Ухвала

від 23.01.2025 по справі 453/510/24

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/510/24

№ провадження 2-о/453/32/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 року Сколівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Брони А.Л.,

при секретарі Бендеш А.І.,

за участю представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Буженко Ю.С.,

та представника заінтересованої особи -

ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сколе цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Відділу №1 (Сколівський) Управління соціального захисту населення УСЗН Стрийської РДА про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні,-

В С Т А Н О В И В:

27.03.2024 року ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Буженко Ю.С. звернувся до Сколівського районного суду Львівської області із заявою, в якій просить встановити факт того, що він - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на утриманні свого брата - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період з 2020 року до загибелі останнього - ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Брони А.Л. від 01.04.2024 року було відмовлено у відкритті окремого провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи - Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Постановою Львівського апеляційного суду Львівської області від 08.10.2024 ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 01.04.2024 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.11.2024 справу передано судді Броні А.Л.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області від 04 грудня 2024 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Залучено в якості заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 17 грудня 2024 року залучено до участі у справі, в якості заінтересованої особи - Відділу №1 (Сколівський) Управління соціального захисту населення УСЗН Стрийської РДА.

Заява мотивована тим, що заявник - ОСОБА_1 являється рідним братом ОСОБА_2 . Останній загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, поблизу н.п. Кузьмине Луганської області, під час стрілецького бою з противником, який супроводжувався ворожим артилерійським обстрілом, отримавши поранення несумісні із життям.

Зазначено, що до загибелі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 перебував на утриманні останнього з 2020 року. Заявник разом з братом проживали в одному будинку, вели спільне господарство. ОСОБА_2 витрачав кошти на купівлю майна спільного користування, сплачував комунальні платежі, купляв заявнику необхідні йому ліки, одяг та інші речі щоденного вжитку. Тобто, брати були пов`язані спільним побутом, а допомога брата була єдиним і основним джерелом існування заявника.

Також, заявник вказує, що після загибелі брата ОСОБА_2 , на його ім`я прийшло сповіщення про смерть такого, саме він займався похованням брата. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом (спадкова справа №321/2023) він є спадкоємцем до зазначеного у цьому свідоцтві майна, а саме додаткової винагороди згідно КМУ №168 за грудень місяць 2022 року в розмірі 70 000 грн., яка належала померлому на підставі довідки №84, виданої 16.10.2023 в/ч № НОМЕР_1 Національної Гвардії України.

16.01.2024 року на адресу Відділу №1 (Сколівського) управління соціального захисту населення УСЗН Стрийської РДА, ОСОБА_1 10.01.2024 року було надіслано заяву з проханням надати йому статус члена сім`ї загиблого брата - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , котрий загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 під час безпосередньої участі у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

У відповіді Відділу №1 (Сколівського) управління соціального захисту населення УСЗН Стрийської РДА було повідомлено, що ОСОБА_1 не має права на отримання статусу члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України тому, що згідно статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до членів сімей загиблих належать: батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того чи виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім`ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє батьків яких загинули або пропали безвісти; утриманці загиблого, яким у зв`язку з цим виплачується пенсія.

Встановлення факту проживання та перебування на утриманні загиблого брата необхідне заявнику для реалізації права на отримання матеріальних виплат та гарантій, передбачених Законами України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 у зв`язку з смертю військовослужбовця, який був годувальником.

У зв`язку із наведеним, заявник змушений звернутися до суду із вказаною заявою, оскільки інших способів встановлення цих фактів не існує.

13.12.2024 на адресу суду надійшла заява представника заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, в якому просить залишити заяву ОСОБА_1 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні без розгляду.

Крім цього, просить залучити до участі у справі, в якості заінтересованої особи - Міністерство оборони України.

Заяву обгрунтовує наступним.

Метою встановлення факту перебування на утриманні є отримання одноразової грошової допомоги передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 року №168.

Ключовим питанням у цій справі є доведення наявності підстав для підтвердження певного соціально-правового статусу з метою призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця, тобто статусу, не пов`язаного з будь- якими цивільними правами та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням.

Відповідно до статті 41 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Частиною першою статті 16 Закону № 2011-XII обумовлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 2 частини другої цієї статті одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

Згідно статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". (стаття 16-1 в редакції на 17.07.2022).

