Постанова

від 23.01.2025 по справі 160/20493/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року

м. Київ

справа № 160/20493/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна Компанія-К"

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року (суддя Кучугурна Н.В.)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2024 року (судді: Круговий О.О., Божко Л.А., Шлай А.В.).

у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна Компанія-К"

до Дніпровської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

УСТАНОВИВ:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна Компанія-К" (далі також- Позивач, ТОВ "Дистрибуційна Компанія-К") звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці (надалі також - Митниця, Відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці від 11 квітня 2023 року №UA110000/2023/000016/2.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач покликався на те, що ним подано до митного органу повний пакет необхідних документів, які не мали розбіжностей і містили усі необхідні відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості за заявленим методом (за ціною договору).

1.2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 28 лютого 2024 року, яке залишене без змін Третім апеляційним адміністративним судом на підставі постанови від 2 жовтня 2024 року, у задоволенні позову відмовив.

Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що:

- з рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2023/000016/2 від 11 квітня 2023 року (далі також - рішення про коригування митної вартості) випливає, що підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих Позивачем документів у їх сукупності, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Відповідач зазначив у вказаному рішенні які саме документи та в чому містять розбіжності та дані, що унеможливлюють розмитнення товару за ціною договору;

- результати процедури консультацій та неприйнятність застосування методів визначення митної вартості товарів, що передують резервному, відображені у графі 33 рішення про коригування митної вартості, що свідчить про дотримання Митницею процедури обрання методу визначення митної вартості товару. Наведене Відповідачем обґрунтування щодо застосування для визначення митної вартості товару резервного методу не суперечить положенням частини першої статті 64 МК України;

- Позивачем не спростовано сумнівів митного органу у правильному визначенні митної вартості товару відповідно до положень митного законодавства;

- Позивачем не доведено подання додаткових документів на вимогу митного органу для підтвердження заявленої до митного оформлення ціни, як до прийняття рішення про коригування митної вартості, так і листом №29/05 від 29 травня 2023 року відповідно до положень статті 55 МК України. Відтак документи, які за твердженням Позивача були направлені вказаним листом, не могли бути взяті до уваги митним органом при вирішенні питання щодо коригування митної вартості товару;

2. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

2.1. Доводи Позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)

Підставою касаційного оскарження Позивач визначив пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).

Позивач вважає, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду з роз`ясненням можливості або неможливості застосування норм Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя №18/45/0/15-21 від 17 серпня 2021 року (далі - Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС), при визначенні поняття "офіційної електронної адреси суб`єкта владних повноважень" при направленні декларантом додаткових документів відповідно до положень статті 55 МК України.

Покликається на те, що статтею 55 МК України не передбачено, на яку саме адресу митниці, мають бути надіслані додаткові документи. Отже вони можуть бути надіслані на будь-яку офіційну електронну адресу суб`єкта владних повноважень. При цьому згідно з положеннями пункту 10 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС офіційною електронною адресою суб`єкта владних повноважень є також адреса яка зареєстрована в електронному кабінеті ЄСІТС.

Наголошує, що 29 травня 2023 року він відповідно до положень статті 55 МК України направив додаткові документи Відповідачу на електронну адресу dp.unrpp@customs.gov.ua, яка зареєстрована останнім в Електронному кабінеті ЄСІТС та використовується ним під час ведення судових справ. Тобто на електронну адресу належність якої йому Відповідач не заперечує та використовує її при здійсненні своїх владних повноважень. Відтак додатково направлені на вказану електронну адресу документи мали бути досліджені судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних рішень по справі.

Вказує, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що якщо особа надає електронну адресу, то слід припустити, що вона бажає, або принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом та іншими особами. Це, в свою чергу, покладає на таку особу обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. Тому слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. При цьому покликається на постанову Верховного Суду від 13 квітня 2023 року у справі № 947/26777/19.

Обґрунтовуючи порушення судами норм процесуального права Позивач вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, а саме: за якою електронною адресною в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі зареєстрований Відповідач, на яку електронну адресу був направлений лист від 29 травня 2023 року та чи був він фактично отриманий.

Зазначає, що в оскаржуваних рішеннях судів попередніх інстанцій не зазначено з яких підстав було відхилено доводи Позивача, що всі процесуальні документи на адресу судів та Митниці Відповідач відправляв з електронної адреси: dp.unrpp@customs.gov.ua.

2.2. Позиція Відповідача викладена в додаткових поясненнях.

Відповідач вважає, що рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду прийняті відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, є законними та обґрунтованими, а тому їх слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Покликався на те, що касаційна скарга не містить жодних доводів, які б свідчили про те, що Позивач не погоджується із підставами за яких Митницею не прийнято заявлений декларантом рівень митної вартості товару за основним (першим) методом та здійснено коригування за другорядним (резервним) методом. А отже Позивач погоджується із неможливістю застосування першого методу на момент прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товару. Не погоджується Позивач лише з тим, що Митницею не розглянуті документи, направлені ним у порядку статті 55 МК України під час дії гарантійних зобов`язань.

Зазначає, що офіційною електронною адресою суб`єкта владних повноважень та відповідно такою, що передбачена для отримання вхідної кореспонденції, є електронна адреса, інформацію про яку опубліковано на його офіційному веб-сайті. На офіційному сайті Дніпровської митниці зазначено, що її офіційною електронної адресою є dn.post@customs.gov.ua.

Зазначає, що електронна адреса dp.unrpp@customs.gov.ua, за якою зареєстровано електронний кабінет ЄСІТС, створена виключно для використання в підсистемі "Електронний суд", оскільки значний документообіг із судами різних інстанцій міг би призвести до перевантаження офіційної адреси dn.post@customs.gov.ua, за якою приймається та відправляється поштова кореспонденція.

Вказує, що доданий до касаційної скарги висновок Дніпропетровським науково-дослідним експертно- криміналістичним центром МВС України від 31 жовтня 2024 року № ЕД-19/104-24/39405 є неналежним доказом у справі, оскільки складений вже після прийняття рішень судами попередніх інстанцій.

3. ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ У СПРАВІ

29 березня 2023 року між компанією ALIKА-L sp. z о.о.(Польща) та ТОВ "ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ-К" укладено Контракт №29/03-1 (далі - Контракт), предметом якого є здійснення поставки вживаних автомобілів, мотоциклів згідно інвойсів. Загальна вартість контракту складає 11000,00 євро Поставка товару здійснюється на умовах - FCA Zalusti 420, Zlin 763 02 Czech republic (Інкотермс 2020).

Згідно з пунктом 4.1 Контракту кошти на банківський рахунок ALIKА-L sp. z о.о.(Польща) мають бути сплачені протягом 60 календарних днів від дати виставлення рахунку (інфойсу, проформи інвойса). Валюта контракту євро.

На адресу Позивача був виставлений рахунок №1/04/23 від 1 квітня 2023 до Контракту щодо оплати товару - автомобіля ВМW М6 2008 WIN: НОМЕР_1 (country of origin: DE) у кількості 1 за ціною 11000,00 євро за умовами поставки FCA Zalusti 420, Zlin 763 02 Czech republic.

Зважаючи на технічну помилку, допущену при зазначені розрахункового рахунку ІВАN Позивача, компанією ALIKА-L sp. z о.о. було надано рахунок №1/04/23 (з уточненням) від 1 квітня 2023 року.

5 квітня 2023 року на виконання умов Контракту, ТОВ "ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ-К" здійснено оплату за товар.

