Рішення

від 24.01.2025 по справі 910/13719/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.01.2025Справа № 910/13719/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про зобов`язання вчинити дії,

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (далі - позивач, Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про зобов`язання Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач, Залізниця) внести зміни до особового рахунку позивача шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому 55 821,84 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при виконанні умов договору про надання транспортних послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 26.06.2020 № 43-41564379/2020-001 (далі - Договір) Залізниця безпідставно нарахувала та списала з особового рахунку позивача збір за зберігання вантажу під час надання договірної послуги з накопичення вагонів з вантажем з метою формування маршрутного потягу у вищевказаному розмірі.

Ухвалою від 12.11.2024 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/13719/24 та вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

26.11.2024 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив Залізниці від 22.11.2024 року № НЮ-ППСз-21/24 на позовну заяву, в якому остання заперечила проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що жодних спеціальних тарифів або звільнення від обов`язкових платежів при формуванні маршрутного поїзду ані Договором, ані нормами чинного законодавства не передбачено. Крім того, збір за зберігання вантажів у вагонах, на переконання відповідача, є обов`язковим платежем, а не штрафною санкцією.

02.12.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла відповідь позивача від 29.11.2024 року на відзив на позовну заяву, в якій останній навів додаткові аргументи на підтвердження обґрунтованості позовних вимог.

Інших клопотань чи заяв, у тому числі по суті спору, від сторін до суду не надходило.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06.03.2020 року між Товариством (замовник) та Залізницею (перевізник) шляхом прийняття в цілому пропозиції був укладений Договір, предметом якого є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних із організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуг) і проведення розрахунків за ці послуги.

29.09.2023 року Залізниця оприлюднила нову редакцію Договору, що була введена в дію 01.10.2023 року (крім змін до окремих положень, які вступають в дію 27.10.2023 року в частині пункту 4.1 Додатку 1-3 до Договору).

В силу положень пункту 1.1 Договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) власного вагона перевізника не є орендною платою.

Згідно з пунктом 1.4 Договору надання послуг за Договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.

Відповідно до пункту 1.5 Договір є публічним, за яким Залізниця бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на вебсайті http://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) (пункт 1.6 Договору).

Згідно із підпунктом 2.1.4 пункту 2.1 Договору замовник зобов`язаний сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні Перевізнику Договором з сум внесеної передоплати за кодом платника.

Підпунктом 2.1.7 пункту 2.1 Договору встановлено, що замовник зобов`язаний у строки, встановлені розділом 4 Договору, підписувати акти звіряння розрахунків, зведені відомості. Підписувати не пізніше двох робочих днів від дати надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу замовника - підписувати та надавати перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги.

Згідно з підпунктом 2.2.4 пункту 2.2 Договору нарахування та списання коштів з особового рахунку Замовника здійснюється з моменту замовлення послуги, а в подальшому - другого числа кожного наступного місяця за місяцем замовлення послуги. Плата відображається Перевізником в інформаційному повідомленні та підтверджується зведеною відомістю.

Відповідно до підпункту 2.2.5 пункту 2.2 Договору замовник має право вільно обирати потрібні йому послуги з переліку запропонованого перевізником, у тому числі, з числа визначених Договором.

Згідно із підпунктом 2.3.2 пункту 2.3 Договору перевізник зобов`язаний приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації розміщеної у Системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається у додатках до Договору та Збірнику тарифів.

Перевізник зобов`язаний відкрити для проведення розрахунків і обліку сплачених сум для замовника особовий рахунок з наданням коду платника, а також присвоїти замовнику код вантажовідправника/вантажоодержувача. Надані коди зазначаються перевізником в інформаційному повідомленні про укладення договору в порядку, визначеному в пункті 1.9 Договору. Вести облік попередньої оплати, нарахованих і сплачених сум за здійснені перевезення і надані послуги, пов`язані з перевезенням вантажу та надавати Замовнику відповідні розрахункові документи в електронній формі (підпункти 2.3.3, 2.3.4 пункту 2.3 Договору).

Згідно з підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 Договору перевізник зобов`язаний складати документи, передбачені пунктами 1.3, 1.4 та розділом 4 Договору, щодо нарахування сум платежів.

Визначення "первинні документи" наведено у пункті 1.3 Договору та означає, що це документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, зокрема: перевізні документи, зведена відомість, накопичувальна картка, відомість плати за користування вагонами та контейнерами, за подання, забирання вагонів та маневрову роботу, інші.

Розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах Замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезення, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів (пункт 3.1 Договору).

Згідно з пунктом 4.1 Договору розрахунки за договором здійснюються через філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця".

