Рішення

від 22.01.2025 по справі 240/19716/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. Житомир справа № 240/19716/24

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Коргормаш" до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коргормаш" звернулося з позовом до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення від 16.07.2024 № UA101000/2024/000234/1 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.07.2024 № UА101070/2024/000110, а також рішення від 04.09.2024 № UA101070/2024/000007/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.09.2024 № UA101070/2024/000137.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідності до умов укладеного контракту № 10/03-23 від 10.03.2023 ТОВ «Коргормаш» згідно узгоджених специфікацій було придбано стрічку конвеєрну гумовотканеву призначену для використання на промислових підприємствах та у фермерських господарствах.

Позивачем для митного оформлення товару було подано до Житомирської митниці митну декларацію (далі - МД) № 24UA101070004205U7 від 15.07.2024. У відповідності до вимог статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) для підтвердження митної вартості позивачем разом із митною декларацією були подані такі документи: контракт 10/03-23 від 10.03.2023, специфікація № 6 до контракту 10/03-23 від 10.03.2023 (додаток № 6), рахунок-фактура (інвойс), комерційна пропозиція, автотранспортна накладна, довідка про транспортні витрати від 12.07.2024, договір-заявка на перевезення вантажу від 09.07.2024, акт технічного стану (стрічки конвеєрної) від 13.07.2024. Незважаючи на надані документи для проведення митного оформлення, Житомирською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 16.07.2024 №UA101000/2024/000234/1 та картку відмови в прийняті митної декларації від 16.07.2024 № UА101070/2024/000110.

Крім того, ТОВ «Коргормаш» для митного оформлення товару було подано до Житомирської митниці митну декларацію (далі - МД) № 24UA101070005689U2 від 04.09.2024. Для підтвердження митної вартості разом із митною декларацією були подані такі документи: контракт 10/03-23 від 10.03.2023, специфікація № 7 до контракту 10/03-23 від 10.03.2023 (додаток № 7), рахунок-фактура (інвойс), комерційна пропозиція, автотранспортна накладна, довідка про транспортні витрати від 02.09.2024, договір-заявка на перевезення вантажу від 29.08.2024, акт технічного стану (стрічки конвеєрної) від 04.09.2024. Незважаючи на надані документи для проведення митного оформлення, Житомирською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 04.09.2024 № UA101070/2024/000007/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації від 04.09.2024 № UA101070/2024/000137.

Із вказаними рішеннями та картками відмови позивач не погоджується, оскільки підставою їх винесення слугувало виключно неправильне визначення митним органом базової вартості імпортованого товару, та позивачем було надано належного та достатнього пакету документів для підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно із частиною четвертою статті 58 МК України, у рішенні про коригування митної вартості не підтверджено належними доводами наявність у поданих документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, правильність визначення митної вартості за основним методом не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості не доведена.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 позовну заяву залишено без руху.

Після усунення позивачем недоліків ухвалою від 05.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі із призначенням її до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

У поданому до суду 25.11.2024 відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, оскільки митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами. На етапі перевірки правильності визначення митної вартості було з`ясовано, що митну вартість заявлено позивачем за основним методом визначення митної вартості товару.

