Ухвала

від 23.01.2025 по справі 921/709/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВА УХВАЛА

23 січня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/709/20 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

розглянув заяву №10-1/11 від 10.11.2023 (вх. № 9155 від 14.11.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Бережанський ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом скарги №19-1/10 від 19.10.2023 (вх. № 8535 від 24.10.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко - Тайс на бездіяльність державного виконавця

у справі

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (проспект Академіка Глушкова, будинок 40, офіс 315, місто Київ, 03187)

до відповідача - Селянського (фермерського) господарства "Тереза" (село Осташівці, Зборівський район, Тернопільська область, 47262)

про стягнення 31575 грн 04 коп., з яких: 1248 грн 25 коп. - штрафу, 2373 грн 88 коп. - 3% річних, 18665 грн 92 коп. - пені, 9286 грн 99 коп. - інфляційних втрат; витрат пов`язаних з сплатою судового збору у розмірі 2102 грн.

За участю від:

позивача (стягувача, скаржника) не з`явився

відповідача (боржника) не з`явився

органу ДВС не з`явився

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Тернопільської області (суддя Хома С.О.) перебувала справа № 921/709/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко - Тайс до відповідача Селянського (фермерського) господарства Тереза про стягнення 31575 грн 04 коп., з яких: 1248 грн 25 коп. - штрафу; 2373 грн 88 коп. 3% річних; 18665 грн 92 коп. пені; 9286 грн 99 коп. інфляційних втрат; витрати пов`язаних з сплатою судового збору у розмірі 2102 грн.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 28.12.2020 у справі №921/709/20: позовні вимоги задоволено; стягнуто з Селянського (фермерського) господарства "Тереза" (с. Осташівці, Зборівський район, Тернопільська область, 47262, ідентифікаційний код 30419002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315, м. Київ, 03187, ідентифікаційний код 38039872) 1248 грн 25 коп. - штрафу; 2373 грн 88 коп. 3 % річних; 18665 грн 92 коп. - пеня; 9286 грн 99 коп. - інфляційних втрат; 2102 грн - судового збору в повернення сплачених судових витрат.

Надалі, 15.01.2021 Господарським судом Тернопільської області ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто з Селянського (фермерського) господарства "Тереза" (с. Осташівці, Зборівський район, Тернопільська область, 47262, ідентифікаційний код 30419002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315, м. Київ, 03187, ідентифікаційний код 38039872) 11398 грн 75 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

На примусове виконання рішення від 28.12.2020 та додаткового рішення від 15.01.2021 у справі №921/709/20 Господарським судом Тернопільської області 04.02.2021 та 15.02.2021 видано відповідні накази.

24.10.2023 на адресу Господарського суду Тернопільської області надійшла скарга №19-1/10 від 19.10.2023 (вх. № 8535) на бездіяльність державного виконавця Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, з вимогами про:

- визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 64608916 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/709/20 від 04.02.2021 та у виконавчому провадженні №64732110 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/709/20 від 15.02.2021, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 64608916 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/709/20 від 04.02.2021 та у виконавчому провадженні №64732110 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/709/20 від 15.02.2020 із врахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження";

- зобов`язання державного виконавця або іншу посадову особу Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника), шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №64608916 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/709/20 від 04.02.2021 та у виконавчому провадженні №64732110 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/709/20 від 15.02.2021 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення та недотримання за період з 29.06.2023 по 18.10.2023 Бережанським відділом державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції як ст. 10, 18, 36 Закону України Про виконавче провадження в цілому, так і ч. 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження зокрема.

На підставі розпорядження Заступника керівника апарату Господарського суду Тернопільської області від 24.10.2023 та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2023 скаргу передано на розгляд судді Шумського І.П.

09.11.2023 Господарським судом Тернопільської області постановлено ухвалу, якою:

- частково задоволено скаргу № 19-1/10 від 19.10.2023 (вх. № 8535 від 24.10.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС";

- визнано за період із 29 червня 2023 року по 18 жовтня 2023 року неправомірною бездіяльність державних виконавців Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №64608916 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області по справі №921/709/20 від 04.02.2021 та у виконавчому провадженні №64732110 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області по справі №921/709/20 від 15.02.2021, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях №64608916, №64732110 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Тернопільської області від 04.02.2021, від 15.02.2021 (зведене виконавче провадження №64819906) по справі №921/709/20 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження";

- зобов`язано державних виконавців Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції дотримуватись строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях №64608916, №64732110 (зведене виконавче провадження №64819906) щодо примусового виконання наказів Господарського суду Тернопільської області по справі №921/709/20 від 04.02.2021 та від 15.02.2021, із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження".