За змістом частин другої та четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно абз.5 п.6 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї», членами сім`ї є зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з суб`єктом права на пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Зазначено і те, що заявником не надані докази сплати квитанцій за комунальні послуги у житловому будинку, в якому такий проживав, на ліки, про які зазначає заявник, про наявність інших доходів у заявника (пенсія), які б свідчили про наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Також, як зазначає представник ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявником не надано суду належних та допустимих доказів на обґрунтування факту проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю у розумінні положень частини другої статті 3 СК України.

Згідно ст. 31 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом

засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти

на нову пенсію.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Таким чином, у спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого необхідно дослідили зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Даний правовий висновок викладено в Постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, Постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17, Постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 210/2422/16-ц.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне__ значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Дана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17.

Представник заінтересованої особи зазначає, що надані заявником докази в їх сукупності не надають підстав для висновку про те, що заявник був членом сім`ї та перебував на утриманні померлого ОСОБА_2 , оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо розміру доходів як померлого ОСОБА_2 , так і заявника ОСОБА_1 , а також щодо розміру допомоги заявнику з боку померлого ОСОБА_2 . Представник заінтересованої особи вказує на те, що співвідношення розмірів допомоги, яку заявник отримував від брата, та інших одержуваних ним доходів не доведено, оскільки такі докази заявником не подані.

Таким чином, представник заінтересованої особи вважає, що з врахуванням наявних у матеріалах справи доказів, відсутні підстави для висновку, що заявник ОСОБА_1 є членом сім`ї та був на повному отриманні свого брата ОСОБА_2 , оскільки надані заявником письмові докази також жодним чином не підтверджують факту перебування ОСОБА_1 на повному утриманні свого брата ОСОБА_2 , оскільки не містять інформації про надання померлим заявнику матеріальної допомоги на постійній основі, що була основним джерелом засобів до його існування, про розмір такої допомоги та розмір доходів самого заявника.

Відповідно до п. 2 Постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану», установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Виплата такої грошової допомоги здійснюється на підставі та у порядку згідно із Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядком і умовами призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №45.

Згідно п.1.1. наказу Міністерства оборони України №45 від 25.01.2023 про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, (надалі Наказ МОУ №45), цей Порядок і умови визначають завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - ОГД), алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів.

Згідно п.1.3. Наказу МОУ №45, сім`ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Згідно п.1.7. Наказу МОУ №45, ОГД призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. Заява (додаток 1) подається до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦКСП) незалежно від місця реєстрації заявника.

Призначення і виплата ОГД не здійснюються у випадках, визначених статтею 16- 4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Рішення про відмову у призначенні ОГД може бути оскаржене в установленому законодавством порядку до суду. У разі звернення отримувача ОГД до суду керівник повноваженого органу забезпечує участь у судовому засіданні представника уповноваженого органу.

Районний (міський) ТЦКСП: є органом, уповноваженим приймати документи (додаток 2) від осіб, які можуть звернутися за ОГД, оформлювати документи для її призначення та виплати. Доповідь про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД (додаток 3), подається за підпорядкованістю у обласний (Київський міський) ТЦКСП; (3.1. розділу 3 Наказу МОУ №45)

Перелік документів які надають члени сім`ї до районного (міського) ТЦКСП для призначення та виплати ОГД (додаток 2 до Наказу МОУ № 45):

1. Заява про виплату ОГД

2. Документ, що посвідчує особу, передбачений частиною першою статті 13 Закону

України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що

підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»,

для осіб без громадянства та іноземців - документ, що посвідчує їх особу

3. Документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника

податків (або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через

свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера

облікової картки платника податків відповідно до закону)),- крім осіб без

громадянства або іноземців

4. Свідоцтво про смерть військовослужбовця

5. Документ, що підтверджує родинні зв`язки з загиблим (померлим)

військовослужбовцем відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і

правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»:

а) для дружини/чоловіка - свідоцтва про шлюб;

б) для дитини - свідоцтво про народження дитини;

в) для батьків - свідоцтво про народження загиблого (померлого)

г) для осіб, які перебували на утриманні загиблого (померлого) - документ,

що підтверджує перебування на утриманні загиблого (померлого)

військовослужбовця

6. Згода на обробку персональних даних

7. Довідка про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність

(наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним

законодавством України/ повний витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік

відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності

судимості».

