Постанова

від 23.01.2025 по справі 240/22196/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року

м. Київ

справа №240/22196/23

адміністративне провадження № К/990/37996/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Єресько Л.О., Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №240/22196/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року (суддя-доповідач Гонтарук В.М., судді - Біла Л.М., Матохнюк Д.Б.),

УСТАНОВИВ:

І. Обставини справи

1. ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , у якій просила:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні при виплаті заборгованості з грошової компенсації за невикористані дні відпустки;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за 384 днів затримки повного розрахунку при звільненні за період з 01 липня 2022 року по 19 липня 2023 року включно обчислений шляхом множення середньоденного розміру грошового забезпечення за весь час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні відпустки.

2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року позовні вимоги задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;

- стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 65070 грн 19 коп. (шістдесят п`ять тисяч сімдесят гривень 19 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції Військова частина НОМЕР_1 14 червня 2024 року подала апеляційну скаргу.

4. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року:

- визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою та відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою;

- апеляційну скаргу залишити без руху та запропоновано протягом десяти днів з моменту вручення цієї ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або указати інші підстави для поновлення строку.

5. Визнаючи неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження суд установив, що повний текст спірного рішення доставлено до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 08 лютого 2024 року, а тому останнім днем строку звернення до суду з апеляційною скаргою є 08 березня 2024 року.

6. Зазначив, що із апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду лише 14 червня 2024 року, тобто, з порушенням тридцятиденного строку звернення до суду, та не зазначив непереборних або таких, що не залежали від його волі обставин, що перешкоджали б йому звернутись до суду із апеляційною скаргою у строк, установлений КАС України.

7. Зауважив, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою апелянт реалізує своє право, а не обов`язок, та є найбільш зацікавленою особою щодо відстеження руху даної справи. З урахуванням викладеного суд констатував, що можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку з своєї ініціативи суд не установив.

8. Копію указаної ухвали доставлено до Електронного кабінету відповідача 15 серпня 2024 року о 20:35 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься у матеріалах справи (а.с.80).

9. На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху Військова частина НОМЕР_1 подала до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване підставами, аналогічними викладеним у тексті апеляційної скарги.

10. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

11. Суд апеляційної інстанції зауважив, що ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року надано оцінку аналогічним доводам апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнано їх неповажними, а інших доказів, які б підтвердили поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідачем до суду не надано.

12. Зазначив, що неможливість вчинити певні процесуальні дії підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах. Однак, доказів такої неможливості скаржником не надано, як і не підтверджено відсутності можливості звернутись до суду з належним чином оформленою апеляційною скаргою у встановлені процесуальним законом строки.

13. Суд зауважив, що всі процесуальні документи як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції подаються апелянтом за допомогою системи «Електронний суд», що, на переконання суду, свідчить про наявність доступу до ресурсів указаної системи.

14. Із урахуванням викладеного суд повторно наголосив на тому, що апелянт не довів наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, а тому причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені в указаному клопотанні не є поважними.

ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

15. Не погоджуючись із такою ухвалою суду апеляційної інстанції Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року та направити справу №240/22196/23 до цього ж суду для продовження розгляду.

16. Обґрунтовуючи необхідність скасування оскаржуваного судового рішення відповідач зазначає, що суд не вжив всіх належних заходів для перевірки та підтвердження обставин, з якими відповідач пов`язував поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження.

17. Стверджує, що надав до суду апеляційної інстанції витяг з Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 16 лютого 2024 року №49 відповідно до якого особа, яка відповідає за претензійну роботу у відповідача, а саме офіцер юридичної служби старший лейтенант юстиції ОСОБА_4 з 16 лютого 2024 року перебував в районі зосередження оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

18. Указує на неможливість своєчасно дізнатись про прийняте оскаржуване рішення у справі №240/22196/23, оскільки з липня 2023 року по теперішній час особовий склад перебуває на виконанні бойових завдань з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії, а також захисту територіальної цілісності України від збройних формувань російської федерації на території Донецької та Запорізької областей.

19. З огляду на викладені обставини відповідач з 08 лютого 2024 року (день ухвалення рішення суду) по 19 квітня 2024 року (дата реєстрації заяви про надання копії рішення у цій справі) був обмежений у доступі до особистого кабінету «Електронний суд». Зазначає, що документообіг в частині здійснювався шляхом направлення отриманих на поштову (юридичну) адресу документів безпосередньо до місця розташування її підрозділів, де далі вони опрацьовуються встановленим порядком.

20. Від ОСОБА_1 відзиву на касаційну скаргу відповідача не надійшло, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду ухвали суду апеляційної інстанції у касаційному порядку.

ІІІ. Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

21. 07 жовтня 2024 року до касаційного суду надійшла скарга Військової частини НОМЕР_1 .

22. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 жовтня 2024 року для розгляду справи №240/22196/23 визначено колегію суддів у складі головуючого - Жука А.В., суддів - Єресько Л.О., Мартинюк Н.М.

23. Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження за скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі №240/22196/23.

24. Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про зупинення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року.

25. Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2025 року призначено справу №240/22196/23 до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

IV. Позиція Верховного Суду

26. За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі установлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

27. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

28. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

29. За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

30. Право на апеляційне оскарження визначено положеннями статті 293 КАС України.

31. Частиною другою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

32. За загальним правилом строк на апеляційне оскарження регламентований статтею 295 КАС України, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

33. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

34. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

- на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

- на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

35. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

36. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

37. За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

38. Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

39. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, установлені законом.

