Рішення

від 22.01.2025 по справі 274/7774/23

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 274/7774/23

провадження № 2/0274/445/24

Рішення

Іменем України

22.01.2025 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., за участю секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу "Щасливе життя" в особі ліквідатора Бондарчука Віталія Васильовича про захист прав споживачів, включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу -

в с т а н о в и в :

07.11.2023 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гуменюка О.В., до суду надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить суд:

- зобов`язати ОК ЖБК «Щасливе життя» включити до проміжного ліквідаційного балансу вимоги Федотова Дмитра Сергійовича за зобов`язанням, що виникло на підставі Договору №11 /Г про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Щасливе життя», укладеного 12.02.2018 року між ОК ЖБК «Щасливе життя» та ОСОБА_2 та Договору про зміну сторони №6/2/П кн. в Договорі про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Щасливе життя» №11/Г від 12.02.2018 року, укладеного 11.01.2019 року між ОК «ЖБК «Щасливе життя», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а саме вимогу щодо здачі Об`єкту в експлуатацію, із переданням Учаснику за Актом приймання-передачі Об`єкту нерухомості та наданням всіх необхідних документів для оформлення права власності на нього (п.4.2.2 Договору);

- зобов`язати ОК ЖБК «Щасливе життя» включити до проміжного ліквідаційного балансу ОК «ЖБК «Щасливе життя» вимогу ОСОБА_1 щодо стягнення з ОК «ЖБК «Щасливе життя» на користь ОСОБА_1 3% річних за прострочення виконання вказаного зобов`язання (ст.625 ЦК України), що становить суму в розмірі 1119 доларів США із перерахунком даної суми у національній валюті по курсу НБУ визначеного станом на день погашення зобов`язання;

- зобов`язати ОК ЖБК «Щасливе життя» включити до проміжного ліквідаційного балансу ОК «ЖБК «Щасливе життя» вимогу ОСОБА_1 щодо стягнення з ОК «ЖБК «Щасливе життя» на користь ОСОБА_1 , пені, визначеної ч.5 ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів» в розмірі 3643816,17 грн. (365 днів прострочення зобов`язання).

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.02.2018 року між ОК ЖБК «Щасливе життя» та ОСОБА_2 укладено договір №11/Г про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Щасливе життя». Предметом даного договору є зобов`язання ОК ЖБК «Щасливе життя» організувати будівництво нежитлового приміщення, площею 20 кв.м, підвальною площею 18 кв.м. АДРЕСА_1 за рахунок внесків учасника та внесків інших асоційованих членів ЖБК, здати його в експлуатацію, передати учаснику приміщення в об`єкті будівництва, обумовлене договором та всі документи, необхідні учаснику для реєстрації права власності на нього, а учасник зобов`язується сплатити до ЖБК внески у розмірах та в порядку, встановлених договором та додатками до нього, та має право отримати об`єкт нерухомості за умови повної сплати внеску, встановленого даним договором для учасника.

Відповідно до п.1.6 договору сторони домовились, що об`єкт нерухомості передається учаснику з наступним оздобленням: по приміщенню - з встановленням ролетів, з встановленням лічильника електроенергії, з влаштуванням цементної стяжки підвального приміщення.

Згідно п. 2.1. договору вартість будівництва об`єкту нерухомості складає 9200 доларів США.

Згодом, 11.01.2019 року між ОК «ЖБК «Щасливе життя», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір про зміну сторони №6/2/П кн. в Договорі про сплату пайових внесків у ОК ЖБК «Щасливе життя» №11/Г від 12.02.2018 року.

За умовами даного договору ОСОБА_1 набув всіх прав та прийняв на себе виконання всіх зобов`язань за вказаним правочином. Того ж дня ним повністю виконано зобов`язання щодо сплати пайових внесків в розмірі 9200 доларів США.

Відповідно до п.4.2.1 ЖБК зобов`язаний організувати будівництво об`єкту будівництва та здачу його в експлуатацію у ІІІ кварталі 2019 року.

Не пізніше 15 календарних днів з моменту введення об`єкту в експлуатацію, оформлення всіх необхідних документів та сплати внеску ОК «ЖБК «Щасливе життя» зобов`язувалось передати учаснику за Актом приймання-передачі об`єкт нерухомості, згідно п.4.2.2 договору.

За п.4.2.3 договору, ЖБК зобов`язується надавати учаснику інформацію, що стосується питань будівництва.

Згідно п.4.2.4 договор,у ЖБК мав повідомляти учасника про всі обставини, що роблять неможливим виконання даного договору.