15.07.2024 до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Коростень» з метою імпорту товару «конвеєрні стрічки», що ввозився на адресу ТОВ «Коргормаш», подано митну декларацію № 24UA101070004205U7. Заявлена митна вартість, визначена за основним методом на рівні 0.31 євро за кілограм. Документи, подані позивачем для митного оформлення, містили розбіжності та не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а також не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Відповідно до Додаткової угоди від 26.02.2024 до контракту №10/03-23 від 10.03.2023 при поставці товару можлива попередня оплата. Разом з тим, декларантом до митного оформлення не подано документ про оплату оцінюваного товару, як це передбачено ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Ціна товару, вказана у інвойсі № 235/07/2024 від 11.07.2024, може бути встановлена у спосіб, не сумісний зі звичайною практикою ціноутворення в галузі, та бути менша за ринкову та такою, що не сформована в умовах балансу (співвідношення) попиту та пропозиції, та не є доступною для інших учасників ринку. Документи, подані для митного оформлення: під кодом « 0380» № 235/07/2024 від 11.07.2024, під кодом « 3014» визначений декларантом як комерційна пропозиція від 09.07.2024, та під кодом « 9610» № 24PL331020E0598188 від 11.07.2024 не можуть бути використані для підтвердження заявленої митної вартості, так як вони складені іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Висновок судового експерта № 24/1/157 від 15.07.2024 за результатами проведення судово-товарознавчого дослідження містить інформацію про те, що ринкова вартість оцінюваного товару знаходиться у діапазоні від 204,95 до 311,8567 євро за одну тонну. На вимогу митного органу декларантом додатково надано рахунок про транспортні витрати № 09 від 12.07.2024. Додатково надані документи не усунули виявлені розбіжності.

Крім того, 04.09.2024 декларантом позивача до митного оформлення подано електронну митну декларацію № 24UA101070005689U2 на товар (графа 31 ЕМД): « 1. Конвеєрнi стрiчки або привiднi паси, армованi тiльки текстильними матерiалами, конвеєрнi стрiчки завширшки не менш як 800 мм, але не бiльш як 1200 мм: Конвеєрна стрічка - 21,4 т. Стрічка конвеєрна гумовотканева, призначена для використання на промислових підприємствах та у фермерських господарствах за непрямим призначенням, армована тільки текстильним матеріалом, без з`єднань, що була у використанні, шириною 800-1200 мм.» та товаросупровідні документи на вказаний товар. Вартість товару (графи 22, 42): 5992,00Євро; ціна товару (графи 12, 45): 294457,26 грн; код товару (гр. 33): 4010120010; вага брутто/нетто (графи 35, 38): 21400 / 21400 кг.; преференція (гр. 36) відсутня. За результатами АСУР по митній декларації було спрацювання профілю ризику за формою митного контролю: 105-2 Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв, декларанту позивача направлено авторизоване повідомлення про надання додаткових документів. Ціна товару, вказана у інвойсі № 312/09/2024 від 02.09.2024 може бути встановлена у спосіб, несумісний зі звичайною практикою ціноутворення в галузі, та бути менша за ринкову та такою, що не сформована в умовах балансу (співвідношення) попиту та пропозиції, та не є доступною для інших учасників ринку. Документи, подані для митного оформлення: під кодом « 0380» № 312/09/2024 від 02.09.2024, під кодом «3014» визначений декларантом як комерційна пропозиція від 29.08.2024, та під кодом «9610» № 24PL331020E0745590 від 02.09.2024 не можуть бути використані для підтвердження заявленої митної вартості, так як вони складені іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Висновок судового експерта не надавався. Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України декларанту або уповноваженій ним особі не надані додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару.

Вважає прийняті рішення та картки відмови правомірними.

У відповіді на відзив, поданій до суду 02.12.2024, позивач заперечив доводи відповідача та наполягав на задоволенні позову.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.

10.03.2023 між Gumix Aneta Piatkowska (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Коргормаш» (покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 10/03-23.

Відповідно до п. 1.1. контракту № 10/03-23 покупець купує у продавця стрічку конвеєрну гумовотканеву, призначену для використання на промислових підприємствах та у фермерських господарствах за непрямим призначенням, армована тільки текстильним матеріалом, без з`єднань, що була у використанні, шириною відповідно до специфікацій, оформлених на кожну партію товару.

Загальна кількість товару складає 100 тон (п. 2.1. контракту). Товар поставляється автомобільним транспортом на умовах FCA м. Жарновець згідно з Інкотермс-2010 (пункт 3.1. контракту).

