Рішення

від 24.01.2025 по справі 635/1329/23

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/1329/23

Провадження посправі № 2/635/1642/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2025 року смт Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючої судді Березовської І.В.,

за участі секретаря судового засідання Старишко Д.В.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «АГАРІС МІКО ЦЕНТР»,

відповідач ОСОБА_1 ,

представник відповідача Зіноватний Віталій Васильович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГАРІС МІКО ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поставки,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГАРІС МІКОЦЕНТР» звернулося до Харківського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з останнього заборгованість за договором поставки № 17-03/20 від 17 березня 2020 року у загальному розмірі 353225,60 грн, з яких: 243492,80 сума основної заборгованості за поставлений товар, 20324,80 грн - пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, 11725,60 грн - сума відсотків за користування грошовими коштами (три проценти річних від простроченої суми), 77682,40 грн. інфляційні нарахування на суму боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між ним та відповідачем було укладено Договір поставки № 17-03/20 від 17 березня 2020 року, відповідно до умов якого, позивач зобов`язувався окремими партіями виготовляти (вирощувати) та передавати у встановлені даним Договором строки у власність відповідача товар (міцелій компостний (Ф-3) для вирощування печериць насипом або у вигляді брикетів), а відповідач зобов`язувався оплачувати вартість поставленого товару.

За період дії Договору поставки № 17-03/20 від 17 березня 2020 року, позивач поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 753076,80 грн, однак відповідач лише частково здійснив оплату поставленого товару на суму 509584,00 грн, а отже загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, у зв`язку з неналежним виконанням останнім умов Договору поставки № 17-03/20 від 17 березня 2020 року, становить 243492,80 грн.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22 березня 2023 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження, справа призначена до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

04квітня 2023року відповідачнадав доХарківського районногосуду Харківськоїобласті відзивна позовнузаяву простягненнязаборгованості задоговором поставки № 17-03/20 від 17 березня 2020 року, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі, зважаючи на те, що позивач, враховуючи характер постачання товару, не надав суду належних та допустимих доказів, що підтверджують факт постачання товару на загальну суму 243492,80 грн, а отже і не довів факту постачання та отримання товару відповідачем, з яким пов`язується обов`язок відповідача щодо оплати поставленого товару.

26 квітня 2023 року позивач надав до Харківського районного суду Харківської області відповідь на відзив, в якій зазначив про те, що позивачем надано до суду документально підтверджений перелік всіх поставок, які були ним здійсненні у відповідності до взятих на себе зобов`язань, а також надано беззаперечні докази про стан розрахунків між сторонами. Водночас, неможливість визначитись з конкретними партіями поставленого товару, які позивачем не були оплачені, не свідчить про наявність підстав для відмови у позові.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 30 травня 2023 року підготовне провадження у справі закрито, справа призначена до судового розгляду.

07 серпня 2023 року відповідачем було подано до суду заперечення на позовну заяву, в яких він звернув увагу суду на тому, що позивачем у відповіді на відзив не спростовано правові висновки відповідача, щодо відсутності належних та допустимих доказів, що підтверджують факт отримання товару саме відповідачем, а отже позовні вимоги позивача повинні бути залишені без задоволення.

07 січня 2025 року від позивача надійшли пояснення до позовної заяви, в яких позивач зазначає про те, що сума заборгованості у розмірі 243492,80 грн., за невиконання умов Договору поставки № 17-03/20 від 17 березня 2020 року, виникла на підставі таких видаткових накладних:

- від 09 липня 2021 року № 1519 на загальну суму 97047,36 грн (сплачена частково на суму 46667,20 грн, сума заборгованості становить 50380,16 грн.);

від 23 липня 2021 року № 1658 на загальну суму 96154,56 грн (не сплачена в повному обсязі, сума заборгованості становить 96154,56 грн);

від 23 липня 2021 року № 1659 на загальну суму 96958,08 грн (не сплачена в повному обсязі, сума заборгованості становить 96958,08 грн).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, від генерального директора ТОВ«АГАРІС МІКОЦЕНТР»Тригубенко О.С.надійшла заявапро розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, представник відповідача Зіноватний В.В. надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності відповідача.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

17 березня 2020 року між ТОВ«АГАРІС МІКОЦЕНТР»та ОСОБА_1 було укладено Договір поставки №17-03/20 (надалі Договір поставки), відповідно до умов якого, постачальник зобов`язується окремими партіями виготовляти (вирощувати) та передати у встановлений цим Договором строки у власність покупця міцелій компостний (Ф-3) для вирощування печериць насипом або у вигляді брикетів (надалі товар), а покупець зобов`язується оплачувати постачальнику вартість товару (партії товару) та вчасно приймати від останнього товар (партії товару) на умовах визначених цим Договором (п1.1. Договору).

Згідно п. 5.1.1. Договору поставки оплата товару (партії товару) здійснюється покупцем на умовах повної попередньої оплати не пізніше ніж за три робочі дні до передачі товару (партії товару, партій товару, частини партії товару) покупцю.

