Ухвала

від 24.01.2025 по справі 904/271/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24.01.2025м. ДніпроСправа № 904/271/25

Суддя Дупляк С.А., розглянувши матеріали

за позовом Дніпровської міської ради

до Громадської організації "Дніпровський спортивно-парусний яхт-клуб "Січ"

про усунення перешкод у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою та припинення права власності,

в с т а н о в и в:

Дніпровська міська рада (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою від 21.01.2025 за вих. №7/11-136 до Громадської організації "Дніпровський спортивно-парусний яхт-клуб "Січ" (далі - відповідач), у якій просить:

1) усунути перешкоди Дніпровській міській раді в користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, розташованою біля земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:03:149:0014), у районі будинку №134, по вул. Набережній Перемоги у м. Дніпрі, належною до земель комунальної власності Дніпровської міської територіальної громади, площею 26,2210 га, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення об`єктів самочинного будівництва, а саме: захисної дамби №4, берегоукріплювальної дамби №5, причального містка №6, містка №7, хвилелома №8, захисного мола №9, містка №10, хвилелома №11, струмененаправляючого острівця №12, суднопідйомного сліпа №13, містка №14, захисного мола №15, причала №16, причалів №17-35, містка №36, мостіння І за рахунок Громадської організації "Дніпровський спортивно-парусний яхт-клуб "Січ";

2) припинити право володіння Громадської організації "Дніпровський спортивно-парусний яхт-клуб "Січ" правом власності на збудовані споруди, а саме: захисної дамби №4, берегоукріплювальної дамби №5, причального містка №6, містка №7, хвилелома №8, захисного мола №9, містка №10, хвилелома №11, струмененаправляючого острівця №12, суднопідйомного сліпа №13, містка №14, захисного мола №15, причала №16, причалів №17- 35, містка №36, мостіння І на самовільно зайнятій земельній ділянці, розташованій біля земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:03:149:0014), у районі будинку №134, по вул. Набережній Перемоги у м. Дніпрі, належною до земель комунальної власності Дніпровської міської територіальної громади, площею 26,2210 га (реєстраційний номер обєкту нерухомого майна 855651812101).

Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/271/25 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2025.

Перевіривши матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху з огляду на таке.

(1) Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 123 ГПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому відношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставки судового збору встановлюються в таких розмірах: із позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; із позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З 01.01.2025 набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", статтею 7 якого встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3.028,00 грн.

Позивачем додано до позовної заяви в якості доказу сплати судового збору платіжну інструкцію від 12.12.2024 №2609 на суму 3.028,00 грн та платіжну інструкцію від 16.01.2025 №14 на суму 3.028,00 грн.

Однак, відповідно до довідки канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2025 №14/25, платіжна інструкція від 12.12.2024 №2609 був використаний у справі №904/5667/24, суддя Татарчук В.О.

Як вбачається з КП "Діловодство спеціалізованого суду", ухвалою від 13.01.2025 у справі №904/5667/24 повернуто позовну заяву Дніпровської міської ради до Громадської організації "Дніпровський спортивний-парусний яхт-клуб "Січ" про усунення перешкод у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою.

Позивач не звертався до суду з заявою згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" про повернення судового збору сплаченого за платіжною інструкцією від 12.12.2024 №2609 на суму 3.028,00 грн.

Водночас, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Та обставина, що позивач станом на даний момент не звернувся до суду із клопотанням про повернення судового збору у справі №904/5667/24 не є гарантією неподання ним такого клопотання у майбутньому.

У разі прийняття судом платіжної інструкції від 12.12.2024 №2609 на суму 3.028,00 грн, як належного доказу оплати судового збору за подання позову у справі №904/271/25 позивач, після ухвалення судом рішення у цій справі, не буде позбавлений можливості подання клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у справі №904/5667/24.

Аналогічна позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі №904/4585/22.

Питання повторного використання платіжного документа при повторному поданні позовної заяви за умови повернення без розгляду попередньо поданої заяви також розглядалося Верховним Судом.

У постанові від 13 лютого 2019 року у справі №1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону).

Проте, Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час розгляду заяви стаття 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Тому, заявник/позивач, коли подає повторно заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав заявника/позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий заявник / позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви, яка була залишена без розгляду.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №160/554/23.