З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару "Автомобіль легковий для перевезення людей, що використовувався: марка - BMW, модель - М6 Cabrio 5 0 - номер кузова/ VlN - НОМЕР_1 тип двигуна - бензиновий; робочий об`єм Циліндрів - 4999 смЗ - дата виготовлення - 21 липня 2008 року; екологічна норма - не нижче Євро 2; колір - "синій" представником Позивача до Дніпровської митниці подано електронну митну декларацію (далі - ЕМД): №23UA110130006854U6 від 7 квітня 2023 року, в якій митна вартість поставленого товару визначена за ціною контракту (основний метод).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення Позивачем разом з митною декларацією надано наступні документи: Контракт; рахунок №1/04/23 від 1 квітня 2023 року; рахунок №1/04/23 від 1 квітня 2023 року з уточненням; свіфт від 5 квітня 2023 року; аркуш коригування від 11 квітня 2023 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 29 березня 2023 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 9 червня 2021 року; договір-заявку №29-1/03-2023 від 29 березня 2023 року; договір-заявку №29-1/03-2023 від 29 березня 2023 року з уточненням; рахунок на оплату №04 від 04 квітня 2023 року; рахунок на оплату №04 від 4 квітня 2023 року з уточненням; довідку б/н від 4 квітня 2023 року; довідку б/н від 4 квітня.2023 року з уточненням; платіжну інструкцію №610 від 7 квітня 2023 року; акт виконаних робіт №01 від 7 квітня 2023 року; ЦМР №000380 від 4 квітня 2023 року з уточненням; експертний висновок 90т23 від 7 квітня 2023 року; документ 11507 від 7 квітня 2023 року; договір про надання послуг митного брокера №15/03-2023 від 15 березня 2023 року.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів Митниця дійшла висновку, що митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною контракту (основний метод) у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару,а в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності. Також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні.

Митним органом виявлено наступні розбіжності у поданих Позивачем документах:

- відповідно до пункту 3.1 Контракту продавець поставляє покупцю товар на умовах поставки FCA Zalusti 420, Zlin (Чехія), однак в графі 20 електронної митної декларації (далі - ЕМД) від 7 квітня 2023 року №23UA110130006854U6 зазначено умови поставки EXW CZ Zlin. Розбіжності в умовах поставки можуть свідчити про не включення до ціни товару витрат на навантаження;

- згідно з графою 4 "місце та дата завантаження" наданої до митного контролю CMR від 4 квітня 2023 №000380 зазначено Варшава (Польща), що не відповідає заявленим у контракті умовам поставки. Зазначене може свідчити про не включення до ціни товару усіх складових, у тому числі, за маршрутом Zlin (Чехія) - Варшава (Польща);

- відповідно до наданого до митного контролю платіжного доручення від 5 травня 2023 року б/н оплата товару здійснено з рахунка IBAN НОМЕР_4 , однак в рахунку від 1 квітня 2023 року №1/04/23 зазначено - IBAN НОМЕР_4 . Таким чином не можливо достеменно встановити з якого рахунку була здійснена оплата, що може свідчити про залучення до зовнішньоекономічної операції третіх осіб, а також про те що надані до митного контролю документи містять ознаки підробки.

- згідно з наданим до митного контролю договором-заявкою від 29 березня 2023 року №29-1/03-2023 вартість послуг з перевезення складає 1450 євро. Відповідно до наданого рахунку на оплату від 4 квітня 2023 року №04 вартість послуг складає 57565,00 грн, що не відповідає розрахунку за курсом Національного банку України на дату виставлення рахунку 04.04.2023 №04 (1450*39,761 = 57 653,45 грн).

- відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна грунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом. Під "дійсною вартістю" розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується саме на дійсній вартості. У відповідності до розділу 5 "Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків" Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які перемішуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 1 липня 2021 року №476 (далі - Методичні рекомендації) здійснено аналіз інтернет-ресурсів та встановлено наявність на інтернет-ресурсі https://webcacha.googleusercontent.com /search?q=cache: YnDlxjmRn_AJ; https://www.automobile.fr/Voiture/BMW-M6-Cabrio-V10-46.000km-E64-2008/vhc:car.pgn:4.pgs:50,ms1:3500_47,dmg:false/pg:vipcar/327830013.htmlcd=11hl=ruct= clnkgl=ua пропозиції до продажу транспортного засобу "BMW М6 Cabrio" рік 2008, пробіг 46000 км (на фото, доданих до ЕМД зазначено пробіг 46815 км), реєстраційний номер 7Z0 6473, Продавець VEST SPOL.S.R.O., адреса Zalusli 420 CZ-76302 Zlin, які збігаються з відомостями оцінюваного транспортного засобу, вказаними у свідоцтві про реєстрацію від 9 червня 2021 року MUL279I72. Запропонована вартість продажу транспортного засобу на вказаному інтернет- ресурсі - 39 008 євро. Таким чином є можливість ідентифікувати зазначений транспортний засіб та первинного власника. Таким чином, у митного органу наявні обґрунтовані сумніви, що митна вартість задекларованого товару грунтується на дійсній вартості. З урахуванням зазначеного до вказаної зовнішньоекономічної операції можливе залучення третіх осіб, та не враховано розмір комерційної надбавки.

На підставі частини п`ятої статті 54 МК України Відповідачем в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, зобов`язано Позивача протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи за наведеним переліком.

У відповідь на повідомлення Митниці від 10 квітня 2023 року №1 за ЕМД від 24 березня 2023 року №23UA110130006854U6 Позивачем повідомлено, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим, будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованного товару надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

11 квітня 2023 року Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110000/2023/000016/2, відповідно до якого за рахунком ФОП ОСОБА_1 від 4 квітня 2023 року №4 транспортні витрати за маршрутом м. Зелусті (Чехія) - пп "Долгобичув-Угринів (Україна) склали - 20000,00 грн; з урахуванням задекларованої транспортної складової митна вартість товару розраховується на рівні 39008+(20000,00/39,9146)=39509,0698 євро, з урахуванням всіх складових. Митна вартість оцінюваного товару скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - резервним методом, згідно з положеннями статті 64 МК України, та ґрунтується на інформації з інтернет-ресурсуhttps://webcache. googleusercontent.com/search?q=cache:YnDlxjmRn_AJ:https://www.automobile.fr/Voiture/BMW-M6-Cabrio-V10-46.000km-E642008/vhc:car,pgn:4,pgs:50,msl:350047,dmg:false/pg:vipcar/327830013.

htmlcd=llhl=ruct=clnkgl=ua пропозиції до продажу транспортного засобу "BMW М6 Cabrio" рік - 2008, пробіг - 46000км (на фото, доданих до ЕМД зазначено пробіг - 46815 км), реєстраційний номер 7Z0 6473, Продавець - VEST SPOL.S.R.O., адреса Zalusti 420 CZ-76302 Zlin, які збігаються з відомостями оцінюваного транспортного засобу, вказаним у свідоцтві про реєстрацію від 9 червня 2021 року № НОМЕР_3 , на рівні - 39509,0698 євро, з урахуванням всіх складових.

З урахуванням положень частини сьомої статті 55 МК України товари було випущено у вільний обіг за митною декларацією №23UA110130007048U3 від 11 квітня 2023 року.

Адвокатським бюро "Майя Сергєєва та партнери" від імені ТОВ "Дистрибуційна Компанія-К" складено лист вих. №29/05 від 29 травня 2023 року, яким на адресу Дніпровської митниці направлялись додаткові документи, зокрема, копії: рахунку №1/04/23 від 01 квітня 2023 року з уточненнями; транспортної накладної CMR №000380 від 4 квітня 2023 року з уточненням; рахунку на оплату №04 від 4 квітня 2023 року з виправленнями; договору-заявки №29-1/03-2023 від 29 березня 2023 року з уточненнями; довідки про транспортні витрати б/н від 04 квітня 2023 року з уточненнями; платіжної інструкції №610 від 7 квітня 2023 року; акту виконаних робіт №01 від 7 квітня 2023 року, аркушу коригування від 11 квітня 2023 року.

