Постанова

від 12.03.2025 по справі 331/5507/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 12.03.2025 Справа № 331/5507/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 331/5507/19 Головуючий у 1-й інстанції: Антоненко М.В.

Провадження № 22-ц/807/596/25 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2025 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Трофимової Д.А.

суддів: Кухаря С.В.,

Онищенка Е.А.

при секретарі: Волчановій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 адвоката Зіменко Ірини Анатоліївни, представника ОСОБА_2 адвоката Сандак Ірини Анатоліївни на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 січня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2023 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, яка в подальшому (у травні 2024 року) була уточнена.

В обґрунтування доводів заяви зазначав, що 14.03.2023 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А. відкрито виконавче провадження ВП № 71295093 з виконання виконавчого листа № 331/5507/19, виданого 24.02.2023 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованості згідно розписки у розмірі 30 000,00 доларів США та 7 041,00 грн. судового збору (далі - ВП № 71295093).

Заявник вважає, що необхідно замінити вибулу сторону ВП № 71295093 - ОСОБА_4 , боржника, його правонаступниками: сином - ОСОБА_1 ; дочкою - ОСОБА_2 .

Факт того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є правонаступниками ОСОБА_4 , боржника у ВП № 71295093, підтверджений наступними судовими рішеннями:

1) ухвалою Запорізького апеляційного суду від 17.01.2023 року у цивільній справі № 331/5507/19 (провадження № 22-ц/807/2/23), в якій на стадії апеляційного розгляду справи залучено ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , як правонаступників померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 ;

2) ухвалою Верховного Суду від 03.04.2023 року у даній справі № 331/5507/19 (провадження № 61-1890-ск 23), яка була прийнята за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_6 , якою останній було відмовлено у відкритті касаційного провадження;

3) ухвалою Верховного Суду від 03.04.2023 року у даній справі № 331/5507/19 (провадження № 61-1890-ск 23), яка була прийнята за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 , якою останній було відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Апеляційний та касаційний суди встановили:

1) суд апеляційної інстанції зробив наступні висновки:

- з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- крім того, ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_2 ;

- оскільки спірні правовідносини допускають правонаступництво, матеріали спадкової справи не містять докази відмови неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 від прийняття спадщини протягом встановленого ЦК України шестимісячного строку, колегія суддів вважає за необхідне залучити до участі у справі як правонаступників відповідача ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в особі законного представника - матері ОСОБА_5 , та ОСОБА_2 .

Вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку та встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 є дітьми померлого ОСОБА_4 , які в силу приписів ст.ст. 1268, 1270, 1273 ЦК України є спадкоємцями за законом ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його правонаступниками.

2) суд касаційної інстанції зробив наступні висновки:

- суд апеляційної інстанції правильно встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є спадкоємцем ОСОБА_4 першої черги та правомірно залучив його до участі у справі як правонаступника померлого відповідача ОСОБА_4 .

- правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Таким чином, Верховний Суд підтвердив законність ухвали суду апеляційної інстанції та підтвердив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є спадкоємцем та правонаступником ОСОБА_4 .

3) суд касаційної інстанції зробив наступні висновки:

- суд апеляційної інстанції правильно встановив, що ОСОБА_2 є спадкоємцем ОСОБА_4 першої черги та правомірно залучив її до участі у справі як правонаступника померлого відповідача ОСОБА_4 .

- правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Отже, Верховний Суд підтвердив законність ухвали суду апеляційної інстанції та підтвердив, що ОСОБА_2 є спадкоємцем та правонаступником ОСОБА_4 .

При таких обставинах, вважає, що наявні підстави для заміни у ВП № 71295093 ОСОБА_4 , як такого, що вибув у зв`язку зі смертю на його правонаступників:

- ОСОБА_1 , який ІНФОРМАЦІЯ_3 досяг повноліття;

- ОСОБА_2 ;

Посилаючись на вказані обставини, на підставі ст. 442 ЦПК України, просив суд замінити у виконавчому провадженні ВП № 71295093, яке відкрите постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А. від 14.03.2023 року з виконання виконавчого листа № 331/5507/19, виданого 24.02.2023 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованості згідно розписки у розмірі 30 000,00 доларів США та 7 041,00 грн. судового збору, сторону, що вибула, боржника ОСОБА_4 на його правонаступників - ОСОБА_1 та на ОСОБА_2 .

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 січня 2025 року заяву ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.

