УХВАЛА
23 січня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/19593/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Ємця А.А., Жайворонок Т.Є.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Газойлтехнопайп" - адвоката Соломахи Р.Р., ордер серії АІ № 1513129 від 18.12.2023, адвоката Сибілєва М.А., ордер серії ВВ № 1041339 від 16.07.2024,
відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" - адвоката Підлипенського Д.В., дов. № 989 від 18.12.2024,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - Оператор ГТС)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 (головуючий Шапран В.В., судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В.)
у справі № 910/19593/23
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Газойлтехнопайп" (далі - Товариство)
до Оператора ГТС,
про стягнення грошових коштів.
За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд
ВСТАНОВИВ:
Товариство звернулося до суду з позовом до Оператора ГТС про стягнення 2 311 200,00 грн безпідставно отриманих коштів.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в забезпечення виконання зобов`язань за договором на виконання підрядних робіт від 18.06.2021 № 2106000070 (далі - Договір підряду) позивач надав відповідачу видану акціонерним товариством "Укрбудінвестбанк" (далі - Банк) банківську гарантію від 15.06.2021 № BGV/UA/03-2-07052 (далі - Гарантія) на суму 2 311 200,00 грн. Передбачені Договором підряду роботи не були виконані у встановлені строки з огляду на настання обставин непереборної сили, що підтверджується відповідним сертифікатом Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати, у зв`язку з чим сторонами неодноразово укладалися додаткові угоди про продовження строку дії Договору підряду. Однак, відповідач 28.06.2023 звернувся до Банку з вимогою про сплату 2 311 200,00 грн у зв`язку з настанням гарантійного випадку і останній здійснив виплату цієї суми на користь відповідача. Позивач у подальшому сплатив кошти у зазначеній сумі на користь Банку.
Позивач стверджує, що після цього роботи за Договором підряду були ним виконані у повному обсязі, що підтверджується підписаними актами, а відповідач реалізував своє право на отримання гарантійної виплати без достатніх правових підстав, оскільки був достовірно обізнаним про наявність обставин непереборної сили. Сума сплаченого гарантійного платежу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача як безпідставне набуте майно (грошові кошти).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 (суддя Удалова О.Г.) у задоволенні позову відмовлено.
Відмову в позові мотивовано тим, що всупереч умовам пункту 8.2 Договору підряду позивачем не надано доказів дотримання порядку повідомлення відповідача про виникнення форс-мажорних обставин. Позивач вперше повідомив відповідача про обставини непереборної сили лише 01.11.2022, тобто через 10 місяців після початку повномасштабного вторгнення та майже через п`ять місяців після визначеної дати завершення останнього етапу робіт за Договором підряду.
За таких обставин суд першої інстанції виснував, що перерахування Банком на користь відповідача коштів у сумі 2 311 200,00 грн відбулося у зв`язку з настанням гарантійного випадку та на підставі домовленостей, передбачених Договором підряду і гарантією, у зв`язку з чим підстави для стягнення спірних грошових коштів з відповідача в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відсутні.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 зазначене рішення Господарського суду міста Києва скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції про несвоєчасне повідомлення позивачем відповідача про обставини непереборної сили. За висновком апеляційного суду, перше таке повідомлення відбулося 03.03.2022, з дотриманням умов пункту 8.2 Договору підряду. За додатковими угодами до Договору підряду сторони продовжили строк його дії до 31.01.2023, однак не внесли зміни до графіку виконання робіт, чим, фактично, нівелювали його.
Суд апеляційної інстанції визнав доведеним існування у спірних правовідносинах форс-мажорних обставин, які позбавили позивача можливості виконати свої зобов`язання за Договором підряду у встановлений строк, а тому, в силу положень пункту 8.4 Договору підряду виконання зобов`язань продовжене на строк, який відповідає строку дії обставин непереборної сили. З урахуванням такого продовження строку виконання робіт, позивачем належно виконано зобов`язання за Договором підряду, що виключає право відповідача на задоволення вимог за Гарантією.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Оператор ГТС звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій:
- на обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), посилається на неправильне застосування апеляційним судом статей 530, 617, 631, частини першої статті 846 ЦК України, частини другої статті 218, частини першої статті 318 Господарського кодексу України (далі - ГК України), а також частини першої та другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", без урахування висновків щодо застосування цих норми у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21, від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21, від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16, від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 12.09.2024 у справі № 910/16989/23;
- на обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, посилається на неправильне застосування апеляційним судом статті 617 ЦК України, статті 193, частини другої статті 218 ГК України, а також статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", за відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм, в контексті необхідності дотримання домовленості сторін щодо засвідчення обставин непереборної сили саме тим органом, який погоджено сторонами у договорі (Торгово-промисловою палатою України, а не регіональною торгово-промисловою палатою).
Просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови, непідтвердженість заявлених підстав касаційного оскарження, просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Оператора ГТС.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, враховуючи підстави відкриття касаційного провадження, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.02.2021 Оператор ГТС розмістив на порталі https://prozorro.gov.ua/ оголошення про проведення відкритих торгів № UA-2021-02-19-007323-b, предметом яких була закупівля Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу ГРС Верхня Білка, ГРС Заліски, ГРС Довге, ГРС Вістова), та розмістило відповідну тендерну документацію для процедури закупівлі.
За результатами проведення процедури закупівлі переможцем визнано Товариство.
Оператор ГТС (замовник) і Товариство (підрядник) 18.06.2021 уклали Договір підряду, за умовами якого:
- підрядник за завданням замовника, відповідно до умов договору про закупівлю, зобов`язується на свій ризик надати послуги: Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрат газу ГРС Верхня Білка, ГРС Заліски, ГРС Довге, ГРС Вістова), відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням частини першої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами та доповненнями), норм ЦК України та ГК України, далі іменуються - роботи), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов договору (пункт 1.1);
- склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені технічними вимогами і якісними характеристиками (додаток № 1), договірною ціною (додаток № 2) та графіком виконання робіт (додаток № 3), які є невід`ємною частиною договору (пункт 1.2);
- загальна вартість виконуваних робіт за договором згідно з договірною ціною (додаток № 2) становить 46 224 000,00 грн з ПДВ (пункт 3.1);
- підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 365 календарних днів з дати підписання договору з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт (додаток № 3), що додається до договору та є невід`ємною його частиною (пункт 4.1);
- строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін до договору у випадках, передбачених чинним законодавством України (пункт 4.2);
- передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін. Акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт готує підрядник і надає його замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця. Разом з актом приймання виконаних робіт підрядник надає замовнику повний комплект виконавчої документації за звітний період, оформленої належним чином, відповідно до вимог чинних нормативних документів у галузі будівництва (пункти 5.1, 5.2);
- роботи вважаються прийнятими замовником в повному обсязі шляхом підписання замовником та підрядником без зауважень останнього акта приймання виконаних робіт та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних робіт за цим договором (пункт 6.18);
- підрядник зобов`язаний виконати якісно та у встановлені графіком виконання робіт (додаток № 3) строки роботи відповідно до технічних вимог та якісних характеристик (додаток № 1), ДБН та іншої нормативної документації (пункт 7.3.1);
- підрядник зобов`язаний інформувати в установленому порядку замовника про хід виконання зобов`язань за цим договором, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення (пункт 7.3.13);
- жодна з сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами Договору а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської годили, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (пункт 8.1);
- сторони протягом 10 (десяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажору) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажору) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України (пункт 8.2);
- неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов`язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або не надання сертифікату Торгово-промислової палати України позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань (пункт 8.3);
- при настанні обставин непереборної сили виконання зобов`язань за цим договором продовжується на строк, відповідний строку дії вказаних обставин (пункт 8.4);
- відповідно до умов пункту 6 розділу VI тендерної документації процедури закупівлі відкритих торгів по предмету закупівлі "Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрат газу ГРС Верхня Білка, ГРС Заліски, ГРС Довге, ГРС Вістова)" згідно з оголошенням про проведення процедури закупівлі № UA-2021-02-19-007323-b, оприлюдненим на веб-порталі Уповноваженого органу 19.02.2021, підрядник зобов`язується надати замовнику не пізніше дати укладення договору в забезпечення виконання договору безвідкличну безумовну банківську гарантію (далі - гарантія) на суму 2 311 200,00 грн, що становить 5% відсотків ціни договору (пункт 10.9.1);
- термін дії гарантії - до 23.08.2022 включно (пункт 10.9.3).
Також між сторонами підписані додатки до Договору підряду: додаток № 1 - технічні вимоги і якісні характеристики; додаток № 2 - договірна ціна; додаток № 3 - рафік виконання робіт.
Зокрема, графіком виконання робіт передбачено наступне:
- обстеження, розробка, подання на експертизи, усунення зауважень та отримання результатів експертиз робочої документації; граничний термін виконання робіт - 120 календарних днів;
- виготовлення основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи; граничний термін виконання робіт - 300 календарних днів;
- пусконалагоджувальні роботи та здача об`єкту в експлуатацію; граничний термін виконання робіт - 365 календарних днів.
На виконання вимог пункту 10.9.1 Договору підряду 15.06.2021 Товариство (принципал) та Банк (гарант) уклали договір про надання гарантії № BGV/UA/03-2-07052 (далі - Договір гарантії), відповідно до пункту 1.1 якого гарант за дорученням принципала надає на користь Оператора ГТС як бенефіціара, забезпечення виконання договору на суму 2 311 200,00 грн.
За умовами Договору гарантії, гарантія є безумовною та безвідкличною.
На підставі Договору гарантії Банк видав Гарантію, згідно з якою повна (максимальна) сума банківської гарантії становить 2 311 200,00 грн, і Банк, як гарант, безумовно зобов`язується протягом п`яти банківських днів після одержання ним паперового оригіналу письмової вимоги бенефіціара, оформленої належним чином (підпис уповноваженої особи, печатка бенефіціара (якщо передбачена) та/або електронного SWIFT-повідомлення через банк бенефіціара на SWIFT гаранта, сплатити бенефіціару повну суму банківської гарантії, без необхідності для бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов, за умови, що в тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачена у зв`язку з невиконанням/неналежним виконанням принципалом зобов`язань за договором.
28.02.2022 директором Товариства видано наказ № 61, яким вирішено тимчасово призупинити проведення та виконання робіт/послуг за Договором підряду та договором № 2106000071 від 17.06.2021 у зв`язку з військовою агресією рф проти України та початком військового вторгнення російських військ на територію України, введенням надзвичайного стану згідно Указу Президента України № 63/2022 від 23.02.2022, введенням воєнного стану згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, введенням комендантської години на території Київської області та з метою збереження життя і здоров`я працівників.
Листом від 03.03.2022 № 270 Товариство повідомило Оператора ГТС про зупинку виконання робіт за Договором підряду та договором № 2106000071 від 17.06.2021 з посиланням на пункт 8.4 договорів, яким передбачено збільшення терміну дії договору та тривалості виконання робіт на період дії непереборних обставин, які діють на території України з 24.02.2022, та просив прийняти дану інформацію до уваги і при нагоді укласти додаткові угоди на збільшення терміну виконання робіт.
Сторони 18.07.2022 уклали додаткову угоду № 1 до Договору підряду, якою зменшено загальну вартість договору шляхом викладення пункту 3.1 у такій редакції: "Загальна вартість виконуваних робіт за цим договором, що є ціною договору згідно з договірною ціною (додаток № 2), становить: 46 008 720,00 (сорок шість мільйонів вісім тисяч сімсот двадцять гривень 00 коп.), в тому числі ПДВ 20% 7 668 120,00 грн (сім мільйонів шістсот шістдесят вісім тисяч сто двадцять гривень 00 коп.)". Також сторонами збільшено строк виконання робіт і викладено пункт 10.9.3 Договору підряду у такій редакції: "Термін дії гарантії - до 15.12.2022 року включно". Окрім цього, пункт 11.1 Договору підряду викладено у наступній редакції: "Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до 515 календарних днів з дати підписання. В частині гарантійних зобов`язань - до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання".
Додатками до додаткової угоди № 1 є додаток № 1 - технічні вимоги і якісні характеристики та додаток № 2 - договірна ціна.
Продовження терміну дії Гарантії відбулося 30.06.2022 шляхом надання Банком Оператору ГТС зміни № 1 від 30.06.2022 до Гарантії після підписання між Товариством та Банком додаткового договору № 1 від 30.06.2022 до Договору гарантії.
Листом від 01.11.2022 № 333 Товариство з посиланням на те, що через військовий стан відбулися суттєві затримки в поставках обладнання, матеріалів та пального, а також відтік фахівців через мобілізацію, направив Оператору ГТС проект додаткової угоди № 2 щодо збільшення строків виконання своїх зобов`язань кожною зі сторін на 270 календарних днів та проект зміненого додатку № 3 "Графік виконання робіт".
Листом від 04.11.2022 № ТОВВИХ-22-11840 Оператор ГТС зазначив, що розглянув лист Товариства і просив надати для розгляду документальні підтвердження наведених Товариством обставин.
У відповідь на цей лист Оператора ГТС, Товариство листом від 07.11.2022 № 336 повідомило, що трубна продукція, необхідна для виконання робіт, була надана замовником 01.09.2022, тому Товариство об`єктивно не мало можливості виконати роботи в межах терміну дії договору, оскільки розрахунковий термін будівельно-монтажних робіт, з урахуванням можливості їх виконання, припадає на 28.12.2022.
Листом від 09.11.2022 № 339 Товариство повідомило Оператора ГТС, що для підтвердження обставин непереборної сили воно звернулося до регіонального представництва Торгово-промислової палати України та просило погодити укладення додаткової угоди на продовження терміну дії договору. До листа був доданий проект додаткової угоди № 2.
Сторони 11.11.2022 уклали додаткову угоду № 2, якою змінили пункт 10.9.3 Договору підряду і виклали його в такій редакції: "Термін дії гарантії - до 03.03.2023 включно", а також виклали пункт 11.1 Договору у наступній редакції: "Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до 592 календарних днів з дати підписання. В частині гарантійних зобов`язань - до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання".
Продовження терміну дії Гарантії відбулося 11.11.2022 шляхом надання Банком Оператору ГТС зміни № 2 від 11.11.2022 до Гарантії після підписання між Товариством та Банком додаткового договору № 2 від 11.11.2022 до Договору гарантії.
05.12.2022 Київська обласна (регіональна) Торгово-промислова палата за вих. № 240/03.23 видала Товариству сертифікат № 3200-22-1660 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), згідно якого надання послуг у термін до 14.04.2022, до 18.06.2022 за Договором підряду є неможливим внаслідок форс-мажорних обставин (військова агресія рф проти України, що стало підставою введення воєнного стану, ракетні обстріли та повітряні тривоги, в зв`язку з цим, як наслідок, унеможливлення виконання роботи тривалий час). Дата настання: 24.02.2022, дата закінчення: тривають станом на 05.12.2022.
До заяви про засвідчення форс-мажорних обставин Товариство надало до Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати наступні документи: копію листа SIG AG щодо затримки поставки FLOWSIC500, FLOWSIC600; копію листа товариства з обмеженою відповідальністю "ВКМ-АРМАТУРА" щодо зупинки виробництва на період ведення бойових дій; копію договору оренди нежитлового приміщення № 5 від 01.01.2019; копію довідки Товариства щодо переміщених працівників; копію протоколу наради силового блоку оперативного штабу Ради оборони Київської області від 17.08.2022; роздруківку статті з офіційної сторінки UNN з посиланням на пряму мову Президента України В. Зеленського "щодо руйнування росіянами з 10 жовтня 30% українських електростанцій"; офіційне повідомлення ДТЕК Київські регіональні електромережі щодо стабілізаційного відключення усіх клієнтів НЕК Укренерго 19.10.2022; роздруківку з офіційного сайту ДТЕК Київські регіональні електромережі "Графік відключень".
Листом від 07.12.2022 № 353 Товариство направило Оператору ГТС сертифікат № 3200-22-1660 про форс-мажорні обставини. Листом від 17.01.2023 № 375 Товариство, посилаючись на сертифікат та пункт 8.4 Договору підряду, просило Оператора ГТС укласти додаткову угоду на збільшення терміну дії Договору підряду на 280 календарних днів, зупинити з 17.01.2023 виконання будівельно-монтажних робіт в межах нового строку дії договору на підставі настання умов, за яких виконання робіт не рекомендовано діючими нормативними документами, що регламентують предмет таких робіт, та внести зміни до додатка № 3 "Графік виконання робіт", з урахуванням строку дії обставин непереборної сили та зупинки будівельно-монтажних робіт. До листа Товариство додало відповідні проекти додаткової угоди № 3 та зміненого додатку № 3 "Графік виконання робіт".
Продовження терміну дії Гарантії до 30.05.2023 відбулося 26.01.2023 шляхом надання Банком Оператору ГТС зміни № 3 від 26.01.2023 до Гарантії після підписання між Товариством та Банком додаткового договору № 3 від 26.01.2023 до Договору гарантії.
Листом від 27.01.2023 № 386 Товариство направило Оператору ГТС Гарантію з додатками та просило не застосовувати до компанії штрафні санкції, пов`язані з невчасним виконанням робіт за Договором підряду, та погодити завершення будівельно-монтажних робіт у березні-травні 2023 року, оскільки фарбування трубопроводів не рекомендовано виконувати за температури навколишнього середовища нижче +5С.
16.05.2023 відбулося продовження терміну дії Гарантії до 30.06.2023 шляхом видачі Банком оператору ГТС зміни № 4 від 16.05.2023 до Гарантії після підписання між Товариством та Банком додаткового договору № 4 від 16.05.2023 до Договору гарантії.
Листом від 23.05.2023 № 467 Товариство повідомило Оператора ГТС, що передбачені Договором підряду роботи виконано на 98,5 %, та просило дозволити завершити будівельно-монтажні роботи у червні 2023 року.
У відповідь на цей лист Оператор ГТС листом від 31.05.2023 № ТОВВИХ-23-7137 повідомив Товариство, що на підставі його звернення від 09.11.2022 № 339, враховуючи настання форс-мажору, що було підтверджено сертифікатом № 3200-22-1660 від 05.12.2022, було укладено додаткову угоду № 2 від 11.11.2022 на продовження терміну дії Договору підряду, який завершився 31.01.2023, станом на дату підготовки відповіді роботи по договору не завершені в повному обсязі. Тому, Оператор ГТС наполягав на неухильному виконанні своїх зобов`язань та завершенні ремонту згідно з умовами Договору підряду.
27.06.2023 Оператор ГТС направив Банку письмову вимогу за Гарантією про сплату 2 311 200,00 грн, в якій вказав, що Товариство неналежно виконало зобов`язання за Договором підряду, забезпеченого Гарантією.
