Рішення

від 24.01.2025 по справі 166/965/24

РАТНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 166/965/24

Провадження № 2/166/4/25

категорія: 38

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20січня 2025року сел Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Фазан О. З.,

за участі секретаря судового засідання Приймачук О. М.,

представника позивача, відповідача Голюк Т. В.,

відповідача, позивача ОСОБА_1 , його представника адвоката Філюка С. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за первісним позовом Комунального підприємства "Волинський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за договорами позики, договором поруки, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Волинський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору поруки,

установив:

Керівник КП "Волинський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" ( далі Фонд) ОСОБА_4 у червні 2024 року звернувся через систему "Електронний суд" в суд із позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення суми боргу за договором про надання позики на будівництво (добудову, реконструкцію, купівлю) житлового будинку та облаштування інженерних мереж № 2675 від 01.09.2015, додатковим договором № 2675/1 від 01.09.2016 та договором поруки № 2549 від 01.09.2015 в розмірі 38667,90 грн, з яких: позика 27470 грн, відсотки 11197,90 грн.

Позов обґрунтовує тим, що між Обласним Фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, реорганізованим шляхом перетворення в комунальне підприємство «Волинський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» ( далі Фонд) згідно рішення Волинської обласної ради № 22/43 від 13 липня 2023 року, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був укладений договір про надання позики на будівництво (добудову, реконструкцію, купівлю) житлового будинку та облаштування інженерних мереж № 2675 від 01.09.2015 року на суму 100 000,00 гривень, та додатковий договір № 2675/1 від 01.09.2016 року на суму 100 000,00 грн строком на 20 років під 3 відсотки річних.

Позивач здійснив перерахунок коштів в сумі 200 000,00 гривень на рахунок відповідача ОСОБА_2 ..

За умовами договору на позичальника було покладено обов`язок погашення позики проводити щорічно рівними частинами в строк до 1 вересня. Крім того, одночасно із погашенням основного боргу, необхідно було вносити 3 відсотки за користування позикою.

Однак, від відповідача, в порушення умов договору, починаючи з 01.09.2021 р. і до дня подачі позову до суду, на рахунки Фонду не поступило необхідних коштів на погашення позики і відсотків за користування нею.

Загальна сума заборгованості за період з 01 вересня 2021 року по 19 червня 2024 року становить 38 667,90 гривень, з яких: 27470,00 грн. позики (6430,00 грн. 2021 р., 10520,00 грн. 2022 р., 10520,00 грн. 2023 р.); 11197,90 грн. відсотків (1968,10 грн. 2021 р., 4614,90 грн. 2022 р., 4614,90 грн. 2023 р.).

Крім того, зазначає, що на забезпечення належного виконання позичальником своїх обов`язків за договором позики між Фондом та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був укладений договір поруки від 01 вересня 2015 року № 2549.

З метою врегулювання питання щодо сплати заборгованості, позичальнику та поручителям неодноразово направлялися претензії та вимоги про виконання зобов`язань за договором позики, які відповідачами були проігноровані.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів суму боргу за договором про надання позики на будівництво (добудову, реконструкцію, купівлю) житлового будинку та облаштування інженерних мереж № 2675 від 01.09.2015, додатковим договором № 2675/1 від 01.09.2016 та договором поруки № 2549 від 01.09.2015 в розмірі 38667,90 грн, з яких: позика 27470 грн, відсотки 11197,90 грн.

Ухвалою суду від 21 червня 2024 року позовну заяву КП "Волинський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за договором позики, договором поруки прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

11.07.2024 до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Волинський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору поруки.

В обгрунтування зустрічного позову ОСОБА_1 зазначив, що договір поруки № 2549 від 01 вересня 2015 року не укладав, свій підпис в графі «поручителі» не ставив, кому належить підпис навпроти його прізвища в договорі поруки йому не відомо, в день укладення вказаного договру в м. Луцьк взагалі не перебував.

Просить прийняти зустрічний позов, перейти від розгляду справи за правилами спрощеного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження, зустрічну позовну заяву задовольнити та визнати недійсним договір поруки від 01.09.2015, укладений між Комунальним підприємством "Волинський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі", ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з моменту його укладення.

03.09.2024 до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до Комунального підприємства "Волинський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору поруки.

Ухвалою суду від 04 вересня 2024 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Волинський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору поруки, об`єднано дані позови в одне провадження та здійснено перехід від розгляду справи в порядку спрощеного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 повернуто заявнику, оскільки подана не у строк для подання відзиву.

