Ухвала

від 24.01.2025 по справі 935/2574/20

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2574/20

Провадження № 2-др/935/8/24

У Х В А Л А

Іменем України

24 січня 2025 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Янчук В.В.,

за участю секретаря Кумечко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коростишів заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кушніренка Андрія Вікторовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спільною сумісною власністю подружжя майна, яке належить дружині та визнання частки в спільному майні, -

У С Т А Н О В И В:

Коростишівським районним судом Житомирської області 16 грудня 2024 року ухвалено рішення у даній справі, відповідно до якого позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спільною сумісною власністю подружжя майна, яке належить дружині та визнання частки в спільному майні - задовольнено частково.

Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 житловий будинок АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 1822581707:03:001:0134 для будівництва та обслуговування житлового будинку та споруд. Визнано за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на частку житлового будинку АДРЕСА_1 , а також частку земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 1822581707:03:001:0134 для будівництва та обслуговування житлового будинку та споруд. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

26.12.2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Кушніренко А.В. через систему «Електронний суд» звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн. та витрати на проведення експертизи у розмірі 6210,72 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом призначено до розгляду у судовому засіданні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення.

14.01.2025 через систему «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_2 , - адвокат Льовочкіна В.М. подала клопотання про залишення заяви без розгляду на підставі ч. 4 ст. 183 ЦПК України з запереченнями на заяву про ухвалення додаткового рішення.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Кушніренко А.В. не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. До суду представник позивача адвокат Кушніренко А.В. подав заяву, відповідно до якої просив здійснювати розгляд справи за відсутності позивача та представника, заяву про ухвалення додаткового рішення підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Льовочкіна В.М. не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. До суду подала заперечення на клопотання, відповідно до яких просила провести судове засідання без участі останньої, залишити заяву про ухвалення додаткового рішення без розгляду та повернути заявнику на підставі ч. 4 ст. 183 ЦПК України. У випадку не застосування судом положень ч. 4 ст. 183 ЦПК України, залишити заяву про ухвалення додаткового рішення без розгляду на підставі ст. 126 ЦПК України. У випадку не застосування судом положень ч. 4 ст. 183 ЦПК України та ст. 126 України, відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у зв`язку із недоведеністю заявлених вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 270ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши письмові матеріали заяви та додатки до неї, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 16.12.2024 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спільною сумісною власністю подружжя майна, яке належить дружині та визнання частки в спільному майні - задоволено частково.

Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 житловий будинок АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 1822581707:03:001:0134 для будівництва та обслуговування житлового будинку та споруд. Визнано за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на частку житлового будинку АДРЕСА_1 , а також частку земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 1822581707:03:001:0134 для будівництва та обслуговування житлового будинку та споруд. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

За змістом ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом невирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За змістом статті 6 ЦПК України суд зобов`язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповіднодоч. 2. ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1статті 137 ЦПК України, визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За частиною другоюстатті 137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу надано: договір № 04/12/2020 про надання правової допомоги від 17.12.2020, акт № 01/04/12/2020 приймання передачі наданої правової допомоги, додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги № 04/12/2020 від 17.12.2020. На підтвердження витрат за проведення експертизи додано платіжну інструкцію № 0.020173679781.

Однак, заявником не подано до суду докази надіслання заяви з додатками іншим учасникам справи або наявність підстав для звільнення від обов`язку надсилання копій документів учасникам справи.

Заява про ухвалення додаткового рішення є заявою з процесуальних питань. Тож подання учасником справи заяви про ухвалення додаткового рішення потрібно здійснювати із дотриманням вимог ЦПК України, встановлених для подання клопотань (заяв) з процесуальних питань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом (частина третя статті 182 ЦПК України).

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань визначені у статті 183 ЦПК України.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 22.05.2024 року у справі №210/3278/22.

Верховний Суд у постанові від 21 вересня 2022 року у справі № 725/1301/21 (провадження № 61-20691св21) зазначив, що, встановивши порушення позивачем установленого процесуальним законом порядку пред`явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме ненаправлення позивачем на адреси інших учасників справи (відповідачів) документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, що позбавило відповідачів можливості подати до суду клопотання про неспівмірність розміру таких витрат відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув без розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Аналогічна практика вирішення заяв про ухвалення додаткового рішення, до яких заявники не додали доказів надіслання (ненадання) іншим учасникам такої заяви з доданими до неї додатками, сформована Верховним Судом і в ухвалах від 25 лютого 2021 року у справі № 906/977/19, від 06 квітня 2022 року у справі № 759/13013/14-ц (провадження № 61-14029 св 21), від 16 січня 2023 року у справі № 640/23065/14 (провадження № 61-1456ск21), від 02 лютого 2023 року у справі № 466/1403/20 (провадження № 61-10035 св 22), від 27 березня 2023 року у справі № 756/820/20 (провадження № 61-8952 св 22) на стадії касаційного розгляду справи.

Також вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 12 квітня 2023 року у справі № 626/133/21 (провадження №61-11044 св 22), від 28 червня 2023 року у справі № 132/892/16-ц (провадження № 61-9297 св 22).

Верховний Суд врахував, що у справі, яка переглядається, позивач подав до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення, а тому до такої заяви підлягають застосуванню правила частини четвертої статті 183 ЦПК України щодо подання заяв.

Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спільною сумісною власністю подружжя майна, яке належить дружині та визнання частки в спільному майні, слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст.43,141,183,265,270 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кушніренка Андрія Вікторовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 провизнання спільноюсумісною власністюподружжя майна,яке належитьдружині тавизнання часткив спільномумайні залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняна ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: В.В.Янчук.