Замінено у виконавчому провадженні ВП № 71295093, відкритому на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микити Андрійовича від 14.03.2023 року з виконання виконавчого листа № 331/5507/19, виданого 24.02.2023 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованості згідно розписки у розмірі 30 000,00 доларів США та 7 041,00 грн. судового збору, сторону у виконавчому провадженні, що вибула, боржника ОСОБА_4 на його правонаступників - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 адвокат Зіменко І.А., представник ОСОБА_2 адвокат Сандак І.А. подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на неповне з`ясуванняобставин,що маютьзначення длясправи,недоведеність обставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївизнав встановленими,порушення нормпроцесуального права,неправильне застосуваннянорм матеріальногоправа,просять ухвалусуду скасуватитаухвалите нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник ОСОБА_1 адвокат Зіменко І.А. посилається на те, що при розгляді заяви суд першої інстанції не прийняв доводи правонаступників про неможливість визначити межі відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця у зв`язку з тим, що матеріалами справи не встановлено яке саме майно належить до спадкової маси, яка його вартість, яку частину майна спадкодавця кожен зі спадкоємців отримав у спадщину.

Зауважує, що при розгляді справи щодо заміни боржника у виконавчому провадженні потрібно встановити, зокрема, яке саме майно та в якій частині отримали спадкоємці у спадщину та яка його вартість, адже спадкоємці можуть задовольняти вимоги кредиторів лише у межах вартості вже успадкованого майна. Суд при заміні боржника у виконавчому провадженні встановлює наявність або відсутність спадкового майна та його вартість, визначаючи тим самим межі відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця.

Не застосування норми ст. 1282 ЦК України тягне за собою безпідставне пряме порушення майнових прав спадкоємців, адже в такому випадку спадкоємці починають відповідати перед кредитором спадкодавця своїм власним майном, а не майном, що отримали у спадщину.

Звертає увагу,що вматеріалах справиміститься копіяспадкової справи,відповідно доякої нотаріусомне виявленожодного майнаборжника ОСОБА_4 ,яке бстановило спадковумасу,та небуло виданосвідоцтва проправо наспадщину жодномуз наявниху боржникаспадкоємців.Тобто ОСОБА_1 нічого успадок неотримав,а відтак,не можебути примушенийсплачувати заборгами свогопомерлого батька. Матеріалами справи не встановлено наявності активів у спадкодавця ОСОБА_4 , які мають матеріальну цінність, та які отримав ОСОБА_1 як спадкоємець.

Вважає, що судом першої інстанції при розгляді зави про заміну боржника в виконавчому провадженні, також не враховано порядок пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців і порядок їх задоволення, що регулюються нормами ст.ст. 1281,1282 Цивільного кодексу України.

Крім того,суд першоїінстанції припостановленні оскаржуваноїухвали невизначив розмірборгу,який бивідповідав частціспадкоємців успадщині,не вказавв якійчастині рішеннясуду повиннобути виконанокожним зіспадкоємців тане зазначив,що таказаміна здійснюєтьсяв межахвартості майна,одержаного успадщину. Виконавець не наділений правом визначати суму, яка підлягає стягненню з боржників (з`ясовувати обсяг одержаного у спадщину майна, його вартість, розміри часток спадкоємців у спадковому майні тощо), а відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» буде стягувати суму боргу, визначену у виконавчому листі в повному обсязі з наявного у спадкоємця майна, тому саме суд повинен був встановлювати межі відповідальності спадкоємців з огляду на фактичні обставини справи.

Вважає, що спадкоємці несправедливо та безпідставно отримують велику кількість негативних наслідків у зв`язку з прийнятим судовим рішенням, адже стають боржниками в виконавчому провадженні на велику суму коштів, що тягне арешти рахунків, їх особистого майна, внесення їх до реєстру боржників зі всіма негативними наслідками і це при тому, що до запозичених коштів у розмірі 30 000,00 доларів США та 7 041,00 грн. судового збору не мали жодного стосунку та на теперішній час не отримали у спадщину жодного майна.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник ОСОБА_2 адвокат Сандак І.А. посилається на те, що суд першої інстанції фактично звузив коло питань, які повинен вирішити під час заміни сторони виконавчого провадження. Оскаржувана ухвала лише формально задовольняє вимоги заявника про зміну сторони виконавчого провадження її правонаступниками, однак не визначає межу обов`язків кожного із правонаступників перед кредитором.

Також зазначає, що суд першої інстанції посилається на перелік майна померлого боржника у вигляді частки в майні юридичних осіб, засновником та власником яких значився на день смерті померлий, та набутого за час шлюбу майна, однак, виконавець позбавлений законодавчих повноважень змінювати зміст виконавчого документа, зокрема, визначити суму, яка підлягає стягненню з кожного з правонаступників, з`ясувати обсяг одержаного у спадщину майна, його вартість, розміри часток спадкоємців, тощо.

Зауважує, що при залученні особи правонаступником у справі, суду слідувало встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України.

Від ОСОБА_3 на адресу апеляційного суду надійшли відзиви на апеляційні скарги представника ОСОБА_1 адвоката Зіменко І.А. та представника ОСОБА_2 адвоката Сандак І.А., у яких він просить залишити апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Зазначає, що викладені в апеляційних скаргах доводи не спростовують висновків суду.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ч.ч. 1, 2ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5статті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановляючи оскаржувануухвалу,суд першоїінстанції виходивіз того,що обов`язок спадкодавця щодо сплати заборгованості за договором позики, стягнутої судом із спадкодавця за його життя, не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців, які прийняли спадщину.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 липня 2020 року (справа № 331/5507/19),позов ОСОБА_3 було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованість згідно розписки від 4 листопада 2016 року у розмірі 30 000,00 доларів США та судовий збір у розмірі 7 041,00 грн. (т. 1, а.с. 84-87).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1, а.с. 198).

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 17 січня 2023 року залучено на стадії апеляційного розгляду справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в особі законного представника ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , як правонаступників померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідача ОСОБА_4 (т. 3, а.с. 215-217).

Постановою Запорізького апеляційного суду від 07 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 , правонаступниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , законним представником якого є ОСОБА_5 , залишено без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 липня 2020 року залишено без змін (т. 3, а.с. 263-270).

Ухвалою Верховного суду від 03 квітня 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 17 січня 2023 року про залучення правонаступників померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

На виконання вищевказаного рішення 24 лютого 2023 року судом першої інстанції було видано виконавчий лист № 331/5507/19 (т. 4, а.с. 8), на підставі якого 14.03.2023 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А. відкрито виконавче провадження ВП № 71295093 з виконання виконавчого листа № 331/5507/19, виданого 24 лютого 2023 року (т. 4, а.с. 6-7).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 досяг повноліття.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 08 грудня 2020 року ОСОБА_3 направив претензію кредитора на адресу приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Масловець Л.С., в якій просив приватного нотаріуса завести спадкову справу після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , та повідомити його спадкоємців про наявність заборгованості перед ним у розмірі 30 000,00 доларів США (борг) та у розмірі 7 041,00 грн. (судовий збір) (т. 3, а.с. 26-27).

Згідно копії спадкової справи № 153/2020 спадкова справа після смерті ОСОБА_4 була відкрита 08 грудня 2020 року (т. 3, а.с. 25-89).

Станом на час розгляду справи приватний нотаріус Масловець Л.С. не видавала свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі № 153/2020 до майна померлого ОСОБА_4 .

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Частинами першою, другоюстатті 442 ЦПК Українивизначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду (див. постанову Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, пункти 73-75) оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченомустаттею 442 ЦПК Україниз урахуванням підстав, визначенихстаттею 55 ЦПК України. У цьому випадку нормистатті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з нормамистатті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставістатті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятоїстатті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Такий висновок про застосуваннястатті 442 ЦПК Українивикладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі№ 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21).

Відповідно достатті 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У спірних правовідносинах до складу спадщини входить, зокрема обов`язок з погашення заборгованості за договором позики, що належав спадкодавцю ОСОБА_4 за життя. Цей обов`язок не припинився внаслідок смерті боржника та продовжує існувати.

Відтак процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні у разі смерті боржника (фізичної особи) є цілком можливим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 523/2357/20 (провадження № 14-11цс22).

При вирішенні питання заміни учасника справи правонаступником та заміни сторони виконавчого провадження у разі смерті фізичної особи (боржника, відповідача) судам перш за все необхідно з`ясувати коло всіх спадкоємців померлої особи, а також встановити, чи пред`явлено кредитором вимоги до спадкоємців боржника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (пункт 101)).

Відповідно до положень статті 1282 ЦК Україниспадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

За змістом наведених вище норм права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. Звідси обов`язок спадкоємців боржника перед кредиторами спадкодавця виникає лише у межах, передбаченихстаттею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (пункт 98)).

Аналізуючи положенняЗакону України «Про виконавче провадження»та зміст статей1216,1218,1282 ЦК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 2-2697/11 (провадження № 61-28147сво18) дійшов висновку про те, що у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні.

У вказаній постанові Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду виходив з того, що «обов`язок спадкодавця щодо сплати заборгованості за договором позики, присудженої судом кредиторові із спадкодавця за його життя, не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців. Верховний Суд констатував, що установивши, що спадкоємець відповідно до порядку, визначеного нормами ЦК України, прийняв спадщину, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження боржника - його правонаступником».

