Постанова

від 23.01.2025 по справі 580/5745/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року

м. Київ

справа №580/5745/23

адміністративне провадження № К/990/31441/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Соколова В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №580/5745/23

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про стягнення коштів

за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2024 року (суддя-доповідач: Кузьменко В.В., судді: Ганечко О.М., Сорочко Є.О.)

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

У липні 2023 року ОСОБА_1 пред`явив позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив суд:

- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 середній заробіток за весь час затримки виплати невиплаченого грошового забезпечення при звільненні працівника починаючи з 20 січня 2021 року - дня звільнення до дня фактичного розрахунку - 14 червня 2023 року на користь ОСОБА_1 в сумі:159371,75 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 5 січня 2024 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі: 49800,09 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із указаним судовим рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2024 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали шляхом подання до суду апеляційної інстанції оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі: 1610,40 грн.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2024 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 5 січня 2024 року повернуто апелянту.

Постановою Верховного Суду від 27 червня 2023 року ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2024 року скасовано, а справу направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Шостого апеляційного суду від 31 липня 2024 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 5 січня 2024 року у цій справі залишено без руху з наданням апелянту десятиденного строку для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання суду оригіналу документа про доплату судового збору у розмірі: 196,80 грн.

1 серпня 2024 року в суді апеляційної інстанції була зареєстрована заява ІНФОРМАЦІЯ_1 про усунення недоліків, подана на виконання вимог ухвали суду від 31 липня 2024 року, в якій ІНФОРМАЦІЯ_1 просив суд відкрити апеляційне провадження. У вказаному клопотанні апелянт зазначив, що у відповідності до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Відтак, на переконання апелянта, сплаті підлягає судовий збір у сумі: 1288,32 грн (2684x0,4x150%х0,8). З огляду на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 було сплачено судовий збір в сумі: 1416,60 грн, останній вважав, що ним переплачено судовий збір.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2024 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 було повернуто відповідачу з огляду на неусунення недоліків, викладених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалюючи таке судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга була подана засобами поштового зв`язку, а не в електронній формі.

Відтак, суд констатував, що пониження відповідного розміру ставки судового збору не поширюється на осіб, які подають процесуальні документи не в електронній формі.

У підсумку, суд дійшов висновку, що недоліки апеляційної скарги у встановленому порядку усунуто не було.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду.

У поданій касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржуване судові рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач покликався на те, що апеляційний суд допустив порушення вимог частини п`ятої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позаяк строк для усунення недоліків тривав до 10 серпня 2024 року, а оскаржувана ухвала суду винесена 6 серпня 2024 року, тобто, через шість днів, що становить менше десяти днів, відведених для усунення недоліків.

Касатор зазначає, що 8 серпня 2024 року подав рапорт на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 надати відповідне розпорядження помічнику начальника відділу - начальнику фінансово-економічної служби про сплату судового збору в розмірі: 196,80 грн для апеляційного оскарження у цій справі. Цього ж дня було сплачено указану суму судового збору.

Крім того, на переконання відповідача, суд апеляційної інстанції порушив положення частини другої статті 121 КАС України, якою передбачено можливість продовження процесуального строку судом за ініціативою суду.

Скаржник вважає, що апеляційний суд замість продовження строку для усунення недоліків, указавши на безпідставність аргументів апелянта, виніс ухвалу про повернення апеляційної скарги.

Також касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції допустився надмірного формалізму, повертаючи скаргу відповідача у цій справі, адже відповідач не є розпорядником бюджетних коштів, а тому не має змоги вільно розпоряджатися такими коштами.

Ухвалою Верховного Суду від 26 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Позивач свого відзиву на касаційну скаргу не подав, що не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення у силу частини четвертої статті 338 КАС України. Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження доставлено позивачу 27 серпня 2024 року о 20:26 год.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів виходить із такого.

Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що апелянт у встановлений судом строк не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено судом без руху, а саме не надав суду доказів сплати судового збору.

За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору.

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Колегія суддів зазначає, що залишення апеляційної скарги без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання.

Одночасно, в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суд повинен чітко зазначити недоліки такої скарги та встановити спосіб і строк їх усунення.

Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 24.02.2020 у справі № 182/1768/17, 14.08.2020 у справі № 420/4676/19, 28.12.2020 у справі № 320/7209/19, 21.02.2022 у справі № 744/658/20.

Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (пункт 1 частини четвертої, частина восьма статті 169 КАС України).

Відповідно до частини п`ятої статті 298 КАС України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

У цій справі ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2024 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 5 січня 2024 року залишено без руху. Скаржнику запропоновано усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом подання до суду документа про доплату судового збору у розмірі: 196 грн 80 коп.

Копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2024 року доставлено до електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_1 1 серпня 2024 року о 04:15 год, що підтверджується довідкою, складеною секретарем судового засідання - Барміною Г.Ю. (а.с. 148).

На виконання вимог вказаної ухвали, ІНФОРМАЦІЯ_1 31 липня 2024 року через підсистему «Електронний суд» подав заяву про усунення недоліків. У вказаній заяві апелянт просив суд відкрити апеляційне провадження у справі, наполягаючи на тому, що подавав документи через підсистему «Електронний суд», а отже має право на застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при подачі апеляційної скарги. Також, позивач стверджував, що сплаті підлягає судовий збір у розмірі: 1288,32 грн, тобто із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2684х0,4х150%x0,8). Відтак, апелянт вважав, що існує переплата судового збору, оскільки ним вже було сплачено судовий збір за подачу цієї апеляційної скарги в сумі:1416,60 грн.

Відхиляючи ці доводи скаржника та повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_2 була подана до суду засобами поштового зв?язку, а не в електронній формі. Відтак, судом було констатовано, що пониження відповідного розміру ставки судового збору не поширюється на осіб, які подають процесуальні документи засобами поштового зв`язку.

Так, частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та в подальшому не заперечувалось самим відповідачем, апеляційна скарга була подана до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку, з огляду на що суд апеляційної інстанції вірно встановив, що пониження відповідного розміру ставки судового збору не поширюється на апелянта.

Верховний Суд наголошує, що відповідач зобов`язаний добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки. Це передбачено пунктами 6 та 7 частини 5 статті 44 КАС України. Зокрема, відповідач повинен виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та дотримуватися інших обов`язків, визначених законом або судом.

Ці положення КАС України зобов`язують учасників процесу діяти сумлінно. Вони повинні добросовісно користуватися своїми правами та виконувати обов`язки вчасно, без суттєвих затримок і зволікань, у визначені законом строки.

Так, у своїй заяві про усунення недоліків, поданій на виконання ухвали суду апеляційної інстанції від 31 липня 2024 року, скаржник висловив позицію, щодо відсутності недоліків апеляційної скарги в частині оплати судового збору з огляду на подання апеляційної скарги через підсистему «Електронний суд».

Суд апеляційної інстанції, отримавши таку заяву відповідача, за відсутності інших заяв/клопотань останнього щодо вжиття ним заходів задля усунення недоліків скарги, встановивши, що скаржником на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху не було доплачено судовий збір у визначеному судом розмірі, цілком правомірно повернув скаржнику апеляційну скаргу, адже виявлені недоліки залишилися неусунутими.

Доводи скаржника про те, що ним вживалися заходи щодо доплати судового збору в порядкувиконання ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, зокрема, подання рапорту щодо сплати судового збору та, відповідно, його сплата 10 серпня 2024 року, відхиляються судом, оскільки вказані обставини не були доведені до відома апеляційного суду скаржником.

Такі дії відповідача, які виразились у поданні до суду апеляційної інстанції заяви про усунення недоліків, в якій скаржник наголошував на переплаті судового збору та фактично відмовився усувати недоліки, визначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху в частині оплати судового збору, та подальша доплата судового збору 10 серпня 2024 року, яка своєю чергою не була доведена до відома апеляційного суду, - вказують на суперечливу поведінку апелянта та невідповідність доктрині venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), яка базується на римській максимі: "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Зважаючи на указане, апеляційний суд мав достатні та обґрунтовані підстави для повернення апеляційної скарги.

Довід скаржника про те, що апеляційний суд мав продовжити встановлений процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з власної ініціативи відхиляються судом, оскільки указане є лише правом, а не обов?язком суду.

Довід скаржника про надмірно формальне ставлення суду апеляційної інстанції до його апеляційної скарги не знайшов підтвердження під час касаційного перегляду оскарженої ухвали.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції постановив законну й обґрунтовану ухвалу і підстави для її скасування чи зміни відсутні.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Повернення апеляційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі апеляційного оскарження судового рішення.

З урахуванням того, що відповідач не виконав вимоги процесуального закону при поданні апеляційної скарги та на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, Верховний Суд вважає, що судом апеляційної інстанції не було допущено порушення норм процесуального права.

За таких умов, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції, ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Частиною 1 статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приписами частини 1 статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2024 року у справі №580/5745/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

……………………………………

……………………………………

……………………………………

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

В.М. Соколов,

Судді Верховного Суду