Ухвала

від 24.01.2025 по справі 914/1353/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.01.2025 р. Справа № 914/1353/16(914/3218/23)

Господарський суд Львівської області у складі судді Трускавецького В. П., розглянувши заяву

позивача:Акціонерного товариства «Мегабанк», м. Київ,про: відвід судді Цікала А. І. (вх. № 1579/25)у справі за позовом: Акціонерного товариства «Мегабанк», м. Київ,до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Мальви-Маркет», м. Львів,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:Державний реєстратор Славської селищної ради Стрийського району Львівської області Свідрик Тарас Володимирович, смт Славсько Стрийського р-ну Львівської обл.,про:скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію припинення іпотеки та визнання права іпотекодержателя,в межах справи № 914/1353/16 про:банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Мальви-Маркет», м. Львів.Представники учасників справи не викликались (не повідомлялись).Судові процедури.

1.В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа № 914/1353/16 про банкрутство ТзОВ «Мальви-Маркет».

2.27 жовтня 2023 року на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява АТ «Мегабанк» до ТзОВ «Мальви-Маркет» про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію припинення іпотеки щодо об`єктів нерухомого майна за адресою: м. Львів, вул. Литвиненка С., буд. 3 та визнання за АТ «Мегабанк» права іпотеки на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Лілією Володимирівною 27.07.2006 за реєстраційним номером 3894.

3.Ухвалою суду від 10.11.2023 (суддя Артимович В. М.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 914/1353/16(914/3218/23), постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в межах провадження справи № 914/1353/16 про банкрутство ТзОВ «Мальви-Маркет», призначено судове засідання для розгляду справи по суті та встановлено сторонам строк на подання заяв по суті спору.

4.В подальшому, розгляд справи відкладався з підстав наведених у відповідних ухвалах.

5.Серед іншого, ухвалою суду:

- від 14.02.2024 залучено до участі у справі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача та залучено до участі у справі державного реєстратора Славської селищної ради Стрийського району Львівської області Свідрика Тараса Володимировича як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача;

- від 06.03.2024 задоволено клопотання АТ «Мегабанк» про витребування доказів та витребувано у Львівської міської ради ряд документів;

- від 08.04.2024 відмовлено в задоволенні клопотання ТзОВ «Мальви-Маркет» про зупинення провадження у даній справі.

6.Також, учасниками справи реалізовано свої права на подання заяв по суті спору: відповідачем 28.11.2023 подано відзив на позовну заяву (вх. № 29092/23), позивачем 17.01.2024 подано відповідь на відзив (вх. № 1586/24), Фондом гарантування вкладів фізичних осіб 05.03.2024 подано письмові пояснення (вх. № 6395/24).

7.10 грудня 2024 до суду від Львівської міської ради надійшли витребувані судом копії документів з реєстраційних справ (вх. № 29840/24).

8.Більш детальний рух справи відображено у попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань.

9.У зв`язку з відстороненням судді Артимовича В. М., за розпорядженням керівника апарату суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 914/1353/16.

10.Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2024, справу № 914/1353/16 про банкрутство ТзОВ «Мальви-Маркет» розподілено судді Цікало А. І.

11.Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.12.2024, справу № 914/1353/16(914/3218/23) також передано для розгляду судді Цікало А. І.

12.Ухвалою від 13.01.2025 суддя Цікало А. І. прийняв справу № 914/1353/16(914/3218/23) до свого провадження, постановив повторно розпочати її розгляд по суті та призначено судове засідання на 11.02.2025.

13.21 січня 2025 року АТ «Мегабанк» подано заяву про відвід судді Цікала А. І. (вх. № 1579/25).

14.Ухвалою суду (суддя Цікало А. І.) від 21.01.2025 визнано подану заяву необґрунтованою та матеріали справи 914/1353/16(914/3218/23) передано для вирішення заяви про відвід суддів у порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

15.Відповідно до ч. 3 ст. 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

16. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі (ч. 7 ст. 39 ГПК України).