11.09.2024 через систему «Електронний суд» від представника КП "Волинський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якій представник Фонду зазначив, що при укладенні договору поруки, поручитель ОСОБА_1 надав Фонду паспорт, копію ідентифікаційного номера, оригінал довідки про заробітну плату. Паспортні дані та ідентифікаційний номер прописані у тексті договору. ОСОБА_1 вказаний договір засвідчив власним підписом в присутності працівників Фонду. Крім того, ОСОБА_1 двічі надсилалися претензії Фонду про сплату заборгованості, однак останній не зв`язувався і не цікавився, на підставі чого його називають поручителем, якщо він ствержує, що не підписував договір поруки.

Просить відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Ухвалою суду 14 жовтня 2024 року у даній справі призначено почеркознавчу експертизу за клопотанням представника ОСОБА_1 - адвоката Філюка С. М.. На час проведення судової експертизи зупинено провадження у справі.

До суду 11.12.2024 від Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшов висновок експерта № СЕ-19/103-24/14511-ПЧ від 05.12.2024.

Ухвалою суду від 24 грудня 2024 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 24 грудня 2024 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача КП "Волинський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" Голюк Т. В. підтримала первісний позов, просила стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за договорами позики, договором поруки в розмірі 38667,9 грн, з врахуванням висновку почеркознавчої експертизи. Разом з тим, просила відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , оскільки до матеріалів договору позики, договору поруки долучено його паспорт, довідка про доходи, ідентифікаційний код , що підтвердила надавши оглянути оригінали цих документів , долучених до договору поруки від 01.09.2016 року. Аналогічно долучено документи поручителя ОСОБА_3 .. Поручителям ОСОБА_1 , ОСОБА_3 також направлялися попередньо претензії стосовно погашення боргу ОСОБА_2 , на які вони не реагували. Окрім того, звернула увагу, що в договорі № 2675/1 від 01.09.2016 року про надання позики на будівництво ( добудову, реконструкцію) житлового будинку та облаштовування інженерних мереж ( кошти Фонду) , укладеного 01.09.2016 року головою Фонду Корнейчиком В. І. та ОСОБА_2 на суму 100000 грн під 3 відсотки річних в гривнях за їх користування , які останній зобов`язувався погасити до 01.09.2035 року . У пункті 1.3 цього Договору зазначено, що позика надається під забезпечення Договором поруки фізичних осіб № 2549 від 01.09.2015 року. Ствердила, що Фонд перерахував ОСОБА_2 200000 грн , що підтверджено копіями платіжних доручень , оригінали яких оглянуто в суді учасниками судового засідання .

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 та його представник адвокат Філік С.М. просили відмовити в задоволенні первісного позову та задоволити зустрічний позов. ОСОБА_1 ствердив, що договір поруки не підписував, а документи Фонду надав позичальник ОСОБА_2 , який працював разом з ним в одному банку і останній мав доступ до клієнтів банку, в тому числі і до його даних. Крім того, адвокат Філюк С. М. долучив документи для підтвердження вартості судових витрат: копію договору про надання правової допомоги від 02.09.2024 ; копію акта розрахунку наданих послуг від 17.01.2025 ; копію квитанції до прибуткового касового ордера ; копію платіжної інсрукції від 24.12.22024 .

Відповідач за первісним позовом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 звернулася із заявою провести розгляд справи по суті без її участі. Крім того, вона просить у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити. В обгрунтування своєї позиції покликається, що позивач вказує, що спірний договір поруки укладений на забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 по поверненню кредиту в розмірі 200000 грн за договором про надання позики № 2675 від 01.09. 2015 року на суму 100000 грн та додаткового договору № 2675/ 1 від 01.09.2016 року на суму 100000 грн строком на 20 років під 3 відсотки річних, проте долучає дві копії окремих договорів позики. При цьому, в договорі від 01.09.2016 року № 2675/1 ( п.п.а п.1.3 зазначено, що цей договір забезпечено договором поруки від 01.09.2015 року № 2549 , що суперечить змісту спірного договору поруки.

Відповідачі за первісним позовом ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача не з`явився, не клопотав про відкладення розгляду справи.

