номер провадження справи 19/58/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
16.01.2025 Справа № 908/714/24
м.Запоріжжя
За заявою Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про відстрочення виконання рішення у справі №908/714/24
за позовом: Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект»
про стягнення 1399166,27 грн.
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.
За участю представників сторін:
від позивача: не з`явився;
від відповідача (заявника): Малахов М.Л. (в режимі відеоконференції);
УСТАНОВЛЕНО:
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.06.2024 у справі №908/714/24 (суддя Давиденко І.В.) позов Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» 1199392 грн. 80 коп. основного боргу, 54888 грн. 99 коп. 3 % річних, 144884 грн. 48 коп. інфляційних нарахувань. З відповідача на користь позивача стягнуто 16790 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору та 10000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Центрального апеляційного господарського від 11.12.2024 рішення Господарського суду Запорізької області від 05.06024 у справі № 908/714/24 залишено без змін.
06.01.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про відстрочення виконання рішення суду у справі № 908/714/24.
Згідно з протоколом передачі судової справи від 06.01.2025 заяву передано раніше визначеному у справі складу суду, яким ухвалено судове рішення судді Давиденко І.В.
Враховуючи перебування судді Давиденко І.В. у відпустці, розпорядженням керівника апарату Господарського суду Запорізької області № П-30/25 від 07.01.2025 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.01.2025 вищезазначену заяву визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 09.01.2025 заяву Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про відстрочення виконання рішення у справі №908/714/24 прийнято до розгляду та призначено судове засідання з її розгляду на 16.01.2025.
10.01.2025 до суду від позивача АТ «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» надійшло заперечення на заяву.
У судове засідання 16.01.2025 представник позивача не з`явися, про причин неявки суду не повідомив.
З огляду на наявну письмову позицію позивача щодо поданої відповідачем заяви про відстрочення виконання судового рішення, суд дійшов до висновку про розгляд заяви в судовому засіданні 16.01.2025 за відсутністю представника позивача (стягувача) за наявними матеріалами.
В судовому засіданні 16.01.2025 заяву розглянуто, судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Представник заявника (відповідача) в судовому засіданні 16.01.2025 в повному обсязі підтримав подану заяву про відстрочення виконання рішення, яка мотивована, зокрема, наступним. Відповідно до Статуту АТ «НАЕК «Енергоатом» предметом діяльності товариства є в т.ч. виробництво та постачання електричної енергії. Джерелами формування майна товариства є серед іншого доходи, отримані в результаті провадження господарської діяльності. Отже основний дохід товариство отримує з виручки від реалізації електричної енергії, що виробляється її відокремленими підрозділами атомними електростанціями. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року №83 «Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави», АТ «НАЕК «Енергоатом», філією якого є «Відокремлений підрозділ «Запорізька АЕС», є об`єктом державної власності, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. АТ «НАЕК «Енергоатом» належить до об`єктів критичної інфраструктури згідно з Переліком секторів критичної інфраструктури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 №1109 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2022 №1384). 