У скарзі ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" повідомляло, що буде вимушене нести витрати, пов`язані із розглядом відповідної скарги на бездіяльність у виконавчому провадженні, розмір яких не перевищуватимете розумного, обґрунтованого та середнього ринкового розміру вартості правових послуг та робіт в регіонах України, в яких знаходяться сторони, а також в межах рекомендованих ставок аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, що пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.01.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Бережанського ВДВС Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції №29593 від 30.11.2023 (вх. ЗАГС №01-05/3846/23 від 19.12.2023) на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 09.11.2023 у справі №921/709/20.

14.11.2023 до суду від ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла заява №10-1/11 від 10.11.2023 (вх. № 9155) про покладання на Бережанський ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11600 грн.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.11.2023 для розгляду зазначеної заяви визначено суддю Шумського І.П.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Згідно ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

З врахуванням приписів ст. 244 ГПК України, ухвалою суду від 15.11.2023 судове засідання у справі №921/709/20 по розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення призначено на 27.11.2023.

Ухвалою суду від 27.11.2023 зупинено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" №10-1/11 від 10.11.2023 (вх. № 9155 від 14.11.2023) про покладення на Бережанський ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №921/709/20 до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №921/357/20.

10.01.2025 судом постановлено ухвалу, якою поновлено розгляд вищевказаної заяви ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", судове засідання у справі №921/709/20 призначено на 23.01.2025.

Представник ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" в судовому засіданні 23.01.2025 участі не прийняв, в т.ч. у режимі відеоконференції.

У своїй заяві №10-1/11 від 10.11.2023 ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" просило суд її розгляд проводити без його участі.

Бережанський ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції явку повноважного представника в судове засідання 23.01.2025 не забезпечив, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином.

Селянське (фермерське) господарство "Тереза" явку повноважного представника в судове засідання 23.01.2025 не забезпечило, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялось у встановленому ст.120 ГПК України порядку.

Відповідно до частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч.3 ст.9 ГПК України).

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвалу суду від 10.01.2025 (якою сторони повідомлялись про дату, час та місце проведення розгляду заяви в судовому засіданні 23.01.2025) було направлено заявнику та органу примусового виконання рішень в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, а боржнику - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке повернулось на адресу суду без вручення адресату, із відміткою підприємства зв`язку "Укрпошта": "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (п.2 ч.6); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (п.3 ч.6); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п.4 ч.6); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п.5 ч.6).

10.01.2025 суд, з метою забезпечення прав сторін бути поінформованими про розгляд заяви у справі №921/709/20, також оприлюднив інформацію на офіційній сторінці Господарського суду Тернопільської області веб-порталу судової влади у мережі Інтернет.

Отже, суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення учасників судового процесу про розгляд справи за їх участі. Отримавши ухвалу суду від 10.01.2025, вони були поінформовані про розгляд заяви, предмет її розгляду.

Не перебування учасника справи за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого повноважного представника і ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом відповідно за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.03.2018, винесеній по справі №911/1163/17.

Направлення процесуальних документів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу учасників справи є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених документів перебуває поза межами контролю суду. Подібний висновок зроблено у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 №911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-5, постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 та інших судових актах.

Наведене вказує про обізнаність боржника про розгляд Господарським судом Тернопільської області даної заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Разом з тим, ст. 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

При цьому норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони відповідно до ст. 42 ГПК України, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання 23.01.2025 без участі їх представників.

Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" - адвоката Грищенка О.М. про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 339 ГПК України (в редакції на момент звернення до суду із скаргою та її розгляду) передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (ч.1 ст. 343 ГПК України).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Згідно ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За п.4 ч.1 ст.1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За п.9 ч.1 ст.1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

За змістом ст. 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики, адвокату необхідно дотримуватись принципу розумного обґрунтування розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Згідно ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як передбачено п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Згідно з ст. 124 ГПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були понесені (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2019 у справі № 916/24/18).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

Згідно ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз відповідних норм процесуального закону засвідчує, що реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в декілька основних етапів:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Суд вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, суд, який вирішує питання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, має надавати оцінку тим обставинам, щодо яких є заперечення у клопотанні іншої сторони, а також її доказам невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності. Окрім того, суд, виконуючи вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, має чітко зазначити, яка з вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України була не дотримана при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката, оскільки лише з цих підстав можна зменшити розмір витрат, який підлягає розподілу між сторонами (аналогічний висновок наведено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 922/2749/19, від 18.11.2021 у справі №904/6499/20 (904/1373/21)).

Поряд із загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним у ч. 4 ст. 129 ГПК України, у ч. 5 цієї норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Такий правовий висновок є усталеним та викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.11.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21).

До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Матеріалами справи засвідчується наступне.

Господарський суд Тернопільської області за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Бережанський ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому проваджені у виконавчому провадженні №64608916 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області по справі №921/709/20 від 04.02.2021 та у виконавчому провадженні №64732110 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області по справі №921/709/20 від 15.02.2021 постановив ухвалу від 09.11.2023 про часткове задоволення скарги у справі № 921/709/20, якою:

- визнано за період із 29 червня 2023 року по 18 жовтня 2023 року неправомірною бездіяльність державних виконавців Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №64608916 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області по справі №921/709/20 від 04.02.2021 та у виконавчому провадженні №64732110 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області по справі №921/709/20 від 15.02.2021, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях №64608916, №64732110 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Тернопільської області від 04.02.2021, від 15.02.2021 (зведене виконавче провадження №64819906) по справі №921/709/20 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження";

- зобов`язано державних виконавців Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції дотримуватись строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях №64608916, №64732110 (зведене виконавче провадження №64819906) щодо примусового виконання наказів Господарського суду Тернопільської області по справі №921/709/20 від 04.02.2021 та від 15.02.2021, із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження".

У скарзі ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» повідомляло, що буде вимушене нести витрати, пов`язані із розглядом відповідної скарги на бездіяльність у виконавчому провадженні, розмір яких не перевищуватимете розумного, обґрунтованого та середнього ринкового розміру вартості правових послуг та робіт в регіонах України, в яких знаходяться сторони, а також в межах рекомендованих ставок аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, що пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону. Також ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» пояснювало, що сторони договору про надання правничої допомоги керуються тим, що вартість однієї години роботи виконавця складає від 1300 грн до 1500 грн (в залежності від різного роду умов та чинників, де орієнтовна загальна кількість годин визначається на рівні в цілому не більше 6-8 годин), вартість участі у судовому засіданні складає від 2000 грн до 2500 грн/судове засідання у суді відповідної судової інстанції (в залежності від різного роду умов та чинників), а також узгоджений розмір додаткової оплати (гонорару) за прийняття позитивного для скаржника рішення (повне або часткове задоволення скарги), котрий не перевищуватиме двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заява ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Бережанський відділ державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу подана з дотримання встановлених загальних вимог.

ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» просить стягнути з Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» судові витрати на правничу допомогу у розмірі 11600 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» надано:

- договір №03-07-2023/4 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 03.07.2023 між ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (замовником) та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем (виконавцем), згідно з п. 1.1 якого останній зобов`язався надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником, СФГ "Тереза" та Бережанським ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції, щодо оскарження до господарського суду дій та/або бездіяльності державного виконавця Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №64608916 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/709/20 від 04.02.2021 та у виконавчому провадженні №64732110 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/709/20 від 15.02.2021 при наявності підстав для такого заходу (консультації, підготовка, складання та подання до суду скарги тощо) (надалі договір);

- акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 10.11.2023 до договору (надалі - акт виконаних робіт).

Згідно з актом виконаних робіт, підписаним сторонами договору, загальна вартість послуг, пов`язаних з поданням та розглядом судом скарги на бездіяльність державного виконавця, склала 11600 грн.