31 травня 2023 року електронною поштою зазначений лист було скеровано за електронною адресою - dp.unrpp@customs.gov.ua .

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4.1. Оцінка доводів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, й на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.

Позивачем підставою касаційного оскарження визначено пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України з огляду на відсутність висновку Верховного Суду з роз`ясненням можливості або неможливості застосування норм Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС, при визначенні поняття "офіційної електронної адреси суб`єкта владних повноважень" при направленні декларантом додаткових документів відповідно до положень статті 55 МК України.

Посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права Позивач зазначає, що ними не досліджено за якою електронною адресною в ЄСІТС зареєстрований Відповідач, на яку електронну адресу був направлений лист від 29 травня 2023 року, яким на адресу Відповідача направлялись документи відповідно до положень статті 55 МК України, та чи був він фактично отриманий. Також покликається, що судами попередніх інстанцій не зазначено підстав відхилення його доводів про те, що всі процесуальні документи на адресу судів та ТОВ "Дистрибуційна Компанія-К" Відповідач відправляв з електронної адреси: dp.unrpp@customs.gov.ua.

Інших доводів, крім тих, що стосуються дослідження та надання судами попередніх інстанцій оцінки факту направлення Відповідачу додаткових документів в порядку визначеному статтею 55 МК України Позивачем в касаційній скарзі викладено не було.

Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються в касаційному порядку лише в частині, що стосується факту направлення, як на те посилається Позивач, Відповідачу 31 травня 2023 року листом від 29 травня 2023 вих. № 29/05 додаткових документів відповідно до положень частини восьмої та дев`ятої статті 55 МК України на його електронну адресу - dp.unrpp@customs.gov.ua .

Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відтак, відповідно до положень статті 341 КАС України рішення судів попередніх інстанцій підлягають перегляду виключно в частині, що стосується обставин направлення Позивачем додаткових документів Відповідачу відповідно до частин восьмої та дев`ятої статті 55 МК України.

Частинами першою та другою статті 51 МК України (тут і надалі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Статтею 53 МК України визначено перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості .

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга статті 54 МК України).

За змістом частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, , у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно зі статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Частиною першою статті 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта абоуповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.

Згідно з частинами восьмою та дев`ятою статті 55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому разі надане забезпечення сплати митних платежів відповідно повертається (вивільняється) або використовується для сплати відповідних митних платежів.

Частиною десятою статті 55 МК встановлено, що якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому разі митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надане забезпечення сплати митних платежів повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Отже, положення частини сьомої - десятої статті 55 МК України регламентовано дії декларанта з метою випуску товару у вільний обіг у випадку, якщо останній не згоден з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів та має намір подати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості.

Також положеннями частин сьомої та восьмої статті 55 МК України встановлено додаткові преференції для декларанта у вигляді можливості протягом 80 днів зібрати та подати митному органу додаткові документи у випадку якщо про вказану незгоду буде заявлено під час митного оформлення і випуск товару у вільний обіг буде здійснено "під гарантію". Митний орган, в свою чергу, при надходженні додаткових документів у вказаний проміжок часу самостійно зможе переглянути винесене ним рішення про коригування митної вартості.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 520/3246/2020.

ТОВ "Дистрибуційна Компанія-К", як позовну заяву, так і касаційну скаргу, зокрема, обґрунтовує тим, що ним 31 травня 2023 року відповідно до положень частини восьмої статті 55 МК України листом вих. №29/05 від 29 травня 2023 року на підтвердження обґрунтованості визначення митної вартості товару за основним методом - ціною договору додатково надано Відповідачу копії наступних документів: рахунку №1/04/23 від 01 квітня 2023 року з уточненнями; транспортної накладної CMR №000380 від 4 квітня 2023 року з уточненням; рахунку на оплату №04 від 4 квітня 2023 року з виправленнями; договору-заявки №29-1/03-2023 від 29 березня 2023 року з уточненнями; довідки про транспортні витрати б/н від 04 квітня 2023 року з уточненнями; платіжної інструкції №610 від 7 квітня 2023 року; акту виконаних робіт №01 від 7 квітня 2023 року, аркушу коригування від 11 квітня 2023 року.

