Постанова

від 21.01.2025 по справі 910/15308/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/15308/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І. М. (головуючого), Ємець А. А., Жайворонок Т. Є.,

за участю секретаря судового засідання Росущан К. О.,

представників учасників справи:

позивача - Залізняк І. І. (адвокат)

відповідача - Батовська Т.І. (адвокат)

розглянув у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморенергоспецмонтаж"

про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у справі №910/15308/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморенергоспецмонтаж"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 2 169 360,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховного Суду від 17.12.2024:

- касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі № 910/15308/23 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрито;

- касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі № 910/15308/23 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишено без задоволення;

- рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі № 910/15308/23 залишено без змін.

У відзиві на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморенергоспецмонтаж" (далі - ТОВ "Чорноморенергоспецмонтаж") зазначило про попередній орієнтовний розмір судових витрат у суді касаційної інстанції, а саме витрати на професійну правничу допомогу, докази на підтвердження яких надано суду у визначеному ГПК України порядку.

До Верховного Суду від ТОВ "Чорноморенергоспецмонтаж" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу у справі в розмірі 159 709, 14 грн за розгляд справи у суді касаційної інстанції.

Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПАТ "Укренерго") 08.01.2025 через "Електронний суд" подало до Верховного Суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, яке мотивоване необґрунтованістю заявлених витрат, в якому ПАТ "Укренерго" просило у задоволенні заяви відмовити, а у випадку задоволення заяви позивача - зменшити витрати на професійну правничу допомогу до 5 000,00 грн.

ПАТ "Укренерго" зазначає, зокрема, що розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу є завищеним, без дотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом.

Розглянувши заяву ТОВ "Чорноморенергоспецмонтаж" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, Верховний Суд зазначає таке.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Стаття 16 ГПК України вказує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації) консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у сплаві сторона зробила про це відповідну заяву, У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої' допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї) що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Верховний Суд виходить з того, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (див. постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг):

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг),

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

Верховний Суд, застосовуючи частину шосту статті 126 ГПК України, неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої' допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15; від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої' сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Як убачається з матеріалів справи, позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначив про попередній орієнтовний розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 євро.

У поданій до Верховного Суду заяві про ухвалення додаткового рішення, ТОВ "Чорноморенергоспецмонтаж" просить стягнути з ПАТ "Укренерго" витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи №910/15308/23 у суді касаційної інстанції у сумі 159 709,14 грн.

На підтвердження понесених витрат, ТОВ "Чорноморенергоспецмонтаж" надано такі документи:

- копію ордеру Серії АВ номер 1130321 на адвоката Залізняк І.І.;

- копію детального опису робіт виконаних адвокатами АО "Арцінгер";

- копію рахунку-фактури від 18.12.2024;

- копії актів про надання послуг від 18.12.2024;

- копію платіжної інструкції від 20.12.2024 № 30159 на суму 79 045,74 грн;

- квитанцію про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС - ПАТ "Укренерго".

ТОВ "Чорноморенергоспецмонтаж" до відзиву на касаційну скаргу додано також:

- копію договору про надання правової допомоги від 12.09.2023 № 3344

- копію додаткової угоди від 12.09.2023 №1;

- копію рахунку-фактури від 22.10.2024;

- копію платіжної інструкції від 24.10.2024 № 29419 на суму 80 663,40 грн

Принцип в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

З огляду на зазначене вище у цій додатковій постанові, Судом встановлено, що заявник попередньо визначив суму та розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, подав заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з описом робіт (наданих послуг), а також надав відповідні докази, а тому вказану заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу подано у порядку, межах та строку, які визначені чинним законодавством, зокрема частиною восьмою статті 129 ГПК України.

З додатків заяви про ухвалення додаткового рішення вбачається, що ПАТ "Укренерго" направлено копію цієї заяви та доданих до неї матеріалів. Таким чином, ТОВ "Чорноморенергоспецмонтаж" дотримано вимоги частини дев`ятої статті 80 ГПК України.