04.03.2022 місто Енергодар Запорізької області та філія «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» АТ «НАЕК «Енергоатом» були захоплені військовими формуваннями Російської федерації та до теперішнього часу перебувають в тимчасовій окупації. В структурі електроенергії, виробленої відокремленими підрозділами АТ «НАЕК «Енергоатом», до моменту окупації військовими РФ найбільшу частку складала електроенергія, вироблена саме Запорізька АЕС. З моменту окупації ВП ЗАЕС працює в екстремальних умовах, майже весь час на мінімально допустимих потужностях. Починаючи з 11 вересня 2022 року Запорізька АЕС, яка складає 43% встановленої потужності АТ «НАЕК «Енергоатом», повністю зупинена та до теперішнього часу не здійснює вироботку та відпуск електричної та теплової енергії. Постійні ракетні атаки на енергетичну інфраструктуру України також безпосередньо та значно впливають на роботу інших атомних електростанцій України. Втрати виробничих потужностей вкрай негативно вплинули на фінансовий стан відповідача. Так, лише за 2022 рік відповідачем отримані збитки в розмірі 12,4 млрд гривень (чистий фінансовий збиток відповідно до Звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2022 рік). За перше півріччя 2023 року «НАЕК «Енергоатом» отримані збитки в розмірі9048641 тис. грн (чистий фінансовий збиток відповідно до Звіту про фінансові результати за півріччя 2023). За 2023 року «НАЕК «Енергоатом» отримані збитки в розмірі 11256369 тис. грн (чистий фінансовий збиток відповідно до Звіту про фінансові результати за 2023). За півріччя 2024 року «НАЕК «Енергоатом» отримані збитки в розмірі 7434361 тис. грн (чистий фінансовий збиток відповідно до Звіту про фінансові результати за півріччя 2024). Постійні ракетні атаки на енергетичну інфраструктуру України також безпосередньо та значно впливають на роботу інших атомних електростанцій України. Виконуючи функції експлуатуючої організації (оператора) атомних електростанцій, АТ «НАЕК «Енергоатом», відповідно до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», зобов`язане першочергово забезпечувати безпечну експлуатацію ядерних установок. Відповідно, наявні ресурси, в тому числі грошові кошти, АТ «НАЕК «Енергоатом» спрямовує в першу чергу на задоволення потреб безпеки експлуатації АЕС. За таких обставин об`єктивно унеможливлені своєчасні та у повному обсязі розрахунки АТ «НАЕК «Енергоатом» перед позивачем. Правовідносини між позивачем та відповідачем, які розглядались у рамках справи №908/714/24 та за якими з відповідача рішенням у цій справі стягнуто суму основного боргу, 3% річних, втрати від інфляції та судові витрати (договір на виконання робіт №10855/18-2-121-11-18-06780 від 26.07.2018), нерозривно пов`язані з об`єктами Запорізької АЕС, що забезпечували втрачені АТ «НАЕК «Енергоатом» виробничі потужності та отримання значної частини доходу. Фінансування філії здійснюється на підставі затвердженого фінансового плану, бюджету та кошторису витрат АТ «НАЕК «Енергоатом». Отже видатки за боргами Запорізької АЕС були заплановані саме в бюджеті цієї філії (відокремленого підрозділу). Формування бюджету на наступний рік відбувається у грудні року, що передує бюджетному року. Відповідно видатки інших філій (відокремлених підрозділів), а також дирекції АТ «НАЕК «Енергоатом» (головного офісу), були заплановані заздалегідь і не враховували можливості здійснення розрахунків за інші відокремлені підрозділи. Перерозподіл коштів на даному етапі і у даній ситуації та спрямування їх на погашення боргів Запорізької АЕС, яка не отримує жодних фінансових надходжень, а є дотаційним внаслідок тимчасової окупації міста Енергодар, неможливе без завдання шкоди функціонуванню інших філій. Крім того, у відповідача завжди повинні бути фінансові ресурси для негайних закупівель електротехнічного обладнання, яке здійснює генерацію та передачу електричної енергії для потреб країни, дизельного палива для ліквідації наслідків відмов обладнання, в тому числі з причин збройної агресії. До 1 жовтня 2021 діяла товарна модель ПСО, яка передбачала продаж відповідачем встановленого обсягу електричної енергії ДП «Гарантований покупець» за фіксованими цінами, що нижчі за ринкові. При цьому, з починаючи з лютого 2020 року почалося швидке накопичення заборгованості ДП «Гарантований покупець» за електроенергію, що підтверджується довідкою щодо виконання ДП «НАЕК «Енергоатом» товарного ПСО за період 2019-2021 роки. 11 серпня 2021 року Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до Постанови № 483, відповідно до яких з 1 жовтня 2021 року впроваджено нову модель ПСО, що передбачає перехід від товарного до фінансового механізму її реалізації. Витрати ДП «НАЕК «Енергоатом» на виконання фінансової моделі ПСО на мільярд гривень більші, ніж весь дохід Компанії від реалізації електричної енергії. ДП «НАЕК «Енергоатом» фактично забезпечує покриття основного фінансового навантаження, необхідного для реалізації загальносуспільного інтересу, та зазнає надзвичайно великих фінансових витрат у межах його виконання, за відсутності джерела та механізму компенсації за виконання таких спеціальних обов`язків. Зазначені обставини істотно ускладнюють виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 05.06.2024 по справі №908/714/24. Наразі збереження нормального режиму роботи системи атомних електростанцій є гарантією забезпечення економіки та забезпечення населення держави електроенергією в умовах втрат, завданих країною-агресором. Однак негайне виконання вищевказаного рішення Господарського суду Запорізької області і стягнення з АТ «НАЕК «Енергоатом» грошових коштів ставить під загрозу фінансування заходів із забезпечення сталої та безпечної роботи об`єктів атомної енергетики, чим загрожує безпеці держави та населенню України, може спричинити невиконання АТ «НАЕК «Енергоатом» спеціальних обов`язків для забезпечення доступності ціни на електричну енергію для населення. Воєнний стан в Україні поглиблює економічні труднощі, створюючи серйозні перешкоди для відновлення стабільності та розвитку АТ «НАЕК «Енергоатом». Відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 05.06.2024 по справі №908/714/24 дозволить забезпечити безперебійне виконання паливної та виробничої програми АТ «НАЕК «Енергоатом» по додержанню рівня технологічного процесу генерації електроенергії, запобіганню технологічних порушень електромеханічного обладнання та продовжити стале виконання АТ «НАЕК «Енергоатом» спеціальних обов`язків із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів, тобто прямо вплине на стале функціонування АТ «НАЕК «Енергоатом», яке в теперішній час в умовах знищення ворогом інфраструктури та об`єктів генерації електричної енергії відіграє ключову роль у забезпеченні стабільності на ринку електроенергії і як наслідок сприяє розвитку економіки держави та опору ворогу, та, відповідно, акумулювати необхідні для виконання вищевказаного рішення суду грошові кошти без шкоди виконанню покладених державою задач та функцій. Виконання судового рішення призведе до накладення на відповідача додаткових обтяжень, наявність яких може значно ускладнити його стале функціонування і навпаки призведе до нездатності виконувати фінансові зобов`язання у майбутньому; додатковий тягар, який покладений на АТ «НАЕК «Енергоатом» у зв`язку з примусовим списанням з її рахунків коштів, очевидно може призвести до кризової ситуації у її діяльності. Прохання про відстрочення виконання судового рішення ґрунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, пов`язаних з ускладненням діяльності АТ«НАЕК «Енергоатом» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, водночас наявна прогнозована стабілізація та капіталізація Компанії. Подана відповідачем заява про відстрочення виконання судового рішення не свідчить про відсутність наміру його виконати в повному обсязі, буде співмірним можливості поновлення порушеного права стягувача з можливістю відповідача забезпечити таке поновлення, тобто матиме наслідком дотримання балансу інтересів сторін і унеможливить надмірне обтяження фінансової спроможності підприємства критичної інфраструктури. На підставі вищевикладеного, заявник просив суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 05.06.2024 по справі №908/714/24 до 05.06.2025.