Так, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

За результатом розгляду скарги на дії ДВС, суд прийшов до висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення скарги, шляхом визнання незаконною бездіяльності державних виконавців Бережанського відділу ДВС за період із 29.06.2023 по 18.10.2023 у виконавчих провадження з примусового виконання наказів у даній справі та зобов`язання державних виконавців Бережанського відділу ДВС дотримуватись строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з примусового виконання наказів у даній справі, із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження".

Зважаючи на визначення конкретного періоду бездіяльності органу ДВС, пункт третій прохальної частини скарги задоволено частково.

Cудом також зазначено, що саме на державного виконавця покладено обов`язок щодо прийняття відповідних рішень, а не встановлення судом під час розгляду скарги на бездіяльність державного виконавця примірного переліку таких дій. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта (суд не може втручатись в дискреційні повноваження державних виконавців).

Тобто, судом у справі №921/709/20 встановлено факт порушення у вигляді неправомірної бездіяльності з боку Бережанського відділу ДВС та факт порушення внаслідок цього прав ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс».

У постанові від 09.12.2021 у справі № 922/3812/19 Верховний Суд виклав правову позицію, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19, від 19.11.2021 у справі №910/4317/21.

Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (правова позиція Верховного Суду в постанові від 06.03.2019 у справі №922/1163/18).

Як вбачається з акту здачі-приймання виконаної правової допомоги від 10.11.2023 адвокатом Грищенко О.М., у тому числі, надано наступні послуги:

1) організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань скарги вих.№19-1/10 від 19.10.2023 ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №64608916 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/709/20 від 04.02.2021 та у виконавчому провадженні №64732110 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/709/20 від 15.02.2021 (5 годин), із врахуванням наступного:

- зустріч із замовником з метою з`ясування обставин справи №921/709/20…

- аналіз господарсько-процесуального законодавства, виконавчого та виконавчого-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень щодо аналізу правовідносин між замовником, СФГ "Тереза" та Бережанським ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції, котрі виникли у виконавчому провадженні №64608916 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/709/20 від 04.02.2021 та у виконавчому провадженні №64732110 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/709/20 від 15.02.2021, та зумовлені здійсненням відповідного оскарження бездіяльності органу ДВС…;

- здійснення аналізу та дослідження переданих матеріалів (документів), що стосуються дій та/або бездіяльності державного виконавця Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №64608916 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/709/20 від 04.02.2021 та у виконавчому провадженні №64732110 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/709/20 від 15.02.2021 …;

- здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження майнового стану боржника, наявністю у боржника різного роду майнових активів, можливості виконання виконавчого документу за рахунок виявленого майна (активів тощо)…;

- здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження можливої зміни та/або залишенням без змін судової практики (правової позиції) різними судовими інстанціями, що стосуються дій та/або бездіяльності державного виконавця Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №64608916 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/709/20 від 04.02.2021 та у виконавчому провадженні №64732110 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/709/20 від 15.02.2021…;

- проведення робіт/послуг щодо направлення на адреси всіх учасників спору у справі №921/709/20 безпосередньо скарги вих.№19-1/10 від 19.10.2023 ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №64608916 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/709/20 від 04.02.2021 та у виконавчому провадженні №64732110 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/709/20 від 15.02.2021…;

2) участь у судовому засіданні, котре відбулось 09.11.2023 у справі №921/709/20 за скаргою вих.№19-1/10 від 19.10.2023 ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №64608916 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/709/20 від 04.02.2021 та у виконавчому провадженні №64732110 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/709/20 від 15.02.2021, а також надання пояснення, підтримання процесуальної та правової позиції тощо 2000 грн.

3) додаткова оплата (гонорар «успіху») адвоката на підставі п. 3.8 договору № 03-07-2023/4 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 03.07.2023 у зв`язку з прийняттям позитивного для замовника судового рішення у справі № 921/709/20 за скаргою вих.№19-1/10 від 19.10.2023 ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №64608916 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/709/20 від 04.02.2021 та у виконавчому провадженні №64732110 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/709/20 від 15.02.2021 - 2600 грн.

На підставі пунктів 3.1, 3.8 договору № 03-07-2023/4 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 03.07.2023, сторони погодили, що вартість однієї години правової допомоги/роботи складає 1400 грн, кількість годин 5 (п`ять), вартість участі в одному судовому засіданні 2000 грн, додаткова оплата (гонорар «успіху») становить 2600 грн.