Як вже зазначалось, ТОВ "Чорноморенергоспецмонтаж" просить стягнути з ПАТ "Укренерго" витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції у сумі 159 709, 14 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 позов задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ "Укренерго" на користь ТОВ "Чорноморенергоспецмонтаж" суму основного боргу у розмірі 1 608 000 (один мільйон шістсот вісім тисяч) грн 00 коп., 3% річних у розмірі 82 734 (вісімдесят дві тисячі сімсот тридцять чотири) грн 90 коп., інфляційні втрати у розмірі 478 625 (чотириста сімдесят вісім тисяч шістсот двадцять п`ять) грн 64 коп. та судовий збір у розмірі 32 540 (тридцять дві тисячі п`ятсот сорок) грн 41 коп.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 заяву ТОВ "Чорноморенергоспецмонтаж" задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Укренерго" на користь ТОВ "Чорноморенергоспецмонтаж" витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн. В іншій частині заяви відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 17.12.2024 касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі № 910/15308/23 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрито.

Касаційну скаргу ПАТ "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі № 910/15308/23 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишено без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі № 910/15308/23 залишено без змін.

З матеріалів справи вбачається, що 12.09.2023 між адвокатським об`єднанням "Арцінгер" (об`єднання) та ТОВ "Чорноморенергоспецмонтаж" (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги № 3344, відповідно до умов якого об`єднання зобов`язується надавати клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором, умовами співробітництва, погодженими у переписці сторін та додатковими умовами до нього.

Розмір винагороди об`єднання за надання клієнту правової допомоги та порядок її сплати визначається додатковими угодами, що підписуються сторонами (п. 4.1 Договору).

Між сторонами укладено 12.09.2023 Додаткову угоду №1, в якій сторони погодили, що об`єднання надає наступні послуги: підготовка та подання від імені та в інтересах клієнта позову про стягнення із ПАТ "Укренерго" отриманої банківської гарантії (безпідставно утримуваних грошових коштів в сумі 1 608 000,00 грн.) та стягнення 3% річних, інфляційних втрат та будь-яких інших позовних вимог, що включає наступний обсяг правової допомоги: - аналіз отриманих від Замовника документів;

- розроблення стратегії захисту прав замовника;

- збір доказів, необхідних для подання позову;

- складення та подання позовної заяви з додатками до суду.

Представництво замовника в суді касаційної інстанції, що включає в себе наступний обсяг правової допомоги:

- аналіз рішень судів першої та апеляційної інстанції;

- розробку стратегії представництва інтересів у Верховному Суді, обговорення з замовником

- складення, обговорення із замовником та подання до суду заяв по суті справи (касаційної скарги або відзиву на касаційну скаргу, заперечень тощо), заяв (клопотань) з процесуальних питань, та інших необхідних процесуальних документів;

- формування додатків до заяв по суті справи (касаційної скарги або відзиву на касаційну скаргу, заперечення тощо), заяв (клопотань) з процесуальних питань, та інших необхідних процесуальних документів;

- участь у судових засіданнях у Верховному Суді.

Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди від 12.09.2023 №1 сторони погодили, що погодинні ставки працівників об`єднання становлять суми у гривні еквівалентні відповідним погодинним ставкам у євро, що вказані нижче, за офіційним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком України на день виставлення відповідного рахунку: 200 євро/год. (у гривневому еквіваленті) - для всіх юристів, незалежно від їх градації (далі - "погодинна ставка").

Згідно з пунктом 3 Додаткової угоди від 12.09.2023 №1 гонорари за правову допомогу, надану об`єднанням, розраховуються шляхом множення погодинної ставки працівників об`єднання, залучених до надання правової допомоги замовнику, на кількість годин, фактично витрачених відповідними юристами об`єднання для надання відповідної правової допомоги.

Відповідно до пункту 6 Додаткової угоди від 12.09.2023 №1 за правову допомогу, передбачену п.п. 1.3. п. 1 цієї Додаткової угоди, замовник сплачує об`єднанню гонорар у сумі, що дорівнює 3000 євро у гривневому еквіваленті, що буде розраховано за офіційним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком України на день виставлення рахунку.

Сторони домовились, що замовник сплачує об`єднанню передоплату в розмірі 50% від сум гонорару, визначених у пунктах 4-6 цієї Додаткової угоди до початку відповідної стадії надання професійної правничої допомоги на підставі виставлених об`єднанням рахунків. Зазначена сума передоплати не підлягає поверненню. Оплата решти суми гонорару відповідно до пунктів 4-6 цієї Додаткової угоди здійснюється замовником протягом десяти днів із моменту завершення відповідної стадії судового розгляду, визначеної у пунктах 4-6 цієї Додаткової угоди, що підтверджується відповідним рішенням суду (рішенням, ухвалою, постановою) (пункт 7 Додаткової угоди від 12.09.2023 №1).