Відповідно до пункту 4.5 Договору щодобово, упродовж періоду виконання Договору Залізниця надає Товариству переліки перевізних документів в електронному вигляді, які відображають облік коштів, перерахованих та використаних позивачем на виконання Договору за звітну добу.

У разі незгоди з нарахованими платежами та сумою списаних з особового рахунку коштів, Замовник для проведення перевірки письмово повідомляє перевізника на вказану в розділі 7 договору адресу філії "Центр транспортної логістики" АТ "Укрзалізниця" (пункт 4.8 Договору).

Згідно з пунктом 7.4 Договору у випадку задоволення грошових вимог (претензій) Замовника, Перевізник має право відобразити відповідні грошові суми на особовому рахунку Замовника в якості попередньої оплати в якості попередньої оплати. Належним способом захисту в судовому порядку прав та інтересів Замовника щодо відображення перевізником в особовому рахунку використання Замовником коштів (провізних платежів, неустойки, відшкодування збитків, інших), є відновлення становища, яке існувало до їх порушення - внесення відповідних змін до особового рахунку Замовника про зарахування коштів на нього.

Відповідно до пункту 8.1 Договору сторони домовились про використання електронного документообігу. Для організації електронного документообігу використовуються власні інформаційні системи перевізника.

Згідно із пунктом 9.4 Договору зміни (доповнення) до договору перевізник здійснює шляхом викладення в новій редакції договору в цілому або окремих його частин та їх оприлюднення на веб-сайті http://uz-cargo.com/ з накладенням КЕП. Зміни до Договору, в тому числі ставки плати, коефіцієнти та інші умови платежів, вступають в дію через 30 календарних днів від дня їх оприлюднення або пізніше, якщо це вказано в повідомленні про оприлюднення. Зміни до Договору, які зменшують розмір провізних платежів, ставок, коефіцієнтів та інших розрахункових величин, також можуть вступати в дію раніше ніж 30 календарних днів від дня їх оприлюднення.

Пунктом 1.10 Договору встановлено, що Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення Договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до пункту 12.1 Договору.

Відповідно до пункту 12.1 Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення Договору.

На виконання підпункту 2.3.3 пункту 2.3 Договору для проведення розрахунків і обліку сплачених сум для позивача відкрито особовий рахунок з наданням коду платника № 2829531.

Згідно із пунктом 14 Договору невід`ємною частиною Договору є додатки, зокрема, Додаток 1-4 "Умови накопичення вагонів" та Додаток 1-5 "Умови продажу послуг з використання вагонів АТ "Укрзалізниця" із застосування ЕТС "ProZorro.Продажі".

Відповідно до пункту 14.1 Договору у випадку, якщо додатками до Договору визначені умови інші ніж в основному тексті Договору, такі умови Додатків мають переважну силу на умовами основного тексту Договору.

Згідно з пунктом 1 Додатку 1-4 до Договору на окреме замовлення перевізник надає послуги замовнику з накопичення порожніх та/або з вантажем власних вагонів перевізника та/або вагонів замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами, маршрутними поїздами або контейнерними поїздами на станції призначення (далі - накопичення вагонів).

Станціями накопичення можуть бути станції відправлення та/або станції на шляху прямування вагонів до станції призначення (пункт 2 Додатку 1-4 до Договору).

Відповідно до пункту 5 Додатку 1-4 до Договору на станціях накопичення на шляху прямування Перевізник контролює накопичення вагонів відповідно до заявки замовника для подальшого формування поїзду та відправлення на станцію призначення.

В силу пункту 6 Додатку 1-4 до Договору початком накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - прибуття вагонів на станцію накопичення; на станції відправлення - момент фактичної передачі замовником вагонів перевізнику.

Часом закінчення накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - формування поїзду з таких вагонів; на станції відправлення - приймання останнього вагону перевізником. Час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23 (пункти 7, 8 Додатку 1-4 до Договору).

Пунктом 9 Додатку 1-4 до Договору передбачено, що за послугу з накопичення вагонів замовник сплачує:

- плату за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" відповідно до Додатку 1-1 до Договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення);

- за затримку вагонів замовника: платежі, пов`язані із затримкою вантажу на шляху прямування з вини замовника, згідно зі Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів;

- за затримку власних вагонів перевізника: платежі, пов`язані із затримкою вантажу на шляху прямування з вини замовника, згідно зі Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів та пункту 3.4. Договору.

Плата за маневрову роботу під час надання послуг з накопичення замовнику не нараховується.

Нарахування платежів відбувається на станції накопичення за накопичувальною карткою ФДУ-92, відомістю плати за користування вагонами ГУ-46 з коду платника замовника, яким замовлено надання такої послуги (пункт 10 Додатку 1-4 до Договору).

Судом встановлено, що 22.10.2023 року Залізниця прийняла до перевезення вагони у складі маршрутного поїзда № 102223 зі станції Кролевець Південно-Західної залізниці до станції Одеса-Портова, що підтверджується накладними № 33477365, № 33477373, № 33477381, № 33477399, № 33477407 та відомостями вагонів до зазначених накладних.

Також, Залізницею були сформовані відомості плати за користування вагонами № 23100470, № 23100471, № 23100472, № 23100473, № 23100475.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач нарахував Товариству збір за зберігання вантажів у загальному розмірі 55 821,84 грн. з ПДВ, що підтверджується накопичувальними картками № 24101072, № 24101073, № 24101076, № 24101077 та переліком від 24.10.2023 року № 20231024.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що на підставі накопичувальних карток № 24101072, № 24101073, № 24101076, № 24101077 Залізниця безпідставно нарахувала та списала з особового рахунку позивача збір за зберігання вантажів у вагонах у загальному розмірі 55 821,84 грн., з огляду на що Товариство просило суд зобов`язати відповідача внести зміни до особового рахунку позивача № 2829531 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 55 821,84 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог Товариства, виходячи з наступного.

Статтею 306 Господарського кодексу України передбачено, що перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Частина 5 статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з частиною 2 статті 908 Цивільного кодексу України, встановлює, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються кодексами, законами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. (частини 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що збір за зберігання вантажу відповідач нарахував на підставі пункту 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (далі - Правила), яким, зокрема, передбачено, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Відповідно до пункту 9 Правил за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.

Судом враховано, що пункти 8, 9 Правил не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, так як затримка вагонів відбулась через договірні відносин між позивачем та відповідачем з накопичення вагонів на коліях залізниці з метою формування маршрутного потягу.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у постановах від 01.02.2024 року в справі № 915/305/22, від 09.04.2024 року в справі № 915/5/23.

Відтак, зважаючи на вимоги пунктів 8 та 9 Правил, нарахування збору за зберігання вантажу на коліях загального користування відбувається у разі наявності вини відправника у затримці та у разі, коли простій відбувся в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі з причин, не залежних від Залізниці).

Однак, суд зазначає, що затримка вагонів при їх накопиченні з метою формування маршрутного поїзда у 50 вагонів не може кваліфікуватись як "матеріальна відповідальність", оскільки Договір містить спеціальні умови, які відносяться до "окремих послуг", зокрема, Додаток № 1-4 до Договору умови накопичення вагонів, який є його невід`ємною частиною.

З урахуванням приписів Додатку № 1-4 до Договору та положень самого Договору, у спірних правовідносинах мета замовлення позивачем спеціальної послуги полягала саме в накопиченні вагонів для формування маршрутного поїзда в 50 вагонів.

Відтак, процедура накопичення вагонів фактично передбачає затримку окремих вагонів на певний час з метою формування маршрутного поїзда, на що відповідач надав свою згоду шляхом укладання з позивачем Договору.

Таким чином, відповідач, як перевізник, надав позивачу, як замовнику, згідно умов Договору послугу з накопичення вагонів у поїзді № 102223 з ознакою "маршрутний", про що вказано у накладних № 33477365, № 33477373, № 33477381, № 33477399, № 33477407.

Оскільки складання накопичувальних карток та актів загальної форми є виключним правом Залізниці, то відповідачем належними доказами не підтверджено правомірність нарахування збору за зберігання вантажу.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження факту затримки вантажу з вини позивача, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування останньому вищезазначених зборів за зберігання вантажу.

Отже, Залізниця неправомірно списала з особового рахунку позивача збір за зберігання вантажу в розмірі 55 821,84 грн.

Наведеними обставинами спростовуються заперечення відповідача проти позову, викладені у відзиві на позовну заяву.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Оскільки судом встановлено неправомірність нарахування та списання Залізницею збору за зберігання вантажу в загальному розмірі 55 821,84 грн., суд вважає обґрунтованими позовні вимоги Товариства про зобов`язання внести зміни до особового рахунку позивача шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому 55 821,84 грн.

Частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження добровільного внесення відповідних змін до особового рахунку Товариства.

Зважаючи на неправомірність нарахування та списання Залізницею збору за зберігання вантажу в загальному розмірі 55 821,84 грн., суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов`язати Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; код ЄДРПОУ 40075815) внести зміни до особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (03038, місто Київ, вулиця Івана Федорова, будинок 32, літера А, 3-й поверх; код ЄДРПОУ 41564379) № 2829531 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми в розмірі 55 821 (п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот двадцять одна) грн. 84 коп.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; код ЄДРПОУ 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (03038, місто Київ, вулиця Івана Федорова, будинок 32, літера А, 3-й поверх; код ЄДРПОУ 41564379) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 24.01.2025 року.

Суддя В.С. Ломака