8. Свідоцтво про зміну імені - у разі зміни прізвища, імені, по батькові

9. Рішення місцевої державної адміністрації, виконавчого органу місцевої ради або

суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського

піклування, опіки, піклування,- для законних представників неповнолітніх дітей

загиблого (померлого)

10. Відмова, заява, інший правочин, завірений відповідно до Закону України «Про

нотаріат» або міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана

Верховною Радою України (за наявності)

11. Рішення суду, яке набрало законної сили та стосується призначення ОГД

(за наявності)

12. Інші документи щодо призначення та виплати ОГД (за наявності)

Наведене правове регулювання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги вказує на те, які саме рішення суду може подати особа, яка претендує на відповідну допомогу: рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги, тобто рішення адміністративного суду, який вирішив спір щодо таких призначення та виплати.

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина сьома статті 19 ЦПК України).

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, які мають юридичні наслідки, якщо: (1) згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; (2) чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; (3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; (4) встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право (постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 536/1039/17 (пункт 17)).

Отже, Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловилася про те, що інститут окремого провадження та встановлення у цьому провадженні юридичного факту не передбачено для того, щоби вирішувати будь-який спір про право (зокрема й про право на призначення й отримання одноразової грошової допомоги).

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина шоста статті 293 ЦПК України). Тобто мають право на вирішення спору за належною позовною вимогою у відповідному виді судочинства. Розгляд справи у порядку окремого провадження неможливий, якщо: (а) спір про право уже існує на момент подання заяви у цьому порядку; (б) спір про право виникає під час розгляду справи у такому порядку.

Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Буженко Ю.С. заяву підтримав та просив таку задовольнити, з підстав викладених в заяві.

Заінтересована особа - Сколівська міська рада Стрийського району Львівської області, будучи належним чином повідомлена про дату та час проведення судового засідання явку представника в таке не забезпечила.

В судовому засіданні представник ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 в задоволенні заяви ОСОБА_1 заперечувала, з підстав викладених в письмових поясненнях.

Заінтересована особа - Відділ №1 (Сколівський0 Управління соціального захисту населення УСЗН Стрийської РДА, будучи належним чином повідомлена про дату та час проведення судового засідання, явку представника в таке не забезпечила.

Вивчивши матеріали справи, врахувавши заяву заінтересованої особи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні підлягає залишенню без розгляду.

Так, заяву про встановлення факту ОСОБА_1 подав до суду за правилами окремого провадження.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19, від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим конкретною статтею про зміст заяви.

Згідно з ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.

Встановлено, що в обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 вказує, що в період з 2020 року по ІНФОРМАЦІЯ_6 перебував на повному утриманні свого брата - військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, поблизу н.п. Кузьмине Луганської області, під час стрілецького бою з противником, який супроводжувався ворожим артилерійським обстрілом, отримавши поранення несумісні із життям.

Отримання допомоги від брата було його єдиним джерелом доходу, однак, встановити даний факт можна лише в судовому порядку, іншим шляхом підтвердити вказаний факт не виявляється можливим. Встановлення факту перебування на утриманні брата має для нього юридичне значення, оскільки дозволить йому реалізувати своє право, в тому числі, але не виключно, для отримання матеріальної допомоги та гарантій від держави.

Статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначений Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

Таким чином, встановлення факту перебування на утриманні брата заявнику необхідно для подальшого вирішення правового спору з приводу наявності чи відсутності підстав для отримання допомоги, яку держава надає родинам загиблих військовослужбовців Збройних Сил України, у зв`язку з чим у заявника фактично виникає спір з органами, які вирішують такі питання, що виключає можливість розгляду поданої заяви в порядку окремого провадження. Даний спір підлягає розгляду судом в позовному провадженні за загальними правилами.

Згідно ч.6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявником заявлено вимогу про встановлення факту, який не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки вбачається спір про право, що дає підстави у відповідності до вимог ч.6 ст. 294 ЦПК України постановити ухвалу про залишення заяви без розгляду.

Керуючись ст. 293, ч.6 ст. 294, ст. 315 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересованих осіб: Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складений 23.01.2025.

Суддя