Після отримання Банком вимоги на адресу Товариства надійшло повідомлення Банку від 28.06.2023 № 4675/03-2 про те, що останній отримав від Оператора ГТС свіфт-повідомлення про отримання вимоги від 28.06.2023 щодо сплати 2 311 200,00 грн у зв`язку з настанням гарантійного випадку відповідно до умов Гарантії та просив у строк до 03.07.2023 сплатити зазначену суму грошових коштів для забезпечення компенсації суми вимоги.
Згідно з платіжним дорученням № 110534769 від 05.07.2023 Банк здійснив перерахування суми гарантійного платежу у розмірі 2 311 200,00 грн на користь Оператора ГТС (бенефіціара).
Згідно з пунктом 2.2.6 Договору гарантії принципал зобов`язується протягом 2 (двох) банківських днів з дня отримання повідомлення про настання гарантійного випадку з копією вимоги бенефіціара разом з доданими до неї документам перерахувати гаранту належну до сплати бенефіціару за умовами гарантії суму згідно з реквізитами, вказаними гарантом у повідомленні про настання гарантійного випадку.
Банк і Товариство 04.07.2023 уклали додатковий договір № 5 до Договору гарантії, у якому сторони домовилися про встановлення строку сплати заборгованості в сумі 2 311 200,00 грн до 20.12.2023 включно згідно з графіком.
Товариство перерахувало на користь Банку виплачену остатнім суму Гарантії згідно з платіжними інструкціями № 3115 від 04.07.2023 у сумі 693 360,00 грн, № 3149 від 28.07.2023 у сумі 269 640,00 грн, № 3235 від 29.08.2023 у сумі 269 640,00 грн, № 3338 від 29.09.2023 у сумі 269 640,00 грн, № 3466 від 03.11.2023 у сумі 269 640,00 грн, № 3558 від 29.11.2023 у сумі 269 640,00 грн та № 3619 від 18.12.2023 у сумі 269 640,00 грн.
У матеріалах справи містяться акти приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 45 470 246,63 грн, а саме: від 31.12.2021 (акт № 1 ГРС Верхня Білка, акт № 1.1 ГРС Вістова, акт № 2 ГРС Заліски, акт № 3 ГРС Довге); від 31.05.2022 (акт № 1 ГРС Вістова); від 29.07.2022 (акт № 1 ГРС Вістова); від 31.10.2022 (акт № 1 ГРС Вістова); від 05.12.2022 (акт № 1 ГРС Верхня Білка, акт № 2 ГРС Заліски); від 30.12.2022 (акт № 2.1 ГРС Верхня Білка, акт № 2.2 ГРС Заліски, акт № 2.3 ГРС Довге); від 29.09.2023 (акт № 1 ГРС Верхня Білка, акт № 2 ГРС Заліски, акт № 3 ГРС Довге). Акти підписані представниками обох сторін без будь-яких зауважень щодо обсягу та якості виконаних робіт.
За результатами розгляду справи та за наслідками дослідження одних і тих самих доказів та обставин даної справи суди дійшли протилежних висновків: суд першої інстанції виснував недотримання Товариством порядку повідомлення Оператора ГТС про виникнення форс-мажорних обставин, неналежне виконання Товариством умов Договору підряду в частині строків виконання робіт та відмовив у позові з огляду на настання гарантійного випадку, а суд апеляційної інстанції дійшов висновку про достатність підстав для повернення суми Гарантії Товариству, з огляду на доведеність настання у спірних правовідносинах форс-мажорних обставин та, з урахуванням цих обставин, належного виконання Товариством своїх зобов`язань за Договором підряду, що свідчить про ненастання гарантійного випадку у спірних правовідносинах.
Зокрема, ухвалюючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що листом від 03.03.2022 № 270 Товариство повідомило Оператора ГТС про зупинку виконання робіт з посиланням на пункт 8.4 Договору підряду, якими передбачено збільшення терміну дії договору та тривалості виконання робіт на період дії обставин непереборних обставин, у зв`язку з чим Товариством виконано вимоги пункту 8.2 Договору підряду про своєчасне повідомлення замовника робіт про початок обставин непереборної сили (форс-мажору), що не було враховано судом першої інстанції.
За приписами частини першої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Іншими словами, сама по собі військова агресія рф проти України не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні.
Воєнний стан як обставина непереборної сили звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із ним обставин юридична чи фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання.
Вищенаведене у сукупності дає підстави для висновку, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціального характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання (подібна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 30.05.2022 у справі №922/2475/21.