Щодо послуги зі складання скарги, то вказаний процесуальний документ виготовлений на 13 односторонніх аркушах, переважна більшість тексту якого складає цитування норм права та судових рішень, правових висновків Верховного Суду, що штучно збільшує обсяг документу.

Судом також враховується, що у Єдиному державному реєстрі судових рішень знаходяться у вільному доступі офіційно оприлюднені процесуальні документи, ухвалені господарськими судами, за результатами розгляду звернень ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" з аналогічними скаргами на бездіяльність органів ДВС. Такі скарги мотивовані фактично аналогічними обставинами, і за розгляд кожної з них ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» понесло судові витрати на професійну правничу допомогу за тотожний комплекс дій, як-то аналіз, дослідження, пошук законодавства, судової практики, матеріалів виконавчих проваджень тощо, чим в результаті безпідставно збільшено обсяг наданих послуг.

ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» не надано суду належних доказів проведення зустрічі адвоката з замовником, зокрема формат, дата та час її проведення, зміст та характер обговорень тощо.

У свою чергу, правнича допомога, що виразилася у з`ясуванні обставин справи №921/709/20 не містить деталізації, які саме обставини з`ясовувалися адвокатом та були необхідні для надання правничої допомоги позивачу, з огляду також і на те, що адвокат Грищенко О.М. приймав участь в якості представника ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на всіх етапах розгляду справи щодо контролю за виконанням судового рішення та був обізнаний з фактичними обставинами спірних правовідносин, матеріалами справи, а тому надання цієї послуги не було зумовлено будь-якою необхідністю.

Заявником також не надано суду документів чи інших матеріальних носіїв інформації, в яких фіксувався процес та результат проведених аналізів, досліджень, пошуків законодавства, судової практики, матеріалів виконавчих проваджень та майнового стану боржника, а також обґрунтування потреби в таких діях, з огляду, зокрема, на досвід та кваліфікацію адвоката, як фахівця у галузі права, а також те, що правовідносини є типовими та не складними (не містять окремих нетипових обставин), тобто означені дії не потребували значного обсягу часу та не вимагали особливої юридичної роботи.

Крім того, направлення поштою скарги на дії державного виконавця - є лише технічною роботою і не є правовою допомогою.

Відтак, надання частини послуг не доведено, а витрати на них є необґрунтованими.

За таких умов, розумним видається затрачений час на організацію, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань скарги вих.№19-1/10 від 19.10.2023 ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №64608916 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/709/20 від 04.02.2021 та у виконавчому провадженні №64732110 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/709/20 від 15.02.2021 у 2 год., тобто обґрунтованими витрати на цю послугу є 2800 грн (1400 грн за год правової допомоги х 2 год.).

За послугу, що виразилася в участі адвоката в судовому засіданні, котре відбулось 09.11.2023 у справі №921/709/20, суд зазначає, що з наявного в матеріалах справи протоколу судового засідання, в якому брав участь адвокат Грищенко О.М. (під час розгляду в межах даної справи скарги на бездіяльність державного виконавця), вбачається її підтвердженність, а розмір понесених витрат не є таким, що явно не відповідають ринковим цінам, а тому такі є обґрунтованими та підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

Щодо додаткової оплати (гонорар «успіху» адвоката) слід звернути увагу те, що у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху", зазначив, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом.

Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними(§55).

За наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", Європейський суд з прав людини керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v.Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6672,9євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§70-72).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату.

Відтак, чинним законодавством не заборонено права суду присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, за рахунок іншої сторони адвокатські витрати у меншому розмірі, який погоджений у договорі між адвокатом та його клієнтом.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, суд вважає за доцільне додатково звернутися до нещодавньої практики ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у рішенні від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність). При цьому ЄСПЛ у зазначеній вище справі, присудивши 2550 євро компенсації, які й просив скаржник, не знайшов підстав для їх зменшення.

Водночас, у рішенні ж від 22.09.2022 у справі "Генеральний будівельний менеджмент проти України" ЄСПЛ у п. 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.