Зазначений лист з додатками, як зазначили суди попередніх інстанцій, був направлений на електронну адресу Дніпровської митниці dp.unrpp@customs.gov.ua 31 травня 2023 року листом Адвокатського бюро "Майя Сергєєва та партнери" за вих. №2-31.

Відповідач заперечує факт надходження до нього листа №29/05 від 29 травня 2023 року з додатками на підтвердження чого надав суду витяг із Автоматизованої системи аналізу та обліку документообігу Державної митної служби України "Master" (введено в дію наказом Державної митної служби України від 12 січня 2021 року № 13 "Про введення в дослідну експлуатацію автоматизованої системи автоматизації обліку та документообігу"), за допомогою якої здійснюється документообіг в митниці.

З вказаного витягу, як зазначено судами попередніх інстанцій, вбачається, що в період з 29 травня 2023 року по 29 червня 2023 року ТОВ "Дистрибуційна Компанія-К" до Дніпровської митниці не зверталось.

Суди попередніх інстанцій надаючи оцінку доводам Позивача щодо належного направлення Митниці документів за електронною адресою dp.unrpp@customs.gov.ua та доводам Відповідача про те, що ним не було отримано від Позивачем додаткові документи акцентували увагу на тому, що Верховний Суд в постанові № 380/17220/21 від 01 серпня 2023 року звернув увагу на те, що визначення поняття "офіційна електронна адреса" чинне законодавство України не наводить.

Водночас, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли переконання, що суб`єкти владних повноважень, до яких відноситься Відповідач, зобов`язані оприлюднювати інформацію про свою діяльність, зокрема, про офіційний веб-сайт та електронну пошту, в тому числі на своєму веб-сайті, якщо такий є, виходячи з наступного.

Пунктом 2 Положення про Єдину базу даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб`єктів владних повноважень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 січня 2011 року №5 встановлено, що електронна адреса суб`єкта владних повноважень - адреса електронної пошти, що складається з ідентифікатора, позначки "@" та доменного імені. При цьому ідентифікатором є адреса електронної пошти, визначена як офіційна суб`єктом владних повноважень, а доменним іменем - ім`я у домені gov.ua, зареєстроване суб`єктом владних повноважень.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 11 частини першої, частини другої статті 15 Закону "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати інформацію про діяльність суб`єктів владних повноважень, а саме про: їхні місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв`язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень

За наведеного суди попередніх інстанцій констатували, що електронна адреса, інформацію про яку опубліковано на офіційному веб-сайті суб`єкта владних повноважень є такою, що передбачена для отримання вхідної кореспонденції, та є офіційною електронною адресою цього органу державної влади.

Так, Позивач стверджував, що документи ним направлялись на іншу адресу Відповідача, а саме - dp.unrpp@customs.gov.ua.

При цьому судами попередніх інстанцій не перевірено чи виключно зазначена електронна адреса (dp.post@customs.gov.ua.) визначена Відповідачем, як така, що призначена для надсилання вхідної/вихідної кореспонденції. Як і не перевірено на підставі яких документів електронна адреса - dp.post@customs.gov.ua набула такого статусу.

Крім того, судами не надано оцінки доводам про те, що електронна адреса dp.unrpp@customs.gov.ua теж належить Відповідачу та використовується ним в підсистемі "Електронний суд". Зокрема, не встановлено, який правовий статус вказаної електронної адреси та на підставі яких документів його визначено.