З наявних у матеріалах справи доказів, зокрема: копії листа SIG AG щодо затримки поставки FLOWSIC500, FLOWSIC600; копії листа товариства з обмеженою відповідальністю "ВКМ-АРМАТУРА" щодо зупинки виробництва на період ведення бойових дій; копії договору оренди нежитлового приміщення № 5 від 01.01.2019; копії довідки Товариства щодо переміщених працівників; копії протоколу наради силового блоку оперативного штабу Ради оборони Київської області від 17.08.2022; роздруківки статті з офіційної сторінки UNN з посиланням на пряму мову Президента України В. Зеленського "щодо руйнування росіянами з 10 жовтня 30% українських електростанцій"; офіційного повідомлення ДТЕК Київські регіональні електромережі щодо стабілізаційного відключення усіх клієнтів НЕК Укренерго 19.10.2022; роздруківки з офіційного сайту ДТЕК Київські регіональні електромережі "Графік відключень", суд апеляційної інстанції виснував, що внаслідок наведених у сертифікаті від 05.12.2022 № 3200-22-1660 форс-мажорних обставин Товариство було позбавлене можливості виконати свої зобов`язання за Договором підряду.
Апеляційний суд зазначив, що в силу положень пункту 8.4 Договору підряду виконання зобов`язань за ним продовжене на строк, який відповідає строку дії обставин непереборної сили.
При цьому, обставини непереборної сили згідно сертифікату діяли для Товариства з 24.02.2022 і продовжували діяти станом на 05.12.2022, а тому зобов`язання за Договором підряду мали бути виконані у строк до 14.11.2023, з урахуванням продовження додатковими угодами строку дії Договору підряду та виконання зобов`язань за ним до 592 днів та, враховуючи, дію обставин непереборної сили протягом 287 днів.
За таких обставин апеляційний суд зазначив, що Товариство, з урахуванням обставин непереборної сили, належно виконало свої зобов`язання за Договором підряду, що виключає право Оператора ГТС на задоволення вимог за Гарантією, а грошові кошти, отримані останнім в результаті здійснення Банком платежу, були отримані за відсутності настання гарантійного випадку (порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією).
За відсутності порушення зобов`язання зі сторони Товариства у Оператора ГТС, який виступає бенефіціаром за Гарантією та замовником за Договором підряду, були відсутні підстави для звернення до Банку для виплати суми банківської гарантії.
Отже, виплачені за Гарантією кошти є такими, що набуті Оператором ГТС безпідставно та підлягають стягненню на користь Товариства в порядку статті 1212 ЦК України з урахуванням правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.05.2024 у справі № 910/17772/20.
Апеляційний суд також зауважив, що хоча у цьому випадку перерахування банком-гарантом грошових коштів на користь відповідача відбулося на підставі Договору гарантії та Гарантії, однак не на їх виконання, а поза межами домовленостей, передбачених ними (гарантійний випадок не настав), при цьому інших способів повернення коштів закон, Договір підряду, Договір гарантії та Гарантія не передбачають. Отже, позивачем обрано належний та ефективний спосіб захисту порушеного права.
При цьому, суд апеляційної інстанції відхилив доводи Оператора ГТС про те, що додатковою угодою № 2 до Договору підряду і було врегульовано питання форс-мажору, встановленого сертифікатом від 05.12.2022 № 3200-22-1660, оскільки ця додаткова угода укладена 11.11.2022, а сертифікат виданий 05.12.2022, тобто вже після її укладання. Суд також виснував, що додатковими угодами сторони не внесли зміни до графіку виконання робіт, чим, фактично, нівелювали його.
Верховний Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судовому рішенні Великої Палати Верховного Суду.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і в разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.
Отже, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі недостатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить у першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.
Водночас, Верховний Суд у силу приписів статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові судів попередніх інстанцій чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Обґрунтовуючи наявність передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження судових рішень, Оператор ГТС посилається на неправильне застосування апеляційним судом статей 530, 617, 631, частини першої статті 846 ЦК України, частини другої статті 218, частини першої статті 318 ГК України, а також частини першої та другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", без урахування висновків щодо застосування цих норми у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21, від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21, від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16, від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 12.09.2024 у справі № 910/16989/23.
Так, у справі № 910/15264/21 товариство звернулося з позовом до Міністерства оборони України про внесення змін до договору.
Позов обґрунтовано тим, що позивач через простій підприємства, викликаний пандемією COVID-19 і запровадженим через це карантином, внаслідок якого більшість працівників взяли відпустку за свій рахунок, не зміг вчасно виконати зобов`язання, про що повідомив відповідача. Стверджуючи, що мають місце форс-мажорні обставини, пропонував контрагенту продовжити строк поставки першої партії товару (1 500 шт.) і розірвати договір в частині поставки другої партії товару (1 750 шт.). У зв`язку з залишенням відповідачем без задоволення пропозиції про внесення відповідних змін до договору позивач звернувся до суду.