Позивач АТ «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» у письмовому запереченні, що надійшло до суду 10.01.2025, проти задоволення заяви про відстрочення виконання рішення у справі № 908/714/24 заперечив, зазначивши зокрема про наступне. Будь-яке листування між сторонами у справі по суті заявленої заяви відсутнє, відповідач не звертався до позивача з приводу виконання відповідного судового рішення, не надавав будь-яких пропозицій. Звернення із відповідною заявою до суду є підтвердженням відсутності наміру у відповідача добровільного виконання судового рішення. Так, відповідач непозбавлений можливості використати інші процесуальні механізми для врегулювання наявного спору (звернення щодо реструктуризації, розстрочення тощо), але таких звернень, прохань, пропозицій від відповідача не надходило. Факти часткового виконання судового рішення, що набуло законної сили, відсутні. Судові накази (виконавчі документи), оформлені на виконання судового рішення ще не видані судом та не отримані позивачем. Разом із тим, навіть у випадку їх видачі та пред`явлення до примусового виконання станом на дату розгляду відповідної заяви діє норма щодо зупинення у період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у провадженнях, за якими боржником є АТ «НАЕК «Енергоатом». Наказом Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 02.08.2024 № 95 Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661) включено до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану. Таким чином і без вирішення судом питання щодо наявності чи відсутності підстав для відстрочення виконання судового рішення, судове рішення, що набуло законної сили, не буде фактично виконано у період дії Наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 02.08.2024 № 95. Відповідач не вказує у своїй заяві про відстрочення виконання рішення суду про те, що за надані послуги відповідач мав розрахуватись ще у вересні 2022 року. Через вимушене звернення позивача з позовом до суду, відповідач вже і так отримав відстрочення виконання грошових зобов`язань перед позивачем більш, аніж на два роки, тож додатковий строк, про який просить відповідач, є надто тривалою затримкою, що завдає невиправданої шкоди позивачу. Боржник визначає максимально можливий строк для відстрочення виконання судового рішення, при цьому жодним чином не обґрунтовує ці строки. Так, не зазначає, чому саме такі строки він вважає достатніми, яким чином відповідне судове рішення буде виконуватися у подальшому. Фактично боржник посилається на обставини, які вже існували на час виникнення грошових зобов`язань, існують тривалий час і не зазначає жодних обставин, які можуть виникнути до червня 2025 року та які сприятимуть повному виконанню судового рішення. На одні й ті ж самі обставини сторона відповідача посилалася в суді першої інстанції, як на підставу зменшення 3 % річних, цими ж обставинами була обґрунтована апеляційна скарга, яка апеляційним судом залишена без задоволення, і наразі ті ж обставини зазначає, як підставу для відстрочення виконання судового рішення. Наведені боржником обставини вже враховані під час винесення Наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 02.08.2024 № 95. Стягувач із розумінням відноситься до ролі АТ НАЕК «Енергоатом» у сфері генерації електричної енергії, але звертає увагу суду, що позивач (стягувач) як суб`єкт господарювання вже поніс реальні матеріальні витрати задля надання відповідних послуг відповідачу і відповідач отримав результат наданих послуг. В свою чергу, позивач знаходиться у більш невигідному становищі, адже вже поніс реальні витрати: оплата праці працівникам, які були залучені до надання послуг за цим договором; нарахування на оплату праці до бюджету; податкові зобов`язання з ПДВ, що виникли по операціям із відповідачем; судові витрати, пов`язані із вимушеним зверненням до суду. І це при тому, що відповідач навіть частково не оплатив надані послуги. До того ж, позивач (стягувач) - АТ «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» також входить до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (Постанова Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 № 83). Акціонером Товариства є Держава в особі Міністерства енергетики України, яка є власником 1 009 401 шт. простих іменних акцій, що становить 50,000049 відсотків у статутному капіталі Товариства. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2022 року № 1125-р «Деякі питання управління акціонерним товариством «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» припинена приватизація державного пакета акцій товариства; передано Міністерству енергетики повноваження з управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі АТ ХІ «Енергопроект». Заявник у тексті заяви про відстрочення значну увагу приділяє тому, що АТ НАЕК «Енергоатом» виконує спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільного інтересу (ПСО), посилається на те, що раніше товарна модель ПСО передбачала продаж енергії ДП «Гарантований покупець» за фіксованими цінами, що нижчі за ринкові (але така модель існувала до 01 жовтня 2021 року). Перехід на нову модель теж на думку заявника є фінансовим навантаженням. При цьому, заявник посилається на фінансову звітність за 2022 рік. Щодо виконання обов`язків для забезпечення загальносуспільного інтересу, то наразі АТ НАЕК «Енергоатом» повністю виконало спеціальні обов`язки щодо забезпечення доступності електроенергії для побутових споживачів (ПСО) за 2024 рік та погасило борги за попередні роки. Зазначені обставини є загальновідомими, при них офіційно заявляють посадові особи боржника, ця інформація оприлюднюється у засобах масової інформації, підтверджується засіданнями Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, що у вільному доступі в мережі Інтернет. Наведене лише підтверджує, що боржник здійснює в умовах запровадженого воєнного стану свою діяльність та має фінансову можливість погашати зобов`язання минулих періодів. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке. При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником, надання якого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. При цьому, позивач просив врахувати, що ні в процесі розгляду справи судом, ні після винесення судового рішення, відповідачем не вчинено жодних дій направлених на добровільну сплату, навіть частково, заборгованості перед позивачем або домовленості із останнім щодо спірної заборгованості. Отже така недобросовісна поведінка відповідача, щодо виконання взятих на себе договірних зобов`язань перед позивачем, свідчить не на користь заявника в частині намірів оплати боргу у подальшому. На підставі викладеного, позивач просив у відмовити у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення.