Аналогічний підхід при розподілі судових витрат відображений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові 29.09.2022 у справі №904/6499/20 (904/1373/21).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заявлений ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» до стягнення «гонорар успіху» в розмірі 2600 грн не відповідає критерію розумності, так як не має характеру необхідних дій, не містить обґрунтування обсягу фактичних дій представника стягувача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату (справа не є складною, розглядалася скарга на бездіяльність державного виконавця з типових характером порушень, позитивний результат був очікуваним та прогнозованим, а підготовка скарги не вимагала великого обсягу правових знань та часу у кваліфікованого адвоката, тому його відшкодування з огляду на обставини даної справи матиме надмірний характер.

Отже, підсумовуючи суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, не відповідає критеріям обґрунтованості та справедливості.

Відтак, наведеним спростовуються доводи заявника стосовно необхідності відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

При цьому, судом враховано «шаблонність» скарг у інших господарських справах (за інформацією Єдиного державного реєстру судових рішень), досвід та постійне представництво ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» адвокатом Грищенко О.М., а також відсутність дійсної розумної потреби у кількості затраченого часу на надання послуги з підготовки та складання скарги на бездіяльність державного виконавця.

Підсумовуючи усе вищевикладене, необхідно зауважити, що хоча обумовлення такого розміру судових витрат на правничу допомогу відповідає досягнутим домовленостям між стягувачем та адвокатом у договорі про надання правової допомоги та складеному на його виконання акті приймання-передачі наданих послуг, відповідає їх потребам та інтересам, проте, з огляду на специфіку та складність справи, результат її вирішення, обсяг, вид та зміст наданих послуг, суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, констатує, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним, надання частини послуг не була підтверджена відповідними доказами, деякі витрати на послуги з надання правничої допомоги не були обґрунтованими та неминучими, а отже не вбачається розумна необхідність понесення судових витрат у заявленому до відшкодування розмірі на суму 11600 грн у суді першої інстанції у даній справі і обґрунтованими визнаються судом витрати в розмірі 4800 грн, що складаються з вартості послуг з правової допомоги із підготовчих дій та виготовлення скарги в кількості 2 год на суму 2800 грн, участі адвоката в судовому засіданні 09.11.2023 вартістю 2000 грн.

Відтак, опираючись на критерії, що визначені частинами 4-7, 9 статті 129 ГПК України, суд вважає за можливе не присуджувати всю суму понесених витрат на професійну правничу допомогу, а тому з Бережанського відділу державної виконавчої служби в Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» належить стягнути суму відповідних витрат в розмірі 4800 грн, відмовивши в решті вимог.

При цьому судом враховуються положення ст. 344 ГПК України, за якими судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Відповідно до змісту ст.ст. 123, 124, 129, 244 ГПК України з цього приводу ухвалюється додаткове рішення.

За ч.1 ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази.

З огляду на постановлення ухвали за наслідками розгляду скарги на бездіяльність органу ДВС, стягнення правничої допомоги здійснюється за додатковою ухвалою.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2,13, 16, 73-81, 86, 91, 123, 124, 126, 129, 232-235, 244, 344 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву №10-1/11 від 10.11.2023 (вх. № 9155 від 14.11.2023) ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» про стягнення витрат на правову допомогу задоволити частково.

2. Стягнути з Бережанського відділу державної виконавчої служби в Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (47501, Тернопільська область, місто Бережани, вулиця Банкова, будинок 6, код 40349272) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд.40, оф. 315, код 38039872) 4800 (чотири тисячі вісімсот) грн витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом Господарським судом Тернопільської області скарги №19-1/10 від 19.10.2023 (вх. № 8535 від 24.10.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко - Тайс на бездіяльність державного виконавця на бездіяльність державного виконавця Бережанського відділу державної виконавчої служби в Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Видати наказ.

3. В задоволенні решти заяви відмовити.

4. В порядку ч.2 ст.235 ГПК України, ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 23.01.2025.

5. Копію ухвали направити:

- в електронній формі Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" та Бережанському ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції - до їх електронних кабінетів в ЄСІТС;

- Селянському (фермерському) господарству "Тереза", с. Осташівці, Зборівський район, Тернопільська область, 47262 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повний текст додаткової ухвали складено та підписано 23.01.2025.

Суддя І.П. Шумський