У справі № 904/5328/21 дочірнє підприємство з іноземною інвестицією звернулося з позовом до товариства про стягнення збитків, штрафу та пені за договором. Товариство звернулося із зустрічним позовом до дочірнього підприємства з іноземною інвестицією про визнання недійсним договору поставки.
Первісний позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки в частині поставки товару, зокрема позивачу були недопоставлені 764,06 метричних тон соняшника урожаю 2020 року, у зв`язку з чим позивач вимушений був придбати відповідний товар за вищою цінною у іншого виробника, що призвело до збитків, заявлених до стягнення.
Зустрічний позов мотивовано тим, що директор товариства не підписував договір поставки та документи, пов`язані з ним, що підтверджується наказом про відпустку, заявою свідка у даній справі, засвідченою приватним нотаріусом в порядку статті 88 ГПК України 29.06.2021, та довідкою з бази відпочинку "Берізка" від 29.06.2021. Також позивач за зустрічним позовом зазначає, що загальні збори товариства не давали згоду на укладення спірного договору та не погоджували його в подальшому.
У справі № 233/2021/19 товариство звернулося з позовом до фізичної особи про переукладення договору оренди землі. Фізична особа звернулася до товариства із зустрічним позовом про припинення договору оренди земельної частки (паю) шляхом його розірвання.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач порушила умови договору оренди земельної частки (паю), бо не повідомила позивача про виділення їй земельної частки (паю) в натурі та не переуклала з позивачем договір оренди землі. Оскільки договір оренди земельної частки (паю) сторони уклали строком на 20 років, то після виділення в натурі земельної частки (паю) є підстави для переукладення договору оренду землі.
Зустрічний позов мотивовано тим, що позивач (за зустрічним позовом) надіслала на юридичну адресу відповідача лист-повідомлення про припинення договору оренди земельної частки (паю) через те, що вона має намір господарювати на земельній ділянці самостійно. У цьому листі попросила визнати припиненим договір оренди земельної частки (паю), повернути земельну ділянку у стані, придатному для використання за цільовим призначенням, як це передбачає пункт 3.1 договору оренди земельної частки (паю), а також утриматися від вчинення дій, які би перешкоджали використанню відповідачкою її земельної ділянки. Закон не передбачає обов`язку орендодавця переукласти договір оренди земельної частки (паю) після оформлення права власності на виділену земельну ділянку.
У справі № 926/2343/16 товариство звернулося з позовом до товариства по газопостачанню та газифікації про стягнення основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат, мотивуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором, яке полягало у неповній та несвоєчасній оплаті за поставлений природний газ.
У справі № 917/1053/18 товариство звернулося з позовом до іншого товариства про стягнення штрафу та пені за порушення строків поставки товару за договором поставки, обґрунтованим неналежним виконанням відповідачем умов укладеного договору.
У справі № 905/55/21 товариство звернулося з позовом до фермерського господарства про стягнення штрафу за недопоставку товару (насіння соняшника) за договором поставки, обґрунтованим неналежним виконанням відповідачем умов укладеного договору.
У справі № 910/7495/16 дві фізичні особи-підприємці звернулися з позовом до товариства про стягнення 3% річних, пені, виселення відповідача з нежитлового приміщення та зобов`язання відповідача передати позивачам ключі від нежитлового приміщення.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач належним чином не виконує зобов`язання зі сплати орендних платежів та компенсаційних виплат і залишає без відповіді вимоги позивачів про розірвання договору, про надання доступу до приміщення та передачу орендованого майна власникам.
У справі № 912/3323/20 товариство звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця про розірвання договору оренди приміщення для розміщення в ньому аптечного закладу, обґрунтованого тим, що через введення Кабінетом Міністрів України карантину у березні 2020 року позивач не зміг використовувати приміщення відповідно до його мети - розміщення аптеки.
У справі № 913/785/17 товариство звернулося з позовом до іншого товариства про стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат, обґрунтованим неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором на купівлю-продаж природного газу.
У справі № 904/3886/21 дочірнє підприємство з іноземною інвестицією звернулося з позовом до аграрно-виробничого товариства про стягнення збитків, штрафу і пені, обґрунтованим неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки у частині своєчасної поставки товару.
У справі № 922/2475/21 дочірнє підприємство з іноземною інвестицією звернулося з позовом до товариства про стягнення збитків, штрафу та пені, обґрунтованим невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки у частині здійснення поставки товару.
У справі № 910/16989/23 товариство звернулося з позовом до іншого товариства про стягнення заборгованості, пені та 3% річних, обґрунтованим порушенням відповідачем умов договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Верховний Суд зазначає, що висновки у зазначених скаржником справах та у справі, яка переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних спірних правовідносин, встановлених обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.
Проаналізувавши зміст постанов, на які посилається скаржник, за критеріями подібності, ураховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 та міркування викладені у цій постанові, колегія суддів дійшла висновку про неподібність цих справ за наведеними правовими ознаками зі справою, що розглядається, адже вони відрізняються за підставою позову, за доводами і доказами, наданими сторонами, предметом їх доказування, і тому застосування норм права, наведених скаржником, за неподібності правовідносин у цих справах не може бути аналогічним, а вказані для порівняння судові рішення хоча і містять посилання на означені скаржником норми права, втім не свідчить, що суд в наведених скаржником постановах в інший спосіб, або не так їх витлумачив, а тому вони не є релевантними до обставин цієї справи.
Верховний Суд, зазначає, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ, а регулятивний вплив пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, якою передбачено таку підставу касаційного оскарження як застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, поширюється саме на подібні правовідносини.
Отже підстава касаційного оскарження, обґрунтована з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження.
Пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Оператора ГТС у частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Скаржник також посилається на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про неправильне застосування апеляційним судом статті 617 ЦК України, статті 193, частини другої статті 218 ГК України, а також статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", за відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм, в контексті необхідності дотримання домовленості сторін щодо засвідчення обставин непереборної сили саме тим органом, який погоджено сторонами у договорі (Торгово-промисловою палатою України, а не регіональною торгово-промисловою палатою).
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних конкретних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини. При цьому формування правового висновку не може здійснюватися поза визначеними статтею 300 ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.
Отже, по-перше, слід з`ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Надаючи оцінку цим доводам скаржника Верховний Суд встановив, що Верховним Судом розглядалася справа № 910/1509/24, у межах якої, досліджувалося питання щодо надання оцінки належності та допустимості такого доказу, як сертифікат регіональної торгово-промислової палати тоді як умовами укладеного сторонами правочину передбачено, що доказом виникнення обставин непереборної сили є сертифікат Торгово-промислової палати України. За наслідками розгляду цього питання, у постанові від 10.10.2024, Верховний Суд зазначив таке:
"Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, що відповідно до п. 8.2 Договору доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідний документ - сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України, у цьому випадку не мають значення для вирішення спору.
Порядок засвідчення встановлення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в системі ТПП України визначений Регламентом засвідчення Торгово-промислової палати України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України № 44 від 18.12.2014, № 44 (5), із змінами, (далі - Регламент).
Пункт 4.2 Регламенту передбачає, що ТПП України уповноважує регіональні ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, за винятком засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що стосуються зобов`язань, зокрема, за умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.
На офіційному сайті ТПП України www.ucci.org.ua оприлюднено Розпорядження Президента ТПП України Геннадія Чижикова від 25.02.2022 № 3, в якому установлено, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України до припинення або скасування воєнного стану на території України, уповноважені регіональні торгово-промислові палати, в тому числі й Київська обласна (регіональна) ТПП, мають право за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, в тому числі передбачених пунктом 4.2 Регламенту засвідчення ТПП України і регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин, який затверджено Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014, № 44 (5), із змінами та доповненнями.
Отже, Торгово-промислова палата України уповноважила Київську обласну (регіональну) торгово-промислову палату засвідчувати форс-мажорні обставини, що стосуються зобов`язань за договорами, в яких передбачено таку функцію як компетенцію Торгово-промислової палати України.".
Подібні висновки викладено Верховним Судом і у постанові від 18.09.2024 у справі № 910/1345/24.
Отже, висновок щодо застосування норм права у наведеному скаржником контексті у подібних правовідносинах, про відсутність якого зазначає скаржник у касаційній скарзі на обґрунтування підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, сформований Верховним Судом у постанові від 10.10.2024 у справі № 910/1509/24.
Висновки суду апеляційної інстанцій у справі, що розглядається № 910/19593/23, цим висновкам Верховного Суду відповідають і підстав для відступу від них Верховний Суд не вбачає.
Пунктом 4 частини першої статті 296 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).
Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів відповідно до пункту 4 частини першої статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Оператора ГТС і у частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Верховний Суд зазначає, що з огляду на принцип диспозитивності виключно скаржником визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
За таких обставин Верховний Суд вважає, що надав відповіді на всі істотні, вагомі та доречні доводи, які викладені скаржником у касаційній скарзі та стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції Суд вважає, що доводи касаційної скарги Оператора ГТС на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 про неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норми права, викладених у постанові Верховного Суду, а також про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах не підтвердилися, а тому касаційне провадження за касаційною скаргою Оператора ГТС підлягає закриттю.
Керуючись статтею 234 та пунктами 4, 5 частини першої статті 296 ГПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 у справі № 910/19593/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя А. Ємець
Суддя Т. Жайворонок
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2025 |
Оприлюднено | 27.01.2025 |
Номер документу | 124659736 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Булгакова І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні