Рішення

від 16.01.2025 по справі 337/3846/23

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

16.01.2025

ЄУН №337/3846/23

Провадження № 2/337/14/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року місто Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Бредуна Д.С., при секретарі Сакоян О.В., за участю позивачки ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Писаренка С.Ю., представника відповідача адвоката Богославського В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний Дім», про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

24 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Хортицького районного суду міста Запоріжжя з позовом, до ОСОБА_2 , ЖБК «Вогнетривник-3», в особі голови ЖБК Рябовола А.Г., в якому просила зобов`язати відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 привести зовнішню стіну будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у стан, що передував проведенню робіт з утеплення зовнішньої стіни квартири АДРЕСА_2 .

В обґрунтування позову вказано, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 . Відповідач ОСОБА_2 , що мешкає у квартирі АДРЕСА_2 того ж будинку, поверхом нижче, 16 жовтня 2022 року здійснив утеплення зовнішніх стін своєї квартири, при цьому, частина утеплювача була закріплена на зовнішній стіні квартири позивачки. При проведенні робіт з утеплення, ОСОБА_2 вибив повністю міжпанельний шов між третім та четвертим поверхом будинку, побив отвори у панелях четвертого поверху на 200 мм вище міжпанельного шва і прикріпив до них утеплення для своєї квартири. Такі роботи ОСОБА_2 здійснив без погодження із сусідами, та не виконав вимогу позивачки зняти утеплення. Оскільки ОСОБА_2 не привів зовнішню стіну квартири у первісний вид і після звернень позивачки до голови ЖБК та поліції, вона вимушена звернутись до суду.

Ухвалою судді Гнатик Г.Є. від 01 серпня 2023 року у справі відкрите загальне позовне провадження, призначено проведення підготовчого судового засідання.

22 серпня 2023 року відповідач ОСОБА_2 подав відзив, в якому заперечував проти задоволення позову в повному обсязі. Вважав, що позивачкою не доведено вчинення оспорюваних дій саме відповідачем, а також, що такі дії будь-яким чином порушують права позивачки.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2023 року залучено до участі у розгляді цивільної справи у якості належного відповідача замість ОСОБА_3 ЖБК «Вогнетривник-3», в особі голови ЖБК Рябовола А.Г.

20 листопада 2023 року представник позивача адвокат Силкіна Н.І. подала відповідь на відзив, в якому наполягала на обґрунтованості позовних вимог.

Ухвалою судді Бредуна Д.С. від 04 грудня 2023 року прийнято до розгляду цивільну справу після повторного автоматизованого розподілу. Розгляд справи розпочато спочатку. Призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 23 січня 2024 року витребувано докази у ЖБК «Вогнетривник-3»: інформацію (довідку) про членство ОСОБА_1 у ЖБК «Вогнетривник-3»; завірену копію статуту ЖБК «Вогнетривник-3»; відомості про органи управління ЖБК «Вогнетривник-3» інформацію щодо повноважень голови кооперативу.

Ухвалою судувід 14травня 2024року повторно витребувано у ЖБК «Вогнетривник-3»: інформацію (довідку) про членство ОСОБА_1 у ЖБК «Вогнетривник-3»; завірену копію статуту ЖБК «Вогнетривник-3»; відомості про органи управління ЖБК «Вогнетривник-3» інформацію щодо повноважень голови кооперативу. Стягнуто з ЖБК «Вогнетривник-3» в дохід Державного бюджету штраф у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6056 гривень за неподання витребуваних судом доказів.

23 травня 2024 року витребувані докази надано суду.

Ухвалою суду від 27 серпня 2024 року у справі замінено відповідача ЖБК «Вогнетривник-3» в особі голови ЖБК Рябовола А.Г. на відповідача ОСББ «Ювілейний Дім».

16 вересня 2024 року представник відповідача голова правління ОСББ «Ювілейний Дім» подав відзив, в якому вважав доводи позову необґрунтованими і неконструктивними. В задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі. Справи розглядати без його участі.

24 жовтня 2024 року представник позивача адвокат Писаренко С.Ю. подав додаткові пояснення, в яких наполягав на задоволенні позову.

Ухвалою суду від суду 24 жовтня 2024 року підготовче провадження закрите. Справа призначена до розгляд по суті.

В судових засіданнях позивачка ОСОБА_1 і її представник адвокат Писаренко С.Ю. наполягали на задоволенні позову, оскільки позивачка особисто бачила ступінь втручання ОСОБА_2 у конструкцію будинку, та пошкодження (вибивання) панелей і міжпанельних швів. Вважали таке пошкодження суттєвим порушенням прав позивачки, і наполягали на приведення зовнішньої стіни квартири ОСОБА_1 у первісний стан, що передував проведенню робіт.

В судових засіданнях представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Богославський В.А. заперечував проти задоволення позову посилаючись на відсутність доказів порушення прав позивачки. Також посилався на законність проведення робіт з утеплення зовнішніх стін квартир.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно ч.1 ст. 81, ч.1 ст. 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК України).

Судом було встановлено, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_3 (довідка ЖБК від 05 грудня 1994 року, реєстраційне посвідчення, технічний паспорт квартири).

На наданих суду світлинах фасаду будинку, як стверджує сторона позивача АДРЕСА_4 , зафіксовано наявність утеплення зовнішньої стіні квартири третього поверху.

На переконання сторони позивача, верхня частина такого утеплення, що знаходиться на частині зовнішньої стіні квартири четвертого поверху, порушує права ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 175/404/20, провадження № 61-2138св23).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2023 у справі № 905/77/21.

Відповідно до ст.41 Конституції України використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них. (ст. 379 ЦК України)

Статтею 382 ЦК України визначено, що квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно ч. 2 ст. 383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни в квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ні зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Відповідно до ст. 151 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується. (ст.152 Житлового кодексу України)

За таких обставин, утеплення зовнішньої стіни квартири, як стверджує позивачка АДРЕСА_5 , є правомірним, і відповідає праву власника нерухомого майна на здійснення ремонтних робіт та поліпшень, оскільки роботи з теплової ізоляції введених в експлуатацію житлових будинків не потребують додаткового дозволу і не містять втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування (п.23 «Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 406).

Крім того, в ході судового розгляду жодними наданими суду доказами не підтверджено порушення прав позивачки ОСОБА_1 чи будь-яке пошкодження її майна, а також негативний вплив утеплення на майно позивачки в перспективі. Посилання сторони позивача на публікації з інтернету про шкідливість «клаптикового» утеплення не може підмінити собою експертне дослідження, що беззаперечно могло би підтвердити спричинену шкоду, у разі її наявності.

Як вже було наголошено вище, згідно з частиною першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

За таких обставин, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 82, 89, 131, 141, 229, 247, 263, 264, 280, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Відмовити повністюв задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП не відомий, адреса: АДРЕСА_6 ), Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний Дім» (код ЄДРПОУ 20525236, адреса: м. Запоріжжя, пр.Ювілейний, буд.26), про зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено24 січня 2025 року.

Суддя: Д.С. Бредун