Пунктом 5.1.2. Договору поставки передбачено, що постачальник в окремих випадках на власний розсуд на усне прохання покупця вправі передати покупцю товар (партію товару, партії товару, частину партії товару) без отримання (повної або часткової) попередньої за це оплати від покупця, при цьому передача такого товару (партії товару, партій Товару, частину партії товару) вважатиметься продажем товару Покупцеві в кредит з відстроченням платежу за нього на 2 (два) робочі дні з моменту отримання покупцем такого неоплачуваного товару (партії товару, партій товару, частину партії товару) відстрочення платежу на строк понад 2 (два) робочих дні застосовуватись виключно на підставі окремої про це угоди підписаної Сторонами.

Так, як було встановлено судом, на підтвердження виконання умов Договору поставки на загальну суму 753076,80 грн позивачем були надані видаткові накладними: від 14 травня 2021 року № 1124 на загальну суму 84280,80 грн; від 14 травня 2021 року № 1125 на загальну суму 83833, 92 грн; від 04 червня 2021 року № 1286 на загальну суму 98118,72 грн; від 04 червня 2021 року № 1287 на загальну суму 98297,28 грн; від 01 липня 2021 року № 1472 на загальну суму 98386,56 грн; від 09 липня 2021 року № 1519 на загальну суму 97047,36 грн; від 23 липня 2021 року № 1658 на загальну суму 96154, 56 грн; від 23 липня 2021 року № 1659 на загальну суму 96958,08 грн.

При цьому, відповідачем було здійснено частково оплату поставленого товару за Договором поставки на суму 509584,00 грн, що підтверджується довідкою АТ «Укрсиббанк» від 27 грудня 2022 року № 53-2-01/23717, та не заперечується сторонами спірних правовідносин.

Положеннями ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України ).

Статтею 82 ЦПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Так, суд з урахуванням наведених вище процесуальних норм та пояснень позивача від 07 січня 2025 року встановив, що загальна сума заборгованості за Договором поставки у розмірі 243492,80 грн виникла на підставі видаткових накладних, а саме: № 1519 від 09 липня 2021 року на загальну суму 97047,36 грн (сплачена частково на суму 46667,20 грн, сума заборгованості становить 50380,16 грн.); № 1658 від 23 липня 2021 року на загальну суму 96154,56 грн (не сплачена в повному обсязі, сума заборгованості становить 96154,56 грн); № 1659 від 23 липня 2021 року на загальну суму 96958,08 грн (не сплачена в повному обсязі, сума заборгованості становить 96958,08 грн).

Відповідно до п. 2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року, зареєстрованого у МЮУ 05 червня 1995 року за № 168/704 (надалі - Положення), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2.3. Положення).

Приписами статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)

Суд, з урахуванням обставин справи, аналізуючи видаткові накладні № 1519 від 09 липня 2021 року на загальну суму 97047,36 грн; № 1658 від 23 липня 2021 року на загальну суму 96154,56 грн; № 1659 від 23 липня 2021 року на загальну суму 96958,08 грн, на предмет їх відповідності принципам: належності, допустимості, достовірності, достатності, приходить до висновку про те, що у видаткових накладних № 1658 від 23 липня 2021 року на загальну суму 96154,56 грн та № 1659 від 23 липня 2021 року на загальну суму 96958,08 грн відсутній особистий підпис відповідача або інші дані, що дають змогу ідентифікувати його, як учасника господарської операції, пов`язаної з прийманням товару за зазначеним вище видатковими накладними, а отже і про не доведеність обставин поставки товару та виникнення заборгованості відповідача перед позивачем на підставі зазначених вище видаткових накладних.

Водночас, судом встановлено, що видаткова накладна № 1519 від 09 липня 2021 року на загальну суму 97047,36 грн, яка сплачена відповідачем частково на суму 46667,20 грн, має підпис та печатку відповідача, що свідчить про доведеність факту постачання товару за Договором поставку на адресу відповідача за вказаною видатковою накладною.

При цьому, суд наголошує, що відповідачем не було надано будь-яких доказів, що підтверджують факт повного розрахунку з позивачем за поставлений товар за видатковою накладною № 1519 від 09 липня 2021 року, що свідчить про порушення останнім своїх обов`язків в частині оплати поставленого товару.

Згідно з ч.1. 2 статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Ст.509ЦК Українивизначено,що зобов`язаннямє правовідношення,в якомуодна сторона(боржник)зобов`язанавчинити накористь другоїсторони (кредитора)певну дію(передатимайно,виконати роботу,надати послугу,сплатити грошітощо)або утриматисявід вчиненняпевної дії(негативнезобов`язання),а кредитормає правовимагати відборжника виконанняйого обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11цього Кодексу.

Відповідно доч.1.ст.712ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (655 ЦК України).

Зважаючи на викладене вище, суд з урахуванням обставин справи, а також положень пункту 5.1.2 Договору поставки робить висновок про те, що відповідачем всупереч укладеного Договору поставки не було здійснено повну оплату поставлено товару, що підтверджується видатковою накладною № 1519 від 09липня 2021 року, оплата якої повинна бути здійснена 11 липня 2021 року, а отже розмір основної суми заборгованості відповідача перед позивачем за Договором поставки становить 50380,16 грн.

