Ухвала

від 23.01.2025 по справі 907/955/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"23" січня 2025 р. м. УжгородСправа № 907/955/21

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.

розглянувши клопотання арбітражного керуючого Бахтина Віталія Віталійовича (за вх.№02.3.1-02/409/25 від 21.01.2025 р.) про стягнення пропорційно до розміру кредиторських вимог з кредиторів банкрута ТОВ Іселі несплаченої суми винагороди арбітражного керуючого Бахтина Віталія Віталійовича та видачу судового наказу

у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю Іселі (ідентифікаційний код: 32787043)

про банкрутство

без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Іселі (ідентифікаційний номер 32787043) звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю в порядку ч. 4 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 03.12.2021 прийнято до розгляду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 21.12.2021. Викликано для участі у судовому засіданні представників боржника та визначеного автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справах про банкрутство арбітражного керуючого Гольчановського Григорія Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 25.02.2013 №290). Встановлено арбітражному керуючому Гольчановському Г.С. строк до 21.12.2021 (включно) для подачі до суду заяв про їх участь у справі про банкрутство ТзОВ Іселі у порядку ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою суду від 21.12.2021 р. відкрито провадження у справі про банкрутство ТзОВ Іселі. Уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів ТзОВ Іселі. Уведено процедуру розпорядження майном ТзОВ Іселі. Призначено розпорядником майна ТзОВ Іселі (89300 м. Свалява Закарпатської області, вул. Алексія, 10, ідентифікаційний код 32787043) арбітражного керуючого Бахтин Віталія Віталійовича (свідоцтво від 17.07.2013 № 1311). Встановлено оплату послуг арбітражному керуючому Бахтин Віталію Віталійовичу (свідоцтво від 17.07.2013 № 1311) у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника. Заборонено боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави (у разі наявності). Встановлено розпоряднику майна боржника строк до 09.02.2022 для подачі до Господарського суду Закарпатської області відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), реєстру вимог кредиторів відповідно до норм наказу Міністерства економіки України "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів" від 02.07.2010 №788. Визначено дату проведення попереднього судового засідання у справі на 09.02.2022. Встановлено розпоряднику майна боржника строк до 10.02.2021 для проведення інвентаризації майна боржника. Офіційно оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ Іселі у встановленому законодавством порядку. Зобов`язано розпорядника майна боржника виконати вимоги п. 3 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, докази чого надати суду.

Ухвалою суду від 06.08.2024 р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс товариства з обмеженою відповідальністю Іселі (ідентифікаційний код: 32787043). Судом постановлено про ліквідацію банкрута - товариства з обмеженою відповідальністю Іселі (ідентифікаційний код: 32787043), як юридичної особи у зв`язку з банкрутством. Провадження у справі №907/955/21 закрито.

Також ухвалою суду від 06.08.2024 р. затверджено звіт арбітражного керуючого Бахтина В.В. ліквідатора боржника товариства з обмеженою відповідальністю Іселі (ідентифікаційний код: 32787043) про нарахування та виплату грошової винагороди за підсумками ліквідаційної процедури боржника - товариства з обмеженою відповідальністю Іселі (ідентифікаційний код: 32787043) за період з 01.11.23р. -31.05.24р. у розмірі - 160 200,00 грн. (сто шістдесят тисяч двісті гривень 00 коп.).

21.01.2025 р. через систему Електронний суд до суду надійшла заява арбітражного керуючого Бахтина В.В. (за вх.№02.3.1-02/409/25) про стягнення пропорційно до розміру кредиторських вимог з кредиторів банкрута ТОВ Іселі (89300, Закарпатька обл., м. Свалява, вул. Алексія, 10, код ЄДРПОУ 32787043) несплаченої суму винагороди арбітражного керуючого Бахтин Віталія Віталійовича з кредиторів та видачу судового наказу.

Арбітражний керуючий у поданому клопотанні вказує на те, що Комітетом кредиторів ТОВ «Іселі» схвалено звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, відшкодування його витрат за період 13.06.23р. 31.05.24р. А як наслідок ухвалою Господарського суду Закарпатської області по справі № 907/955/21 від 23.01.2024 року затверджено звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому Бахтину В.В. за період виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Іселі" з 13.06.2023 по 31.10.2023 в розмірі 91 790,00 грн. та ухвалою Господарського суду Закарпатської області по справі № 907/955/21 від 06.08.2024 року затверджено звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому Бахтину В.В. за період виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Іселі" з 01.11.2023 по 31.05.2024 в розмірі 160200,00 грн.