40. Як свідчать матеріали справи, Військова частина НОМЕР_1 була обізнана про наявність судового провадження у цій справі, оскільки нею був поданий відзив на позовну заяву ОСОБА_1 (а.с.30-44).

41. Рішення суду першої інстанції постановлено у порядку письмового провадження 08 лютого 2024 року (а.с.46-48), а його копію доставлено до Електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний суд» 08 лютого 2024 року о 22:43 год, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа, наявною у матеріалах справи та підписаною відповідальним працівником ОСОБА_3 (а.с.50).

42. Апеляційну скаргу на зазначене рішення направлено до суду апеляційної інстанції та зареєстровано 14 червня 2024 року, тобто з пропуском строку, установленого пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України.

43. У тексті касаційної скарги відповідач переконує, що не мав можливості своєчасно дізнатись про існування рішення суду першої інстанції, оскільки з липня 2023 року по теперішній час особовий склад перебуває на виконанні бойових завдань з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії, а також захисту територіальної цілісності України від збройних формувань російської федерації на території Донецької та Запорізької областей.

44. Зокрема, особа, яка відповідає за претензійну роботу у відповідача, а саме офіцер юридичної служби старший лейтенант юстиції ОСОБА_4 з 16 лютого 2024 року перебував в районі зосередження оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

45. З огляду на викладені обставини відповідач з 08 лютого 2024 року (день ухвалення рішення суду) по 19 квітня 2024 року (дата реєстрації заяви про надання копії рішення у цій справі) був обмежений у доступі до особистого кабінету «Електронний суд». Зазначає, що документообіг в частині здійснювався шляхом направлення отриманих на поштову (юридичну) адресу документів безпосередньо до місця розташування її підрозділів, де далі вони опрацьовуються установленим порядком.

46. Перевіривши указані доводи колегія суддів зазначає таке.

47. Як зазначалось вище, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, що були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.

48. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, суд виходить з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

49. При вирішенні питання про поновлення строку у межах кожної конкретної справи суд надає оцінку обставинам, що слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

50. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення установленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

51. За змістом частин п`ятої, шостої статті 251 КАС України, учасникам справи (їхнім представникам), які мають офіційні електронні адреси, судові рішення надсилаються (вручаються) в електронній формі.

52. Наведене кореспондує вимогами статті 18 КАС України, відповідно до якої у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС). Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку (частина перша, шоста статті 18 КАС України).

53. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина сьома статті 18 КАС України).

54. 17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).

55. У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС: Електронний кабінет; Електронний суд; підсистема відеоконференцзв`язку.

56. У силу вимог абзацу 23 підпункту 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Таким чином, на час прийняття судом першої інстанції рішення від 10 травня 2023 року зазначені підсистеми (модулі) ЄСІТС уже розпочали функціонування.

57. Офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів (підпункт 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС).

58. Згідно з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, у яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

59. Отже, з 05 жовтня 2021 року почали функціонувати окремі підсистеми ЄСІТС («Електронний кабінет», «Електронний суд», відеоконференцзв`язок), що дозволяє суду вчиняти окремі процесуальні дії з використанням цих підсистем, зокрема, вручати судове рішення в електронній формі шляхом його направлення на офіційну електронну адресу учасника справи, і лише у разі відсутності у особи такої адреси або за її заявою у паперовій формі шляхом видачі безпосередньо в суді або направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

60. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 06 квітня та 26 жовтня 2023 року у справах №500/3376/22, №160/14267/22, а також від 25 січня 2024 року у справі №560/3598/23.

61. Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції обґрунтовано керувався тим, що за змістом статті 251 КАС України, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року, яке доставлене до Електронного кабінету відповідача 08 лютого 2024 року о 22:43 год, вважається врученим відповідачу 09 лютого 2024 року.

62. Апеляційну скаргу на це рішення відповідач подав лише 14 червня 2024 року, пропустивши строк оскарження більше, ніж на 4 місяці.

63. Доводи скаржника про те, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року він отримав лише 29 травня 2024 року, Верховний Суд відхиляє, оскільки вони не спростовують факту вручення відповідачеві рішення суду першої інстанції, відповідно до статті 251 КАС України, та не змінюють початок перебігу строку на апеляційне оскарження із цього моменту.

64. Окрім викладеного, як слушно зауважив суд апеляційної інстанції, всі процесуальні документи як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції подавались відповідачем за допомогою підсистеми «Електронний суд», що свідчить про наявність доступу до ресурсів указаної системи.

65. У статті 8 КАС України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відповідно до якого, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

66. Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

67. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. При цьому, особливості організації роботи в установі жодним чином не впливає на неухильність виконання своїх процесуальних обов`язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань.

68. Колегія суддів зазначає, що обставини щодо перебування відповідальної особи у відрядженні та/або зміна місця дислокації особового складу охоплюються питанням належної внутрішньої організації роботи відповідача та не можуть бути підставою для поновлення пропущеного більш ніж на 4 місяці процесуального строку.

69. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення.

70. Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також свідчили б про порушення апеляційним судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

71. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

72. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

73. Ураховуючи викладене, перевіривши за матеріалами адміністративної справи доводи та вимоги касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції не допущено порушення норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, а тому підстави для задоволенні касаційної скарги відсутні.

V. Висновок щодо розподілу судових витрат

74. З огляду на результат касаційного розгляду, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 345, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі №240/22196/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

..................................

..................................

..................................

А.В. Жук

Л.О. Єресько

Н.М. Мартинюк

Судді Верховного Суду