Невизначення вартості успадкованого майна не впливає на вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Водночас задовольняючи заяву про заміну учасника справи, боржника у виконавчому провадженні, який помер, його спадкоємцем, суд відповідно до частини першоїстатті 1282ЦК України має визначити розмір боргу, який відповідає частці спадкоємця у спадщині, та вказати, що така заміна здійснюється в межах вартості майна, одержаного у спадщину (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (пункт 109), постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 523/2357/20 (пункт 7.5)).

У справі, яка є предметом перегляду, суд першої інстанції встановив, що рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 липня 2020 року (справа № 331/5507/19) стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованість згідно розписки від 4 листопада 2016 року у розмірі 30 000,00 доларів США та судовий збір у розмірі 7 041,00 грн.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На момент смерті у ОСОБА_4 залишалось невиконане зобов`язання щодо сплати заборгованості за договором позики.

Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли його діти: син - ОСОБА_1 , та донька - ОСОБА_2 .

Крім того, 08 грудня 2020 року з вимогою по обов`язкам спадкодавця ОСОБА_4 звернувся кредитор ОСОБА_3

14 березня 2023 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А. відкрито виконавче провадження ВП № 71295093 з виконання виконавчого листа № 331/5507/19, виданого 24 лютого 2023 року.

Виходячи з того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до порядку, визначеного нормами ЦК України, прийняли спадщину, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження - боржника ОСОБА_4 на його правонаступників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Водночас, суд першої інстанції, вирішуючи питання про заміну сторони боржника його спадкоємцями, не зазначив, що спадкоємці відповідають за боргами спадкодавця у розмірі, який відповідає частці спадкоємця у спадщині, не вказав, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є правонаступниками за боргами спадкодавця та підлягають заміні у відповідному виконавчому провадженні як його спадкоємці виключно в межах вартості майна, одержаного у спадщину. А отже, помилковим є висновок про заміну у виконавчому провадженні боржника його спадкоємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без зазначення, що заміна сторони боржника відбувається у межах вартості успадкованої частки, тобто у розмірі 1/2 частини.

Таким чином, доводи апеляційних скарг представника ОСОБА_1 адвоката Зіменко І.А., представника ОСОБА_2 адвоката Сандак І.А. частково знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, та дають підстави для висновку про те, що ухвала суду першої інстанції частково постановлена без додержання норм матеріального та процесуального права.

У зв`язку з наведеним, враховуючи незазначення судом першої інстанції, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідають за боргами спадкодавця ОСОБА_4 у розмірі, який відповідає їх частці у спадщині, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги задовольнити частково, оскаржуване судове рішення змінити шляхом доповнення, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є правонаступниками померлого ОСОБА_4 у спірних правовідносинах у межах вартості успадкованого майна.

Обґрунтовуючи своє рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини. В рішеннях у справах «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, SERYAVINANDOTHERSv.UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що «якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов`язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система» (пункти 34-35).

В контексті вказаної практики колегія суддів вважає обґрунтування цієї постанови достатнім.

Керуючись ст.ст.367,368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 адвокатаЗіменко ІриниАнатоліївни,представника ОСОБА_2 адвоката Сандак Ірини Анатоліївни задовольнити частково.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 січня 2025 року у цій справі змінити.

Визначити, що заміна боржника ОСОБА_4 його спадкоємцем ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП № 71295093, яке відкрите на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микити Андрійовича від 14.03.2023 року з виконання виконавчого листа № 331/5507/19, виданого 24.02.2023 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованості згідно розписки у розмірі 30 000,00 доларів США та 7 041,00 грн. судового збору, здійснюється у межах вартості успадкованої ОСОБА_1 частки спадкового майна ОСОБА_4 , що становить 1/2 частину від усієї спадщини в межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Визначити, що заміна боржника ОСОБА_4 його спадкоємцем ОСОБА_2 у виконавчому провадженні ВП № 71295093, яке відкрите на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микити Андрійовича від 14.03.2023 року з виконання виконавчого листа № 331/5507/19, виданого 24.02.2023 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованості згідно розписки у розмірі 30 000,00 доларів США та 7 041,00 грн. судового збору, здійснюється у межах вартості успадкованої ОСОБА_2 частки спадкового майна ОСОБА_4 , що становить 1/2 частину від усієї спадщини в межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 14 березня 2025 року.

Головуючий Д.А. Трофимова

Судді: С.В. Кухар

Е.А. Онищенко