Постанова

від 23.01.2025 по справі 340/6095/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 січня 2025 року м. Дніпросправа № 340/6095/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року (суддя Г.П. КАЗАНЧУК ) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про утримання надміру виплачених сум від 24.04.2024 № 494; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області припинити утримання коштів з пенсії ОСОБА_1 за рішенням № 494 від 24.04.2024 та повернути утримані кошти з 01.06.2024.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про утримання надміру виплачених сум пенсії від 24.04.2024 № 494. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 утримані суми пенсії, починаючи з 01.06.2024. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 гривень та судові витрати на правову допомогу у сумі 3000 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що пенсія виплачується щомісячно і поновлення на роботі фактично призвело до втрати статусу непрацюючої особи. Такі обставини призвели до отримання зайвих сум пенсії пенсіонером, а тому в останнього виник обов`язок відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду. Крім того, скаржник вказує, що не підлягають компенсації витрати на правову допомогу, адже такі не підтверджуються жодними документами.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Також, позивачем подано заяву про стягнення компенсації здійснених витрат, в якій останній просить вирішити питання щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області судових витрат на користь ОСОБА_1 , які складаються з витрат на послуги адвоката Адвокатського бюро «Комаха Т.С.» в розмірі 5000,00 грн в суді апеляційної інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи з 10.03.2022 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда у справі № 405/2573/22 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ДП «Агентство місцевих автомобільних доріг» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі.

Не погодившись з рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда, позивачем подано апеляційну скаргу до Кропивницького апеляційного суду.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 07.03.2024 у справі № 405/2573/22 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.12.2023 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ДП «Агентство місцевих автомобільних доріг» задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ ДП «Агентство місцевих автомобільних доріг» від 09.05.2022 № 48-к «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника відділу з ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг ДП «Агентство місцевих автомобільних доріг».

На виконання постанови Кропивницького апеляційного суду від 07.03.2024 у справі № 405/2573/22, наказом ДП «Агентство місцевих автомобільних доріг» поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу з ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг з 09.05.2022. Допущено ОСОБА_1 до фактичного виконання посадових обов`язків за посадою начальника відділу з ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг з 08.03.2024.

Судом першої інстанції встановлено, сторонами не заперечується, що 13.10.2022 позивач звернувся з заявою про зміну виду розрахунку пенсії, згідно з нормами статті 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою визначено, що непрацюючі особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону.

Заява була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, яким проведено обчислення та перерахунок пенсії позивача з урахуванням норм статті 33 Закону.

Як зазначає відповідач, розмір пенсійної виплати з 13.10.2022 склав 7414,16 грн.

На час звільнення позивач отримував пенсію по інвалідності ІІІ групи, а наприкінці 2022 року після звільнення з ДП «Агенство місцевих автомобільних доріг» позивача, на підставі його заяви, було призначено пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком (як непрацюючій особі).

В даній справі суттєвою обставиною, з якою пов`язується виникнення спору, є те, що 09.05.2022 позивача було звільнено з ДП «Агенство місцевих автомобільних доріг», внаслідок чого з 13.10.2022 відбувся перерахунок його пенсії в бік збільшення відповідно до ст. 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а з 08.03.2024 позивача на підставі судового рішення поновлено на роботі в ДП «Агенство місцевих автомобільних доріг».

ОСОБА_1 14.03.2024 звернувся до пенсійного органу з заявою, в якій повідомив про працевлаштування, зокрема поновлення на роботі з 09.05.2022, про що також зазначає відповідач.

Відповідно до рішення пенсійного органу про утримання надміру виплачених сум пенсії від 24.04.2024 № 494, розглянувши пенсійну справу і особовий рахунок ОСОБА_1 , який одержує пенсію по інвалідності в розмірі 4563,84 грн на місяць, установлено, що сума переплати 54908,55 грн згідно з довідкою відділу перерахунку пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області утворилася за період з 01.07.2022 по 31.03.2024. У зв`язку з неповідомленням про працевлаштування, сума переплати 54908,55 грн підлягає поверненню ОСОБА_1 . Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно. У розі не надходження від пенсіонера коштів протягом місяця з дня його повідомлення про прийняття цього рішення утримувати переплату в розмірі 20% пенсії щомісячно, починаючи з 01.06.2024 до повного погашення».

Відповідач листом за № 1100-0503-8/25738 від 24.04.2024 повідомив позивача, що його пенсійну справу приведено у відповідність, а саме, визначено вид розрахунку пенсії по інвалідності замість пенсії по інвалідності в розмірі за віком. Внаслідок чого за період з 01.07.2022 по 31.03.2024 утворилась переплата пенсії в розмірі 54908,55 грн. У вказаному листі позивачу запропоновано повернути вказані кошти в добровільному порядку, оскільки у разі ненадходження коштів протягом місяця з дня отримання повідомлення, переплата буде утримуватись в розмірі 20% пенсії щомісячно, починаючи з наступного місяця до повного погашення.