За змістом пунктів 4.1, 5.1. та 5.2. контракту валюта договору та валюта платежу за товару - євро; форма оплати: післяплата покупцем шляхом прямого банківського переказу на підставі отриманого інвойсу.

Товар вважається поставленим продавцем та прийнятим покупцем у кількості, визначеній у CMR. Продавець зобов`язаний разом із CMR надати покупцю інвойс та копію експортної митної декларації (пункти 6.1. та 6.2. контракту).

Відповідно до пунктів 7.1. та 7.2. контракту товар поставляється без упакування, маркування відсутнє.

Додатковою угодою від 26.02.2024 сторони виклали пункт 5.2. контракту № 10/03-23 від 10.03.2023 у такій редакції:

«Форма оплати: 100% оплата покупцем шляхом прямого банківського переказу на валютний рахунок продавця на протязі 10 днів з дати митного оформлення товару в країні продавця згідно відвантажувальних документів (інвойс, ЦМР, декларація). Можлива попередня оплата».

Додатковою угодою від 30.08.2024 сторони виклали пункт 2.1. контракту № 10/03-23 від 10.03.2023 у такій редакції:

«Загальна кількість товару складає 500 тон».

Відповідно до специфікації № 6 від 10.07.2024 до контракту № 10/03-23 від 10.03.2023 (додаток № 6) позивачем було придбано стрічку конвеєрну гумовотканеву, призначену для використання на промислових підприємствах та у фермерських господарствах за непрямим призначенням, армована тільки текстильним матеріалом, без з`єднань, що була у використанні, шириною 800-1200 мм кількістю 23,100 тон ціною 280,00 євро на загальну суму 6468,00 євро.

На виконання умов контракту продавцем 11.07.2024 видано рахунок-фактуру (інвойс) VAT 235/07/24 oryginal на стрічку конвеєрну кількістю 23,100 тон ціною 280,00 євро на загальну суму 6468,00 євро, а також оформлено експортну митну декларацію № 24PL331020E0598188 від 11.07.2024 та міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 235/07/2024 від 11.07.2024.

07.08.2024 товариство з обмеженою відповідальністю «Коргормаш» перерахувало на користь Gumix Aneta Piatkowska 6468,00 євро, про що свідчить платіжна інструкція № 26JBKLO8 від 07.08.2024.

15.07.2024 декларантом позивача було оформлено та подано Житомирській митниці митну декларацію № 24UA101070004205U7, до якої були надані такі документи:

- контракт № 10/03-23 від 10.03.2023;

- специфікація № 6 від 10.07.2024;

- додаткова угода від 26.02.2024;

- інвойс № 235/07/2024 від 11.07.2024;

- CMR № 235/07/2024 від 11.07.2024;

- довідка про транспортні витрати б/н від 12.07.2024;

- комерційна пропозиція від 09.07.2024;

- договір про перевезення № 09/07-1 від 09.07.2024;

- лист б/н від 12.07.2024;

- декларація країни експорту № 24PL331020E0598188 від 11.07.2024;

- висновок експерта № 24/1/157 від 15.07.2024.

Дослідивши подані документи, Житомирська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 16.07.2024 № UA101000/2024/000234/1 за резервним методом, оскільки методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г у зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Визначена митна вартість ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару: МД № 24UA209110004719U4 від 27.06.2024 - Конвеєрна стрічка з вулканізованої гуми, армована тільки текстильним матеріалом завширшки 650-1400мм, без з`єднань, що була у використанні - 10500 кг. 12 рулонів. Конвеєрна стрічка має характерні ознаки експлуатації та тривалого зберігання в умовах закритого складу, забруднена пилом, має численні механічні ушкодження: потертості, вибоїни, порізи і вириви на поверхні, на бортах, руйнування бортів, розтріскування гумових обкладок, розшарування шарів стрічки, оголення тканинного каркасу. Не є відходами і призначена для використання на промислових підприємствах і фермерських господарствах по непрямому призначенню. Фізичний знос стрічки становить 80% (вісімдесят) - 0,56 євро за кілограм з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Джерело інформації: Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI, інформація щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, які містяться в ціновій базі ЄАІС ДМСУ.

