Ухвала

від 22.01.2025 по справі 359/9612/23

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22.01.2025

Справа №359/9612/23

Провадження №1-кп/359/285/2024

У Х В А Л А

22 січня 2025 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , їх захисника адвоката ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_9 його захисника адвоката ОСОБА_10 , перекладача ОСОБА_11 ,

під час судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду з технічною фіксацією та використанням системи дистанційного зв`язку ВКЗ в кримінальному провадженні №12023110000000005, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2023 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України,

щодо вчинення ними кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255-1, ч.4 ст. 189 КК України,

та

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина Республіки Азербайджан,

щодо вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.2 ст. 255-1, ч.4 ст. 189 КК України, -

розглянувши клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

в с т а н о в и в :

В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , у вчиненні ними кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_9 , у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 255-1, ч. 4 ст. 189 КК України.

Прокурор в судовому засіданні подала письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зважаючи на те що ризики, передбачені п.п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не перестали існувати, у зв`язку з чим, будь-який запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_8 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_6 також просив змінити запобіжний захід на менш суворий, що не пов`язаний з триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт, зважаючи на відсутність будь-яких ризиків та сімейний стан обвинуваченого.

Інші обвинувачені та захисник адвокат ОСОБА_10 заперечували щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .

Заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною другою статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як вбачається з п. 1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 p. N 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний пам`ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; а також враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Вирішуючи питання щодо продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 колегія суддів виходить з наступного.

Встановлено, що ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10.12.2024 року ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» терміном на 60 діб без визначення розміру застави. Термін дії ухвали суду становить до 24.00 год. 08.02.2025 року.

Згідно з ч. 1 ст. 183 цього ж Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам переховування від суду та (або) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, судом враховано наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від дев`яти до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна та особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, а відтак наявні всі підстави вважати, що без подальшого застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_6 під страхом отримання максимального покарання, може переховуватись від органу досудового розслідування, суду, що цілком обґрунтовує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, оскільки з метою уникнення кримінальної відповідальності, ОСОБА_6 може незаконно впливати на потерпілого та свідків, які надали органу досудового розслідування та можуть надати суду показання, що підтверджують причетність останнього до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, а отже є достатньо підстав вважати, що без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обвинувачений ОСОБА_6 може незаконно впливати на потерпілого та свідків, що свідчить про ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи зазначені вище обставини, беззаперечною і високою є імовірність перешкоджання обвинуваченим ОСОБА_6 кримінальному провадженню іншим чином у зв`язку з відсутністю запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З огляду на те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 255-1 КК України, слід прийти до висновку, що обрання ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу може призвести до вчинення останнім інших кримінальних правопорушень.

Ураховуючи також те, що ОСОБА_6 неодноразово порушував умови застосування щодо нього попереднього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вищезазначені ризики є цілком обґрунтованими.

Враховуючи наявні ризики, які станом на 22.01.2025 року не перестали існувати та не зменшилися, колегія суддів вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити ненастання цих ризиків та належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 .

Тримання ОСОБА_6 під вартою сприятиме забезпеченню кримінального судочинства та правопорядку, а досягнення таких цілей становить суспільний інтерес, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи обвинуваченого.

З огляду на це, колегія судів вважає допустимим продовжити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою строком на 60 діб.

З цього приводу, клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

При цьому, на думку суду, станом на 22.01.2025 року обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою узгоджується також зі стадією судового провадження та з урахуванням терміну, протягом якого ОСОБА_6 вже утримується під вартою, і являє собою єдиним засобом уникнення ризиків, що указані вище, а їх реальність настання не збігла з часом проведення розгляду справи в суді.

Крім того, суд вважає за необхідне цього разу визначити розмір застави, що відповідає тяжкості злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_6 , незважаючи на застосування погроз щодо насилля відносно потерпілого, з визначенням відповідних обов`язків у разі внесення розміру застави, згідно вимог ст. 182 та ч.3 ст. 183 КПК України.

Про таку можливість, на думку суду свідчить термін перебування під ватою ОСОБА_6 , який був безальтернативним.

При цьому, суд враховує матеріальний та сімейний стан обвинуваченого ОСОБА_6 , щодо наявності похилого віку матері, наявність дитини та перебування їх на утриманні.

Зазначене свідчить про неможливість визначення розміру застави який би відповідав тяжкості злочину, який є особливо тяжким, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , а саме в розмірі восьмидесяти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки такий розмір, на думку суду, не відповідає матеріальному стану обвинуваченого.

Тому, на думку суду, такий розмір застави слід визначити в сорок прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 121120 грн. 00 коп.

На підставі наведеного та керуючись ст. 31, 35, 177-194, 290, 291, 314, 331, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» терміном на 60 діб.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу врозмірі сорокапрожиткових мінімумівдля працездатнихосіб,що становить121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн. 00 коп.

Сума застави протягом дії ухвали може бути внесена у національній грошовій одиниці як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: (Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код отримувача (ЄДРПОУ) 26268119; р/р UA768201720355259001000018661, МФО 820172; Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

В разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: прибувати до визначеної службової особи - прокурора та суду, із визначеною періодичністю та за першою вимогою, в судові засідання; не відлучатися за межі України без дозволу суду, повідомивши дійсне місце свого проживання на території України та не залишати ( АДРЕСА_1 ) його до завершення судового розгляду; повідомляти прокурора та суд про необхідність зміни свого місця проживання; здати на зберігання до уповноважених органів держави документи що надають право на виїзд (в`їзд) за межі території України.

У разі внесення застави обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва та Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається затриманому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Строк дії обов`язків, в разі внесення застави, встановити для обвинуваченого терміном в 60 діб з моменту внесення застави та звільнення з місць позбавлення волі.

визначення розміру застави.

Термін дії ухвали суду становить до 24.00 год. 23.03.2025 року.

Ухвала суду про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з моменту проголошення ухвали суду безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Оголошення повного тексту ухвали суду здійснено 24.01.2025 року.

Головуючий : ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3