Рішення

від 21.01.2025 по справі 161/18628/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/18628/24

Провадження № 2/161/531/25

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Пушкарчук В.П.

при секретарі Швед Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства "Дослідне господарство "Перше Травня" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства "Національної академії аграрних наук України" про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

08.10.2024 року ОСОБА_1 через свого представника звернулась до суду із вищевказаною позовною заявою, на обгрунтування якої зазначила, що Наказом Державного підприємства Дослідне господарство Перше Травня Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України №23-ос від 01.06.2021 року ОСОБА_1 02.06.2021 року було прийнято на роботу на посаду завідувача центрального складу. Наказам Державного підприємства Дослідне господарство Перше Травня

Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського

господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук

України№11-ос від 31.03.2023 прийнята 01.04.2023 на посаду референта з основної

діяльності за сумісництвом бухгалтера з виробництва. Наказом Державного підприємства Дослідне господарство Перше Травня Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України №12-ос від 17.05.2024 звільнено з 31.05.2024 з посади референта з основної діяльності за сумісництвом згідно п. 1 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. Наказом Державного підприємства Дослідне господарство Перше Травня

Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського

господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України

№13-ос від 17.05.2024 звільнено з 31.05.2024 з посади завідувача центральним складом згідно п. 1 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. Під час звільнення позивач отримала копію наказу №12-ос від 17.05.2024 та наказу 13-ос від 17.05.2024 року про звільнення з займаних посад, належно оформлену трудову книжку, однак не було проведено повного розрахунку. Тобто, не було виплачено всіх сум, що підлягають виплаті працівникові при звільнені, зокрема - заробітна плата, індексація грошового забезпечення, компенсація грошового забезпечення. Зазначає, що довідку про розмір заборгованості по заробітній платі на момент звільнення ОСОБА_1 отримала 15.07.2024 року та сума заборгованості по заробітній платі становить 149764, 89 грн. Разом з тим, у зв`язку із тим, що відповідач не виплатив їй заробітну плату у строки визначені ст. 116 КЗпП України, то відповідач зобов`язаний виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні. Вказує, що за період з 01.06. 2024 року по 01.10.2024 року сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яку відповідач зобов`язаний виплатити згідно вимог ст. 117 КЗпП України становить 109826, 34 грн. Крім того, вважає, що відповідач повинен сплатити їй компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 3183, 76 грн., яку вона розраховує за період з 01.06.2024 року по 01.10.2024 року включно, з урахуванням невиплачених сум заробітної плати. За наведених обставин просить стягнути з відповідача ДП ДГ «Перше Травня» Волинської ДСГДСІК НААН на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 149764, 89 грн., компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати у розмірі 3183, 76 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 109826, 34 грн, всього 262774, 99 грн. з відрахування з цієї суми передбачених законом обов`язкових податків та зборів, а також вирішити питання щодо судових витрат.

Представник позивача до початку судового засідання подав заяву в якій позовні вимоги підтримав, просив розгляд справи проводити у його відсутності.

Представник відповідача подав заяву в якій просив розгляд справи проводити у відсутності сторони відповідача. Позовні вимоги визнає частково, а саме, в частині стягнення заробітної плати визнає в повному обсязі, в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку - частково в сумі 5000 грн., в решті позовних вимог просив відмовити.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд доходить такого висновку.

Наказом Державного підприємства Дослідне господарство Перше Травня Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України №23-ос від 01.06.2021 року ОСОБА_1 02.06.2021 року було прийнято на роботу на посаду завідувача центрального складу.

Наказом Державного підприємства Дослідне господарство Перше Травня Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського

господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук

України№11-ос від 31.03.2023 ОСОБА_1 прийнята 01.04.2023 на посаду референта з основної діяльності за сумісництвом.