Прийняттю рішення передувала процедура консультацій між митним органом та декларантом.

На виконання прийнятого рішення митним органом було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.07.2024 № UА101070/2024/000110.

Відповідно до специфікації № 7 від 30.08.2024 до контракту № 10/03-23 від 10.03.2023 (додаток № 7) позивачем було придбано стрічку конвеєрну гумовотканеву, призначену для використання на промислових підприємствах та у фермерських господарствах за непрямим призначенням, армована тільки текстильним матеріалом, без з`єднань, що була у використанні, шириною 800-1200 мм кількістю 21,400 тон ціною 280,00 євро на загальну суму 5992,00 євро.

На виконання умов контракту продавцем 02.09.2024 видано рахунок-фактуру (інвойс) VAT 312/09/24 oryginal на стрічку конвеєрну кількістю 21,400 тон ціною 280,00 євро на загальну суму 5992,00 євро, а також оформлено експортну митну декларацію № 24PL331020E0745590 від 02.09.2024 та міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 272937.

06.09.2024 товариство з обмеженою відповідальністю «Коргормаш» перерахувало на користь Gumix Aneta Piatkowska 5992,00 євро, про що свідчить платіжна інструкція № 28JBKLO8 від 06.09.2024.

04.09.2024 декларантом позивача було оформлено та подано Житомирській митниці митну декларацію № 24UA101070005689U2, до якої були надані такі документи:

- контракт № 10/03-23 від 10.03.2023;

- специфікація № 7 від 30.08.2024;

- додаткова угода від 26.02.2024;

- додаткова угода від 30.08.2024;

- інвойс № 312/09/2024 від 02.09.2024;

- CMR № 272937 від 01.09.2024;

- комерційна пропозиція від 29.08.2024;

- договір про перевезення № 29/08-1 від 29.08.2024;

- лист б/н від 02.09.2024;

- декларація країни експорту № 24PL331020E0745590 від 02.09.2024.

Дослідивши подані документи, Житомирська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 04.09.2024 № UA101070/2024/000007/2 за резервним методом, оскільки методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г у зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Визначена митна вартість ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару: МД № 24UA209110004719U4 від 27.06.2024 - Конвеєрна стрічка з вулканізованої гуми, армована тільки текстильним матеріалом завширшки 650-1400 мм, без з`єднань, що була у використанні - 10500 кг. 12 рулонів. Конвеєрна стрічка має характерні ознаки експлуатації та тривалого зберігання в умовах закритого складу, забруднена пилом, має численні механічні ушкодження: потертості, вибоїни, порізи і вириви на поверхні, на бортах, руйнування бортів, розтріскування гумових обкладок, розшарування шарів стрічки, оголення тканинного каркасу. Не є відходами і призначена для використання на промислових підприємствах і фермерських господарствах по непрямому призначенню. Фізичний знос стрічки становить 80% (вісімдесят) - 0,56 євро за кілограм з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Джерело інформації: Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI, інформація щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, які містяться в ціновій базі ЄАІС ДМСУ.

Прийняттю рішення передувала процедура консультацій між митним органом та декларантом.

На виконання прийнятого рішення митним органом було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.09.2024 № UA101070/2024/000137.

Вважаючи, що рішення про коригування митної вартості товару було прийнято, а картки відмови було видано з порушенням вимог законодавства України, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо переміщення товарів через митний кордон України, процедури митного контролю та оформлення, митного регулювання, пов`язаного з встановленням та справлянням податків та зборів регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою п`ятою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору). При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з указаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такі правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14, від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі № 380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Судом встановлено, що сторони не заперечують фактичних обставин укладення контракту, придбання товару та перевезення його на митну територію України, спір у справі стосується виключно вартості товару, наявності чи відсутності підстав у митного органу для коригування митної вартості та правомірності застосування способу для її визначення.

Відповідно до ст. 361 МК України управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань митної справи.

Суд зазначає, що спрацювання ризиків є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. При цьому, наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, що зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постановах від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а, від 14.06.2022 у справі № 809/257/17.

Судом встановлено, що основними підставами для прийняття оскаржених рішень про коригування митної вартості товарів від 16.07.2024 № UA101000/2024/000234/1 та від 04.09.2024 № UA101070/2024/000007/2 (графа 33) є таке:

- документи, подані позивачем для митного оформлення, містили розбіжності та не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а також не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів;

- відповідно до Додаткової угоди від 26.02.2024 до контракту № 10/03-23 від 10.03.2023 при поставці товару можлива попередня оплата. Разом з тим, декларантом до митного оформлення не подано документ про оплату оцінюваного товару, як це передбачено ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України;

- ціна товару, вказана у інвойсах № 235/07/2024 від 11.07.2024 та № 312/09/2024 від 02.09.2024, може бути встановлена у спосіб, не сумісний зі звичайною практикою ціноутворення в галузі, та бути менша за ринкову та такою, що не сформована в умовах балансу (співвідношення) попиту та пропозиції, та не є доступною для інших учасників ринку;

- документи, подані для митного оформлення під кодами « 0380», «3014» та « 9610» не можуть бути використані для підтвердження заявленої митної вартості, так як вони складені іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.

Суд не погоджується з висновками митного органу, викладеному в оскаржених рішеннях, виходячи з таких міркувань.

Додатковою угодою від 26.02.2024 сторони виклали пункт 5.2. контракту № 10/03-23 від 10.03.2023 у такій редакції:

«Форма оплати: 100% оплата покупцем шляхом прямого банківського переказу на валютний рахунок продавця на протязі 10 днів з дати митного оформлення товару в країні продавця згідно відвантажувальних документів (інвойс, ЦМР, декларація). Можлива попередня оплата».

Аналіз цієї редакції дозволяє дійти висновку, що основним способом оплати товару є прямий банківський переказ на валютний рахунок продавця на протязі 10 днів з дати митного оформлення товару в країні продавця. Формулювання "можлива попередня оплата" є лише альтернативним варіантом розрахунків між сторонами.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у встановлені пунктом 5.2. контракту строки товариство з обмеженою відповідальністю «Коргормаш» здійснило оплату відповідно до платіжних інструкцій № 26JBKLO8 від 07.08.2024 та № 28JBKLO8 від 06.09.2024.

Таким чином, висновки митного органу в цій частині є безпідставними.

Суд зауважує, що твердження "ціна товару, вказана у інвойсах № 235/07/2024 від 11.07.2024 та № 312/09/2024 від 02.09.2024, може бути встановлена у спосіб, не сумісний зі звичайною практикою ціноутворення в галузі, та бути менша за ринкову та такою, що не сформована в умовах балансу (співвідношення) попиту та пропозиції, та не є доступною для інших учасників ринку" не грунтується на жодних доказах та є припущенням митного органу.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що митний орган вимагав від декларанта надати переклад будь-яких документів. Суд також звертає увагу на тому, що комерційна пропозиція це документ або набір інформації, спрямований від компанії до потенційного клієнта чи партнера з метою запропонувати товари, послуги або співпрацю на визначених умовах. Комерційна пропозиція зазвичай є елементом бізнес-комунікації й має переконати отримувача прийняти пропозицію або розпочати переговори. Комерційна пропозиція може бути індивідуальною (спрямованою конкретній особі чи компанії з урахуванням її потреб) або масовою (стандартною для широкої аудиторії).

Відповідачем не здобуто та не надано суду будь-яких доказів того, що комерційні пропозиції від 09.07.2024 та від 29.08.2024 містять у собі занижені ціни.

При цьому, сторонами не заперечується, що заявлена митна вартість визначена декларантом за основним методом на рівні 0,31 євро за кілограм.

Суд звертає увагу, що висновок судового експерта № 24/1/157 від 15.07.2024 за результатами проведення судово-товарознавчого дослідження містить інформацію про те, що ринкова вартість оцінюваного товару знаходиться у діапазоні від 204,95 до 311,8567 євро за одну тонну, тобто від 0,24 до 0,31 євро за кілограм, що не перевищує заявлену декларантом митну вартість.

До того ж, на переконання суду, відповідач не наділений повноваженнями здійснювати оцінку висновку експерта, який попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку, а сам висновок не скасований та не відкликаний.

Інші наведені в рішеннях мотиви не свідчать про те, що дані обставини могли вплинути на заявлену митну вартість.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що митним органом не доведено, що основні документи, подані декларантом, містили розбіжності, які мали вплив на правильність визначення митної вартості, чи мали місце ознаки підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, як того вимагає ч. 3 ст. 53 МК України.

Позивач надав митному органу документи, які, на думку суду, підтверджують заявлену митну вартість товару.

Суд не погоджується із висновком митного органу, оскільки він першочергово має здійснювати контроль та аналіз поданих разом з митною декларацією документів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з тим, слід врахувати, що наявність у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 815/6827/17, від 22.04.2019 у справі № 815/6242/17, від 07.08.2018 у справі № 815/3400/17.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі № 810/2749/16, приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Застосування митним органом з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 520/10381/2020.

Таким чином, суд погоджується із доводами позивача про те, що ним було подано належний та достатній пакет документів під час митного оформлення спірного товару для підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору, у рішенні про коригування митної вартості не підтверджено належними доводами наявність у поданих документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; правильність визначення митної вартості за основним методом не спростована та наявність належних підстав для коригування митної вартості не доведена.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що доводи відповідача про наявність розбіжностей щодо ціни товару у документах, поданих до митного оформлення за, не відповідають фактичним обставинам справи, відсутні також підстави ставити під сумнів задекларовану митну вартість спірного товару за основним методом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару, а розбіжності, про які зазначено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта. Відтак, оскільки відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості, а оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими та такими, що не відповідають вказаним вище нормам МК України, тому з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги належить задовольнити шляхом визнання протиправними та скасування вказаних рішень.

Відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Отже, враховуючи, що картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.07.2024 № UА101070/2024/000110 та від 04.09.2024 № UA101070/2024/000137 винесені з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та прийняттям рішень про коригування митної вартості товарів від 16.07.2024 № UA101000/2024/000234/1 та від 04.09.2024 № UA101070/2024/000007/2, які судом визнано протиправними та скасовано, тому вказані картки відмови також підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Pronina V. Ukraine, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.06.2006).

Суд враховує й те, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

При цьому, у рішенні ЄСПЛ по справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії" (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини, що лежать в основі спору по даній справі, суд прийшов до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 13667,94 грн підлягають відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці Державної митної служби України.

Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Коргормаш" (вул. Василя Стуса, 5/47, м. Коростень, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11501, ЄДРПОУ 41418760) до Житомирської митниці Державної митної служби України (вул.Перемоги, 25, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003, ЄДРПОУ 44005610) про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 16.07.2024 №UA101000/2024/000234/1 та картку відмови Житомирської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.07.2024 №UА101070/2024/000110.

Визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 04.09.2024 №UA101070/2024/000007/2 та картку відмови Житомирської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.09.2024 №UA101070/2024/000137

Стягнути з Житомирської митниці Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Коргормаш" судовий збір в розмірі 13667,94 грн (тринадцять тисяч шістсот шістдесят сім гривень 94 копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Леміщак

Повний текст складено: 22 січня 2025 р.

22.01.25