесу матеріалами справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Також, відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження визначається як завершальна стадія судового провадження. Таке розуміння виконавчого провадження відповідає практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так у пункті 15 рішення ЄСПЛ у справі «Моргуненко проти України» від 6 вересня 2007 року (заява № 43382/02) вказується таке: «Суд зазначає, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження (див. «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Itali) (no. 1) [GC], no. 36813/97, п. 197). Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес (див. «Естіма Джордж проти Португалії» (Estima Jorge v. Portugal), рішення від 21 квітня 1998 року, Report of Judgments and Decisions 1998-II, п. 35, та, з нових джерел, «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovakia), N 2132/02, пп. 24-27, 13 червня 2006 року).».

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 8 липня 2020 року ( справа № 331/5507/19) позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість згідно розписки від 4 листопада 2016 року у розмірі 30000,00 доларів США та судовий збір у розмірі 7041,00 грн. (т.с. 1 а.с. а.с.84-87).

ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідач у цій справі - ОСОБА_2 помер.

На стадії апеляційного провадження ухвалою Запорізького апеляційного суду від 10 серпня 2021 року залучено ОСОБА_4 . як правонаступника померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідача ОСОБА_2 (т.с. 2 а.с. 12-13), яку постановою Верховного Суду від 3 травня 2022 року було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (т.с. 2 а.с. 84-88).

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 17 січня 2023 року залучено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в особі законного представника ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як правонаступників померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідача ОСОБА_2 (т.с. 3 а.с. 215-217).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 досяг повноліття;

Постановою Запорізького апеляційного суду від 07 лютого 2023 року рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 8 липня 2020 року у цій справі залишено без змін (т.с. 3 а.с. 263-270).

На виконання цих рішень 24 лютого 2023 року судом першої інстанції було видано виконавчий лист № 331/5507/19, на підставі якого 14.03.2023 р. постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А. відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_3 з виконання цього виконавчого листа (т.с. 4 а.с.6).

В заяві, яка є предметом цього судового розгляду, заявник - ОСОБА_1 просить під час виконавчого провадження замінити вибулу сторону - померлого боржника ОСОБА_2 його правонаступниками ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі ст. 442 ЦПК України: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником (ч. 1).

Ст. ст. 1216, 1218 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Ч. 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Звідси при вирішенні питання про заміну учасника справи та заміну сторони виконавчого провадження судам необхідно встановити коло всіх спадкоємців померлого боржника, які прийняли спадщину (за законом або за заповітом).

Відповідно до положень ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Суд зауважує, що правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позовна вимога у вищезазначеному позові кредитора ОСОБА_1 у цій справі була заявлена не до спадкоємців (ст. ст. 1281-1282 ЦК України), а до боржника ОСОБА_2 , який помер лише у подальшому ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто вже після подачі позову позивачем до суду першої інстанції (у грудні 2019 року) і, навіть, вже після ухвалення рішення судом першої інстанції у цій справі (08.07.2020 року),

- і до участі у цій справі ще на стадії розгляду цієї справи Запорізьким апеляційним судом ухвалою від 17 січня 2023 року (т.с. 3 а.с. 215-217) вже були залучені в якості правонаступників померлого відповідача ОСОБА_2 спадкоємці останнього, які прийняли спадщину: неповнолітній син - ОСОБА_3 , 2006 р.н., в особі його матері - законного представника ОСОБА_4 та повнолітня дочка ОСОБА_5 ,

- вказана ухвала Запорізького апеляційного суду від 17 січня 2023 року про заміну сторони відповідача вказаними правонаступниками була предметом касаційного оскарження з боку ОСОБА_8 , як представника ОСОБА_4 , як законного представника неповнолітнього ОСОБА_3 , 2006 р.н.,

- однак, у відкритті касаційного провадження на цю ухвалу апеляційного суду було відмовлено Верховним Судом 03.04.2023 року (витяг з Єдиного державного реєстру судових рішень - т.с. 4 а.с. 193-195), з огляду на те, що касаційна скарга ОСОБА_4 , як законного представника неповнолітнього ОСОБА_3 , 2006 р.н., є необґрунтованою, а правильне вирішення судом апеляційної скарги норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення,

- постановою Запорізького апеляційного суду від 07 лютого 2023 року (т.с. 3 а.с. 263-270), яка набрала законної сили, апеляційну скаргу ОСОБА_2 , правонаступниками якого є ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , законним представником якого є ОСОБА_4 , залишено без задоволення, рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 липня 2020 року, яким задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 на 30000,00 доларів США заборгованості та 7041,00 грн. судового збору, у цій справі залишено без змін,

- таким чином, спадкоємці: неповнолітній син ОСОБА_3 , 2006 р.н., в особі його матері - законного представника ОСОБА_4 та повнолітня дочка ОСОБА_5 в силу вимог ст. 1282 ЦК України зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину; кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, якій відповідає його часті у спадщині,

- це питання (конкретна вартість успадкованого кожним із спадкоємців спадкового майна) кожного із спадкоємців не могло вирішуватись на стадії розгляду цієї справи судом першої інстанції 08.07.2020 року, оскільки на той час ще був живий сам боржник ОСОБА_2 , який помер лише ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто після ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції у цій справі,

- та на стадії апеляційного перегляду цієї справи також апеляційним судом 07.02.2023 року, оскільки, апеляційний суд не ухвалював свого нового судового рішення у цій справі та не змінював (не скасовував) рішення суду першої інстанції у цій справі, а - залишив останнє без змін.

