Рішення

від 10.01.2025 по справі 711/9272/24

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9272/24

Провадження № 2/711/3205/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого: судді Кондрацької Н.М.,

за участюсекретаря судовогозасідання:Мелещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Шимановський Артем Володимирович, до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Комунального підприємства «Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради, третя особа: Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Шимановський А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Комунального підприємства «Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради, третя особа: Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна.

Свої вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договорів міни № 2-614 від 04.02.1994 та № 2-615 від 04.02.1994 позивачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 : ОСОБА_1 є власником частки у розмірі 4/5; ОСОБА_2 є власником частки у розмірі - 1/5. З метою розпорядження належним їм нерухомим майном, позивачі звернулися до Центру надання адміністративних послуг, де дізналися, що на 3/5 частини належної їм квартири накладено арешти, що обмежує їх право власності. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що записи про арешти частин квартири внесено на підставі: постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 795326 від 22.01.2008 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Придніпровського району Черкаського міського управління юстиції (правонаступник - Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)), згідно якої накладено арешт на 1/5 квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 ; постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 795327 від 22.01.2008 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Придніпровського району Черкаського міського управління юстиції (правонаступник - Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)), згідно якої накладено арешт на 1/5 квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 ; постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 795328 від 22.01.2008 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Придніпровського району Черкаського міського управління юстиції (правонаступник - Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)), згідно якої накладено арешт на 1/5 квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_5 . Згідно вказаних постанов борг з відповідачів 1, 2, 3 стягувався на користь КП ВЖ «РЕУ -1», правонаступником якого є відповідач 4 - Комунальне підприємство «Служба утримання будинків «Митниця»» Черкаської міської ради. В травні 2009 року вказані виконавчі провадження були закінчені, однак арешт з частин квартири АДРЕСА_1 знято не було. Зняти арешт шляхом звернення до органів ДВС є неможливим, оскільки згідно з Правилами ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки. Отже вказані виконавчі провадження, після їх закінчення вже знищено у 2012 році. До того ж, боржником у виконавчому проваджені є не позивачі, а інші особа відповідачі по справі 1, 2, 3. Проте, арешт накладений на майно позивачів, а не боржників. Накладений арешт, є порушенням права позивачів володіти, користуватись та розпоряджатись на власний розсуд належним їм на праві власності майном. За таких обставин позивачі змушені звернутись за захистом своїх прав до суду.

З огляду на викладене, просить суд зняти арешт з 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 , який накладено згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 795326 від 22.01.2008 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Придніпровського району Черкаського міського управління юстиції; зняти арешт з 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 , який накладено згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 795327 від 22.01.2008 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Придніпровського району Черкаського міського управління юстиції; зняти арешт з 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 , який накладено згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 795328 від 22.01.2008 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Придніпровського району Черкаського міського управління юстиції.

Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2024, у результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Наталія Миколаївна визначена для розгляду справи № 711/9272/24 (провадження № 2/711/3205/24).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

Представником третьої особи - Другого відділу ДДС у місті Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) 16.12.2024 до суду подано відзив позовну заяву у якому вважають, що позовні вимоги не підлягають до задоволення. В обґрунтування вказують, що на даний час виконавчі провадження за № 5403092, 5403188 та 5403308, по яких позивачами надано постанови про закінчення виконавчого провадження, знищені. Перевіркою АСВП та на підставі наданої інформації, а саме: ідентифікуючих даних боржника, номеру виконавчого документу, дату його видачі, встановлено, що на виконані в Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси ГТУЮ в Черкаській області перебувало виконавче провадження № 33147158 з виконання виконавчого листа № 2-2314/644/12 від 08.06.2012 Придніпровського районного суду м. Черкаси про стягнення коштів із ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» боргу у сумі 32815,86 грн., дата відкриття - 21.06.2012. Указане виконавче провадження 19.12.2012 закінчено згідно п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність майна). Інформація про виконання цього виконавчого листа № 2-2314/644/12 від 08.06.2012 відсутня.

Також, перевіркою АСВП та на підставі наданої інформації встановлено, що на виконані в Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси ГТУЮ в Черкаській області перебувало виконавче провадження № 19867363 (дата відкриття - 16.06.2010) з виконання виконавчого листа № 6-405 від 12.05.2010 Дніпровського районного суду м. Києва про стягнення коштів із ОСОБА_3 на користь ПАТ «Платинум Банк» боргу у сумі 5134,36 грн., яке 30.08.2011 закінчено згідно п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (направлено ВД за належністю до іншого відділу ДВС). Інформація про виконання указаного виконавчого листа № 6-405 від 12.05.2010 відсутня.

Крім того, перевіркою АСВП та на підставі наданої інформації встановлено, що на виконані у Придніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси ГТУЮ в Черкаській області перебувало виконавче провадження № 8341183 (дата відкриття - 24.07.2008) з виконання виконавчого листа № 2-4574 від 31.12.2007 Придніпровського районного суду м. Черкаси про стягнення державного мита із ОСОБА_5 на користь держави у сумі 51,00 грн., яке 08.11.2008 закінчено згідно п.10 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (направлено ВД за належністю до іншого відділу ДВС). Інформація про виконання виконавчого листа № 2-4574 від 31.12.2007 відсутня.

Таким чином, згідно з ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника. Зважаючи на відсутність доказів сплати сум вказаних у виконавчих листах, у спірних правовідносинах відсутні обставини, визначені ч. 4 ст. 59 Закону № 1404-УШ, за яких виконавцем самостійно може бути знятий арешт з усього майна (коштів) боржника або його частини. Тож просять відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зняття решту з майна.

У судове засідання позивачі та їх представник адвокат Шимановський А.В. не з`явились, до початку адвокатом подано заяву, у якій просить проводити розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду справи.