В межах процедури банкрутства було проведено оплату винагороди арбітражного керуючого Бахтин В.В. за рахунок коштів отриманих від реалізації майна боржника в сумі 40 471,43 грн.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги відсутність активів боржника для погашення винагороди арбітражного керуючого, обставини того, що фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора кредиторами не створювався, схвалення комітетом кредиторів звіту ліквідатора про нарахування та виплату грошової нагороди, арбітражний керуючий звернувся з клопотанням про стягнення пропорційно до розміру вимог з кредиторів банкрута несплаченої суму винагороди арбітражного керуючого у розмірі 211 518,57 грн.

Ухвалою суду від 09.02.2022р. затверджено реєстр вимог кредиторів: Державна податкова служба України в особі відокремленого підрозділу Головного управління державної податкової служби у Закарпатській області в розмірі 1 733 589,21 грн. та Цанько Михайло Дмитрович в розмірі 197 167,93 грн.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 11.10.2023р. визнано вимоги Державна податкова служба України в особі відокремленого підрозділу Головного управління державної податкової служби у Закарпатській області в розмірі 50 266,43грн.

Отже, кредиторами у справі є Державна податкова служба України в особі відокремленого підрозділу Головного управління державної податкової служби у Закарпатській області в розмірі 1 783 855,64 грн. та ОСОБА_1 в розмірі 197 167,93 грн.

Арбітражний керуючий у клопотання зазначає про те, що загальне відношення кредиторським вимог (1981023,57 грн) до суми винагороди арбітражного керуючого (211518,57 грн), то при пропорційному поділі суми винагороди арбітражного керуючого до розміру кредиторських вимог на Державну податкова служба України в особі відокремленого підрозділу Головного управління державної податкової служби у Закарпатській області припадає сума 190 466,48 грн. та на Цанько Михайла Дмитровича припадає сума в розмірі 21 052,08 грн.

Разом з тим, звертає увагу на правові позиції Верховного Суду з питань оплати послуг арбітражного керуючого. Так, у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №5024/980/2011) зазначено про те, що законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого розпорядника майна/ керуючого санацією/ліквідатора в залежність від обсягу його діяльності (за умови достатності та відповідності цих дій вимогам Закону про банкрутство), від розміру задоволених вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів роботи арбітражного керуючого у справі про банкрутство. Також, суд касаційної інстанції відзначає, що кредитор, як споживач послуг арбітражного керуючого, котрий очікує на результат його діяльності, має усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.01.2019 у справі №910/32824/15).

Згідно із ст. 1 Конвенції Міжнародної організації праці «Про захист заробітної плати» №95, ратифікованої Україною 30.06.1961, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, які працівник має отримувати за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

Відмову від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.

Із приписів статей 12, 30 Кодексу України з процедур банкрутства надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень безоплатно.

Якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу 6 частини другої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або від продажу його майна, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, або взагалі відсутні, арбітражний керуючий не позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на сплату грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат у справі, пропорційно розміру визнаних кредиторських вимог (близький за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 5011-15/2551-2012).

Покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до частини п`ятої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, так і за ухвалою суду пропорційно сумам грошових вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства (відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 5002-17/1718-2011).

З огляду на вищенаведене, суд вважає за доцільне задовольнити заяву про видачу наказу на примусове стягнення коштів в якості основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна у справі №907/955/21.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Закарпатської області -

У Х В А Л И В :

1. Клопотання арбітражного керуючого Бахтина Віталія Віталійовича (за вх.№02.3.1-02/409/25 від 21.01.2025 р.) про стягнення пропорційно до розміру кредиторських вимог з кредиторів банкрута ТОВ Іселі несплаченої суми винагороди арбітражного керуючого Бахтина Віталія Віталійовича та видачу судового наказу задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з кредитора Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 44106694) на користь арбітражного керуючого Бахтина Віталія Віталійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1311 від 17.07.2013, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) несплачену суми грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю Іселі в сумі 190 466,48 (сто дев`яносто тисяч чотириста шістдесят шість гривень 48 копійок) пропорційно їхнім вимогам.

3. Стягнути з кредитора ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь арбітражного керуючого Бахтина Віталія Віталійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1311 від 17.07.2013, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) несплачену суми грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю Іселі в сумі 21 052,08 (двадцять одна тисяча п`ятдесят дві гривні 08 копійок) пропорційно їхнім вимогам.

Видати накази в порядку Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 23.01.2025 р.

Суддя О.Ф. Ремецькі