Постанова

від 22.01.2025 по справі 320/15862/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/15862/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів :

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Беспалов О.О.

Ключкович В.Ю.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Металоцентр Вікар» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Металоцентр Вікар» до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Металоцентр Вікар» звернулося з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області, в якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати податкових повідомлень-рішень від 09.11.2021 №0267851809, від 02.12.2021 №028976189, від 03.02.2022 №0030501809, №03.02.2022 №0030601809, від 12.10.2022 №0086850407, від 14.10.2022 №0088960407, від 14.02.2023 №0026510407, від 14.02.2023 №0026520407, від 28.10.2022 №0034480407.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року позовну заяву повернуто позивачеві на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України внаслідок не усунення недоліків позовної заяви, визначених ухвалою від 15 травня 2023 року.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції про повернення позовної заяви, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апелянт зазначає, що повернення позовної заяви суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту порушених прав, а також доступу до правосуддя.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що платник податків для захисту своїх прав, свобод і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження рішення контролюючого органу у межах гарантованого спеціальним законом строку, встановленого сукупністю правових норм - п. 56.18 ст. 56 та п. 102.1 ст. 102 ПК України, а не ч. 2 ст. 122 КАС України. Разом з тим, позивачем наголошено на тому, що ним не було усунуто недоліки відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року через об`єктивні причини, а саме останнім не було отримано жодних листів про залишення позовної заяви ТОВ «Металоцентр Вікар» без руху.

За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Металоцентр Вікар» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року про повернення позовної заяви та на підставі ч. 2 ст. 312 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Металоцентр Вікар» залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання вказаної ухвали.

Копія вказаної ухвали від 15 травня 2023 року надіслана позивачу засобами електронної пошти на адресу позивача: aaeeday@gmail.com та складено звіт про відправку (а.с. 17).

Ухвалюючи рішення про повернення позовної заяви суд першої інстанції виходив з того, що станом на 24.06.2023, ні в подальшому станом на 30.06.2023 документів на виконання вимог ухвали суду від 15.05.2023 про залишення позовної заяви без руху щодо усунення недоліків позовної заяви від позивача до суду не надходило, у зв`язку з чим, позовна заява підлягає поверненню позивачеві.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

У силу ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10-ти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Отже, наведені правові норми КАС України свідчать про те, що суду для того, щоб повернути позов позивачу на підставі п.1 ч. 4 ст.169 КАС України, визначальним є доказ отримання особою копії ухвали про залишення її позову без руху із обов`язковим зазначенням дати такого отримання та особистого підпису.

Відповідно до підпунктів 15.1, 15.15 пункту 15 частини першої розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; суд вручає судові рішення в паперовій формі.

Пунктом 16 частини першої цього розділу встановлено, що до дня реєстрації суб`єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси надсилання судом суб`єкту владних повноважень текстів повісток, копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Також, положеннями частин п`ятої, шостої статті 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно з частиною одинадцятою статті 251 КАС України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Системний аналіз наведених норм процесуального закону дає підстави для висновку, що до можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі. Крім того, до дня реєстрації суб`єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси, надсилання копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).

У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку.

З урахуванням положень статті 253 Цивільного кодексу України, які передбачають, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, то підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистема відеоконференцзв`язку офіційно розпочали функціонувати з 05 жовтня 2021 року.

Отже, на дату постановлення ухвали суду першої інстанції від 15.05.2023 про залишення позовної заяви «Металоцентр Вікар» без руху, названі підсистеми (модулі) ЄСІТС уже розпочали функціонування.

За визначенням, наведеним у підпункті 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС, офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Згідно з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Між тим, колегією суддів встановлено, що позивач не зареєстрований в ЄСІТС та не отримував офіційної електронної адреси.

Таким чином, за відсутності у позивача зареєстрованої офіційної електронної адреси, враховуючи приписи статті 251 КАС України, належним способом врученням копії судового рішення є його надсилання у паперовій формі з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Водночас, колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції зазначеного не врахував та дійшов помилкового висновку про належне направлення позивачу копії ухвали суду про залишення його позовної заяви без руху засобами електронної пошти, та, як наслідок, визначення дати вручення копії ухвали суду останньому.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28 січня 2021 року у справі № 260/1888/20, від 19 лютого 2021 року у справі № 909/541/19, від 31 березня 2021 року у справі № 240/13092/20, від 09 квітня 2021 року у справі № 500/90/19, від 14 квітня 2021 року у справі № 205/1129/19, від 19 травня 2021 року у справі № 910/16033/20, від 02 серпня 2021 року у справі № 914/1191/20, від 16.02.2022 у справі № 522/12743/19, від 28 квітня 2022 року у справі № № 160/9400/21.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає передчасною позицію суду першої інстанції щодо невиконання позивачем вимоги ухвали суду про усунення недоліків позовної заяви, адже це питання повинно вирішуватися у комплексі (невід`ємно) з обставинами, які об`єктивно могли перешкоджати особі виконати указану ухвалу суду в установлений судом строк.

Отже, порушення вимог частини п`ятої статті 251 КАС України, підпунктів 15.1, 15.15 пункту 15 та пункту 16 частини першої розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України в частині дотримання порядку направлення копії судового рішення у справі підриває саму суть права на доступ до правосуддя, гарантованого частиною першою статті 55 Конституції України.

Указані обставини справи і процесуальні норми дають колегії суддів підстави констатувати, що надіслання копії ухвали суду від 15.05.2023 на електронну пошту позивача було здійснене не у спосіб та порядок, встановлені процесуальним законом.

Крім того, позивач вимоги щодо надіслання на його електрону адресу копій прийнятих судових рішень не заявляв.

Більше того, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи також містяться засоби телефонного зв`язку, водночас про зміст та наявність ухвали суду від 15.05.2023 позивача такими засобами повідомлено не було.

Зважаючи на це, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції передчасно застосував наслідки відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, у зв`язку із чим допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, апелянт надав до суду належні докази, які підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції.

В свою чергу, відповідно до п. 4 ч. ст. 320 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 311, 312, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Металоцентр Вікар» задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року про повернення позовної заяви скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович

(повний текст постанови складено 22.01.2025р.)