Відповідно до п.4.2.5 договору ЖБК повинен був забезпечити будівництво об`єкту та введення його в експлуатацію в строки передбачені договором.

Разом з тим, позивачу не надана інформація щодо введення об`єкту в експлуатацію та не переданий Акт приймання-передачі.

В жовтні 2023 року ОСОБА_1 стало відомо, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 15.06.2023 року до ЄДР внесено запис №1006731100003015019 про припинення юридичної особи стосовно ОК ЖБК «Щасливе життя». У зв`язку із цим він надіслав на адресу відповідача кредиторську вимогу від 19.10.2023 року, яка ним розглянута не була, оскільки повернулася відправнику.

У зв`язку із цим ОК ЖБК «Щасливе життя» мало включити до свого ліквідаційного балансу вимоги ОСОБА_1 за зобов`язанням, що виникло на підставі договору № 11 /Г про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Щасливе життя», укладеного 12.02.2018 року між ОК ЖБК «Щасливе життя» та ОСОБА_2 та договору про зміну сторони №6/2/П кн. в договорі про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Щасливе життя» №11/Г від 12.02.2018 року, укладеного 11.01.2019 року між ОК «ЖБК «Щасливе життя», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а саме вимогу щодо здачі об`єкту в експлуатацію із переданням учаснику за Актом приймання-передачі об`єкту нерухомості та наданням всіх необхідних документів для оформлення права власності на нього (п.4.2.2 договору).

Відсутність відомостей про включення вимог позивача до проміжного ліквідаційного балансу ОК ЖБК «Щасливе життя» свідчить про ухилення від визнання кредиторських вимог. З огляду на це ОСОБА_1 звернувся із відповідним позовом до суду для захисту своїх майнових прав.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22.12.2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі (а.с.66 - 67).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06.02.2024 року витребувано докази у справі (а.с. 91 - 92).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 06.03.2024 року направлено повторно на виконання відповідачу ухвалу Бердичівського міськрайонного суду від 06.02.2024 року про витребування доказів, закрито підготовчезасідання ( а.с. 115).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 09.07.2024 року повторно витребувано у відповідача докази за клопотанням представника позивача ( а.с. 127-128).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 16.09.2024 року повторно витребувано у відповідача докази за клопотанням представника позивача ( а.с. 134-35).

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з"явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник ОК ЖБК " Щасливе Життя", в особі його засновника в судове засідання не з"явився, причину неявки суду не повідомлено, конверт повернувся з відміткою " адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

Судом встановлено, що 12.02.2018 року між ОК ЖБК «Щасливе життя» та ОСОБА_2 укладено договір №11/Г про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Щасливе життя» (а.с.11-16).

Предметом даного договору є зобов`язання ОК ЖБК «Щасливе життя» організувати будівництво нежитлового приміщення, площею 20 кв.м, підвальною площею 18 кв.м. АДРЕСА_1 за рахунок внесків учасника та внесків інших асоційованих членів ЖБК, здати його в експлуатацію, передати учаснику приміщення в об`єкті будівництва, обумовлене договором та всі документи, необхідні учаснику для реєстрації права власності на нього, а учасник зобов`язується сплатити до ЖБК внески у розмірах та в порядку, встановлених договором та додатками до нього, та має право отримати об`єкт нерухомості за умови повної сплати внеску, встановленого даним договором для учасника.

Відповідно до п.1.6 договору сторони домовились, що об`єкт нерухомості передається учаснику з наступним оздобленням: по приміщенню - з встановленням ролетів, з встановленням лічильника електроенергії, з влаштуванням цементної стяжки підвального приміщення.

Згідно п. 2.1. договору вартість будівництва об`єкту нерухомості складає 9200 доларів США.

11.01.2019 року між ОК «ЖБК «Щасливе життя», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір про зміну сторони №6/2/П кн. в Договорі про сплату пайових внесків у ОК ЖБК «Щасливе життя» №11/Г від 12.02.2018 року (а.с.17).

За умовами даного договору ОСОБА_1 набув всіх прав та прийняв на себе виконання всіх зобов`язань за вказаним правочином. Того ж дня, ним повністю виконано зобов`язання щодо сплати пайових внесків в розмірі 9200 доларів США, згідно розписки від 11.01.2019 (а.с.18,19).

Відповідно до п.4.2.1 договору ЖБК зобов`язаний організувати будівництво об`єкту будівництва та здачу його в експлуатацію у ІІІ кварталі 2019 року не пізніше 15 календарних днів з моменту введення об`єкту в експлуатацію, оформлення всіх необхідних документів та сплати внеску ОК «ЖБК «Щасливе життя» зобов`язувалось передати учаснику за Актом приймання-передачі об`єкт нерухомості, згідно п.4.2.2 договору.

За п.4.2.3 договору, ЖБК зобов`язується надавати учаснику інформацію, що стосується питань будівництва.

Згідно п.4.2.4 договору ЖБК мав повідомляти учасника про всі обставини, що роблять неможливим виконання даного договору.

Відповідно до п.4.2.5 договору ЖБК повинен був забезпечити будівництво об`єкту та введення його в експлуатацію в строки передбачені договором.

Разом з тим, позивачу не надана інформація щодо введення об`єкту в експлуатацію та не переданий Акт приймання-передачі.

У відповіді виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області від 30.10.2023 № Г-1666 вказано, що у відділі державного архітектурно - будівельного контролю відомості про початок виконання будівельних робіт нежитлового приміщення (типу гараж) та його завершення за адресою: АДРЕСА_2 , розташованих на земельній ділянці площею 0,1106 га, кадастровий номер 1810400000:01:021:0388, замовником якого являється ОК «ЖБК «Щасливе життя» відсутні (а.с. 34).

В жовтні 2023 року ОСОБА_1 стало відомо, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 15.06.2023 року до ЄДР внесено запис №1006731100003015019 про припинення юридичної особи стосовно ОК ЖБК «Щасливе життя». У зв`язку із цим він надіслав на адресу відповідача кредиторську вимогу від 19.10.2023 року, яка ним розглянута не була, оскільки повернулася відправнику ( а.с. 20-25).

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

За приписами ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. ст. 626, 627 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Положеннями ч. ч. 1 та 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Частинами 1-4 ст. 105 цього Кодексу передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Частина 6 вказаної статті визначає, що кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Однак, у свою чергу, за змістом положень ч. ч. 3, 4 ст. 112 цього Кодексу у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Згідно з ч. ч. 8, 9 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому ст. 112 цього Кодексу. У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

В силу вимог ч. ч. 3-5 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Як способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц та від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.

У справі, яка розглядається, позивач звернувся до суду з позовом в якому просив: зобов`язати відповідача в особі ліквідатора Бондарчука Віталія Васильовича включити до проміжного ліквідаційного балансу вимогу щодо здачі об`єкту в експлуатацію, із переданням учаснику за Актом приймання-передачі об`єкту нерухомості та наданням всіх необхідних документів для оформлення права власності на нього (п.4.2.2 Договору), зобов`язати ОК ЖБК «Щасливе життя» включити до проміжного ліквідаційного балансу ОК «ЖБК «Щасливе життя» вимогу ОСОБА_1 щодо стягнення з ОК «ЖБК «Щасливе життя» на користь ОСОБА_1 3% річних за прострочення виконання вказаного зобов`язання (ст.625 ЦК України), що становить суму в розмірі 1119 доларів США із перерахунком даної суми у національній валюті по курсу НБУ визначеного станом на день погашення зобов`язання; зобов`язати ОК ЖБК «Щасливе життя» включити до проміжного ліквідаційного балансу ОК «ЖБК «Щасливе життя» вимогу ОСОБА_1 щодо стягнення з ОК «ЖБК «Щасливе життя» на користь ОСОБА_1 , пені, визначеної ч.5 ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів» в розмірі 3643816,17 грн. (365 днів прострочення зобов`язання).

Як вбачається з відповіді № 913118 від 19.11.2024 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб , фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОК " ЖБК" Щасливе Життя", ідентифікаційний код 40187325, актуальний стан на фактичну дату та час формування : зареєстровано ( а.с. 140-141).

Так, захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматися від їх вчинення, тоді як заявлена позивачем у цій справі вимога не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки ОК ЖБК " Щасливе життя" не перебуває в стані припинення, не має ліквідатора та проміжного ліквідаційного балансу, протилежного стороною позивача суду не доведено.

З огляду на викладене вище, оскільки визначення предмета та підстав спору є правом позивача, у той час як встановлення обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, і саме у такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом, вважаю, що обрання позивачем способу захисту, який не здатен поновити порушені права, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 12-13,76-81,89, 211,247,258,263-265,354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу "Щасливе життя" в особі ліквідатора Бондарчука Віталія Васильовича про захист прав споживачів, включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання , має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.М. Вдовиченко