Суд, заслухавши учасників судового засідання, дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В ст. 1048 ЦК України, передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, а також у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом установлено, що 01.09.2015 року між «Обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі», реорганізованим шляхом перетворення в комунальне підприємство «Волинський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі», згідно рішення Волинської обласної ради № 22/43 від 13 липня 2023 року, та ОСОБА_2 був укладений договір про надання позики на будівництво (добудову, реконструкцію, купівлю) житлового будинку та облаштування інженерних мереж № 2675 від 01.09.2015 року на суму 100000 гривень, та договір № 2675/1 від 01.09.2016 року на суму 100000 гривень ( 103-109).

Відповідно до п.п. 2.14, 2.15 на позичальника покладено обов`язок погашення позики проводити щорічно рівними частинами в строк до 1 вересня. Одночасно з погашенням основного боргу позичальник зобов`язувався сплачувати відсотки за користування позикою з розрахунку три відсотки річних.

ОСОБА_2 було перераховано 200 000,00 гривень, що стверджується платіжними копіями доручень: № 1411 від 07.09.2015 р. 20 000,00 грн., № 1639 від 07.10.2015 р. - 20 000,00 грн., № 2043 від 24.12.2015 р. 30 000,00 грн., № 191 від 10.03.2016 р. 30 000,00 грн., № 1372 від 07.09.2016 р. 25 000,00 грн., № 1655 від 27.10.2016 р. 25 000,00 грн., № 1745 від 11.11.2016 р. 25 000,00 грн., № 1795 від 22.11.2016 р. 25 000,00 грн (а. с. 112-119).

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 , між Фондом та ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , було укладено договір поруки № 2549 від 01.09.2015, за умовами якого поручителі зобов`язалися перед кредитором солідарно відповідати за виконання зобов`язань по поверненню кредиту, наданого ОСОБА_5 в сумі 200000 гривень терміном на 20 років, та штрафних санкцій на умовах, передбачених кредитним договором в повному обсязі ( а. с. 110).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

З розрахунку заборгованості по позиці і відсотках за період з 01.09.2021 року по 19 червня 2024 року вбачається, що загальна сума заборгованості ОСОБА_2 , яка підлягає до стягнення, становить 38667,90 гривень, з яких: 27470,00 гривень заборгованість по позиці строк повернення якої настав; 11197,90 гривень заборгованість по відсотках.

Три відсотки річних за користування позикою за період з 08.09.2020 р. по 07.09.2021 р. становлять: 153830,00 грн. (залишкова сума позики) х 3% = 4614,90 грн.

Три відсотки річних за користування позикою за період з 08.09.2021 р. по 07.09.2022 р. становлять: 153830,00 грн. (залишкова сума позики) х 3% = 4614,90 грн.

Три відсотки річних за користування позикою за період з 08.09.2022 р. по 07.09.2023 р. становлять: 153830,00 грн. (залишкова сума позики) х 3% = 4614,90 грн.

Всього, згідно вказаного розрахунку, позичальником за вказаний період було сплачено 4090 гривень заборгованості по позиці та 2646,80 гривень заборгованості по відсотках.

Судом встановлено, що позивачем за первісним позовом надсилалися позичальнику та поручителям письмові вимоги про повернення боргу, однак суму боргу за договором позики відповідачі не повернули ( а. с. 120-134,138-142).

Натомість відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не надали суду жодних доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості перед Фондом, не довели відсутність заборгованості або неправильність чи необґрунтованість її розміру, яку позивач за первісним позовом просив стягнути.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України, передбачено обов`язок сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає за необхідне задовольнити первісний позов в частині стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Фонду суму заборгованості за договором про надання позики на будівництво (добудову, реконструкцію, купівлю) житлового будинку та облаштування інженерних мереж № 2675 від 01.09.2015, договором № 2675/1 від 01.09.2016 року, договором поруки № 2549 від 01.09.2015 року в розмірі 38 667,90 гривень, з яких: 27 470,00 грн. заборгованість по позиці; 11 197,90 грн. заборгованість по відсотках.

Щодо вимоги за первісним позовом про солідарне стягнення з поручителя ОСОБА_1 на користь Фонду заборгованості за договором позики № 2675 від 01.09.2015 та № 2675/1 від 01.09.2016, а також вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 про визнання договору поруки недійсним, суд зазначає наступне.

Так, в матеріалах справи міститься копія договору поруки № 2549 від 01.09.2015 року, укладеного між Фондом та поручителями: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , за умовами якого поручителі зобов`язалися перед кредитором солідарно відповідати за виконання зобов`язань по поверненню кредиту, наданого ОСОБА_5 в сумі 200000 гривень терміном на 20 років, та штрафних санкцій на умовах, передбачених кредитним договором в повному обсязі.

У вказаному договорі поруки міститься підпис поручителів, однак, згідно висновку експерта № СЕ-19/103-24/14511-ПЧ від 05.12.2024 підпис від імені поручителя ОСОБА_1 в оригіналі договору поруки від 01.09.2015 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно зі ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, в разі неподільності предмета зобов`язання.

У разі солідарного обов`язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).

Частиною 1 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (ст. 627 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи, що наявний в оригіналі договору поруки № 2549 від 01.09.2015 року підпис від імені поручителя ОСОБА_1 виконаний не ним, та не відповідає його внутрішній волі, що прямо суперечить вимогам законодавства, а тому суд вважає вказаний договір поруки в частині , укладеного між Фондом та ОСОБА_1 недійсним.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення зустрічної позовної заяви, а саме визнання договору поруки № 2549 від 01.09.2015 недісним в частині укладення між Фондом та ОСОБА_1 .

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачів за первісним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача за первісним позовом КП "Волинський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі по 1514 грн з кожного.

Поряд з цим , з відповідача за зустрічним позовом КП "Волинський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" на користь позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн , що підтверджено квитанцією ( а. с. 38) та витрати пов`язані з проведенням експертизи у розмірі 7640,64 грн, що підтверджено платіжною інструкцією 1.72866033.1 від 13.11.2024 року Приватбанк, витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн, що підтверджено копіями договору про надання правової допомоги від 02.09.2024 ; акта розрахунку наданих послуг від 17.01.2025 ; квитанції до прибуткового касового ордера .

Твердження ОСОБА_1 , ОСОБА_3 проте, що в договорі поруки від 01.09.2015 року зазначена сума кредиту 200000 грн за кредитним договором , в той час , як станом на 01.09.2015 року був укладений лише один окремий договір про надання довгострокової позики № 2675 на суму 100000 грн , на думку суду не звільняє відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно сплачувати заборгованість за договорами позики та договором поруки, оскільки фактично позичальник ОСОБА_2 отримав кошти та частково здійснив оплату позики на суму 4090 грн , тим самим визнав укладення договорів позики, поруки.

Всі інші твердження ОСОБА_1 , його захисника Філюка, ОСОБА_3 стосовно порушень при укладенні договорів позики, поруки не заслуговують на увагу , виходячи із вищенаведеного.

Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Комунального підприємства "Волинський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за договорами позики, договором поруки задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства "Волинський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" суму заборгованості за договором про надання позики на будівництво (добудову, реконструкцію, купівлю) житлового будинку та облаштування інженерних мереж № 2675 від 01.09.2015, додатковим договором № 2675/1 від 01.09.2016, та договором поруки № 2549 від 01.09.2015, в розмірі 38667 (тридцять вісім тисяч шістсот шістдесят сім) гривень 90 копійок, з яких:

-позики - 27470 (двадцять сім тисяч чотириста сімдесят) гривень на рахунок:

Одержувач: КП «Волинський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі», ЄДРПОУ 30248087, р/р UA398201720355359012000007066, Держказначейська служба України, м. Київ;

-відсотків 11 197 (одинадцять тисяч сто дев`яносто сім) гривень 90 коп на рахунок:

Одержувач: КП «Волинський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі», ЄДРПОУ 30248087, р/р НОМЕР_1 , АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

В задоволенні решті позовних вимог Комунального підприємства "Волинський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за договорами позики, договором поруки відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Волинський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять ) гривень 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства "Волинський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять ) гривень 20 коп.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Волинський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору поруки, задовольнити частково.

Визнати недійсним договір поруки № 2549 від 01.09.2015 року в частині, укладений між Комунальним підприємством "Волинський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" та ОСОБА_1 .

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Волинський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору поруки відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства "Волинський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок, та витрати пов`язані з проведенням експертизи у розмірі 7640 (сім тисяч шістсот сорок) гривень 64 копійки, витрат на правовому допомогу в розмірі 5000 ( п`ять тисяч ) гривень, а разом 13851 ( тринадцять тисяч вісімсот п`ятдесят одна ) грн 84 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом Комунальне підприємство "Волинський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі", місцезнаходження: 43005, м. Луцьк, вул. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 30248087;

відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач за первісним позовом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач за первісним позовом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Дата складення повного рішення - 24 січня 2025 року.

Суддя О. З. Фазан