Номер провадження 2/754/44/25
Справа №754/4988/23
РІШЕННЯ
Іменем України
14 січня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Буша Н.Д.,
секретаря с/з Шклярської К.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісовий» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за обслуговування будинку та прибудинкової території,-
ВСТАНОВИВ:
До Деснянського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою суду від 19.04.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 17.08.2023 року здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін в розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
11.01.2024 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача - ОСОБА_2 на належного відповідача- ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 20.02.2024 року замінено неналежного відповідача ОСОБА_2 на належного відповідача - ОСОБА_1 .
Свої вимоги позивач мотивує тим, що у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 , відповідно до Статуту створено власниками квартир на нежитлових приміщень ОСББ «Лісовий». Метою створення ОСББ є забезпечення і захист прав власників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом.
Пунктом 13 Розділу IV Статуту ОСББ «Лісовий» визначено, що письмове опитування співвласників має також юридичну силу, як і рішення загальних зборів. Тож, Протоколом № 1-19 «Підсумків проведення письмового опитування» від 30 квітня 2019 року було прийнято рішення затвердити суми внесків на утримання будинку та прибудинкової території з 01.05.2019 року в сумі 5,57 грн. за 1 кв. м. загальної площі та перший поверх 4,80 грн. з 1 кв. м. загальної площі квартири.
Відповідно до договору дарування квартири від 07 квітня 2010 року, р.№11-413 відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 .
Відповідач свої зобов`язання по сплаті поточних платежів за обслуговування будинку та прибудинкової території повністю не виконує, позивачем щомісячно направлялись квитанції з сумою боргу. Відповідач своєчасно не сплачує вартість отриманих послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території, за період з 01.01.2020 року по 31.03.2023 рік утворилась заборгованість у розмірі 9 007,70 грн., а також 3 % річних за вказаний період в розмірі 270,20 грн.
Посилаючись на те, що добровільно відповідач борг не погашає, позивач просить стягнути з нього вищевказану суму заборгованості та 3 % річних, а також всі фактично понесені судові витрати.
11.12.2024 року від сторони позивача на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в яких позивач зазначає, що відповідач сплатив 02.11.2023 року та 03.11.2023 року заборгованість в розмірі 9 277,90 грн., а тому позивач просить суд стягнути з відповідача лише витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1 500 грн.
Позивачем ОСББ «Лісовий» подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, уточнені позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач в судові засідання не з`явився, подано клопотання про розгляд справи у його відсутності.
У зв`язку з чим, суд вважає за необхідне розглянути справу без участі сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, дійшов висновку про залишення без задоволення позовних вимог з таких підстав.
Як встановлено судом і відповідно до матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 на підставі договору дарування квартири, посвідченого Зозулею О.В., державним нотаріусом П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори від 07 квітня 2010 року за р. №413 є власником квартири АДРЕСА_2 . Вказаний будинок перебуває на балансі ОСББ «Лісовий».
За визначеннями, які зазначені у ст. 1 Закону ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Такі послуги надаються споживачу - фізичній чи юридичній особі, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Згідно положення Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Відповідно до ч.1, 3 ст.4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами, створюється об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
Обов`язок споживача своєчасно оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги та витрати на утримання будинку і прибудинкової території випливає і з положень ст. 162 Житлового кодексу України, пункту 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630.
Згідно п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Пунктом 1 розділу II Статуту ОСББ «Лісовий» визначено, що метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майно будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.
Протоколом № 1-19 «Підсумків проведення письмового опитування» від 30 квітня 2019 року було прийнято рішення затвердити суми внесків на утримання будинку та прибудинкової території з 01.05.2019 року в сумі 5,57 грн. за 1 кв. м. загальної площі та перший поверх 4,80 грн. з 1 кв. м. загальної площі квартири.
Утримання будинку та прибудинкової території забезпечується ОСББ та відповідними підприємствами - виконавцями послуг на підставі договорів з ОСББ. При визначенні розміру внесків виходять з витрат на утримання, передбачених кошторисом ОСББ, який відповідно до ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» затверджується Загальними зборами.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, відповідач за період з 01.01.2020 року по 31.03.2023 рік мав заборгованість у розмірі 9 007,70 грн., а також 3 % річних за вказаний період в розмірі 270,20 грн.
В ході розгляду справи, відповідачем було повістюсплачено суму заборгованості в розмірі 9 277,90, що підтверджується відповідними квитанціями.
Це обставина свідчить про те, що предмет спору втратив свою актуальність, оскільки позовні вимоги, які стосуються стягненя заборгованості за житлово-комунальні послуги, більше не є релевантними.
Відповідно до ст. 255 ЦПК України, суд не може задовольнити вимоги, якщо відсутні підстави для їх розгляду.
Таким чином, у зв`язку з виконанням відповідачем дій, які були предметом позову, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.
Пунктом 2 ч.1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного,а не формального значення.
Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Такий правовий висновок сформульовано у Постанові ОП КЦС ВС від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21).
Таким чином, приймаючи до уваги правову позицію, враховуючи положення ст. 255 ЦПК України, а також те, що в даному випадку представник позивача повідомив про те, що не підтримує позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, внаслідок задоволення їх відповідачем, однак просить задовольнити іншу вимогу позову, суд приходить до висновку про відсутність обставин для закриття провадження у справі за зазначених підстав, при цьому наявні обставини для відмови у задоволені позовних вимог.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Подібні за змістом висновки викладені в постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18, від 28.11.2019 у справі № 918/150/19, від 26.01.2022 у справі № 921/787/20 від 14.06.2022 у справі № 904/3870/21, від 13.09.2022 у справі № 918/1222/21.
З урахуванням зазначеного вище, а також положень ст. 12 ЦПК, за змістом якої цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, за якими учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом, і кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви.
Судові витрати залишаються за позивачем.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 255, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Житлового Кодексу України, суд -
У Х В А Л И В:
В задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісовий» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за обслуговування будинку та прибудинкової території - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання через Деснянський районний суд міста Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 24.01.2025 року.
Суддя Н.Д.Буша
Суд | Деснянський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2025 |
Оприлюднено | 27.01.2025 |
Номер документу | 124657130 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Деснянський районний суд міста Києва
Буша Н. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні