Рішення

від 24.01.2025 по справі 202/11860/24

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/11860/24

Провадження № 2/202/1041/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

24 січня 2025 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Мачуського О.М.

за участю: секретаря судового засідання Карасьової Г.І.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Дніпра цивільнусправу запозовною заявою ОСОБА_1 доШостої дніпровськоїдержавної нотаріальноїконтори Дніпропетровськоїобласті проскасування постановинотаріуса провідмову увчиненні нотаріальноїдії,-

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Туманов С.Г. за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою ОСОБА_1 до Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області про скасування постанови Державного нотаріуса Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Карлової Тетяни якою Позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що Відповідачем позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 .

Підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії є наступні обставини: Спадкоємцем для вчинення нотаріальної дії не надано оригінал документа, що посвідчує право власності спадкодавця на таке майно; Встановити коло спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 неможливо через відсутність у Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР картотеки з питань реєстрації осіб за адресою: АДРЕСА_1 .

Вважає, що такі дії нотаріуса є незаконними, оскільки він не позбавлений можливості самостійно отримати всі необхідні дані для вчинення нотаріальної дії.

Враховуючи наведене, представник позивача просив скасувати постанову Державного нотаріуса Шостої Дніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Тетяни Карлової якою Позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2024 року, для її розгляду визначено суддю Мачуського О.М.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Мачуського О.М. від 14 жовтня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

Правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України, щодо подачі відзиву на позовну заяву, відповідач не скористався.

Ухвалою Індустріальногорайонного судум.Дніпропетровська від 25 грудня 2024 року закрито підготовче провадження по справі та призначено судовий розгляд по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, натомість подав заяву, згідно якої просить розглянути справу без його та позивача участі.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надала, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши подані стороною документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов не підлягає задоволенню з наступник підстав.

Судом встановлено, що Постановою Державного нотаріуса Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Карлової Тетяни від 26.09.2024 року було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З тексту постанови вбачається, що Шостою дніпропетровською державною нотаріальною конторою 02 жовтня 2021 року заведено спадкову справу № 68/2022 після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання якого на дату смерті було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

09 січня 2024 року ОСОБА_1 подано заяву про видачу на свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Підставою відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом зазначено те, що спадкоємцем не надано оригінал документа, що посвідчує право власності спадкодавця на частку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, через відсутність у Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР картотеки з питань реєстрації осіб за адресою: АДРЕСА_1 неможливо встановити коло спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК Українисуд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановленийдоговоромабо закономчи судом у визначених законом випадках.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина перша та другастатті 5 ЦПК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Відповідно достатті 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зістаттею 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

За правиламистатті 1223 ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідностатті 5 Закону України "Про нотаріат"нотаріус зобов`язаний, зокрема: здійснювати свої професійні обов`язки відповідно до цьогоЗаконуі принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики; сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз`яснювати права і обов`язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам; виконувати інші обов`язки, передбачені законом.

Відповідно достатті 46 Закону України "Про нотаріат"нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

Пунктом 9 частини першоїстатті 49 Закону України "Про нотаріат"визначено, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 49 Закону України "Про нотаріат" нотаріусу забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна (частина першастатті 68 Закону України "Про нотаріат").

Главою 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595, регламентується процедура видачі свідоцтв про право на спадщину.

Відповідно до пункту 4.16 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно п. 3.19, 3.20. глави 10 Порядку спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270Цивільного кодексу,він незаявив провідмову віднеї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Відповідно достатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК Українивизначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Предметом розгляду у цій справі (із урахуванням меж заявлених позовних вимог) є скасування постанови Державного нотаріуса Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Карлової Тетяни від 26 вересня 2024 року, а не визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на спадкове майно у зв`язку із відмовою у вчиненні нотаріусом нотаріальної дії.

Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (пункт 57постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17).

Застосування будь-яких засобів правового захисту матиме сенс лише за умови, що обрані суб`єктом порушеного права способи захисту відповідають вимогам закону та є ефективними.

Вирішуючи даний спір в межах позовних вимог, суд зважає на той факт, що нотаріусом винесено спірну постанову відповідно до чинного законодавства з урахуванням конкретних обставин справи.

При цьому суд зазначає, що право на спадкове майно Позивач може захистити шляхом звернення до суду із відповідним позовом (визнання права власності на частину нерухомого майна в порядку спадкування).

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

З урахуванням результату розгляду справи та у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати розподілу не підлягають та відносяться на позивача.

Керуючись ст. ст. 13, 19, 81, 82, 141, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області про скасування постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії відмовити в повному обсязі.

Заочне рішенняможебутипереглянуте судом,щойогоухвалив,записьмовоюзаявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи,якомуповнезаочне рішеннясудунебуло врученеуденьйого проголошення,маєправона поновленняпропущеногострокуна поданнязаявипройого перегляд-якщотаказаява поданапротягомдвадцятиднів здняврученняйому повногозаочногорішеннясуду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі, якщо повне рішення не було вручено позивачу у день його проголошення або складення, останній право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.М. Мачуський