Враховуючи, що питання про відвід судді вирішується невідкладно та відсутність обов`язку суду вирішувати питання про відвід судді у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, суд вважає за необхідне розглянути питання про відвід судді без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи, невідкладно.

Аргументи заявника.

17.Заява АТ «Мегабанк» про відвід судді Цікала А. І. обґрунтована таким.

18.03 січня 2019 року судом у складі головуючого судді Артимовича В. М. постановлено ухвалу у справі № 914/1353/16, якою в задоволенні заяви АТ «Мегабанк» від 30.10.2018 про постановлення окремої ухвали відмовлено; позовні вимоги ТзОВ «Мальви-Маркет» в особі ліквідатора Кривича Р. І. задоволено; витребувано із чужого незаконного володіння АТ «Мегабанк» на користь позивача приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Литвиненка, 3; стягнуто з АТ «Мегабанк» 110154,44 грн та 881 грн судового збору в дохід Державного бюджету України.

19.Постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 змінено ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.01.2019, викладено її мотивувальну частину у іншій редакції; резолютивну частину ухвали залишено без змін; стягнуто з АТ «Мегабанк» в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 148780,50 грн за розгляд позовної заяви та 881 грн. за розгляд заяви про забезпечення позову.

20.Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2020 частково задоволено касаційну скаргу АТ «Мегабанк», постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.01.2019 у справі № 914/1353/16 в частині розгляду позову ТзОВ «Мальви-Маркет» до АТ «Мегабанк» про витребування майна із чужого незаконного володіння скасовано та справу № 914/1353/16 у скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

21.Рішенням Господарського суду Львівської області у складі головуючого судді Цікало А. І. від 23.12.2022 позовні вимоги ТзОВ «Мальви-Маркет» в особі ліквідатора Кривича Р. І. до відповідача АТ «Мегабанк» у справі № 914/1353/16 задоволено; витребувано із чужого незаконного володіння АТ «Мегабанк» на користь власника ТзОВ «Мальви-Маркет» нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: 79034, м. Львів, вул. Литвиненка, 3.

22.Заявник зазначає, що в межах справи № 914/1353/16 за позовом ТзОВ «Мальви-Маркет» до АТ «Мегабанк» про витребування майна із чужого незаконного володіння суддею Цікало А. І. вже було висловлено позицію щодо наявності/відсутності права власності у ТзОВ «Мальви-Маркет» на спірні приміщення, за адресою: м. Львів, вул. Литвиненка, 3.

23.Також, заявник звертає увагу, що постановою Західного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів Гриців В. М., Зварич О. В., Малех І. Б. від 04.05.2023 у справі рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2022 у справі № 914/1353/16 залишено без змін.

24.З тексту Рішення Вищої ради правосуддя «Про надання згоди на утримання під вартою судді Господарського суду Львівської області Артимовича В.М.» заявником встановлено, що «із матеріалів, доданих до подання про надання згоди на утримання судді під вартою, убачається, що з літа 2024 року до 12 жовтня 2024 року (точний час орган досудового розслідування не встановив) у ОСОБА 1 виник протиправний умисел на вимагання, а згодом одержання неправомірної вигоди від ОСОБА 2 за вплив на ухвалення суддями зі складу колегій Західного апеляційного господарського суду судових рішень у справах № 914/386/24, № 914/653/24».

25.З сайту судової влади вбачається, що справу № 914/386/24 розглядала колегія суддів у складі суддів Панової І. Ю., Зварич О. В., Малех І. Б., тобто двоє суддів із складу колегії, що розглядали апеляційну скаргу у справі № 914/1353/16.

26.З огляду на вказане, враховуючи, що справу № 914/1353/16 в різні періоди часу слухали суддя Артимович В. М. та Цікало А. І., у АТ «Мегабанк» виникають обґрунтовані сумніви щодо неупередженості судді Цікало А. І.

Позиція суду.

27.Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

28.Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

29.Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 35 ГПК України.

30.Частинами 1-3 статті 35 ГПК України унормовано, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Стаття 36 ГПК України визначає підстави недопустимості повторної участі судді у розгляді справи.

31.Відповідно до ч. ч. 2 та 3 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35 і 36 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

32.Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

33.Частиною 3 ст. 38 ГПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

34.Суд зазначає, що ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

35.Із аналізу поданої заяви про відвід вбачається, що зазначаючи про упередженість судді Цікала А. І., заявник посилається на те, що дана справа у значній мірі пов`язана зі справою № 914/1353/16 за позовом ТзОВ «Мальви-Маркет» до АТ «Мегабанк» про витребування майна із чужого незаконного володіння, яка розглядалася за участі судді Цікало А. І. (предметом розгляду обох є обставини про належність права власності ТзОВ «Мальви-Маркет» на одне і теж нерухоме майно) та, у якій суддею Цікало А. І. вже було висловлено позицію щодо наявності/відсутності права власності у ТзОВ «Мальви-Маркет» на спірні приміщення, за адресою: м. Львів, вул. Литвиненка, 3.

36.Суд зауважує, що ч. 4 ст. 35 ГПК України унормовано, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

37.Тобто, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

38.Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника справи можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких його не влаштовує (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 761/16124/15-ц).

39.Щодо сумніву заявника в неупередженості судді Цікало А. І., обґрунтованого обставинами пов`язаними з наданням Вищою радою правосуддя згоди на утримання під вартою судді Господарського суду Львівської області ОСОБА_1 , суд зазначає таке.

40. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

41.За приписами п. 1 ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

42.Згідно зі статтею 6 Кодексу суддівської етики суддя повинен виконувати свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

43.Це означає, що у межах конкретної справи суддя повинен діяти у повній мірі покладаючись на оцінку обставин конкретної справи, незалежно від оцінки, наданої ним у інших справах.

44.Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

45.В пункті 81 рішення ЄСПЛ у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01) зазначено, що «неупередженість» у сенсі ст. 6 Конвенції має визначатися суб`єктивною оцінкою, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі, тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивною оцінкою: чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (див. рішення ЄСПЛ у справах «Bulut v. Austria» від 22.02.1996, п. 31, заява № 17358/90 та «Thomann v. Switzerland» від 10.06.1996, п. 30, заява №1 7602/91). У межах об`єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Вирішується питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

46.Тобто, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

- «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

47.Суд бере до уваги, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

48.Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджені належними і допустимими доказами.

49.У цьому сенсі суд звертається до справи Європейського суду з прав людини «Де Хаес і Гійсельс проти Бельгії» (De Haes and Gijsels v. Belgium; Рішення від 24.02.1997), у якому (п. 37) суд визнав, що «судді мають бути захищені від деструктивних випадів, які є необґрунтованими, особливо з огляду на те, що до обов`язків суддів належить обачність, що стримує їх від відповіді на критицизм».

50.Суд наголошує, що не наділений компетенцією вирішувати питання наявності чи відсутності у діях одних осіб впливу на інших, а також звертає увагу заявника на дію такого правового принципу як презумпція невинуватості.

51.Крім того, АТ «Мегабанк» до поданої заяви не додано жодного доказу, який міг підтвердити обставини упередженості судді Цікало А. І.

52.Таким чином, підсумовуючи викладене, суд вказує, що заявником не доведено упереджене ставлення судді, а викладені у заяві доводи ґрунтуються виключно на припущеннях, які не можуть бути покладені в основу будь-якого судового акту, у тому числі й прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід судді.

53.Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні заяви АТ «Мегабанк» про відвід судді Цікало А. І. слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 35, 36, 38, 39, 234, 235, 323 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Мегабанк» про відвід судді Цікала А. І. від розгляду даної справи - відмовити.

2.Справу № 914/1353/16(914/3218/23) повернути раніше визначеному складу суду для розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Трускавецький В.П.