ОСОБА_1 направив відповідачу заперечення на лист за № 1100-0503-8/25738 від 24.04.2024.

Відповідач листом за № 1100-0901-8/39271 від 14.06.2024 повідомив позивача, що у зв`язку з неповерненням надміру виплачених сум пенсії, головним управлінням з червня 2024 року розпочато утримання з пенсії в розмірі 20% від суми пенсії на підставі рішення головного управління від 24.04.2024 № 494.

Незгода з такими діями УПФУ стала підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.

Відповідно до статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.05.2003 за № 374/7695.

Згідно з вимогами п. 3 цього Порядку, повернення коштів проводиться відповідно до статті 103 Закону № 1788-ХІІ у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім`ї тощо.

Зі змісту зазначених норм Закону № 1058-ІV, Закону № 1788 та Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.05.2003 за № 374/7695, вбачається, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов, зокрема, зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.

Отже, законодавством визначено дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб`єкта, на якого покладається такий обов`язок в залежності від того, хто із цих суб`єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера обов`язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником обов`язок відшкодування зайвих виплат покладається на цього страхувальника

Верховний Суд аналізував норми права, якими врегульовано питання повернення надміру виплачених сум пенсії. Зокрема, у постанові від 25.10.2021 у справі № 554/4736/17 Верховний Суд зазначив, що відповідальність може бути покладена на громадянина на підставі частини 1 статті 103 Закону № 1788-ХІІ виключно внаслідок зловживання з боку пенсіонера, яке може полягати, зокрема, в поданні ним документів з явно неправильними відомостями. Тобто, умовою є свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.

В даній справі переплата пенсії утворилася у зв`язку з прийняттям постанови Кропивницького апеляційного суду від 07.03.2024 у справі № 405/2573/22, якою позивача поновлено на роботі. При цьому, відповідач самостійно вказує, що вказані обставини стали відомі пенсійному органу в зв`язку зі зверненням ОСОБА_1 14.03.2024 з відповідною заявою до пенсійного органу, а відтак позивач не має нести фінансову відповідальність за переплату сум пенсії в силу приписів частини 1 статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідна переплата виникла внаслідок порушення права позивача на працю, що підтверджено судовим рішенням, а не внаслідок зловживання пенсіонером своїми правами.

Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для утримання з пенсії ОСОБА_1 переплати пенсії за період, протягом якого позивач вважався звільненим з роботи.

Щодо стягнення судом першої інстанції витрати на правову допомогу в сумі 3000 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

За змістом статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частин 3-6 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин 7, 9 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу разом з позовною заявою адвокат надала суду копію договору про надання правової допомоги № 25/06 від 25.06.2024, копію додаткової угоди № 1 до договору № 25/06 від 25.06.2024, копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 8 від 01.08.2024 про сплату 3000 грн та ордер серії ВА № 1083148.

Крім того, на адресу суду першої інстанції 03.10.2024 надійшла заява представника позивача про стягнення компенсації здійснених витрат по справі, які складаються з витрат на послуги адвоката в розмірі 4000 грн. До заяви представником позивача додано копію акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 03.10.2024, копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 10 від 03.10.2024 про сплату 1000 грн та докази направлення заяви з додатками відповідачу.

Дослідивши подані документи, суд першої інстанції дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у даній справі представником позивача завищено, тому заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу необхідно зменшити до 3000 грн, що відповідатиме вимогам співмірності, розумності та справедливості.

Суд апеляційної інстанції погоджується з розміром присуджених витрат на професійну правничу допомогу, оскільки останній є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, підтверджений належними доказами. Зворотного апелянтом не доведено.

Відтак, рішення суду ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн в суді апеляційної інстанції представником позивача надано копії: акту приймання-передачі наданих послуг від 06.12.2024, квитанції до прибуткового касового ордеру № 10 від 03.12.2024 про сплату 5 000 грн, додаткової угоди № 2 від 03.12.2024 до договору № 25/06 від 25.06.2024.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 06.12.2024, вартість послуг становить фіксовану суму 5 000,00 грн, що включає: вивчення матеріалів справи та дослідження законодавства, яке регулює скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, консультація, укладення додаткової угоди № 2, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу та інше.

Зважаючи на предмет спору, незначну складність адміністративної справи, а також висновки суду першої інстанції щодо розподілу судових витрат у даній справі, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн фактично лише за підготовку відзиву на апеляційну скаргу є неспівмірними зі складністю адміністративної справи, витраченим часом на надання правничої допомоги та загальною присудженою сумою судом першої інстанції, у зв`язку з чим витрати на правничу допомогу на стадії апеляційного розгляду справи для відшкодування з боку відповідача підлягають зменшенню до 1 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року в адміністративній справі № 340/6095/24 залишити без змін.

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 1 000 (одна тисяча) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Постанова суду набирає законної сили з 23 січня 2025 року та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Повна постанова складена 23 січня 2025 року.

Головуючий - суддяО.В. Головко

суддяА.В. Суховаров

суддяТ.І. Ясенова