Як і не перевірено та не надано оцінки доводам Позивача про те, що протягом попередніх періодів взаємодія ТОВ "Дистрибуційна Компанія-К" з Митницею здійснювалась шляхом направлення документів Відповідачу на електронну пошту: dp.unrpp@customs.gov.ua.

За результатами дослідження відомостей розміщених у вкладці "Контакти" на офіційному веб-сайті Державної митної служби України, в розділі "Дніпровська митниця" (https://customs.gov.ua/contacts) суди прийшли до висновку, що реєстрація Відповідачем вхідної/вихідної кореспонденції здійснюється наступними засобами телекомунікаційного зв`язку - "НОМЕР_6; dp.post@customs.gov.ua.".

Отже, суди попередніх інстанцій, як належним чином не перевірили та не встановили правовий статус електронних адрес dp.post@customs.gov.ua та dp.unrpp@customs.gov.ua, так і не перевірили чи дійсно в попередніх періодах взаємодія між Позивачем та Митницею здійснювалась саме за електронною адресою dp.unrpp@customs.gov.ua, як на те посилався Позивач, та чи надходили документи, про які вказує в позовній заяві Позивач на електронну адресу - dp.unrpp@customs.gov.ua.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що представником Позивача на виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 2 листопада 2023 року надано суду докази направлення копії листа від 29 травня 2023 року №29/05 електронною поштою на електронну адресу - dp.unrpp@customs.gov.ua, а саме, скріншоти. Водночас при цьому суди лише виходячи з наявності на наданому Позивачем скріншоті напису "31 мая 2023г. в 18:22 (доставлено через 0 секунд)" (мовою оригіналу) дійшли висновку, що сталась технічна помилка та фактично лист з додатками не був доставлений.

За правилами статті 244 КАС України (в редакції, чинній на час прийняття рішень судами першої та апеляційної інстанцій) під час ухвалення рішення суд вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За приписами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Верховний Суд, аналізуючи зазначені норми КАС України, неодноразово наголошував на тому, що застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами. Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути визначені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

При цьому обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Тобто, цей принцип зобов`язує суд до активної ролі в судовому процесі для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Відповідно до частини першої статті 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Частиною сьомою та восьмою статті 81 КАС України встановлено, що в порядку, визначеному цією статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста. Суд може призначити експертизу для встановлення та фіксування змісту веб-сайту (сторінки), інших місць збереження даних в мережі Інтернет за умови, якщо це потребує спеціальних знань і не може бути здійснено судом самостійно або із залученням спеціаліста.

Зазначене у сукупності свідчить про поверхневий підхід судів до вирішення спору, який виник між сторонами у цій справі. Відповідно, Верховний Суд не може визнати законними і обґрунтованими рішення судів попередніх інстанцій у цій справі, оскільки не встановлення дійсного предмета доказування та/або ненадання правової оцінки обставинам справи, що входять до предмета доказування, свідчить про недотримання судами вимог процесуального закону щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи, не вжиття належних та достатніх заходів для встановлення фактичних обставин справи, шляхом виявлення та витребування доказів, зокрема, з власної ініціативи.

В свою чергу, в силу приписів частини другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Враховуючи наведене, допущені судами попередніх інстанцій процесуальні порушення унеможливлюють формування Верховним Судом правового висновку щодо можливості або неможливості застосування норм Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС при визначенні поняття "офіційної електронної адреси суб`єкта владних повноважень" при направленні декларантом додаткових документів відповідно до положень статті 55 МК України відносно до конкретних правовідносинах, щодо яких виник спір між сторонами та, які мають бути визначені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

4.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Суд визнає, що судами попередніх інстанцій порушені норми процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин у справі, що мають значення для правильного вирішення справи, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд.

У цій справі порушення допущені як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, а тому справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи, з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення із наведенням відповідного правового обґрунтування в частині прийняття чи відхилення доводів учасників справи.

Керуючись статтями 3, 345, 349, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу громадської спілки Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна Компанія-К" задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2024 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх