ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
03.02.2025м. ДніпроСправа № 904/271/25
Суддя Дупляк С.А., розглянувши матеріали
за позовом Дніпровської міської ради
до Громадської організації "Дніпровський спортивно-парусний яхт-клуб "СІЧ"
про усунення перешкод у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою та припинення права власності,
в с т а н о в и в:
Дніпровська міська рада (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою від 21.01.2025 за вих. №7/11-136 до Громадської організації "Дніпровський спортивно-парусний яхт-клуб "Січ" (далі - відповідач), у якій просить:
1) усунути перешкоди Дніпровській міській раді в користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, розташованою біля земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:03:149:0014), у районі будинку №134, по вул. Набережній Перемоги у м. Дніпрі, належною до земель комунальної власності Дніпровської міської територіальної громади, площею 26,2210 га, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення об`єктів самочинного будівництва, а саме: захисної дамби №4, берегоукріплювальної дамби №5, причального містка №6, містка №7, хвилелома №8, захисного мола №9, містка №10, хвилелома №11, струмененаправляючого острівця №12, суднопідйомного сліпа №13, містка №14, захисного мола №15, причала №16, причалів №17-35, містка №36, мостіння І за рахунок Громадської організації "Дніпровський спортивно-парусний яхт-клуб "Січ";
2) припинити право володіння Громадської організації "Дніпровський спортивно-парусний яхт-клуб "Січ" правом власності на збудовані споруди, а саме: захисної дамби №4, берегоукріплювальної дамби №5, причального містка №6, містка №7, хвилелома №8, захисного мола №9, містка №10, хвилелома №11, струмененаправляючого острівця №12, суднопідйомного сліпа №13, містка №14, захисного мола №15, причала №16, причалів №17- 35, містка №36, мостіння І на самовільно зайнятій земельній ділянці, розташованій біля земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:03:149:0014), у районі будинку №134, по вул. Набережній Перемоги у м. Дніпрі, належною до земель комунальної власності Дніпровської міської територіальної громади, площею 26,2210 га (реєстраційний номер обєкту нерухомого майна 855651812101).
Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/271/25 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2025.
Ухвалою суду 24.01.2025 позовну заяву залишено без руху; запропоновано позивачу: зазначити зміст позовних вимог відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України; надати до господарського суду: докази сплати судового збору у розмірі 3.028,00 грн; документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладень з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Через відділ документального забезпечення 29.01.2025 від позивача надійшла заява на виконання ухвали суду від 24.01.2025, до якої, серед іншого, додано платіжну інструкцію від 29.01.2025 №77 про доплату судового збору у
розмірі 3 028,00 грн, клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних
вимог на предмет спору, та пояснення щодо пункту 4 ухвали суду, а саме прохальної частини позовної заяви (друга позовна вимога позивача про припинення права володіння Громадської організації «Дніпровський спортивно-парусний яхт-клуб «Січ» правом власності на збудовані споруди, яку позивач обґрунтував п. 6.45. Постанови Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №904/7803/21).
Водночас, під час дослідження наданих позивачем матеріалів заяви про усунення недоліків позовної заяви, суд дійшов висновку, що визначені ухвалою суду від 24.01.2025 недоліки позовної заяви позивачем усунуто не в повному обсязі.
Згідно з ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення.
Таким чином, залишаючи позовну заяву без руху, судом встановлено спосіб усунення виявлених недоліків поданого позову, за умови усунення яких саме у спосіб, встановлений судом, позовна заява підлягає прийняттю до розгляду, а провадження у справі за таким позовом - відкриттю в силу приписів ст. 176 Господарського процесуального кодексу України.
Так, в ухвалі суду було зазначено, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу (ч. 1 ст. 172 ГПК України).
В якості доказів направлення відповідачу та третій особі копій позовної заяви і доданих до неї документів позивач до матеріалів позову долучив накладні та листи з описом вкладення.
Оцінюючи долучені позивачем докази направлення копій позовної заяви і доданих до неї документів, суд взяв до уваги позицію, викладену у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №921/311/17-г/7 та від 29.01.2019 у справі №922/705/18, згідно із якою застосування норми пункту 61 Правил №270 в редакції, чинній з 01.02.2022, а саме про те, що опис вкладення у цінний лист форми 107 за відсутності розрахункового документа (фіскального чека, розрахункової квитанції) не може братися до уваги як належний доказ відправлення поштової кореспонденції.
В свою чергу, в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/28408/15, від 26.03.2020 у справі №910/9962/16, від 24.12.2020 у справі №916/2110/20, від 17.08.2022 у справі №910/12126/21 сформовано усталену правову позицію про те, що в разі, якщо опис вкладення у цінний лист форми 107 не містить посилання на відповідний номер поштового відправлення (штрих-кодовий ідентифікатор із 13 цифр), який згідно з пунктом 61 Правил №270 в редакції, чинній з 01.02.2022 повинен зазначатися працівником установи поштового зв`язку на примірнику опису, що видається відправникові, то такий опис вкладення не може братися до уваги як належний та допустимий доказ надсилання поштового відправлення.
Суд в ухвалі від 24.01.2025 зазначив, що долучені позивачем докази направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів належними не визнаються, а тому наявні підстави рекомендувати позивачу усунити виявлені судом недоліки.