Об`єднанням було виставлено позивачу рахунок-фактуру від 22.10.2024 №3344/11-1 на суму 80 663,40 грн, які сплачені позивачем 24.10.2024, що підтверджується платіжною інструкцією від 24.10.2024 № 29419 та рахунок-фактуру від 18.12.2024 №3344/11-2 на суму 79 045,74 грн, які сплачені позивачем 20.12.2024, що підтверджується платіжною інструкцією від 20.12.2024 №30159.

Зі звіту погодинної роботи юристів, який складено об`єднанням, вбачається, що об`єднанням були надані наступні послуги:

1) старший юрист Залізняк І.І. - 29.10.2024 вивчення та аналіз касаційної скарги, підготовка відзиву на касаційну скаргу - 10 годин; 12.11.2024 підготовка до судового засідання та участь у судовому засіданні у справі № 910/15308/23 - 1,50 годин; 10.12.2024 підготовка до судового засідання та відвідування Касаційного господарського суду із метою участі у судовому засіданні у справі № 910/15308/23 - 2,00 год; 17.12.2024 підготовка до судового засідання та участь у судовому засіданні у справі № 910/15308/23 - 3,00 год. Всього годин по працівнику 16,50 (3 300,00 євро);

2) молодший юрист Суходольський Б.Б. - 30.10.2024 підготовка розділу відзиву на касаційну скаргу щодо судових витрат позивача під час розгляду справи у Верховному Суді. Подання відзиву через Електронний кабінет адвоката Залізняка І.І. - 1 год; підготовка заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції. Формування пакету документів разом із заявою. Подання заяви з додатками через Електронний Суд - 4.50 год. Всього годин по працівнику 5,50 (1 100,00 євро).

Таким чином, як зазначає позивач, ним понесені витрати на правову допомогу у розмірі 159 709, 14 грн, які позивач просить суд стягнути з відповідача.

Колегія суддів встановила, що до Верховного Суду ТОВ "Чорноморенергоспецмонтаж" подано відзив на касаційну скаргу, а також участь адвоката Залізняка І.І. у судових засіданнях 12.11.2024 та 17.12.2024 у Верховному Суді у справі № 910/15308/23.

Колегія суддів виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Також частини четверта-шоста, сьома, дев`ята статті 129 ГПК України, визначає випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Як вже вказувалось вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Керуючись зазначеними критеріями, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши заяву про розподіл судових витрат та додані до неї документи, колегія суддів касаційної інстанції враховує: складність справи, зокрема, виконання робіт і послуг адвоката, а саме: у контексті надання правової (правничої) допомоги під час розгляду цієї справи у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт/надання послуг; обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а саме складання і написання відзиву; значення справи для сторони, а також ураховує: пов`язаність цих витрат з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, дії сторони щодо досудового вирішення спору.

У цій справі № 910/15308/23, Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат, керуючись у тому числі критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку не присуджувати позивачу, на користь якого ухвалено судове рішення, всі його витрати на професійну правову допомогу, що заявлені до стягнення.

Верховний Суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

З огляду на викладене, вирішуючи, чи є розмір витрат позивача на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням складності та значення справи для сторін, Суд враховує, що під час розгляду даної справи в судах попередніх інстанцій позиція позивача не змінювалася, а представництво його інтересів здійснювалося тим самим адвокатом -Залізняком І.І.

А отже, правова позиція позивача вже була сформована до касаційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та всестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин на стадії касаційного перегляду не надано та з матеріалів справи не вбачається, що свідчить про розумну необхідність зменшення розміру судових витрат у цій частині, оскільки розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію розумності їхнього розміру та реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності); такі витрати не мають характеру необхідних і співмірних з виконаною роботою в суді касаційної інстанції.

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених ТОВ "Чорноморенергоспецмонтаж" на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, враховуючи заперечення ПАТ "Укренерго" на заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, через призму критеріїв, встановлених частиною п`ятою статті 129 ГПК, враховуючи обсяг виконаних робіт, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, Суд дійшов висновку про необхідність покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у суді касаційної інстанції, у розмірі 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч) грн.

Керуючись статтями 2, 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморенергоспецмонтаж" про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у справі № 910/15308/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморенергоспецмонтаж" витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді касаційної інстанції, в розмірі 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч) грн.

3. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

4. У задоволенні іншої частини заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморенергоспецмонтаж" про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у справі № 910/15308/23 відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя А. Ємець

Суддя Т. Жайворонок