Рішення

від 11.12.2024 по справі 754/6758/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 754/6758/24

Провадження № 2/761/8048/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Мальцева Д.О.

при секретарі Процко В.М.

представник позивача Головань О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Київської міської ради, третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

У своїй позовній заяві позивач просила суд визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк тривалістю у 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті останньої була відкрита спадщина. П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора повідомила, що видати свідоцтва про право на спадщину за законом неможливо. Вказана відмова вмотивована тим, що ОСОБА_1 пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини. Посилаючись на те, що вона пропустила строк звернення до нотаріальної контори із поважних причин, а саме: у зв`язку з введенням на території України воєнного стану та веденням бойових дій та у зв`язку із суперечливими положеннями закону щодо перебігу строку для прийняття спадщини, які протягом відведеного для прийняття спадщини періоду часу декілька разів змінювались, таким чином, що були непередбачуваними для спадкоємиці та в кінцевому етапі мали свої наслідки, а саме пропущення строку для подачі позивачем заяви про прийняття спадщини. На підставі викладеного позивач звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 17.05.2024 справу передано за підсудністю на розгляд Шевченківського районного суду м. Києва.

У червні 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2024 матеріали позовної заяви було передано для розгляду судді Мальцеву Д.О.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 25.06.2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

19.07.2024 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому представник відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що позивачем не наведено в позові поважні причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька. Крім того, сторона відповідача клопотала перед судом про подальший розгляд справи у відсутність представника відповідача.

29.10.2024 на виконання судового запиту від 01.08.2024 на адресу суду від П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи №482/2024 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 07.11.2024 року було закрито підготовче провадження у справі, призначено до розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час судового розгляду був повідомлений належним чином, у відзиві просив справу розглядати без його участі та просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про дату, місце та час судового розгляду була повідомлена належним чином, надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 07.10.2023 року, виданим Деснянським відділом держаної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матірю позивача ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис №024651.

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контора для оформлення спадщини ОСОБА_2 .

Разом з тим, 02.05.2024 року державним нотаріусом П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контора Малюгою О.А. позивачу було відмовлено у відкритті спадщини з причин пропуску нею встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини, що підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії вих. № 2100/02-31/3 від 02.05.2024 року.

Так, 02.05.2024 р. П`ятнадцятою Київською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 484/2024 (номер у спадковому реєстрі 72833945), що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 76833945 від 02.05.2024р.

Так, позивач є спадкоємцем за законом, та не відмовляється від прийняття спадщини.

Згідно із нормами глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

Як встановлено судом, позивач не звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері, ОСОБА_2 , у встановлений законом шестимісячний строк, оскільки положення закону щодо перебігу строку для прийняття спадщини, протягом відведеного для прийняття спадщини періоду часу декілька разів змінювались, а також із пережитим стресом після смерті матері та матеріальним становищем, яке погіршилось через війну в країні.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, згідно ст. 1269 ЦК України.

При цьому, такі дії повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору, який пропущено з поважних причин, і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Наведені положення у повній мірі відповідають Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 06.02.2013 року в справі № 6-167цс12.

Згідно ст. 1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ч. 3 ст. 1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається із положень ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається з позовної заяви, позивач пропустила встановлений строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме: через те, що положення закону щодо перебігу строку для прийняття спадщини, протягом відведеного для прийняття спадщини періоду часу декілька разів змінювались, а також із пережитим стресом після смерті матері та матеріальним становищем, яке погіршилось через війну в країні. Тому, вправі звернутись в суд з позовом для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустила строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Задовольняючи позов, суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Що стосується додаткового строку, що може бути встановлений для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, то суд приходить до висновку про можливість встановлення строку в три місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

На підставі ст. ст. 1220, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79,80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.п.н. НОМЕР_3 ) до Київської міської ради (м. Київ, вул.Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141), третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: