Постанова

від 08.10.2024 по справі 453/510/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 453/510/24 Головуючий у 1 інстанції: Брона А. Л.

Провадження № 22-ц/811/1284/24 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

секретаря: Чижа Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 01 квітня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи - Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області, про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження, в якій просив встановити факт, що він - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на утриманні свого брата - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 2020 року до загибелі останнього - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 покликався на те, що в період з 2020 року по 30.12.2022 він перебував на повному утриманні свого брата - військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Отримання допомоги від брата було його єдиним джерелом доходу, однак, встановити даний факт можна лише в судовому порядку, іншим шляхом підтвердити вказаний факт не виявляється можливим. Встановлення факту перебування на утриманні брата має для нього юридичне значення, оскільки дозволить йому реалізувати своє право, в тому числі, але не виключно, для отримання матеріальної допомоги та гарантій від держави. На підставі наведеного просив задовольнити його заяву.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 01.04.2024 відмовлено у відкритті окремого провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи - Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що суд не врахував, що встановлення юридичного факту, а саме перебування на утриманні, буде лише підтвердженням того, що ОСОБА_1 є членом сім`ї загиблого ОСОБА_2 , тобто підтвердження існування відповідного юридичного факту, що передбачено у гл. 6 Розділу IV ЦПК України, як спеціальний процесуальний інструмент для захисту відповідних прав.

Просить ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Учасники справи у судове засідання апеляційної інстанції не з`явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надійшло письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, тому неявка учасників, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їхньої відсутності, а фіксування судового процесу згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що встановлення факту перебування на утриманні брата заявнику необхідно для подальшого вирішення правового спору з приводу наявності чи відсутності підстав для отримання допомоги, яку держава надає родинам загиблих військовослужбовців Збройних Сил України, у зв`язку з чим у заявника фактично виникає спір з органами, які вирішують такі питання, що виключає можливість розгляду поданої заяви в порядку окремого провадження.

Колегія суддів вважає цей висновок районного суду передчасним з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

Частиною 3 ст. 42 ЦПК України визначено, що у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Згідно з ч. 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників.

У пункт і5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, які мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов`язаний провести підготовчі дії, зокрема з`ясувати, які фізичні особи чи організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявнику та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.

Разом з тим суд першої інстанції не з`ясував, які фізичні особи чи організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи, і підлягають виклику в судове засідання для з`ясування їхньої думки щодо поданої заяви, внаслідок чого прийшов до передчасного висновку, що у заявника виник спір з органами, які вирішуть питання щодо надання державної допомоги.

Крім того, згідно з положеннями статті 315 ЦПК України, суд має право залишити заяву без розгляду, якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки допущене судом першої інстанції порушення норм процесуального права призвело до постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, така підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 01 квітня 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено: 21.10.2024

Головуючий

Судді