За таких обставин прийняття судом платіжної інструкції від 12.12.2024 №2609 на суму 3.028,00 грн, як належного доказу оплати судового збору за подання позову у справі № 904/271/25 з високою імовірністю буде мати наслідком безпідставне повернення позивачу з Державного бюджету України грошових коштів у розмірі 3.028,00 грн за подання позовної заяви.

Водночас, за відсутності дієвого державного механізму, що гарантуватиме фактичну наявність у Державному бюджеті України грошових коштів у розмірі 3.028,00 грн за подання цього позову, судове рішення не може ґрунтуватись на ймовірності добросовісної поведінки позивача.

За таких обставин платіжна інструкція від 12.12.2024 №2609 на суму 3.028,00 грн не може бути прийнята судом в якості належного доказу оплати судового збору за подання позову у даній справі.

Отже, платіжна інструкція від 12.12.2024 №2609 на суму 3.028,00 грн не може бути прийнята судом в якості належного доказу сплати судового збору за подання позову у даній справі.

(2) Крім цього, позивач у вступній частині позовної заяви визначив Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради в якості третьої особи, хоча обґрунтоване клопотання щодо її залучення та як рішення суду може вплинути на її права та обов`язки позивач не вказав.

Господарський суд вважає за потрібне вказати, що питання допущення або залучення третьої(іх) особи(іб), яка(і) не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду під час прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині судового рішення певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їм відповідного процесуального статусу.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Таким чином, позивачу рекомендовано подати належним чином обґрунтоване клопотання про залучення третьої(іх) особи(іб), із зазначенням наявності у неї(их) юридичного інтересу та вказати, яким саме чином рішення у цій справі вплине на її(їх) права та обов`язки і на боці якої сторони вона(и) виступає(ють).

(3) Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу (ч. 1 ст. 172 ГПК України).

В якості доказів направлення відповідачу та третій особі копій позовної заяви і доданих до неї документів позивач до матеріалів позову долучив накладні та листи з описом вкладення.

Оцінюючи долучені позивачем докази направлення копій позовної заяви і доданих до неї документів, суд взяв до уваги позицію, викладену у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №921/311/17-г/7 та від 29.01.2019 у справі №922/705/18, згідно із якою застосування норми пункту 61 Правил №270 в редакції, чинній з 01.02.2022, а саме про те, що опис вкладення у цінний лист форми 107 за відсутності розрахункового документа (фіскального чека, розрахункової квитанції) не може братися до уваги як належний доказ відправлення поштової кореспонденції.

В свою чергу, в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/28408/15, від 26.03.2020 у справі №910/9962/16, від 24.12.2020 у справі №916/2110/20, від 17.08.2022 у справі №910/12126/21 сформовано усталену правову позицію про те, що в разі, якщо опис вкладення у цінний лист форми 107 не містить посилання на відповідний номер поштового відправлення (штрих-кодовий ідентифікатор із 13 цифр), який згідно з пунктом 61 Правил №270 в редакції, чинній з 01.02.2022 повинен зазначатися працівником установи поштового зв`язку на примірнику опису, що видається відправникові, то такий опис вкладення не може братися до уваги як належний та допустимий доказ надсилання поштового відправлення.

Отже, долучені позивачем докази направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів належними не визнаються, а тому наявні підстави рекомендувати позивачу усунити виявлені судом недоліки.

(4) Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, другою позовною вимогою позивач визначив припинення права володіння Громадської організації "Дніпровський спортивно-парусний яхт-клуб "Січ" правом власності на збудовані споруди .

З наведеної вимоги вбачається, що позивач просить припинити право володіння, однак одночасно зазначає про право власності, водночас, дану вимогу позивач не обґрунтовує посиланнями на норми чинного законодавства, які передбачають відповідний спосіб захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 164, 174, 234, 235 ГПК України, господарський суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву залишити без руху.

Запропонувати позивачу:

- зазначити зміст позовних вимог відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України;

- надати до господарського суду: докази сплати судового збору у розмірі 3.028,00 грн; документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладень з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви про, які зазначено в тексті ухвали протягом трьох днів з дня вручення цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.А. Дупляк