Представник третьої особи Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання не з`явився, до початку подано заяву від 23.12.2024, у якій просять розгляд справи проводити на розсуд суду та без участі їхнього представника.

З урахуванням положень ст. ст. 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши поясненняпредставника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи у їх сукупності та взаємозв`язку і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Придніпровської районної ради народних депутатів м. Черкаси № 43 від 1994 року надано дозвіл ОСОБА_4 , законному опікуну його неповнолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обмін належної неповнолітній частини квартири в АДРЕСА_2 на частину квартири у АДРЕСА_3 .

Відповідно до договору міни № 2-614 від 04.02.1994, укладеного між ОСОБА_1 (яка також діяла від імені її дочки ОСОБА_2 ) та гр. ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , позивачі обміняли належну їм кв. АДРЕСА_4 , на 2/5 частини квартири АДРЕСА_1 .

Разом з тим, згідно договору міни № 2-615 від 04.02.1994, укладеного між ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , яка діяла від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_6 , 1986 року народження, позивач ( ОСОБА_1 ) обміняли належну їй квартиру АДРЕСА_5 , на 3/5 частини квартири АДРЕСА_1 .

До того ж, рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.10.2010 встановлено факт того, що указаний договір міни № 2-615 від 04.02.1994 укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 .

Відповідно до довідки КП «ЧООБТІ» від 12.11.2010 виданої ОСОБА_1 вбачається, що кв. АДРЕСА_1 зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_2 (частка 2/10) на підставі договору обміну, посвідченого держнотконторою 04.02.1994 № 2-614; ОСОБА_1 (частка 2/10) на підставі договору обміну, посвідченого держнотконторою 04.02.1994 № 2-614 та (частка 3/5) на підставі договору обміну, посвідченого держнотконторою 04.02.1994 № 2-615.

Так, за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 404166740 від 18.11.2024 квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (частка власності - 4/5), та ОСОБА_2 (частка 1/5) на підставі указаних вище договорів міни 2-614,2-615 від 04.02.1994.

Крім того, згідно вказаної вище інформаційної довідки № 404166740 від 18.11.2024 у Державному реєстрі речових прав містяться записи про обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, а саме на: 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 , який накладено згідно постанови Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції № АА № 795328 від 22.01.2008 року, реєстраційний номер запису про обтяження 6924678, власником зазначено ОСОБА_9 ; 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 , який накладено згідно постанови Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції № АА № 795326 від 22.01.2008, реєстраційний номер запису про обтяження 6924729, власником зазначено ОСОБА_3 ; 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 , який накладено згідно постанови Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції № АА № 795327 від 22.01.2008, реєстраційний номер запису про обтяження 6924825, власником зазначено ОСОБА_4 .

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до копій постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.01.2008 серії АА № 795326, АА № 795327, АА № 795328, винесених державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Придніпровського району Черкаського міського управління юстиції Сальніцькою Лілією Григорівною при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-2190, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси 30.07.2007 про стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 на користь КП ВЖ «РЕУ-1» боргу у сумі 538,33 грн., було накладено арешт на все майно, що належить указаним боржникам, а саме: на 1/3 квартири АДРЕСА_5 та на 1/5 квартири АДРЕСА_1 , та заборонено здійснювати їх відчуження.

Окрім цього, головним державним виконавцем Центрального відділу ДВС ЧМУЮ Душкою В.П. 08.05.2009 винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчого листа № 2-2190, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси 30.07.2007 про стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 на користь КП ВЖ «РЕУ-1» боргу у сумі 538,33 грн., у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду. При цьому звільнено лише арешт накладений на квартиру АДРЕСА_5 .

Відповідно до статті 55 Конституції України та статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень статті 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Згідно статті 41 Конституції України право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Вендітеллі проти Італії» суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань.

Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» від 27.08.1976 №6 (в редакції від 30.06.1978 №5) надані роз`яснення, що вимоги особи, які ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові №5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз`яснив, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до статті 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частини 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За правилами статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до частини 1, 2, 3 статті 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Частиною 4 статті 59 вказаного Закону передбачено підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, зокрема, надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно положень частини 2, 3 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент завершення виконавчого провадження) у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Таким чином, під час розгляду справи встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є боржниками у вказаних виконавчих провадженнях, а зазначені арешти на квартиру, що наразі належить їм на праві приватної власності на підставі договорів міни № 2-614 та 2-615 від 04.02.1994, були накладені як на майно боржників - попередніх власників квартири ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , виконавчі провадження відносно яких закінчені ще у 2009 році у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду.

При цьому, суд не бере до уваги доводи третьої особи, викладені у відзиві від 16.12.2024, оскільки виконавчі провадження, про які зазначає державний виконавець стосуються кредитних зобов`язань боржників (відповідачів по справі), а не сплати заборгованості за житлово-комунальні послуги, в межах примусового виконання рішення суду про стягнення яких було накладено арешти зазначені у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 18.11.2024, які просять зняти позивачі.

На час звернення з позовною заявою до суду, наявність арешту на майно попередніх власників позбавляє позивачів вільно розпоряджатися своїм нерухомим майном, яке належить їм на праві приватної часткової власності, тож підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає судовому захисту у заявлений ними спосіб шляхом зняття арешту з майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 274, 280-284, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Шимановський Артем Володимирович, до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Комунального підприємства «Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради, третя особа: Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна задовольнити.

Зняти арешт з 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 , який накладено згідно постанов державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Придніпровського району Черкаського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 795326 від 22.01.2008, постанови серії АА № 795327 від 22.01.2008 та постанови серії АА № 795328 від 22.01.2008.

Повний текст рішення буде виготовлений 02.01.2025.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Головуючий: Н. М. Кондрацька