Ухвала

від 17.01.2025 по справі 752/19160/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/19160/20

Провадження № 1-кс/752/70/25

У Х В А Л А

17 січня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду від 18.05.2023 у справі № 752/19160/20 у кримінальному провадженні № №12020100000000742 від 31.07.2020 року,-

ВСТАНОВИВ:

в провадження слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду від 18.05.2023 у справі № 752/19160/20 у кримінальному провадженні № №12020100000000742 від 31.07.2020 року на: грошові кошти у сумі 93 293.00 доларів США, грошові кошти у сумі 34 050.00 Євро, вилучених під час обшуку 15.02.2023 року в індивідуальному банківському сейфі в спеціальному сховищі Київського відділення № 7 АТ «Комінбанк», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Предславинська, 28.

В обгрунтування клопотання, заявник вказує, що арешт накладено необґрунтовано, з порушенням положень ст. 170 КПК України, без перевірки обставин та підстав накладення такого арешту. Також посилається на те, що накладений арешт порушує право на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном, а також що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, вказує, що арештоване майно, не відповідає ознакам визначених ст. 98 КПК України.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, просив задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні відсутній, до суду надійшла заява про розгляд клопотання про скасування арешту без участі прокурора.

При розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить наступного висновку.

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12020100000000742 від 31.07.2020, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

Відповідно до протоколу обшуку від 15.02.2023, у період часу з 11 год. 20 хв.по 16 год. 22 хв. проведено обшук в індивідуальному банківському сейфі в спеціальному сховищі Київського відділення №7 АТ «Комінбанк», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Предславинська, 28 , в ході якого виявлено та вилучено: - предмети схожі на банкноти в іноземній валюті в сумі 93 293 (дев`яносто три тисячі двісті дев`яносто три) долара США; - предмети схожі на банкноти в іноземній валюті в сумі 39 050 (тридцять дев`ять тисяч п`ятдесят ) Євро.

Надалі, за результатами розгляду клопотання сторони обвинувачення, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 08.03.2023 у задоволенні клопотання органу досудового розслідування про накладення арешту на тимчасово вилучене майно в сумі 93 293 (дев`яносто три тисячі двісті дев`яносто три) долара США; - предмети схожі на банкноти в іноземній валюті в сумі 39 050 (тридцять дев`ять тисяч п`ятдесят ) Євро з метою збереження речових доказів, відмовлено.

Ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду від 18.05.2023 у справі № 752/19160/20 апеляційну скаргу прокурора задоволено, ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 08.03.2023 скасовано, постановлено нову ухвалу, якою клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора задоволено та накладено арешт на грошові кошти в сумі 93 293 (дев`яносто три тисячі двісті дев`яносто три) долара США; - предмети схожі на банкноти в іноземній валюті в сумі 39 050 (тридцять дев`ять тисяч п`ятдесят ) Євро.

Відповідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Із мотивувальної частини ухвали Київського апеляційного суду вбачається, що колегія суддів прийшла до висновку, що грошові кошти, на які накладено арешт, відповідають критеріям речових доказів у кримінальному провадженні. Вбачається, що підставами накладення арешту є забезпечення кримінального провадження, а саме, забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні та можливої конфіскації майна як виду покарання.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства щодо накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України. Обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як установлено з матеріалів клопотання, 09.02.2022 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу квартири. Продаж квартири вчинено за 5 326 000, 00 грн. Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

Згідно з копією розписки від 3.11.2022 року ОСОБА_6 отримала від ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 93 293 (дев`яносто три тисячі двісті дев`яносто три) долара США; 39 050 (тридцять дев`ять тисяч п`ятдесят ) Євро. При цьому зазначила, що вказані грошові кошти будуть зберігатися у її банківському сейфі Київського відділення №7 АТ «Комінбанк», що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Предславинська, 28. Цією ж розпискою зобов`язалася повернути грошові кошти за першою вимогою ОСОБА_4 .

Згідно з частиною п`ятою статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Під час розгляду клопотання слідчому судді не надано доказів, якими були б встановлені обставин про те, що на підставі положень статті 234 ЦК України розписка від 03.11.2024 року не спрямована на реальне настання правових наслідків та як наслідок визнана у встановленому законом порядку недійсною.

Слідчий суддя приймає до уваги, що у даному кримінальному провадженні нікому не повідомлено про підозру.

Враховуючи вказане, слідчий суддя приходить висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належного йому майна, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 170-175, 309, 392, 532, 535 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду від 18.05.2023 у справі № 752/19160/20 у кримінальному провадженні № №12020100000000742 від 31.07.2020 року- задовольнити.

Скасувати арешт на грошові кошти в сумі 93 293.00 доларів США та 34 050.00 Євро, накладений ухвалою Київського апеляційного суду від 18.05.2023 у справі № № 752/19160/20 у межах кримінального провадження № №12020100000000742 від 31.07.2020 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню і оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1