Наказом Державного підприємства Дослідне господарство Перше Травня Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського

господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України

№12-ос від 17.05.2024 ОСОБА_1 звільнено з 31.05.2024 з посади референта з основної

діяльності за сумісництвом згідно п. 1 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

Наказом Державного підприємства Дослідне господарство Перше Травня

Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського

господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України

№13-ос від 17.05.2024 ОСОБА_1 звільнено з 31.05.2024 з посади завідувача центральним складом згідно п. 1 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

Згідно копії довідки № 48 від 15.07.2024 року, виданої в.о. директора ДП «ДГ «Перше Травня» Волинської ДСГДС ІК НААН М.М. Гаврилюк станом на 15.07.2024 року заборгованість ОСОБА_1 по заробітній платі становить 149764, 89 грн.

Розрахунковим періодом, за який позивач обчислює середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні вказує період з червня 2024 року по жовтень 2024року у підсумку 86 робочих днів.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу невиплати роботодавцем (ДП ДГ «Перше Травня» Волинської ДСГДС ІК НААН)належних звільненому працівникові ( ОСОБА_1 ) сум у строки, визначені законом.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України.

За змістом ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Статтею 115 КЗпП України встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно з ст. 30 Закону України «Про оплату праці» при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У рішенні Конституційного Суду від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі № 1-18/2013 щодо тлумачення положень частини другої статті 233 КЗпП України, статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» Конституційний Суд України зазначив, що під заробітною платою, що належить працівникові, або за визначенням, використаним у частині другій стані 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою потрібно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Право працівника на належну заробітну плату кореспондує обов`язок роботодавця нарахувати йому виплати, гарантовані державою, і виплатити їх. Водночас право працівника не залежить від нарахування йому відповідних грошових виплат. Тому незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, працівник у разі порушення законодавства про оплату праці має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного суду від 08 лютого 2022 року, справа № 755/12623/19, провадження № 14-47цс21, середній заробіток за ст. 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст. 116 КЗпП).

Середньоденна заробітна плата для розрахунку середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку визначається за правилами, встановленими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку, у випадку нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Згідно з п. 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У постанові Великої Палати Верховного суду від 08 грудня 2021 року у справі № 9901/407/19 зазначено, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як заборгованість із заробітної плати та/або середній заробіток за час вимушеного прогулу, обчислюється без віднімання сум податків і зборів. Податки і збори із присудженої за рішенням суду суми заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із цієї суми при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума зменшується на суму податків і зборів. При цьому відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період у разі перебування на посаді працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори.

У постанові Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 808/8156/14 зазначено, що в резолютивній частині рішення обов`язково має бути зазначено, що суму визначено без утримання податку. Стягнення і сплата прибуткового податку покладаються на роботодавця, який самостійно розраховує суму податкових відрахувань і зменшує суму, призначену судом, на суму нарахованих податків. Отже, задовольняючи вимогу про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів фізичних осіб є обов`язком працівника, податковим агентом якого в силу закону виступає роботодавець, суд, задовольняючи вимоги про оплату праці, визначає суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Щодо вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що наказом ДП ДГ «Перше Травня» Волинської ДСГДС ІК НААН № 12-ос від 17.05. 2024 року ОСОБА_1 з 31 травня 2024 року на підставі п.1 ст.38 КЗпП України звільнено з посади референта з основної діяльності, а наказом ДП ДГ «Перше травня» Волинської ДСГДС ІК НААН № 13-ос від 17.05.2024 року з посади завідувача центральним складом.

У строки, встановлені ч. 1 ст. 116 КЗпП України ОСОБА_1 не виплачено заробітну плату при звільненні, не виплатив її відповідач і на час розгляду справи в суді.

Згідно поданої суду заяви відповідач вимогу про стягнення невиплаченої ОСОБА_1 заробітної плати визнав, а тому суд доходить висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з ДП ДГ «Перше травня» Волинської ДСГДС ІК НААН в його користь заборгованості з виплати заробітної плати у розмірі 149764, 89 грн.

Щодо вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Чинне законодавство покладає на підприємство, установу, організацію прямий обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать як на підставі норм Закону України «Про оплату праці», так і КЗпП України.

Судом встановлено, що в день звільнення відповідач не здійснив виплату належних позивачу грошових коштів.