В постанові Запорізького апеляційного суду від 06 грудня 2023 року (справа № 331/5507/19) зазначено наступне:

«Проте, враховуючи, що апеляційний суд не розглядав дану справу по суті та, відповідно, не міг видавати і не видавав вищезазначеного виконавчого листа №331/5507/19 у цій справі на виконання вищезазначеного рішення суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_1 , якій на теперішній час вже перебуває на примусовому виконанні у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_3, відкритому 14.03.2023 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А., то в силу вимог ст. 446 ч. 1 ЦПК України поза межами компетенції апеляційного суду є вирішення саме по суті за результатами скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в порядку задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 у цій справі питання про заміну померлого боржника ОСОБА_2 його вказаними двома вже визначеними судом в силу вимог закону у цій справі правонаступниками: неповнолітнім сином ОСОБА_3 , 2006 р.н., в особі його матері - законного представника ОСОБА_4 та повнолітньою дочкою ОСОБА_5 »

Стосовно доводів представників ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про неможливість визначення судом меж відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця у зв`язку з тим, що матеріалами справи не було встановлено яке саме майно та в якій частині отримав кожен зі спадкоємців у спадщину, не встановлено вартість такого спадкового майна, суд зауважує наступне.

Пункт 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. п.46 рішення у справі «Устименко проти України», п.п.51,52 рішення у справі «Рябих проти Росії», п.31 рішення у справі «Марушин проти Росії», п.61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії»).

Відстоюючи принцип правової визначеності, як у випадках перегляду судових актів у порядку нагляду (див. рішення Суду у справах "Світлана Науменко проти України", "Трегубенко проти України", "Рябих проти Росії"), так у випадках перегляду справ у зв`язку з нововиявленими обставинами (див. рішення у справах "Праведна проти Росії", "Желтяков проти України", п.п. 42-48), Європейський Суд з прав людини вважає доцільним слідувати тій же логіці, коли цей основоположний принцип підривається за допомогою інших процесуальних механізмів.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 липня 2020 року, яким задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 на 30000,00 доларів США заборгованості та 7041,00 грн. судового збору, набрало законної сили, тобто є остаточним.

Спірні правовідносини допускають правонаступництво, а матеріали спадкової справи не містять доказів відмови ОСОБА_3 та ОСОБА_5 від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, про що зазначено в ухвалі Запорізького апеляційного суду від 17 січня 2023 року.

Представниками ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не надано суду належних та допустимих доказів на спростування цієї обставини.

Представником заявника ОСОБА_1 надано суду відомості з Єдиного державного реєстра юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 12.06.2023 р., відповідно до яких

1) ОСОБА_2 є засновком та власником Товариства з обмеженою відповідальністю «АГЕС», код ЄДРПОУ 31775524, із 50% часткою, яка дорівнює 61 000,00 грн.;

2) ОСОБА_2 є засновком та власником Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТАРСІЯ», код ЄДРПОУ 22160493, із 25% часткою, яка дорівнює 100,00 грн.;

3) ОСОБА_2 є засновком та власником Приватного підприємства «ІНТАРСІЯ», код ЄДРПОУ 30850888, із 100% часткою, яка дорівнює 110 грн.

Крім цього, ним зазначено у поясненнях від 12.06.2023 р., що ОСОБА_2 з 01.03.2013 р. і по день його смерті офіційно знаходився у шлюбі із ОСОБА_4 , а відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України, все набуте подружжям за час шлюбу майно належить на праві спільної власності подружжю. В свою чергу, ОСОБА_4 є засновком та власником Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТФ РІЦ», код ЄДРПОУ 33175829, із 49% часткою, яка дорівнює 1 403 850,00 грн. (т.4.,а.с.64-72)

Тобто, всі наведені майнові активи можуть бути реалізовані в ході виконавчого провадження ВП № НОМЕР_3 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А.

Відповідно до ч.2 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Представник ОСОБА_3 адвокат Зіменко І.А. в судовому засіданні наполягала на тому, що позивач невірно ставить вимогу про заміну боржника ОСОБА_2 на спадкоємців ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_3 від 14.03.2023 p., з виконання виконавчого листа № 331/5507/19 від 24.02.2023 p., адже бажання позивача замінити одного боржника на двох інших одночасно не узгоджується з ч.2 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд зауважує, що у вказаній нормі Закону йдеться про видачу виконавчого документу на кожного боржника окремо, а не про заміну одного боржника на двох інших одночасно.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що відмова в заміні боржника ОСОБА_2 його правонаступниками - спадкоємцями ОСОБА_3 , ОСОБА_5 може призвести до порушень законних прав кредитора ОСОБА_1 , а також до нівелювання принципу остаточності судового рішення, в даному випадку - рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 липня 2020 року, яке набрало законної сили.

Керуючись ст. ст. 55, 442 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.

Замінити у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_3, відкритого на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микити Андрійовича від 14.03.2023 р. з виконання виконавчого листа № 331/5507/19 виданого 24.02.2023 р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості згідно розписки у розмірі 30 000,00 доларів США та 7 041,00 грн. судового збору, сторону у виконавчому провадженні що вибула, боржника ОСОБА_2 на його правонаступників - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), та на ОСОБА_5 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий 22.02.2013 Жовтневим РВ у м. Запоріжжя УДМС України в Запорізькій області).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: М.В. Антоненко