Розглянувши заяву, вислухавши пояснення представника заявника, суд дійшов до висновку про відмову в її задоволенні з наступних підстав.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ст. 326 ГПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Савіцький проти України» (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чіжов проти України» зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у параграфі 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Разом з тим, за приписами частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Частинами 3 та 4 статті 331 ГПК України встановлено, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1)ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення (ч. 5 ст. 331 ГК України).
Надання заявникові відстрочки або розстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надати відстрочку, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення. При цьому, матеріальний стан визначено як обставину, яка також враховується судом, але стосовно саме фізичної, а не юридичної особи, що вбачається з п. 2 ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення. Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки/відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Вирішуючи питання про відстрочку судового рішення, суд повинен врахувати, що за певних обставин затримка з виконання судового рішення може бути виправданою. Слід врахувати те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, легітимні сподівання на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить майно цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, заява № 3236/03, пункт 43). З метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності, суд, який надає відстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; чи передбачена домовленістю сторін, чи передбачена у національному законодавстві компенсація потерпілій стороні за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, індексація присудженої суми; чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як потерпілої сторони; чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції», Reports 1997-II, п.40; рішення у справі «Бурдов проти Росії», заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III та рішення від 06.03.2003 у справі «Ясюнієне проти Литви», заява № 41510/98).
Питання про відстрочення (розстрочення) виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено в п. 4.12 постанови Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19).
Конституційний Суд України у рішенні № 5-пр/2013 від 26.06.2013 вказав, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Відстрочка це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається судом. Відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов`язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість, таке відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.
Законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому, рішення про відстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника; суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Процесуальне законодавство не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд встановлює наявність обставин з якими закон пов`язує можливість надання відстрочки виконання рішення суду на підставі доказів поданих заявником.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З положень статей 76, 77 ГПК України слідує, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд наголошує, що надання відстрочки виконання рішення на конкретний строк повинно бути виправданим та може здійснюватися за умови наявності одночасно як підтверджених виняткових обставин (підстав) для її надання, так і підтверджених належними доказами гарантій реального виконання рішення після спливу такого строку.
Заявником не надано жодних гарантій (доказів), що при умові відстрочення виконання рішення суду до 05.06.2025 відповідач зможе реально виконати рішення суду у даній справі та погасити заборгованість перед позивачем після зазначеного терміну.
В свою чергу сплата відповідачем заборгованості на користь позивача за рішенням суду у даній справі не може ставитись в залежність від фінансових результатів господарської діяльності відповідача. Скрутне фінансове становище в будь-якому разі не є безумовною підставою для відстрочення виконання судового рішення.
Суд звертає увагу, що практика Європейського суду з прав людини свідчить, що «державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку суд не може прийняти аргумент, що визначає таку відсутність як «виняткові обставини» (§ 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Півень проти України» від 29.06.2004).