Позивачем обґрунтовано проведено розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку: шляхом множення середньоденного заробітку (визначеного відповідно до вимог Порядку), який дорівнює 1277, 05 грн, на число робочих днів за час затримки розрахунку - 86 днів за період з 01.06. 2024 року (наступний день після звільнення) по 01.10.2024 року (день складення позовної заяви). Таким чином, розмір середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні ОСОБА_1 складає: 1277, 05 грн х 86 днів = 109826, 34 грн.

Оскільки, відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України з вини власника не було виплачено належних звільненому позивачу сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, ураховуючи відсутність підтвердження відповідачем поважних а обґрунтованих підстав затримки розрахунку з позивачем суд вважає,що вимога про стягнення середнього заробітку за період з 01.06.2024 по01.10.2024 року є обґрунтованою.

На переконання суду визначений розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є співмірним та пропорційним з розміром компенсаційних витрат позивача, яких він зазнав, внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку відповідача.

Щодо стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з

порушенням термінів її виплати.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини

доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» від 19.10.2000 року

підприємства, установи і організації усіх форм власності та господарювання

здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення

встановлених строків їх виплати, у т.ч. з вини власника або уповноваженого ним

органу (особи). Згідно ст. 2 цього Закону компенсація втрати частини доходів у

зв`язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і

більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період,

починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід

розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з

порушенням термінів її виплати визначений Постановою Кабінету Міністрів України

від 21.02.2001 року № 15921.02.2001 № 159 (з урахуванням змін та доповнень за

постановами від 09.08.2001 № 958 та від 31.03.2003 № 430) з наступними змінами:

відповідно до п. 4 Постанови КМУ № 159 від 21.02.2001 року сума компенсації

обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за

відповідний місяць (після утримання податків та обов`язкових платежів) прирості

індексу споживчих цін ("індексу інфляції) у відсотках для визначення суми

компенсації поділений на 100.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку сума компенсації у зв`язку із порушенням строків виплати заробітної плати становить 3183, 76 грн.

Стороною відповідача не подано контррозрахунку на спростування розрахунку наданого стороною позивача.

З урахуванням наведеного позов ОСОБА_1 до ДП «Дослідне господарство «Перше Травня» Волинської ДСГДС ІК НААН про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні необхідно задовольнити, та стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Перше Травня» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України в користьОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 149764, 89 грн., компенсацію втратичастини доходіву зв`язкуз порушенням строківїї виплатиу розмірі3183,76грн.та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 109826, 34 грн., а всього 262774, 99 грн.

Оскільки, справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника,суд визначає зазначену суму без утримання податкуна доходи фізичних осіб й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Згідно з ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Разом з цим, оскільки на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір в сумі 2627, 75 грн. необхідно стягнути з відповідача на користь держави.

Відповідно до п. 2, 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України необхідно допустити негайне виконання рішення суду в межах платежу за один місяць з присудженої заборгованості по заробітній платі.

Керуючись ст. 12, 13, 77, 81, 89, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 доДержавного підприємства"Досліднегосподарство "ПершеТравня"Волинської державноїсільськогосподарської дослідноїстанції Інститутукартоплярства "Національноїакадемії аграрнихнаук України"про стягненнязаборгованості позаробітній платіта середньогозаробітку зачас затримкирозрахунку призвільненні - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Перше Травня» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України в користьОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 149764 (сто сорок дев`ять тисяч сімсот шістдесят чотири) грн. 89 коп., компенсацію втратичастини доходіву зв`язкуз порушенням строківїї виплатиу розмірі3183(тритисячі стовісімдесят три)грн.76коп.та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 109826 (сто дев`ять тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 34 коп., а всього 262774 (двісті шістдесят дві тисячі сімсот сімдесят чотири) грн. 99 коп.

Визначена судом сума заробітної плати, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 з відрахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Перше Травня» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України в користь держави 2627 (дві тисячі шістсот двадцять сім) грн. 75 коп. судового збору.

Рішення в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6ст. 259 ЦПК України- з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Державне підприємство «Дослідне господарство «Перше Травня» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України, адреса: Волинська обл., Луцький р-н, с. Копачівка, вул. Першотравнева, 46, код ЄДРПОУ 00729310.

Повний текст рішення складено 24 січня 2025 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області В.П. Пушкарчук