Поряд з цим, суд критично відноситься до аргументів позивача про те, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 243492,80 грн підтверджується також товарно-транспортирними накладними, які долучені до матеріалів справи.

Судом встановлено, що в матеріалах справи містяться копії товарно-транспортних накладних, а саме: № 00000001541 від 14 травня 2021 року; №00000001550 від 14 травня 2021 року; № 00000001830 від 04 червня 2021 року; № 00000001834 від 04 червня 2021 року; № 00000002123 від 01липня 2021 року; № 00000002213 від 09 липня 2021 року; № 00000002814 від 23 липня 2021 року; № 00000002837 від 23 липня 2021 року.

Відповідно до п. 11.1 розділу «11 Правила оформлення документів на перевезення» Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20 лютого 1998 року за № 128/2568, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено вдодатку 7до цих Правил .

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної вдодатку 7до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

У разі оформлення товарно-транспортної накладної у паперовій формі супровідні документи додаються в паперовій формі за підписом відповідальних осіб.

Суд, наголошує, що у зазначених вище товарно-транспортних накладних у графі «супровідні документи на вантаж» не зазначеного жодного документа (видаткової накладної, тощо), який супроводжував вантаж, а отже з наданих позивачем документів не можливо встановити, який саме вантаж начебто доставлявся на адресу Відповідача, яка його вартість, асортимент, найменування, тощо.

Крім того, судом також встановлено, що у товарно-транспортних накладних в графі «Прийняв відповідальна особа вантажоодержувача» відсутній ПІП та підпис позивача.

Аналіз зазначених вище обставин справи та оцінка судом доказів у їх сукупності дає суду змогу зробити висновок про те, що товарно-транспортні накладні, які долучені позивачем до матеріалі справи не підтверджують факт постачання товару за Договором поставки на загальну суму 243492,80 грн, а отже стягнення заборгованості з відповідача у цьому розмірі є недоведеним та необґрунтованим.

Суд при винесенні рішення враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 29 листопада 2019 року по справі № 914/2267/18, від 04 листопада 2019 року № 905/49/15, від 29 січня 2020 року по справі № 916/922/19, відповідно до якої визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставиниздійснення перевезеннятовару поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця). У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Суд констатує, що в матеріалах справи окрім видаткових та товарно-транспортних накладних, частина із яких не підписана відповідачем, будь-яких інших доказів, що підтверджують факт постачання товару на адресу відповідача, руху активів, зберігання товару, тощо, матеріали справи не містять, а отже у суду відсутні будь-які інші докази, на підставі яких він зможе зробити обґрунтований висновок про виникнення заборгованості у загальному розмірі 243492,80 грн.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. ст. 526, 610 ЦК України).

Відповідно дост.611ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Положеннями ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язанийоплатити товарпісля йогоприйняття абоприйняття товаророзпорядчихдокументів нанього,якщо договоромабо актамицивільного законодавстване встановленийінший строкоплати товару. Покупецьзобов`язанийсплатити продавцевіповну цінупереданого товару.Договором купівлі-продажуможе бутипередбачено розстроченняплатежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст.625 ЦК України).

Згідно з п. 9.2. Договору поставки за прострочення оплати Товару (партії Товару, партій Товару, частини партії Товару) проданого Постачальником в кредит з відстрочкою платежу (в порядку визначеному п. 5.1.2. даного Договору), покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день такого прострочення.

Суд, перевіряючи розрахунок штрафних санкцій зазначений позивачем у документах по суті справи приходить до висновку про його вірність та обґрунтованість, а отже з відповідача підлягає стягненню грошові кошти у загальному розмірі 73139,45 грн, з яких: 50380,16 грн за видатковою накладною № 1519 від 09 липня 2021 року, пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань у розмірі 4161,54 грн, три відсотки річних за прострочення грошового зобов`язання в розмірі 2472,08 грн, інфляційні витрати у розмірі 16125,67 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача в дохід держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1096,90 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю«АГАРІС МІКОЦЕНТР» до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза договоромпоставки задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГАРІС МІКО ЦЕНТР» суму заборгованості за договором поставки № 17-03/20 від 17 березня 2020 року у розмірі 50380 (п`ятдесят тисяч триста вісімдесят) гривень 16 копійок, пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань у розмірі 4161 (чотири тисячі сто шістдесят одна) гривня 54 копійки, три відсотки річних за прострочення грошового зобов`язання в розмірі 2472 (дві тисячі чотириста сімдесят дві) гривні 08 копійок, інфляційні витрати у розмірі 16125 (шістнадцять тисяч сто двадцять п`ять) гривень 67 копійок, всього 73139 (сімдесят три тисячі сто тридцять дев`ять) гривень 45 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГАРІС МІКО ЦЕНТР» витрати по сплаті судового збору в сумі 1096 (одна тисяча дев`яносто шість) гривень 90 копійок.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «АГАРІС МІКО ЦЕНТР», ЄДРПОУ 38565202, місцезнаходження: Черкаська область, Уманський район, с. Гродзеве, вул. Незалежності, буд. 1.

Відповідач ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений та підписаний 24 січня 2025 року.

Суддя І.В. Березовська