Ухвала

від 22.01.2025 по справі 320/57629/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 січня 2025 року ЧернігівСправа № 320/57629/24

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Лукашова О.Б., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Голови Київського окружного адміністративного суду Басая Олега Вікторовича, третя особа - директор Територіального управління Державного бюро розслідувань Корінь Сергій Олександрович про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Голови Київського окружного адміністративного суду Басая Олега Вікторовича, третя особа - директор Територіального управління Державного бюро розслідувань Корінь Сергій Олександрович, в якому просять:

- визнати протиправною бездіяльність Басая за фактом протиправного блокування розгляду і вручення позивачам викликів, повідомлень і копій процесуальних рішень, які мали бути ухвалені у Справі КОАС №1, Справі КОАС №2, Справі КОАС №3, Справі КОАС №4, Справі КОАС №5, Справі КОАС №6, Справі КОАС №7, Справі КОАС №8, Справі КОАС №9, Справі КОАС №10, Справі КОАС №11;

- зобов`язати Басая вручити позивачам виклики, повідомлення і копії судових рішень, які мали бути постановленні відповідними суддями КОАС у Справі КОАС №1, Справі КОАС №2, Справі КОАС №3, Справі КОАС №4, Справі КОАС №5, Справі КОАС №6, Справі КОАС №7, Справі КОАС №8, Справі КОАС №9, Справі КОАС № 10, Справі КОАС №11, які мають бути виготовленні з дотриманням вимог, наведених у відповідних положеннях розділу XI про засвідчення та видання копій судових рішень і документів Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої На казом ДСА України №493 від 18.10.2023р. (далі Інструкція);

- постановити окрему ухвалу стосовно Басая і Коріня з надсиланням її процесуальному прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі Прокурор САП) і уповноваженому слідчому Головного слідчого управління СБУ (далі Слідчий ГСУ СБУ) для вирішення питання кримінальної відповідальності Прокурором САП за фактами корупції усіх службових осіб КОАС і ТУ ДБР Києва, а Слідчим ГСУ СБУ вирішення питання кримінальної відповідальності усіх винуватих службових осіб КОАС і ТУ ДБР Києва за зв`язок з ворожою Україні спецслужбою - КДБ РБ.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року матеріали адміністративної справи №320/57629/24 направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду, як суду вищої інстанції, для визначення підсудності.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2024 визначено підсудність адміністративної справи №320/57629/24 за Чернігівським окружним адміністративним судом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено Лукашову О.Б.

Відповідно до пунктів 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За приписами частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно зі статтею 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини першої статті 4 КАС України).

За правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, наведеними у статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У пункті 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Необхідною та єдиною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій, при цьому ці функції суб`єкт повинен здійснювати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Зі змісту позовної заяви слідує, що предметом позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є оскарження бездіяльності голови Київського окружного адміністративного суду Басая Олега Вікторовича, зокрема, щодо невручення процесуальних документів у справах №320/33189/24, №320/33888/24, №320/43429/24, №320/43898/24, №320/44490/24, №320/45654/24, №320/45824/24, №320/49705/24, №320/51022/24, №320/53284/24, №320/55896/24.

Згідно з частиною першою статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Відповідно до частин першої та третьої статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і зумовлює відповідальність, установлену законом.

Конституційний Суд України у пункті 4.2 Рішення від 23.05.2001 № 6-рп/2001 установив, що порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судового розгляду справ у першій інстанції, в КАС України касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень, належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий. Що ж стосується актів, дій або бездіяльності посадових і службових осіб органів судової влади, що належать до сфери управлінської діяльності, то вони можуть бути оскаржені до суду на загальних підставах.

Таким чином, оскарження дій суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, а також про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012; пункт 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013).

Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені.

Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).

Враховуючи наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які зазначені у поданій позовній заяві, стосуються вчинення (невчинення) судом передбачених процесуальним законом дій, а тому, не можуть бути оскаржені поза межами порядку передбаченого процесуальним законом, зокрема шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьов проти України", заяви № 17160/06 та № 35548/06, пункт 33).

Відсутність правової регламентації можливості оскаржити рішення, дії та бездіяльність суду, відповідно ухвалені або вчинені після отримання позовної заяви/апеляційної скарги та визначення складу суду для її розгляду інакше, ніж у порядку апеляційного та касаційного перегляду, а також неможливість притягнення суду (судді) до цивільної відповідальності за вказані рішення, дії чи бездіяльність є легітимними обмеженнями, покликаними забезпечити правову визначеність у правовідносинах учасників справи між собою та із судом, а також загальновизнаними гарантіями суддівської незалежності.

Такі обмеження не шкодять суті права на доступ до суду та є пропорційними визначеній меті, оскільки вона досягається гарантуванням у законі порядку оскарження рішень, дій і бездіяльності суду, відповідно ухвалених або вчинених після отримання позовної заяви/апеляційної скарги та визначення складу суду для її розгляду.

Відповідної позиції дотримувалася Велика Палата Верховного Суду у постановах від 08 травня 2018 року в справі №521/18287/15-ц, від 21 листопада 2018 року в справі №757/43355/16-ц, від 13 березня 2019 року в справі №462/32/17, від 20 березня 2019 року в справі №295/7631/17, від 10 квітня 2019 року в справі №320/948/18, від 02 жовтня 2019 року в справі №815/110/16, від 16 жовтня 2019 року в справі №1340/4052/18, від 27 листопада 2019 року в справі №1540/4005/18, від 26 лютого 2020 року в справі №280/1334/19, а також Верховний Суд у постановах від 13 червня 2024 року в справі №280/8200/23, від 28 листопада 2024 року в справі №440/2653/24 та інших.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що даний спір не відноситься до компетенції адміністративних судів і не може бути розглянутий за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки в даній ситуації, на переконання суду, спір у даній справі, не є спором між учасниками публічно-правових відносин.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Керуючись статтями 170, 171, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Голови Київського окружного адміністративного суду Басая Олега Вікторовича, третя особа - директор Територіального управління Державного бюро розслідувань Корінь Сергій Олександрович, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 КАС України, з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду, у відповідності до вимог статтей 294, 295 КАС України, може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22.01.2025.

Суддя Олена ЛУКАШОВА