У зв`язку з тим, що відстрочка виконання рішення продовжує період відновлення порушеного права позивача, при її наданні необхідно враховувати закріплені в нормах національного матеріального права і Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод допустимі межі надання такої відстрочки.
З підстав, умов та меж відстрочення виконання судового рішення випливає, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, на тривалий період, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим. Господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення з відстроченням, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
У зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації негативний вплив в тій чи іншій мірі розповсюджується на всіх суб`єктів підприємницької діяльності, підприємства, установи та організації України, які знаходяться в рівних умовах та здійснюють свою господарську діяльність в однаковому несприятливому економічному становищі в країні та повинні вживати усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Також суд зазначає, що при вирішенні питання про надання відстрочки виконання рішення необхідно врахувати, що спір у даній справі виник саме з вини відповідача, заборгованість відповідача виникла ще у 2022 році, як то слідує зі змісту рішення суду від 05.06.2024 у даній справі № 908/714/24.
З огляду на це, вирішуючи питання про надання відстрочення виконання рішення, в даному випадку суд також враховує інтереси позивача (стягувача), наявність інфляційних процесів у економіці держави та бере до уваги незгоду позивача на відстрочення виконання рішення суду, відсутність з боку боржника навіть часткової оплати боргу перед позивачем протягом тривалого часу.
Суд зазначає, що АТ «НАЕК «Енергоатом», філією якого є «Відокремлений підрозділ «Запорізька АЕС», дійсно є об`єктом державної власності, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, належить до об`єктів до критичної інфраструктури.
В той же час, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 № 83 «Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави» Акціонерне товариство «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект», код ЄДРПОУ 14078902, також включено до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (Наукова діяльність). Засновником Товариства є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, його акціонером є держава в особі Міністерства енергетики України з часткою 50% статутного капіталу. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2022 року № 1125-р «Деякі питання управління акціонерним товариством «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» припинена приватизація державного пакета акцій товариства; передано Міністерству енергетики повноваження з управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі АТ ХІ «Енергопроект».
Звертаючись із заявою про відстрочення виконання рішення до 05.06.2025, тобто на максимально можливий строк, визначений в ч. 5 ст. 331 ГПК України один рік з дня ухвалення рішення у справі №908/714/24, боржник не надав доказів, які б підтверджували його дійсні наміри щодо вжиття заходів, спрямованих на фактичне виконання рішення. Станом на день розгляду заяви відповідачем не здійснено жодного платежу на виконання рішення суду, що могло б свідчити про реальні наміри відповідача щодо його виконання.
Отже суду не надано належних доказів того, що надання судом відстрочки буде виправданим та забезпечить реальну можливість виконання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили.
Крім того, судом враховано, що відповідно до абз. 12 пункту 10-2 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного згідно з Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є, зокрема, підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 02.08.2024 № 95 Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) включено до переліку підприємств оборонно-промислового комплексу, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану, відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 № 101.
Таким чином, вчинення виконавчих дій у всіх виконавчих провадженнях, за якими боржником є Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» підлягає зупиненню на період дії воєнного стану в Україні.
Отже у будь-якому випадку примусове виконання рішення у справі № 908/714/24 неможливе в силу приписів абз. 12 п. 10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», тому посилання відповідача на можливість настання для нього негативних наслідків за умови негайного виконання рішення суду наразі не є актуальним.
На підставі усього вищевикладеного, у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 05.06.2024 у справі № 908/714/24 відмовляється.
Керуючись ст.ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 05.06.2024 у справі № 908/714/24 - відмовити.
Повний текст ухвали складено та підписано 24.01.2025.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення (повного тексту ухвали) в порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
СуддяО.С. Боєва
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2025 |
Оприлюднено | 27.01.2025 |
Номер документу | 124658677 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Заява про відстрочку або розстрочку виконання судового рішення |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Боєва О.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні