Рішення

від 20.01.2025 по справі 918/619/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2025 р. м. РівнеСправа № 918/619/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ремарк" про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ремарк"

до відповідача-1 Рівненської міської ради,

до відповідача-2 Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради,

до відповідача-3 Приватного підприємства "Західпроменерго",

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полонекс",

третя особа на стороні відповідача - 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Е - Тендер",

про визнання договору купівлі - продажу об`єкту приватизації недійсним,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача-1: не з`явився,

від відповідача-2: не з`явився,

від відповідача-3: не з`явився,

від третьої особи - ТОВ "Полонекс": не з`явився,

від третьої особи - ТОВ "Е - Тендер": не з`явився,

УСТАНОВИВ:

У червні 2024 року ТОВ" ТД Ремарк" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Рівненської міської ради, Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради, ПП "Західпроменерго" про визнання недійсним акту про не підписання договору, визнання недійсними результатів торгів, оформлених протоколом про результати земельних торгів, переможцем яких визнано ПП "Західпроменерго", визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 16.04.2024, укладеного між Рівненською міською радою та ПП "Західпроменерго", та застосування реституції, за якою зобов`язати ПП "Західпроменерго" передати (повернути) Управлінню комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради земельну ділянку несільськогосподарського призначення та стягнути з Рівненської міської ради на користь ПП "Західпроменерго" 450 000,00 грн, сплачених за договором купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, а також про визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки у редакції позивача.

Рішенням суду від 25.11.2024 позов задоволено частково, визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 16.04.2024, укладений між Рівненською міською радою та ПП "Західпроменерго", посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Олинець А.М. за реєстровим №1307, зобов`язано ПП "Західпроменерго" передати (повернути) Рівненській міській раді земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 1862 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Князя Володимира, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:008:0195, стягнуто з Рівненської міської ради на користь ПП "Західпроменерго", сплачені як переможцем аукціону кошти в сумі 450 000,00 грн за договорами купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 16.04.2024, визнано укладеним з дня набрання законної сили рішенням суду договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,1862 га з кадастровим номером 5610100000:01:008:0195 в м. Рівне по вул. Князя Володимира, укладений між Рівненською міською радою, як продавцем, та ТОВ ТД РЕМАРК, як покупцем, у реакції позивача. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Рівненської міської ради на користь ТОВ "ТД Ремарк" 6 518,67 грн судового збору, стягнуто з Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради на користь ТОВ "ТД Ремарк" 6 518,67 грн судового збору, а також стягнуто з ПП "Західпроменерго" на користь ТОВ "ТД Ремарк" 6 518,66 грн судового збору.

29.11.2024 від представника ТОВ "ТД Ремарк" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, у якій останній просить відшкодувати витрати на професійну правову допомогу на суму 60 000,00 грн.

Ухвалою суду від 06.12.2024 розгляд вказаної заяви призначено на 20.01.2025 (з урахуванням ухвали суду про внесення виправлень від 13.12.2024).

12.12.2024 від представника ТОВ "ТД Ремарк" надійшло клопотання про долучення доказів.

20.01.2025 від відповідача-3 Приватного підприємства "Західпроменерго" надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, у яких останній заперечує щодо заявленого розміру витрат на професійну правову допомогу у зв`язку із необґрунтованим їх завищення у порівняні із заявленим у позові та фактично наданим обсягом такої правничої допомоги в суді, просить суд їх зменшити. Крім цього просить суд розгляд заяви провести без участі представника ПП "Західпроменерго".

20.01.2025 від відповідача-2 Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради надійшл заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, у яких зазначає, що так як позовні вимоги ТОВ ТД Ремарк були задоволені частково, то відповідно і витрати на професійну правничу допомогу покладаються на обидві сторони у справі позивача та відповідачів відповідно. Вважає, що визначений представником позивача розмір гонорару адвоката в сумі 60 000,00 грн є необгрунтованим, не дійсним, не розумним, є завищеним щодо інших сторін спору та неспіврозмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Не відповідають заявлені адвокатом витрати часу, проведені ним в судових засіданнях по даній справі, фактичному часу тривалості всіх судових засіданнях. Зокрема, в акті наданих послуг зазначено про витрачених адвокатом 6 годин на судові засідання, які відбулися 02.09.2024; 16.09.2024; 30.09.2024; 14.10.2024; 28.10.2024; 11.11.2024. Проте, згідно протоколів судових засідань за вказані періоди, в сукупності тривалість всіх судових засідань склала в межах 4 годин пару хвилин (02.09.2024 -40 хв.; 16.09.2024 -15 хв; 30.09.2024 5 хв; 14.10.2024 - 2хв; 28.10.2024 1год. 55 хв; 11.11.2024 -1год.17 хв.). А відтак, заявлена сума 24 000,00 грн за 6 годин часу (з розрахунку 4 000,00 грн за 1 годину), проведених адвокатом в судових засіданнях, є неправдивою.

У судове засідання 20.01.2025 представники сторін не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, вважає за необхідне зазначити таке.

Частинами 1-3 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Представником позивача у позовній заяві заявлено попередній орієнтовний розрахунок суми на правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн.

На підтвердження витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, позивачем надано договір про надання професійної правової допомоги від 18.04.2024, укладений між позивачем (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Сінтем" (Адвокат), додаток № 1 до договору про надання професійної правової допомоги від 18.04.2024, акт наданих послуг від 27.11.2024, рахунок - фактура від 01.05.2024 № ЛВ-01/05/2024 на суму 40 000,00 грн, платіжні інструкції від 13.05.2024 № 1174 на суму 40 000,00 грн та від 11.12.2024 № 1405, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 996 від 02.06.2004 та ордер серії ВС № 1280950 від 10.05.2024.

За п. 1.1. цього договору Клієнт доручає, а Адвокат приймає доручення про надання професійної правничої допомоги згідно з чинним законодавством України про види адвокатської діяльності, в тому числі, але не виключно, представництво інтересів Клієнта в усіх державних органах, установах, підприємствах і організаціях будь-якої форми власності, усіх судах України незалежно від інстанції та юрисдикції з питань забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта, у будь-якому процесуальному статусі з усіма без виключення правами заявника чи сторони (учасника); надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі.

На виконання п. 1.1. договору Адвокату надається, у тому числі, але невиключно, право представляти інтереси Клієнта у всіх судах, на будь-яких стадіях під час здійснення адміністративного, цивільного, господарського судочинства, в тому числі (але не обмежуючись зазначеними правами): складати, підписувати та подавати від імені Клієнта позовні заяви, скарги, заяви, клопотання, звернення, процесуальних та інших документів правового характеру, знайомитися з матеріалами справ, робити з них витяти, знімати копії, отримувати копії рішень, ухвал, постанов та інших документів, що є у справі; брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; заявляти клопотання та відводи, давати усні ї письмові пояснення, відзиви, подавати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу тощо.

Для надання правової допомоги клієнту АО призначено Петришина Петра Михайловича, адвоката, який є адвокатом на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 02.06.2004 № 996, виданого на підставі рішення Атестаційної палати Львівської кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатів від 02.06.2024 № 5.

У розділі 3 цього договору визначено, що гонорар - винагорода Адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів Клієнта та надання йому інших видів професійної правничої допомоги на умовах і в порядку, що визначені цим договором. Гонорар складається з суми вартості послуг, які визначені у Додатку № 1. До гонорару не включаються фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг.

Відповідно до п. 4.1. цього договору він набуває чинності з дати його підписання і діє протягом 24 наступних календарних місяців.

Договір підписаний та скріплений печатками обох сторін.

У Додатку № 1 до договору сторони досягли згоди про те, що гонорар за надання правничої допомоги становить 4 000,00 грн за одну годину роботи Адвоката. Вартість комплексного ведення судової справи в суді відповідної інстанції визначається з розрахунку вартості однієї години роботи Адвоката, але становить не менше 40 000,00 грн, які піддягають авансовій оплаті. Клієнт сплачує гонорар на банківський рахунок Адвоката не пізніше двох банківських днів з моменту виставлення рахунку Адвокатом.

Із фактичних обставин справи судом установлено, що 27.11.2024 між АО та Клієнтом підписано акт наданих послуг, у якому вказано перелік послуг, які адвокат передав, а клієнт прийняв відповідно до договору про надання професійної правової допомоги від 18.04.2024, а саме: збір доказів, юридичний аналіз документів, законодавства та судової практики з питань про визнання недійсними результатів земельних торгів, договору купівлі-продажу земельної ділянки, зобов`язання укласти договір у редакції позивача - 2 год - 8 000,00 грн (вартість однієї години - 4 000,00 грн), підготовка позовної заяви ТОВ ТД Ремарк - 4 год - 16 000,00 грн, підготовка заяви про вступ у справу та участь представника ТОВ ТД Ремарк в судових засіданнях в режимі відеоконференції від 16.08.2024, підготовка клопотання (додаткових пояснень) ТОВ ТД Ремарк від 13.09.2024 - 2 год - 8 000,00 грн. Участь представника ТОВ ТД Ремарк у судових засіданнях 02.09.2024, 16.09.2024, 30.09.2024, 14.10.2024, 28.10.2024, 11.11.2024 у справі № 918/619/24- 6 год - 24 000,00 грн, Підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення у справі - 1 год - 4 000,00 грн.

Згідно з п. 3 Акту загальна сума наданих послуг з професійної правничої допомоги у справі № 918/619/24 станом на момент укладення цього Акту становить 60 000,00 грн.

Відповідно до п. 2 цього Акту Клієнт сплатив на рахунок АО авансовий платіж в сумі 40 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 13.05.2024 № 1174.

За п. 4 Акту залишок вартості неоплачених послуг з професійної правничої допомоги у справі № 918/619/24 в межах договору про надання професійної правничої допомоги від 18.04.2024 станом на момент укладення цього Акту становить 20 000,00 грн, які повинні бути сплачені Клієнтом протягом десяти банківських днів з моменту підписання цього Акту наданих послуг.

Підписанням цього Акту наданих послуг Клієнт підтверджує факт належного отримання послуг з професійної правничої допомоги у справі № 918/619/24 відповідно до положень договору від 18.04.2024 про надання професійної правничої допомоги, а також не має претензій до АО стосовно отриманих від нього послуг, вказаних у цьому Акті.

Згідно з рахунком - фактурою № ЛВ-01/05/24 від 01.05.2024 клієнтом сплачено АО 40 000,000 грн за надані юридичні послуги, про що свідчить платіжна інструкція від 13.05.2024 № 1174.

За положеннями п. 4 ст. 1, ч. 3 та 5 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

У ч. 3 ст. 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1, 2 ст. 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Однак розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

За змістом положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Проте, слід розділяти поняття "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат".

Розділяючи ці поняття, детальніше зазначаємо таке.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, у цій справі проведено сім судових засідань, на шести з яких представник позивача був присутнім, адвокатом позивача підготовлено одну заяву по суті спору - позовну заяву, дві заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межам приміщення суду, заяву про проведення судового засідання без його участі.

Послуги, визначені адвокатом, а саме: збір доказів, юридичний аналіз документів, законодавства та судової практики з питань про визнання недійсними результатів земельних торгів, договору купівлі-продажу земельної ділянки, зобов`язання укласти договір у редакції позивача та підготовка позовної заяви ТОВ ТД Ремарк охоплюються поняттям підготовка позовної заяви до суду.

Суд констатує, що не існує єдиного арифметичного алгоритму для визначення (обчислення) витрат на професійну правничу допомогу, а тому суд повинен у кожному конкретному випадку, керуючись положеннями ст. 126, 129 ГПК України, визначати розмір таких витрат та їх розподіляти, наводячи відповідні мотиви прийнятих рішень стосовно цих витрат.

Ураховуючи наведене, оцінивши доводи заяви позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на складність справи, кількість підготовлених процесуальних документів і судових засідань, тривалість розгляду справи судом, суд дійшов висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критеріям пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру, і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді першої інстанції. В іншій частині заяви суд покладає такі витрати на позивача.

У ст. 126 ГПК України установлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У силу вимог п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено частково (чотири із шести позовних вимог, що становить 66,67%), відтак витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 26 668,00 грн покладаються на відповідачів порівну.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ремарк" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12-А, ідентифікаційний код 34847334) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю" ТД Ремарк" (79018, м. Львів, вул. Залізнична, 16, ідентифікаційний код 41906120) 8 889,34 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12-А, ідентифікаційний код 26259563) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю" ТД Ремарк" (79018, м. Львів, вул. Залізнична, 16, ідентифікаційний код 41906120) 8 889,33 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути Приватного підприємства "Західпроменерго" (35336, Рівненська область, Рівненський район, с. Ясининичі, вул. Івана Франка, 2-А, ідентифікаційний код 37246018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю" ТД Ремарк" (79018, м. Львів, вул. Залізнична, 16, ідентифікаційний код 41906120) 8 889,33 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Позивач (стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю" ТД Ремарк" (79018, м. Львів, вул. Залізнична, 16, ідентифікаційний код 41906120).

Відповідач-1: Рівненська міська рада (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12-А, ідентифікаційний код 34847334).

Відповідач-2: Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12-А, ідентифікаційний код 26259563).

Відповідач-3: Приватне підприємство "Західпроменерго" (35336, Рівненська область, Рівненський район, с. Ясининичі, вул. Івана Франка, 2-А, ідентифікаційний код 37246018).

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне додаткове судове рішення складене та підписане 23.01.2025.

Суддя О. Андрійчук