Тому суд, запропонував позивачу спосіб усунення недоліків: надання до господарського суду документів, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладень з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Між тим, як вбачається із поданої заяви про усунення недоліків, позивач не врахував зазначені судом недоліки позовної заяви. В якості доказів направлення відповідачу та третій особі копій позовної заяви та доданих до неї документів він зазначив, що до позовної заяви вже були долучені накладні та описи вкладення, а до заяви про усунення недоліків додав оригінали фіскальних чеків до накладних №4900000362854 та №4900000362889. Додатково позивач надав інформацію з офіційного сайту АТ «Укрпошта» - рекомендоване повідомлення про вручення зазначених накладних. Таким чином, замість усунення недоліків позовної заяви позивач фактично лише доповнив наявні докази оригіналами фіскальних чеків.
Однак, як було зазначено вище, якщо опис вкладення у цінний лист форми 107 не містить посилання на відповідний номер поштового відправлення (штрих-кодовий ідентифікатор із 13 цифр), який згідно з пунктом 61 Правил №270 в редакції, чинній з 01.02.2022 повинен зазначатися працівником установи поштового зв`язку на примірнику опису, що видається відправникові, то такий опис вкладення не може братися до уваги як належний та допустимий доказ надсилання поштового відправлення, що було проігноровано позивачем.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї докази направлення, неможливо встановити, що які саме документи направив позивач відповідачу та третій особі відповідно до поштових накладних, адже описи вкладення не є належними доказами. На них не міститься посилання на відповідний номер поштового відправлення (штрих-кодовий ідентифікатор із 13 цифр), що не дає змоги встановити того, що ці описи мають відношення до відповідних фіскальних чеків.
Як зазначалось вище, суд в ухвалі від 24.01.2025 визнав долучені позивачем докази направлення іншим учасникам справи неналежними доказами, а тому не надавав оцінку їх змісту.
Позивач нових описів вкладення, які б відповідали законодавству, не подав, а фактично просить врахувати старі неналежні докази.
(Окремо суд зазначає, що на одному з описів вкладення, який суд визнав неналежним доказам, зазначена адреса одержувача Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради - вул. Старокозацька, буд. 58, м. Дніпро, 49000. А у накладній №4900000362854 одержувачем вказано Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради за адресою: просп. Дмитра Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Таким чином, неможливо достеменно встановити, на яку саме адресу було здійснено направлення позовної заяви).
За таких обставин суд доходить до висновку, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження здійснення останнім поштового відправлення з направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами на адресу відповідача та третьої особи, що в свою чергу не дає можливості суду встановити, виконання позивачем вимог пункту 1 частини 1 статті 164 та частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, враховуючи наявність у відповідача та третьої особи зареєстрованих Електронних кабінетів, всупереч вимогам ч. 6 ст. 6 ГПК України позивач не здійсним таке надсилання і в електронній формі через Електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу, адже доказів надсилання копій в електронній формі (відповідних електронних квитанцій) суду не надав.
Отже, позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 24.01.2025 в частині надання суду належних доказів надсилання відповідачу та третій особі копій позовної заяви з доданими до неї документами, а тому позивачем повністю не усунуто недоліки позовної заяви.
Натомість, часткове усунення недоліків, не може вважатись усуненням недоліків у розумінні ст. 174, 176 Господарського процесуального кодексу України, оскільки такі недоліки повинні бути усунуті в повному обсязі.
Відповідності з частинами 4, 6, 7 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що неусунення будь-якого з недоліків позовної заяви у строк, встановлений в ухвалі суду про залишення позову без руху, має наслідком повернення вказаної позовної заяви.
Зазначене свідчить, що причиною повернення позову є не надмірний формалізм суду, а невиконання саме позивачем приписів вказаних вище нормативно-правових приписів та його відповідне відношення до підготовки документів, що надаються суду.
Суд також звертає увагу позивача на те, що:
- системний аналіз наведених вище норм процесуального закону свідчить, що реалізація особою права на подання позову та інших заяв, клопотань до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку), яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту заяв, документів, які додаються до них, недотримання яких має відповідні процесуальні наслідки для заявника;
- норми процесуального права побудовані на чіткій позиції дисциплінованості як суду так і учасників справи, а зазначене покладено в основу засад господарського судочинства з метою спрощення судового розгляду справи, скорочення судового розгляду, а також розвитку поваги в учасників справи як один до одного, так і до суду.
На підставі наведених приписів процесуального законодавства, з огляду на невиконання позивачем вимог ухвали суду від 24.01.2025 щодо усунення недоліків позовної заяви, відповідна заява вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із позовною заявою.
При цьому, суд звертає увагу на те, що повернення позовної заяви не є перешкодою в доступі до правосуддя.
Суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Слід також зазначити, що статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України).
Статтею 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак, - а отже прийняття до розгляду заяви, поданої без дотримання статтей 162, 164, 172 ГПК України може бути витлумачено як надання переваги заявникові, що є неприпустимим.
Враховуючи вище викладене, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню.
Повернення позовної заяви не є позбавленням права на доступ до правосуддя, та не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду.
Керуючись частиною 4 статті 174, статтею 234 ГПК України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Повернути позивачу позовну заяву та додані до неї документи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (тобто 03.02.2025).
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Додаток (для позивача): позовна заява з додатками.
Суддя С.А. Дупляк
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 03.02.2025 |
Оприлюднено | 04.02.2025 |
Номер документу | 124859652 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дупляк Степан Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Дупляк Степан Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні